Мілістан Фаринго розчин (Milistan Pharyngo solution)

1 мл розчину містить бензидаміну гідрохлориду 1,5 мг;
допоміжні речовини: гліцерин, пропіленгліколь, поліоксил 40 гідрогенізована касторова олія, ментол, підсилювач смаку SC 364174*, ароматизатор кропу SC 092777**, натрію бензоат (Е211), сахарин натрію, брильянтовий синій FCF (Е133), тартразин (Е102), вода очищена.
* Пропіленгліколь, вода, ароматизатор ідентичний натуральному, натуральний ароматизатор.
** Пропіленгліколь, ароматизатор ідентичний натуральному.

Бензидамін - 1,5 мг/мл

фармакодинаміка. Бензидамін є НПЗП зі знеболювальними та протиексудативними властивостями.
У ході клінічних досліджень було показано, що бензидамін є ефективним для полегшення симптомів, якими супроводжуються локалізовані подразнювальні патологічні процеси в ротовій порожнині та глотці. Крім того, бензидамін чинить протизапальну та місцеву знеболювальну дію на слизову оболонку ротової порожнини.
Фармакокінетика. Факт абсорбції через слизову оболонку ротової порожнини та глотки був доведений наявністю вимірюваних кількостей бензидаміну в плазмі крові людини. Однак цього недостатньо для системного фармакологічного ефекту. Бензидамін виводиться головним чином із сечею, переважно у формі неактивних метаболітів або кон’югованих сполук.
Було показано, що при місцевому застосуванні досягається накопичення ефективної концентрації бензидаміну в запалених тканинах завдяки його здатності проникати крізь слизову оболонку.

застосовувати для симптоматичного лікування подразнень та запалень ротоглотки; болю, зумовленого гінгівітом, стоматитом, фарингітом; у стоматології застосовувати після екстракції зуба або з профілактичною метою.

з флакона відміряти 15 мл р-ну Мілістан Фаринго, використовуючи мірний стаканчик, та прополоскати ротову порожнину нерозведеним або розведеним (15 мл р-ну можна розвести 15 мл води) препаратом. Полоскання слід проводити 2–3 рази на добу. Не слід перевищувати рекомендовану дозу.
Діти. Лікарський засіб не застосовувати дітям віком до 12 років у зв’язку з можливістю проковтування р-ну під час полоскання ротової порожнини.

підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів лікарського засобу.

небажані реакції класифіковані за частотою виникнення: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10 000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10 000); частота невідома (не може бути оцінена на основі доступних даних).
В кожної групі за частотою небажані реакції зазначені у порядку зменшення їхньої серйозності.
З боку ШКТ: рідко — відчуття печіння у роті, сухість у роті; частота невідома — гіпестезія ротової порожнини, нудота, блювання, набряк та зміна кольору язика, зміна смаку.
З боку імунної системи: рідко — реакція гіперчутливості; частота невідома — анафілактична реакція.
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко — ларингоспазм; частота невідома — бронхоспазм.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — фоточутливість; дуже рідко — ангіоневротичний набряк; частота невідома — висипання, свербіж, кропив’янка.
З боку нервової системи: частота невідома — запаморочення, головний біль.
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/

якщо виникає чутливість при тривалому застосуванні, слід припинити лікування та звернутися до лікаря, щоб він призначив відповідне лікування.
У деяких пацієнтів виразки слизової оболонки щік/глотки можуть бути зумовлені серйозними патологічними процесами. У зв’язку з цим пацієнти, у яких симптоми посилилися або не зменшилися протягом 3 днів, або у яких підвищилася температура тіла чи виникли інші симптоми, мають звернутися за консультацією до терапевта або стоматолога у відповідних випадках.
Не рекомендується застосовувати бензидамін пацієнтам з гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти або до інших НПЗП.
Застосування препарату може спричинити бронхоспазм у пацієнтів з БА або з БА в анамнезі. Такі пацієнти мають бути обов’язково про це попереджені.
Цей лікарський засіб містить тартразин (Е102), який може спричиняти алергічні реакції.
Цей лікарський засіб містить натрію бензоат (Е211), який при зовнішньому застосуванні помірно подразнює шкіру, очі та слизові оболонки.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Наразі немає належних доступних даних щодо застосування бензидаміну вагітним та жінкам, які годують грудьми. Здатність цього засобу проникати в грудне молоко не вивчали. Даних досліджень на тваринах недостатньо для того, щоб зробити якісь висновки щодо впливу цього засобу у період вагітності або годування грудьми. Потенційний ризик для людини невідомий.
Не слід застосовувати лікарський засіб Мілістан Фаринго у період вагітності або годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. При застосуванні в рекомендованих дозах лікарський засіб не чинить жодного впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

досліджень з вивчення взаємодії не проводили.

не було повідомлень щодо передозування бензидаміну при місцевому застосуванні.
При випадковому внутрішньому прийомі великої кількості бензидаміну (>300 мг) можливе отруєння. Характерними ознаками передозування після внутрішнього прийому є гастроентерологічні симптоми (найчастіше це нудота, блювання, біль у животі, подразнення стравоходу) та симптоми з боку ЦНС (запаморочення, галюцинації, збудження, тривожність і дратівливість).
Повідомлялося, що бензидамін при потраплянні всередину у великій дозі (яка у сотні разів перевищувала можливі дози цієї лікарської форми), особливо у дітей, спричиняв збудження, судоми, тремор, нудоту, підвищену пітливість, атаксію, блювання. Таке гостре передозування потребує негайного промивання шлунка, лікування порушень водно-електролітного балансу та симптоматичного лікування, адекватної гідратації.

в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.