Абіратерон — перспектива лікування пацієнтів з онкопатологією передміхурової залози

На даний час абіратерон застосовують для лікування хворих з пізніми стадіями раку передміхурової залози, зокрема коли пухлина метастазувала або проросла в сусідні органи. Його також призначають за відсутності ефекту від стандартної гормональної терапії. Абіратерон застосовують у комбінації із преднізолоном.

На сьогодні не існує однозначної думки щодо застосування абіратерону для лікування пацієнтів із ранніми стадіями раку передміхурової залози. Для оцінки переваг застосування цього препарату при цьому показанні проведено дослідження STAMPEDE. Його метою була перевірка гіпотези: включення абіратерону до стандартної схеми терапії місцевопоширеного раку передміхурової залози може удвічі знизити ризик летального результату внаслідок цього захворювання. До команди дослідників увійшли представники двох організацій — Університетського коледжу Лондона (University College London) та Інституту дослідження раку (The Institute of Cancer Research — ICR) у Лондоні.

Загалом у 2 групи дослідження було включено 1974 пацієнтів. 988 хворих отримували стандартну схему лікування (локальна радіотерапія, хірургічне втручання, агоністи лютеїнізуючого гормону рилізинг-гормону), а 986 хворих отримували стандартне лікування в поєднанні з абіратероном. Окрім того, у групі абіратерону 527 із 986 пацієнтів також отримували ензалутамід — додатковий гормональний препарат.

Після 6 років спостереження було встановлено, що включення абіратерону чи ензалутаміду до стандартної схеми лікування пацієнтів з онкопатологією передміхурової залози покращувало виживаність та знижувало ймовірність поширення раку. Протягом 6-річного періоду спостереження летальний наслідок через прогресування раку передміхурової залози було зафіксовано у 7% пацієнтів, які отримували абіратерон, порівняно з 15% хворих, які отримували стандартну схему лікування + плацебо. Додаткове призначення ензалутаміду не призвело до підвищення ефективності терапії порівняно зі схемою лікування з абіратероном та супроводжувалося великою кількістю побічних ефектів.

Таким чином встановлено, що застосування абіратерону для лікування хворих на рак передміхурової залози на більш ранній стадії може продовжити життя та запобігти поширенню онкопатології. Результати дослідження опубліковані в журналі «The Lancet».

Головний дослідник Нік Джеймс (Nick James), професор, який вивчає рак передміхурової залози та сечового міхура в ICR, зазначив, що результати дослідження STAMPEDE можуть значно вплинути на стандарти лікування. На даний час абіратерон призначають лише пацієнтам із пізніми стадіями раку передміхурової залози. Однак отримані результати демонструють, що препарат можна ефективно застосовувати для лікування пацієнтів на ранніх стадіях раку передміхурової залози — при цьому покращується виживаність та знижується ризик прогресування. Наступним кроком для Національного інституту охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги (The National Institute for Health and Care Excellence — NICE) є розгляд та впровадження результатів дослідження у практику з подальшим включенням абіратерону до схеми стандартної терапії хворих на рак передміхурової залози.

Абіратерон було розроблено в ICR, і у 2012 р. інститут лобіював надання цього препарату до Національної служби охорони здоров’я Великобританії (National Health Service — NHS), і тепер його застосовують для лікування тисяч пацієнтів із пізніми стадіями раку передміхурової залози.

За матеріалами www.medicalxpress.com