Схема застосування залежить від захворювання.

Внутрішньом’язово або внутрішньовенно (струминно або краплинно). При інфузійному способі введення слід розводити в 100–150 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози. Струминно Т-МЕКСАТ вводити повільно протягом 5–7 хвилин, краплинно — зі швидкістю 40–60 крапель за хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200 мг.

При гострих порушеннях мозкового кровообігу Т-МЕКСАТ застосовувати у перші 10–14 днів — внутрішньовенно краплинно по 200–500 мг 2–4 рази на добу, потім — внутрішньом’язово по 200–250 мг 2–3 рази на добу протягом 14 діб, після чого рекомендовано перехід на прийом пероральних лікарських форм.

При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм лікарський засіб Т-МЕКСАТ застосовувати протягом 10–15 днів шляхом внутрішньовенного краплинного введення по 200–500 мг 2–4 рази на добу, після чого рекомендовано перехід на прийом пероральних лікарських форм.

При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації лікарський засіб Т-МЕКСАТ слід застосовувати внутрішньовенно струминно або краплинно в дозі 200–500 мг 1–2 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом’язово по 100–250 мг на добу протягом наступних 2 тижнів, після чого рекомендовано перехід на прийом пероральних лікарських форм.

Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії лікарський засіб вводити внутрішньом’язово по 200–250 мг 2 рази на добу протягом 10–14 днів, після чого рекомендовано перехід на пероральні лікарські форми.

При хронічній ішемії мозку лікарський засіб слід призначати по 10 мл (500 мг) 1 раз на добу внутрішньовенно краплинно або внутрішньовенно струминно повільно протягом 14 днів, після чого рекомендовано перехід на пероральні лікарські форми.

При легких (помірних) когнітивних розладах Т-МЕКСАТ слід призначати по 10 мл (500 мг) 1 раз на добу внутрішньовенно краплинно або внутрішньовенно струминно повільно протягом 14 днів, після чого рекомендовано перехід на пероральні лікарські форми.

При тривожних розладах лікарський засіб застосовувати внутрішньом’язово у добовій дозі 100–300 мг на добу протягом 14–30 днів, після чого рекомендовано перехід на прийом пероральних лікарських форм.

При гострому інфаркті міокарда Т-МЕКСАТ вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово протягом 14 діб на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, β-адреноблокатори, інгібітори АПФ, тромболітики, антикогулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб для досягнення максимального ефекту бажане внутрішньовенне введення лікарського засобу Т-МЕКСАТ, в наступні 9 діб можливе введення його внутрішньом’язово. Внутрішньовенне введення проводити шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних реакцій), з 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином глюкози в об’ємі 100–150 мл протягом 30–90 хв. За необхідності можливе повільне струминне введення лікарського засобу протягом не менше 5 хвилин.

Введення лікарського засобу Т-МЕКСАТ (внутрішньовенне або внутрішньом’язове) здійснювати 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6–9 мг на кожен кілограм маси тіла на добу, разова доза — 2–3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова — 250 мг.

При відкритокутовій глаукомі різних стадій Т-МЕКСАТ застосовувати у складі комплексної терапії внутрішньом’язово по 100–300 мг на добу, 1–3 рази на добу протягом 14 днів.

При абстинентному алкогольному синдромі Т-МЕКСАТ вводити у дозі 200–500 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово 2–3 рази на добу протягом 5–7 днів.

При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами препарат вводити внутрішньовенно в дозі 200–500 мг на добу протягом 7–14 днів.

При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначати у першу добу як у передопераційному, так і в післяопераційному періоді. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, варіантів клінічного перебігу. Відміна препарату повинна проводитись поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту.

При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті лікарський засіб Т-МЕКСАТ призначати по 200–500 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Легкий ступінь тяжкості некротичного панкреатиту — по 100–200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Середній ступінь тяжкості – по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду). Тяжкий перебіг — у пульс-дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому режимі введення, далі — по 200–500 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг — у початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану — по 300–500 мг 2 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.

Пацієнти літнього віку. Коригування дози для пацієнтів літнього віку не потрібно.

Аналоги Т-Мексат