Чи потрібна спеціальна дієта при аутизмі та ДЦП: відповіді на головні питання

Спеціальна дієта при аутизмі та дитячому церебральному паралічі (ДЦП) потрібна не кожній дитині. Необхідність корекції харчування та додаткової нутритивної підтримки виникає за наявності ознак недостатнього надходження енергії та поживних речовин, зменшення маси тіла або її неналежного збільшення, вираженої харчової вибірковості, порушення жування і ковтання, підвищених енерговитратах або клінічно підтверджених дефіцитних станах.

Коротко про головне:

• діти з аутизмом та ДЦП часто мають виражені порушення харчування через сенсорну вибірковість, труднощі ковтання, спастичність і підвищені енерговитрати, що формує ризик нутритивного дефіциту;
• основні механізми розвитку дефіциту — обмежений раціон, відмова від окремих груп продуктів і порушення моторики / засвоєння поживних речовин;
• наслідки — затримка росту, зниження когнітивних функцій, імунітету та ефективності реабілітації;
• нутритивний дефіцит у цих дітей пов’язаний як із поведінковими, так і неврологічними та метаболічними факторами, тому не зникає без корекції;
• харчування має бути індивідуалізованим і часто потребує медичного супроводу та спеціалізованих нутритивних сумішей для покриття енергетичних і білкових потреб.

Які порушення харчування найчастіше мають діти з розладами аутистичного спектра (РАС) і ДЦП (табл. 1)?

Дефіцит білка, енергії, вітамінів і мікроелементів у таких дітей формується не через знижений апетит, а як прямий наслідок неврологічного стану та поведінкових особливостей. Він загрожує:

• порушеннями росту і розвитку дитини;
• негативним впливом на когнітивні функції, сон, концентрацію уваги, стан кісткової тканини, імунітет;
• зниженням ефективності реабілітаційних програм.

Які основні симптоми порушень харчування у дітей із РАС та ДЦП (табл. 2)?

Організація раціону у таких дітей потребує системного підходу, участі лікаря та індивідуального підбору нутритивної підтримки — важливої частини комплексної терапії та щоденного догляду за дитиною.

Особливості харчування дітей з аутизмом та ДЦП

Загальні рекомендації чи індивідуальний підхід? Харчування дітей із РАС і ДЦП потребує не загальних дієтичних рекомендацій, а індивідуального підходу з оцінкою потреб у білку, енергії, вітамінах і мікроелементах.

Як стан впливає на прийом їжі

Ураження центральної нервової системи при ДЦП безпосередньо впливає на процес харчування. Приблизно у 85% виявляють порушення ковтання (дисфагію)¹, пов’язане з підвищеним тонусом м’язів обличчя, шиї та тулуба.

Дисфагія:

• підвищує ризик аспірації;
• подовжує час годування;
• швидко викликає втому під час їжі;
• призводить до недостатнього надходження поживних речовин.

Причини та механізм формування нутритивного дефіциту у дітей із РАС інші, однак клінічний результат часто подібний — обмежене та нерівномірне харчування. Порушення сенсорної обробки спричиняє підвищену чутливість до текстури, запаху, смаку або навіть кольору їжі. У результаті:

• дитина відмовляється від цілих груп продуктів;
• у неї з’являються жорсткі харчові ритуали, виражений опір будь-яким змінам у звичному раціоні тощо.

Труднощі з текстурою та смаком

Забезпечення адекватного харчування при вибірковості їжі у дітей з аутизмом є складним завданням. За даними досліджень, поширеність цієї проблеми становить близько 21–76% серед дітей і підлітків із РАС². Вибірковість проявляється:

• бажанням їсти лише продукти певного кольору;
• відмовою від певної групи продуктів або текстур (наприклад від усього «мокрого» або «хрусткого»);
• негативною реакцією навіть на незначні зміни рецептури улюбленої страви;
• підвищеною чутливістю до сильних запахів, незвичної температури тощо.

При ДЦП текстура їжі також має критичне значення, але з моторних причин:

• тверда їжа може бути небезпечною через ризик аспірації;
• занадто рідка ― погано утримується в роті.

