Запоріжжя
Нозологічний довідник лікаря

Харчова алергія

Що таке харчова алергія?

Харчова алергія — це зумовлений імунопатологічними механізмами стан підвищеної чутливості організму до продуктів, що містять певні алергени. Цей стан проявляється непереносимістю певних продуктів харчування: при їх вживанні можуть спостерігатися різні шлунково-кишкові, шкірні та/або респіраторні симптоми.

Харчова алергія найчастіше розвивається у дітей. У дорослих зазвичай харчова алергія відзначається з дитячого віку.

Харчова алергія може розвинутися при вживанні практично будь-якого продукту харчування. У той же час більшість харчових алергічних реакцій викликаються 9 продуктами харчування, включаючи молоко, сою, яйця (різних птахів), арахіс, рибу, молюски, пшеницю, лісові горіхи та кунжут.

Імунопатологічні реакції, що викликають харчову алергію, класифікуються як опосередковані імуноглобуліном E (IgE) або не опосередковані IgE. Генетична схильність, порушена функція епітеліального бар’єра та фактори навколишнього середовища в сукупності призводять до порушення імунної регуляції та розвитку харчової алергії. Вираженість харчової алергії може варіювати від легких до небезпечних для життя реакцій.

Чому виникає харчова алергія?

Розвиток харчової алергії у немовлят та дітей обумовлений складною взаємодією генетичних, екологічних та імунологічних факторів.

У пацієнтів з харчовою алергією часто виявляють сімейний анамнез атопічних захворювань, включаючи бронхіальну астму, екзему та алергічний риніт.

Важливу роль у розвитку харчової алергії відіграють генетичні варіації, які впливають на імунну регуляцію і функцію епітеліального бар’єра. Так, наприклад, мутації втрати функції в гені філагрину (FLG), який кодує білок, необхідний для підтримки цілісності шкірного бар’єра, значно підвищують ризик розвитку алергічних реакцій.

Мутації в гені інтерлейкіну-4 (IL-4) можуть призвести до посилення імунної відповіді Т-хелперів 2-го типу (Th2), що призводить до розвитку алергії, опосередкованої IgE. Крім того, певні варіанти людського лейкоцитарного антигену (HLA) пов’язані з підвищеним ризиком алергії на арахіс.

Фактори навколишнього середовища відіграють вирішальну роль у модуляції імунної функції та впливі на ризик розвитку харчової алергії.

Чинники ризику розвитку харчової алергії включають наступні:

  • народження шляхом кесаревого розтину;
  • раннє застосування антибіотиків у дитинстві;
  • особливості прикорму;
  • штучне вигодовування;
  • зміни імунної функції.

Розвиток харчової алергії можуть зумовлювати запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, порушення травлення та підвищена проникність стінки кишечнику.

Алергія на молоко, яйця і сою, що відзначається в дитинстві, може бути відсутньою в дорослому віці. У той же час алергія на арахіс, лісові горіхи та молюски з вищою ймовірністю збережеться і в дорослому житті.

За оцінками експертів, поширеність харчової алергії вища в економічно розвинених та урбанізованих районах. Ймовірно, це пов’язано з особливостями ранньої мікробної дії, забрудненням повітря, вживанням мікропластику.

Патогенез харчової алергії

Харчова алергія розвивається внаслідок аномальної імунної відповіді на харчові антигени, що призводить до реакцій гіперчутливості, опосередкованих або не опосередкованих IgE. У сенсибілізованих осіб вплив певних харчових білків запускає імунну активацію замість толерантності, викликаючи вивільнення запальних медіаторів та розвиток алергічних симптомів.

При харчовій алергії, опосередкованій IgE, початкова сенсибілізація запускається з презентації антигену дендритними клітинами, що активує лімфоцити Th2. Потім відбувається вироблення алергенспецифічних антитіл IgE-клітинами. Надалі антитіла зв’язуються з рецепторами IgE на гладких клітинах та базофілах.

