Що являє собою параліч Белла?

Параліч Белла — найпоширеніший периферичний параліч 7-го черепного нерва. Характеризується швидким початком розвитку. Це ідіопатичний стан, що викликає часткову або повну слабкість однієї половини обличчя, а також зміни смаку, сприйняття звуків, сльозовиділення та порушення секреторної діяльності слинних залоз. Діагноз встановлюється методом виключення та найчастіше базується на даних, отриманих при фізичному огляді.

Лицьовий нерв виконує рухову та парасимпатичну функцію, забезпечує смакову чутливість до кислого та солодкого передніх ²/₃ язика. Цей нерв контролює секреторну функцію слинних та слізних залоз. Лицьовий нерв забезпечує рухову функцію верхніх та нижніх м’язів обличчя. Так, якщо сила м’язів чола збережена, слід розглянути центральну причину слабкості м’язів.

Параліч Белла є найчастіше діагностованою формою одностороннього паралічу лицьового нерва.

Параліч Белла: чому виникає?

Причину розвитку цього захворювання на сьогодні не до кінця вивчено. Передбачається роль вірусів простого герпесу, вітряної віспи та вірусу Епштейна — Барр, а також ішемії.

Багато інших причин можуть призводити до розвитку паралічу лицьового нерва, зокрема ідіопатичні, травматичні, неопластичні та аутоімунні.

До факторів ризику розвитку паралічу Белла належать цукровий діабет, період вагітності, прееклампсія, ожиріння та артеріальна гіпертензія. Також, можливо, відіграє роль наявність атеросклеротичних уражень судин, що здійснюють кровопостачання лицьового нерва.

За оцінками експертів, ідіопатичний параліч Белла виникає внаслідок стискання 7-го черепного нерва в колінчастому ганглії. Перша частина лицьового каналу, лабіринтний сегмент, є найвужчою; більшість випадків здавлення відбувається в лабіринтному сегменті. Через вузький отвір лицьового каналу запалення викликає здавлення та ішемію нерва.

Симптоми часто виникають після впливу провокувального фактора, наприклад, переохолодження.

Діагностика

Як починається параліч Белла?

У пацієнтів відмічаються швидкі та прогресуючі симптоми протягом доби або тижня, які часто досягають найбільшої вираженості через 72 год.

Параліч Белла: симптоми

• асиметрія обличчя;
• опущення кута рота;
• щока на ураженому боці «парусить»;
• відсутність або більш рідкісні мигання;
• неможливість підняти брову, наморщити лоба на стороні ураження;
• неможливість закрити повіку або губу на стороні ураження;
• зміни смаку;
• гіперакузія та зміни тембру сприйманих звуків;
• оталгія;
• порушення сльозотечі та сухість ока;
• порушення слиновиділення;
• лагофтальм — відшарування рогівки, пов’язане з неможливістю повністю закрити око;
• паралітичний виворіт нижньої повіки;
• ретракція верхньої повіки;
• згладжування носогубної складки;
• збліднення щоки з боку ураження;
• ін’єктованість кон’юнктиви.

Пацієнт може зазначати, що втратив здатність свистіти, задути свічку, з кута рота виходить повітря.

Якщо пацієнтові запропонувати утримати в кутку рота смужку паперу, він не зможе.

Тобто параліч Белла проявляється парезом або паралічем мімічних м’язів за периферичним типом.

Як довго триває параліч Белла?

У легких випадках одужання відбувається протягом 4–6 тиж. У тяжких випадках при несвоєчасному лікуванні за наявності ознак аксонопатії тривалість захворювання може становити 4–6 міс. Відновлення після паралічу Белла в цьому разі може виявитися неповним.

Параліч Белла: прогноз

Найчастіше при своєчасній терапії відбувається повне відновлення функції лицьового нерва. Можливе спонтанне вилікування.