Більшість дітей потребує ретельно підібраної консистенції.

Обмежений раціон

Якщо раціон дитини протягом тривалого часу обмежується вузьким набором продуктів, це закономірно призводить до недостатнього надходження важливих макро- і мікронутрієнтів, причому механізми цього дефіциту відрізняються залежно від патології (табл. 3).

Чому виникає ризик нутритивного дефіциту

Нутритивний дефіцит — це результат обмеженого споживання їжі та порушеного засвоєння окремих нутрієнтів. Ризик його виникнення не зникає з часом сам собою, а без активного втручання, навпаки, збільшується.

У педіатричній практиці ключовим критерієм нутритивного дефіциту (недостатності) є зниження показників маси тіла або індексу маси тіла нижче ніж −2 стандартних відхилення³. Додатково враховують затримку лінійного росту, зменшення м’язової маси та порушення динаміки збільшення маси тіла.

Недостатнє споживання калорій

Що відбувається при недостатньому споживанні калорій? Організм не отримує необхідної енергії для підтримки базових фізіологічних процесів. Спочатку він компенсує дефіцит за рахунок власних запасів глікогену, а згодом — жирової та м’язової тканини, що призводить до поступового виснаження.

Енергетичні потреби при ДЦП можуть варіювати від 60 до 120–150% від вікової норми:

• у частини дітей потреба в енергії підвищена через постійне м’язове напруження, спастичність або мимовільні рухи;
• у дітей з вираженою малорухливістю — навпаки, може бути зниженою.

При РАС тривала харчова вибірковість, а не знижений апетит у цілому, часто стає причиною хронічного недоотримання енергії дитиною, навіть за умови регулярних прийомів їжі.

Саме тому визначення індивідуальної калорійності раціону та адекватне калорійне харчування для збільшення маси тіла — перші кроки нутритивної підтримки таких дітей.

Дефіцит білка

Чому дефіцит білка катастрофічно впливає на організм? Білок критично важливий для росту та розвитку дитини, він бере участь у синтезі ферментів і нейромедіаторів, відновленні тканин та підтримці імунної системи.

Фізіологічна потреба в білку у дітей зазвичай становить близько 1,0–1,2 г/кг/добу, тоді як при дефіцитних станах або підвищених потребах може зростати до 1,5 г/кг/добу.

Діти, які відмовляються від м’яса, риби, молочних продуктів або яєць через сенсорну чутливість, знаходяться в зоні ризику недостатнього збільшення маси тіла та затримки м’язового розвитку, ослаблення захисних механізмів організму та потенційних змін у нервово-психічному розвитку.

При ДЦП організм додатково зазнає навантаження через м’язову атрофію, підвищені енерговитрати та відновлення після ортопедичних або хірургічних втручань.

Білкове харчування для дітей із РАС та ДЦП має бути спрямоване на запобігання дефіцитним станам, забезпечення нормального фізичного розвитку та підтримку функціональних резервів організму.

Дефіцит вітамінів і мінералів

Найчастіше у дітей із РАС та ДЦП виявляють дефіцит вітаміну D, кальцію, заліза, цинку, вітамінів групи B та омега-3 жирних кислот. Частину мікронутрієнтів можна компенсувати завдяки раціону, іншу — за допомогою спеціалізованого харчування або додаткових нутритивних продуктів.

Важливо! Самостійний прийом будь-яких вітамінів або мінералів без лабораторної діагностики та контролю є ризикованим. У таких випадках немає можливості точно оцінити глибину порушень, що може призвести як до недостатньої, так і до надмірної корекції.

Наслідки порушення харчування

Нутритивна недостатність при аутизмі та ДЦП не є ізольованою медичною проблемою — вона впливає на всі аспекти розвитку дитини та якість життя.