Повторний вплив алергену викликає вивільнення гістаміну та інших прозапальних медіаторів, що призводить до скорочення гладких м’язів, вазодилатації та посилення секреції слизу. Симптоми негайної гіперчутливості можуть варіювати від кропив’янки до анафілаксії. Анафілаксія є тяжкою небезпечною для життя системною алергічною реакцією, яка розвивається швидко і зазвичай торкається не менше двох систем органів. Прояви анафілаксії зазвичай включають різке зниження артеріального тиску, порушення прохідності дихальних шляхів або значний респіраторний дистрес.

У розвитку харчової алергії може відігравати роль комбінація кількох імунопатологічних механізмів. Так, розвиток алергії може бути зумовлений імунокомплексними механізмами та гіперчутливістю уповільненого типу.

Експерти виділяють синдром оральної алергії (синдром харчової алергії на пилок). Цей синдром є опосередкованою IgE алергічною реакцією, викликаною перехресною реактивністю між структурно схожими білками в пилку і деяких сирих фруктах, овочах і горіхах. Найчастіше цей тип реакції виникає при вживанні в їжу сирих яблук, персиків, вишень та бананів. При вживанні цих сирих продуктів IgE антитіла зв’язуються з гладкими клітинами, базофіли в слизовій оболонці порожнини рота розпізнають алергени й ініціюють вивільнення гістаміну, простагландинів і лейкотрієнів. При цьому характерний розвиток локальних симптомів (свербіж, поколювання та набряк губ, язика, рота та горла) тривалістю від декількох хвилин до годин. Прогресування до системних реакцій чи анафілаксії розвивається рідко. Приготування їжі денатурує білки, відповідальні за перехресну реакцію з алергенами пилку, і вони не розпізнаються імунною системою.

Не-IgE-опосередковані харчові алергії, включаючи синдром ентероколіту, спричиненого харчовим білком, ентеропатію, спричинену харчовим білком, та алергічний проктоколіт, викликаються механізмами клітинного імунітету. Ці стани включають реакції уповільненої гіперчутливості (тип IV), що характеризуються запаленням, опосередкованим Т-клітинами, дисфункцією епітеліального бар’єра та імунними шляхами, не пов’язаними з реакціями, опосередкованими IgE. При цьому зазвичай відзначаються відстрочені шлунково-кишкові симптоми, такі як блювання та діарея.

Харчова алергія: діагностика

У пацієнта із симптомами харчової алергії слід з’ясувати:

  • які продукти споживав пацієнт та скільки. При харчовій алергії реакцію викликатиме найменша кількість препарату. У той же час, на відміну від інгаляційної алергії, при харчовій алергії характерніша залежність тяжкості реакції від отриманої дози алергену;
  • їжа була приготована чи сира. У деяких випадках (при синдромі оральної алергії на пилок) приготовлений продукт буде нормально переноситися, а сирий — спричиняти алергічну реакцію;
  • чи містила їжа відомий алерген, такий як арахіс, лісові горіхи, молоко, яйця, риба, молюски, пшениця, соя чи кунжут;
  • скільки часу минуло до появи симптомів. Симптоми при алергії зазвичай розвиваються протягом хвилин чи годин після вживання препарату;
  • чи реагував пацієнт на цю або пов’язану з нею їжу в минулому і чи змінилася тяжкість його реакції з часом. Зазвичай при алергії тяжкість реакцій підвищується при повторних випадках вживання препарату. У той самий час можливі випадки розвитку толерантності зі зростанням дитини;
  • чи фіксуються симптоми регулярно після вживання певних продуктів. Чи розвивається алергічна реакція щоразу при вживанні алергенного продукту.

Ведення харчового щоденника при алергії рекомендується для виявлення харчових тригерів, особливо у пацієнтів із хронічними або рецидивними симптомами.

Також важливо зібрати особистий та сімейний анамнез атопічних захворювань (бронхіальна астма, екзема, алергічний риніт), оскільки вони підвищують ризик розвитку харчової алергії.

Харчова алергія: симптоми

Як проявляється харчова алергія — значною мірою залежить від виду алергічної реакції.

Харчова алергія у дітей зазвичай має більш тяжкий перебіг, ніж у дорослих.