У низці випадків через 6–12 тиж після початку розвитку захворювання можливе виникнення постапаралітичної контрактури мімічних м’язів. При цьому очна щілина звужується, носогубна складка підкреслено виражена, можливі патологічні синкінезії, посмикування мімічних м’язів. Пацієнт може відмічати відчуття стягування ураженої половини обличчя. Контрактура мімічних м’язів частіше розвивається при ураженнях лицьового нерва, що виникають вище за колінчастий вузол.

Додаткові методи обстеження

• Для діагностики ступеня тяжкості використовується система оцінки лицьового нерва Хауса — Бракмана від I ступеня (слабкості немає) до VI (повна слабкість).
• Якщо клінічна картина відповідає паралічу Белла, лабораторні або рентгенологічні дослідження не потрібні.
• Якщо є нетипові ознаки, може бути рекомендоване проведення нейровізуалізації для виключення центральних причин паралічу — оптимальною є магнітно-резонансна томографія.
• За наявності анамнезу (укус кліща, висипи на шкірі або біль у суглобах) рекомендується обстеження на хворобу Лайма.
• Електроміографія.
• Аудіографія.

Параліч Белла: лікування

У низці випадків відмічається спонтанне одужання.

Як лікувати параліч Белла?

Рекомендований прийом глюкокортикостероїдів. Наприклад, преднізолон у дозі 60–80 мг/добу протягом близько 1 тиж; дексаметазон; метилпреднізолон.

Низка експертів рекомендує глюкокортикостероїди в комбінації з противірусними препаратами. За герпетичної етіології рекомендуються ацикловір, валацикловір. Зазвичай комбіноване лікування показане особам із тяжкою формою паралічу лицьового нерва.

Пацієнтам рекомендується використання штучної сльози, очної змазки та накладення пов’язки на уражене око перед сном, щоб звести до мінімуму ризик ушкодження рогівки.

Методи профілактики висихання ока варіюють від обтяження повіки до перенесення м’язів. У деяких випадках застосовують ботулотоксин.

Хірургічна декомпресія лицьового нерва не є варіантом лікування, що рекомендується, і її доцільність розглядається індивідуально в кожному конкретному випадку.

Параліч Белла: акупунктура може бути рекомендована при больовому синдромі.

Реабілітація після паралічу Белла

Можуть бути показані електротерапія, масаж, дзеркальна терапія та вправи для обличчя. Через 3–4 доби від початку захворювання може бути рекомендоване проведення фізіотерапії.

Параліч Белла: гімнастика

За оцінками експертів, дзеркальна терапія та гімнастика при паралічі Белла є ефективними.

Дзеркальна терапія сприяє посиленню контролю мімічних м’язів і являє собою виконання низки вправ (нахмурювання чола, підморгування, відкриття і закриття очей, надування і втягування щік, роздування носових ходів) перед дзеркалом.

Параліч Белла: масаж

Масаж зазвичай рекомендується з 2-го тиж хвороби. Призначають масаж шийно-комірцевої зони. Масаж обличчя при паралічі Белла показаний після зникнення набряку тканин на стороні ураження.

При низькому тонусі мімічних м’язів може проводитися тейпування (лейкопластирний натяг).

Електростимуляція лицьового нерва неефективна і може спричинити розвиток контрактури мімічних м’язів.

Диференційна діагностика

• Хвороба Лайма.
• Синдром Ремсея — Ханта.
• Туберкульоз.
• Вірус імунодефіциту людини / синдром набутого імунодефіциту (ВІЛ/СНІД).
• Травматичні ураження.
• Саркоїдоз.
• Васкуліт.
• Новоутворення.
• Синдром Мелькерссона — Розенталя.
• Базальний менінгіт із ураженням лицьового нерва.
• Поліомієліт.

Чим небезпечний параліч Белла?

Можливий розвиток ускладнень, зокрема такі:

• сухість рогівки, що призводить до втрати зору;
• стійке ушкодження лицьового нерва;
• розвиток контрактур мімічних м’язів та виникнення синкінезій;
• рецидиви (у 10% усіх випадків).