Затримка росту і розвитку

Унаслідок хронічного дефіциту калорій і білка уповільнюється лінійний ріст, затримується кісткове дозрівання і дозрівання центральної нервової системи. У дітей із РАС нутритивна недостатність може збільшувати вираженість поведінкових проявів, підвищувати тривожність і знижувати ефективність терапевтичних втручань. Тому при затримці росту треба приділити максимальну увагу адекватному харчуванню.

Втрата або недостатнє збільшення маси тіла

Дефіцит маси тіла у дитини при ДЦП та аутизмі розглядається як клінічний сигнал про можливу нутритивну недостатність, потребу в корекції харчування та лікуванні.

Чим загрожує недостатня маса тіла? Найчастіше:

• підвищується захворюваність на респіраторні інфекції;
• уповільнюється загоєння ран;
• знижується імунітет;
• погіршується переносимість та ефективність фізичної реабілітації.

Зниження енергії та активності

Як впізнати дитину, що хронічно недоїдає? Вона менш активна, швидше втомлюється, гірше засвоює навчальний матеріал і менш продуктивно взаємодіє з терапевтами. Нутритивний статус безпосередньо впливає на ефективність логопедичної, фізичної та поведінкової терапії. Поліпшення харчування — це інвестиція в результати всього реабілітаційного процесу.

Коли потрібна термінова допомога?

Негайно звернутися до лікаря потрібно при розвитку симптомів, які свідчать про тяжкі метаболічні порушення, електролітний дисбаланс або критичне виснаження організму:

• різке або швидке схуднення (помітне зменшення маси тіла за дні–тижні);
• непритомність або епізоди втрати свідомості;
• виражена слабкість, коли дитина не може нормально вставати чи рухатися;
• порушення серцевого ритму (прискорене серцебиття, перебої, відчуття завмирання серця);
• повторне блювання або неможливість утримувати їжу та рідину;
• ознаки зневоднення (сухість слизових оболонок, рідке сечовипускання, виражена спрага, млявість);
• судоми або м’язові спазми;
• різке зниження свідомості, дезорієнтація;
• біль у грудній клітці або утруднене дихання;
• повна відмова від їжі та рідини протягом тривалого часу.

Цілі дієти при аутизмі та ДЦП

Основне правило — забезпечення достатнього, збалансованого і прийнятного для дитини харчування.

Забезпечення енергії

Першочергова мета — покрити добову потребу в калоріях. Її розраховують індивідуально з урахуванням декількох факторів:

• віку;
• маси тіла;
• рівня рухової активності;
• клінічного стану.

Для частини дітей достатньо корекції звичайного раціону, для інших — потрібні спеціалізовані суміші для нутритивної підтримки.

Підтримка росту

Що потрібно для підтримки росту та розвитку дитини? Ключові фактори:

• регулярний моніторинг антропометричних показників (маси тіла, довжини / зросту, окружності голови для немовлят);
• корекція раціону або призначення спеціалізованого медичного харчування для дітей при відхиленнях від центильних норм;
• запобігання хронічній нутритивній недостатності.

Реакцію на нутритивну корекцію оцінюють не щодня, а в динаміці за тижні та місяці.

Відновлення нутритивного балансу

Нутритивна підтримка при аутизмі охоплює як корекцію макро- (білків, жирів, вуглеводів), так і мікронутрієнтів. Збалансований нутритивний статус сприяє:

• кращій поведінковій регуляції;
• зниженню тривожності;
• підтримці когнітивного розвитку.

Роль спеціалізованого медичного харчування

Коли звичайної їжі недостатньо

У частини дітей із РАС і ДЦП забезпечити потреби організму лише за допомогою звичайного харчування буває складно або неможливо. Серед причин:

• виражена вибірковість у їжі;
• труднощі при жуванні та ковтанні;
• знижений апетит;
• підвищені енерговитрати;
• вже сформований дефіцит маси тіла й поживних речовин.

У таких випадках навіть добре продуманий домашній раціон не завжди дозволяє покрити потребу в нутрієнтах та енергії. На допомогу приходить спеціалізоване медичне харчування, наприклад, Інфатріні та Фортіні. Такі продукти мають точно розрахований склад і дозволяють забезпечити організм дитини необхідними макро- та мікроелементами у зручному та контрольованому об’ємі.