Спочатку можуть відмічатися легкі симптоми, подальші впливи можуть призвести до більш серйозних і потенційно небезпечних для життя реакцій.

Харчова алергія: види

Не-IgE-опосередкована харчова алергія зазвичай проявляється шлунково-кишковими симптомами у немовлят та маленьких дітей. Симптоми можуть включати:

  • дратівливість;
  • блювання через 1–3 год після прийому їжі, що містить алерген;
  • часту відрижку;
  • діарею;
  • погане збільшення маси тіла;
  • здуття живота;
  • криваву діарею при прогресуванні захворювання;
  • анемію;
  • затримку розвитку.

Найчастіше не-IgE-опосередкована харчова алергія розвивається на коров’яче молоко, сою, овес та рис.

Алергічний проктоколіт, викликаний харчовим білком (FPIAP), розвивається в близько 60% випадків у немовлят, що знаходяться виключно на грудному вигодовуванні. Симптоми включають стул із прожилками крові. Стан, як правило, є доброякісним, що самообмежується і спонтанно минає протягом першого року життя. Найбільш частими тригерами при цьому є білок коров’ячого молока, соя, яйця та пшениця.

У пацієнтів з харчовою білковою ентеропатією можуть відмічатися хронічна стеаторея, ентеропатія з втратою білка, мальабсорбція та погане збільшення маси тіла протягом перших кількох місяців життя. Мальабсорбція може призвести до анемії, гіпоальбумінемії, ентеропатії із втратою білка та дефіциту вітамінів. Може бути виявлена прихована кров у калі. Найбільш поширеними тригерами є коров’яче молоко, соя, пшениця та рис. Симптоми зазвичай зникають у віці 2–3 років.

При харчовій алергії, опосередкованій IgE, симптоми зазвичай розвиваються протягом декількох хвилин або 2 год після дії алергену. Виявляють такі симптоми, як гостра кропив’янка, припливи, свербіж очей, ангіоневротичний набряк, закладеність носа, чхання, кашель та хрипи при диханні. Ізольовані респіраторні симптоми відмічають рідко. Поширеними тригерами є молоко, яйця, арахіс, горіхи, кунжут та деякі фрукти (наприклад ківі).

Порушення дихання може вказувати на прогресування анафілаксії, при цьому потрібне негайне розпізнавання та лікування.

Серцево-судинні порушення при анафілаксії включають артеріальну гіпотензію, тахікардію, блідість, запаморочення, синкопе або колапс.

Пацієнти можуть відзначати загальне нездужання, страх смерті, загальмованість.

Які аналізи слід здати для виявлення харчової алергії?

  • Шкірний прик-тест;
  • сироватковий специфічний IgE-тест (sIgE);
  • пероральний харчовий тест.

Шкірний прик-тест і sIgE мають високу негативну прогностичну цінність, допомагаючи виключити харчову алергію і таким чином пацієнту не будуть рекомендовані непотрібні обмеження харчування при отриманні негативних результатів.

При цьому шкірний прик-тест та sIgE виявляють лише сенсибілізацію, а не клінічну алергію. Таким чином, позитивні результати без відповідної клінічної картини та анамнезу мають обмежену діагностичну цінність.

Пероральний харчовий тест є діагностичним золотим стандартом у сумнівних випадках.

Важливо! Антигістамінні препарати та трициклічні антидепресанти можуть впливати на результати шкірного прик-тесту та їх прийом повинен бути припинений приблизно за 1 тиж до тестування.

Пероральний харчовий тест включає контрольований прийом передбачуваної алергенної їжі в кількості, що поступово збільшується, з ретельним моніторингом алергічних реакцій. Цей тест необхідно проводити в умовах, обладнаних для лікування анафілаксії. Пацієнтам слід уникати передбачуваної їжі (яка є алергеном) протягом як мінімум 2 тиж до тесту та припинити прийом лікарських засобів, які можуть вплинути на його результати (антигістамінні препарати та бета-адренергічні бронходилататори).

Пацієнтам з неконтрольованою бронхіальною астмою, нещодавньою анафілаксією, гострим захворюванням не слід проходити пероральний харчовий тест через високий ризик тяжких алергічних реакцій.

