одночасний прийом лікарського засобу з лужним питтям зменшує всмоктування аскорбінової кислоти, тому його не слід запивати лужною мінеральною водою. Процес всмоктування аскорбінової кислоти може порушуватися при дискінезіях кишечнику, ентеритах, ахілії (пригніченні шлункової секреції), глистній інвазії, лямбліозі.
Лікарський засіб слід з особливою обережністю призначати пацієнтам із:
— недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (високі дози аскорбінової кислоти можуть спровокувати гемолітичну анемію);
— нефролітіазом в анамнезі (ризик гіпероксалурії та осаду оксалатів у сечовому тракті після прийому високих доз аскорбінової кислоти);
— порушенням метаболізму заліза (гемосидероз, гемохроматоз, таласемія).
Оскільки аскорбінова кислота підвищує абсорбцію заліза, її застосування у великих дозах може бути небезпечним для пацієнтів із гемохроматозом, таласемією, поліцитемією, лейкемією і сидеробластною анемією. Пацієнтам із великим вмістом заліза в організмі слід застосовувати аскорбінову кислоту у мінімальних дозах.
Слід з обережністю застосовувати лікарський засіб пацієнтам із захворюваннями нирок в анамнезі.
Аскорбінова кислота посилює екскрецію оксалатів із сечею, підвищуючи ризик формування оксалатних каменів у нирках. Пацієнтам з групи ризику розвитку гіпероксалурії не слід приймати аскорбінову кислоту у дозах, що перевищують 1000 мг, однак, пацієнти, які не належать до даної групи, цьому ризику не піддаються. При сечокам’яній хворобі добова доза аскорбінової кислоти не повинна перевищувати 1000 мг (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Не слід застосовувати великі дози аскорбінової кислоти пацієнтам із підвищеним згортанням крові.
Слід з обережністю застосовувати аскорбінову кислоту пацієнтам з прогресуючим онкологічним захворюванням, оскільки її застосування може ускладнити перебіг хвороби.
При застосуванні великих доз або при тривалому застосуванні аскорбінової кислоти необхідно контролювати функцію нирок та рівень артеріального тиску у зв’язку зі стимулювальним впливом аскорбінової кислоти на утворення кортикостероїдних гормонів.
При тривалому застосуванні аскорбінової кислоти у великих дозах можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що вимагає контролю за станом останньої.Довготривале застосування великих доз аскорбінової кислоти може прискорювати її ренальний кліренс, через що після різкого зниження дози або відміни лікування може виникнути парадоксальна недостатність аскорбінової кислоти.
Не слід перевищувати рекомендовану дозу.
Не слід застосовувати одночасно з іншими лікарськими засобами, які містять аскорбінову кислоту.
Оскільки аскорбінова кислота чинить легку стимулювальну дію на центральну нервову систему, лікарський засіб Вітамин С не рекомендується приймати наприкінці дня.
Вплив на результати лабораторних досліджень. Аскорбінова кислота як відновник може впливати на результати лабораторних досліджень при визначенні вмісту глюкози, білірубіну, сечової кислоти, креатиніну, неорганічних фосфатів, активності ЛДГ, трансаміназ в крові; може спричиняти хибнопозитивний або хибнонегативний результат (залежно від застосовуваного методу) при визначенні вмісту глюкози в сечі; може впливати на результати визначення біохімічними методами концентрації креатиніну, сечової кислоти в сечі. При застосуванні великих доз аскорбінової кислоти може бути хибнонегативним результат дослідження на наявність прихованої крові у калі.
1 таблетка лікарського засобу Вітамін С містить 1,7 ммоль (або 39 мг) натрію, тому пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію, слід з обережністю застосовувати цей лікарський засіб.
1 таблетка жувальна лікарського засобу Вітамин С містить 506,26 мг сорбіту (Е 420).
1 таблетка жувальна зі смаком апельсину лікарського засобу Вітамин С містить 484,80 мг сорбіту (Е 420).
При встановленій непереносимості деяких цукрів слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб. Необхідно враховувати адитивний ефект супутньо застосовуваних лікарських засобів, які містять сорбіт (або фруктозу), а також вживання сорбіту (або фруктози) з їжею. Вміст сорбіту в лікарських засобах для перорального прийому може впливати на біодоступність інших лікарських засобів для перорального прийому при їх супутньому застосуванні.
Лікарський засіб містить аспартам (Е 951) — джерело фенілаланіну, що являє небезпеку для хворих на фенілкетонурію (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Лікарський засіб містить барвник тартразин (E 102) або жовтий захід FCF (Е 110), який може спричинити алергічні реакції.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат у цьому дозуванні не призначений для застосування у період вагітності або годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Немає посилань на те, що препарат може мати негативний вплив на швидкість реакції під час керування транспортними засобами або роботи зі складними механізмами при дотриманні рекомендованих правил застосування.

Діагнози, при яких застосовують Вітамін C