Особливості складу

Чим особливі продукти для спеціального медичного харчування (табл. 4)?

Форми продуктів

Продукти для нутритивної підтримки дітей з аутизмом чи ДЦП випускають у різних формах:

• готові до вживання рідкі напої (не потребують розведення, змішування тощо);
• сухі порошки (гнучкіші в дозуванні, можуть додаватися до звичних страв).

Як організувати харчування дитини

Адаптація раціону

Рекомендації з харчування дітей із ДЦП передбачають:

• першочергову оцінку функції ковтання;
• підбір оптимальної текстури їжі та положення тіла під час годування;
• організація зондового або гастростомічного харчування при тяжких формах ДЦП.

При аутизмі адаптація раціону — це поступовий процес, який потребує терпіння від батьків. Нові продукти варто вводити повільно, без примусу, з урахуванням сенсорних особливостей дитини. При ознаках нутритивного дефіциту лікар призначає медичне харчування.

Частота і об’єм прийомів їжі

Дітям з особливими потребами рекомендують часте харчування (5–6 прийомів їжі на добу) невеликими порціями. Такий режим дозволяє:

• знизити навантаження на систему травлення;
• підвищити загальне споживання калорій;
• зменшити вираженість втоми від годування у дітей із руховими порушеннями.

Роль лікаря та батьків

Успішна нутритивна підтримка неможлива без залучення лікарів різного профілю та батьків:

• педіатр або гастроентеролог оцінює нутритивний статус і призначає план підтримки;
• логопед, який працює з порушеннями ковтання, допомагає підібрати текстуру їжі відповідно до можливостей дитини;
• ерготерапевт допомагає з адаптацією процесу годування;
• батьки виконують рекомендації вдома і відстежують динаміку. Саме вони помічають, що дитина стала їсти краще, від чого почала відмовлятися тощо.

Приклади продуктів для нутритивної підтримки

Для корекції нутритивного дефіциту у дітей із РАС та ДЦП міжнародні клінічні настанови рекомендують використання спеціалізованого медичного харчування, зокрема ентеральних формул Nutricia.

Infatrini для дітей раннього віку

Infatrini (Інфатріні) — функціональне харчування для дітей від народження до 18 міс або з масою тіла до 9 кг. Склад максимально наближений до грудного молока, що підвищує нутритивну цінність та користь продукту.

Калорійність суміші — 1 ккал/мл, що забезпечує більше енергії у меншому об’ємі, а також 2,6 г білка на 100 мл для підтримки росту та відновлення. Поєднання сироваткових білків і казеїну сприяє поступовому надходженню амінокислот, а лактоза, харчові волокна та нуклеотиди підтримують травлення, мікробіоту кишечнику та імунну систему.

Суміш готова до вживання та може використовуватися як при самостійному годуванні, так і для зондового харчування.

Fortini Multi Fibre

Fortini Multi Fibre (Фортіні з харчовими волокнами) — готовий до вживання висококалорійний продукт для дітей віком старше 1 року (1 порція 200 мл містить 306 ккал і 6,6 г білка).

Особливістю складу Fortini Multi Fibre є комплекс харчових волокон MF6, який поєднує розчинні та нерозчинні волокна. Нерозчинна клітковина підтримує нормальну моторику кишечнику та знижує ризик закрепів, а розчинні волокна виконують пребіотичну функцію і сприяють підтримці кишкової мікрофлори.

Fortini Powder як універсальний варіант

Fortini Powder (Фортіні Паудер) — висококалорійна суха суміш для дітей віком старше 1 року, яку можна додавати у воду, молоко, сік або готові страви.

Порошкова форма зручна для дітей із вибірковістю в їжі, оскільки продукт можна додавати до звичних страв без суттєвої зміни смаку чи текстури. Це допомагає підвищити калорійність раціону та покращити надходження білка й інших поживних речовин.