Згодом у багатьох дітей та деяких дорослих з харчовою алергією може розвинутися толерантність, що робить регулярну переоцінку критично важливою для визначення того, чи зберігається алергія.

Нині не існує надійного тестування для діагностики не-IgE-опосередкованої харчової алергії. Ці стани діагностуються клінічно на основі докладного анамнезу та результатів фізичного обстеження.

Харчова алергія: лікування

Показано елімінаційну дієту при харчовій алергії: суворе виключення з раціону алергенних продуктів.

У той же час пацієнтам із синдромом оральної алергії можуть бути дозволені термічно оброблені продукти-тригери. Це пов’язано з тим, що за термічної обробки відбувається денатурація білка, і такі приготовані продукти можуть переноситися пацієнтом навіть за розвитку реакції на аналогічний продукт у сирому вигляді.

Як відрізнити харчову алергію від інших хвороб?

Якщо симптоми зберігаються, незважаючи на дотримання елімінаційної дієти, харчова алергія навряд чи є причиною наявних симптомів.

Меню при харчовій алергії має складатися з урахуванням вікових потреб пацієнта, його маси тіла і бути максимально різноманітним і збалансованим при строгому виключенні продуктів, що викликають реакцію, і навіть невеликої їх кількості у складних стравах. Так, наприклад, при алергії на коров’яче молоко виключаються молоко, кефір, сир, соуси, що містять молоко, вершкове масло, морозиво, хлібобулочні вироби, що містять у складі молоко, молочний шоколад та інші солодощі, що містять молоко.

Пацієнтів обов’язково слід навчити читати склад, що вказаний на етикетках продуктів.

Як лікують харчову алергію, значною мірою залежить від тяжкості симптомів.

Анафілаксія

Негайне введення адреналіну є лікуванням першої лінії при анафілаксії. Рекомендована доза адреналіну становить 0,1 мг/кг маси тіла, максимальна доза для дітей — 0,3 мг, для дорослих — 0,5 мг. Зазвичай вводиться у формі автоінжекторів самим пацієнтом або особою, яка здійснює догляд, з появою перших симптомів.

Також можуть додатково застосовуватися антигістамінні препарати (дифенгідрамін, хлоропірамін), глюкокортикостероїди (преднізолон, дексаметазон) та інгаляційні бета-агоністи для зменшення вираженості симптомів анафілаксії.

Алерген-імунотерапія спрямована на десенсибілізацію осіб з харчовою алергією до певних антигенів. Алерген-імунотерапія сприяє зниженню тяжкості реакцій та покращенню якості життя пацієнтів.

Нові біологічні методи лікування

Омалізумаб (моноклональне антитіло проти IgE) спрямований на ключові шляхи, залучені до системних алергічних реакцій. Може застосовуватися разом з пероральною імунотерапією.

Профілактика харчової алергії

За оцінками експертів, виключно грудне вигодовування протягом перших 6 міс життя дитини сприяє зниженню ризику розвитку харчової алергії, атопічного дерматиту та бронхіальної астми. Крім того, в дослідженнях показано, що немає необхідності уникати потенційно алергенних продуктів у період вагітності або годування грудьми як стратегії профілактики розвитку харчової алергії у немовлят.

Навпаки, для зниження ризику розвитку харчової алергії рекомендується вводити алергенні продукти (арахіс та яйця) немовлятам з високим ризиком харчової алергії, починаючи з віку 6 міс, включаючи дітей з тяжким атопічним дерматитом або сімейним анамнезом алергії.

Диференційна діагностика

Ускладнення

  • Анафілаксія;
  • інтенсивне блювання та діарея у немовлят можуть призвести до гіповолемічного шоку;
  • загострення атопічного дерматиту;
  • загострення бронхіальної астми;
  • дефіцит поживних речовин, затримка росту та проблеми з годуванням через обмеження в харчуванні, необхідні для уникнення алергенів у дітей з множинною харчовою алергією;
  • підвищена тривожність;
  • депресивні розлади.
ГоловнаКошикОбране