Поширені помилки в харчуванні

Обмеження без показань

Поширена помилка — самостійне призначення «безглютенової», «безказеїнової» або інших варіантів дієт без лабораторного підтвердження непереносимості якогось інгредієнта. Варто пам’ятати, що будь-яке суттєве обмеження раціону без медичних показань лише підвищує ризик нутритивного дефіциту.

Ігнорування дефіцитів

Для батьків показником того, що дитина їсть нормально, часто є регулярність прийомів їжі. Але вони не враховують, що якщо раціон складається з 5–7 продуктів, то дефіцит мікронутрієнтів майже гарантований. Він не має яскравих зовнішніх ознак аж до моменту, коли не починає суттєво впливати на розвиток, тому регулярна лабораторна діагностика (загальний аналіз крові, рівень заліза, феритину, вітаміну D, цинку) є обов’язковою частиною ведення дітей із РАС і ДЦП.

Самостійний підбір продуктів

Спеціалізоване медичне харчування для дітей суттєво відрізняється від дитячого молочного харчування зі звичайного магазину або спортивного протеїну. Такі продукти мають точний нутритивний склад і призначені для конкретних клінічних ситуацій, тому використовуються лише за призначенням лікаря.

Поширені запитання

• Чи існує універсальна дієта при аутизмі?

Немає єдиної «дієти при аутизмі», яку рекомендують усім дітям. Харчування підбирають індивідуально, враховуючи нутритивний статус дитини, сенсорні особливості сприйняття їжі, наявність супутніх захворювань (алергії, целіакії, запальних захворювань кишечнику) та інші критерії.

Ключове правило — достатність і збалансованість, а не обмеження.

• Як зрозуміти, що дитина недоїдає?

На це вказують:

• відставання від центильних норм за масою тіла і зростом;
• хронічна втома;
• часті інфекції;
• блідість шкіри та слизових оболонок;
• уповільнення розвитку.

За наявності однієї або кількох ознак варто звернутися до педіатра.

• Чи може Fortini або Infatrini повністю замінити звичайне харчування?

Так, деякі спеціальні продукти від компанії Nutricia можна використовувати як єдине джерело харчування за умови відповідної клінічної ситуації і призначення лікаря.

• З якого віку можна починати нутритивну підтримку?

Infatrini призначена для дітей з народження (до віку 18 міс або маси тіла 9 кг), продукти лінійки Fortini — для дітей віком від 1 року та старше.

• Де можна купити спеціалізоване медичне харчування Nutricia?

Продукти Nutricia доступні в аптечних мережах України та в офіційних онлайн-партнерів, з якими можна ознайомитися на сайті nutricia.ua. Рекомендуємо купувати лише у перевірених точках продажу, щоб гарантувати цілісність упаковки та дотримання умов зберігання.

• Чи потрібен рецепт?

Рецепт не потрібен, адже це харчові продукти для спеціальних медичних цілей, а не рецептурні лікарські засоби. Однак споживання без призначення лікаря не рекомендоване.

Ця стаття має виключно інформаційний характер і не є медичною рекомендацією або інструкцією до самостійного лікування. Наведені відомості не замінюють консультацію лікаря. Перед використанням будь-яких продуктів спеціалізованого харчування необхідно обов’язково звернутися до фахівця для індивідуальної оцінки стану та підбору оптимальної тактики.

Матеріал підготувала: Ольга Слюсаренко, лікарка-лаборантка, медична редакторка

Медична рецензентка: Юлія Топузлієва, кандидатка фармацевтичних наук, провізорка, медична редакторка

¹Benfer K.A., Weir K.A., Bell K.L. et al. (2013) Oropharyngeal dysphagia and gross motor skills in children with cerebral palsy. Pediatrics, 131(5): e1553-62. doi: 10.1542/peds.2012-3093.

²Mørdre M., Ørbeck B., Hoel R.E. et al. (2024) Food selectivity in children and adolescents with autism spectrum disorders — a systematic literature review. Tidsskr Nor Laegeforen, 144(14). doi: 10.4045/tidsskr.24.0193.

³WHO Malnutrition in children.