лікування діареї має симптоматичний характер. Якщо можна визначити етіологію захворювання (або зазначено, що потрібно це зробити), то за можливості слід проводити специфічне лікування.
У хворих з діареєю, особливо у дітей, ослаблених пацієнтів, осіб літнього віку можуть виникнути дегідратація та дисбаланс електролітів. У таких випадках найважливішим заходом є застосування замісної терапії для поповнення рідини та електролітів.
Застосування препарату не замінює введення відповідної кількості рідини та відновлення рівня електролітів.
Оскільки стійка діарея може свідчити про потенційно більш серйозні стани, лікарський засіб не слід застосовувати тривалий час, поки причина діареї не буде виявлена.
При гострій діареї, коли не відмічено клінічного поліпшення протягом 48 год, застосування лопераміду гідрохлориду слід припинити і звернутися до лікаря.
Забороняється застосування лопераміду в ситуаціях, коли слід уникати пригнічення перистальтики через можливий ризик серйозних наслідків, таких як мегаколон і токсичний мегаколон.
Пацієнтам із синдромом набутого імунодефіциту (СНІД), які приймають Лопедіум при діареї, слід негайно припинити лікування при появі перших ознак здуття живота. Існують окремі повідомлення про випадки кишкової непрохідності з підвищеним ризиком появи токсичного мегаколону у хворих на СНІД з інфекційними колітами як вірусного, так і бактеріального походження, при лікуванні лопераміду гідрохлоридом.
Зловживання лоперамідом або неправильне його застосування як опіоїдного замінника було описано в осіб з опіоїдною залежністю.
Фармакокінетичні дані щодо застосування препарату у пацієнтів з порушеннями функції печінки відсутні, проте таким пацієнтам лоперамід слід приймати з обережністю з причини уповільнення метаболізму першого проходження та оскільки це може призводити до відносного передозування, що може спричинити токсичну дію на ЦНС.
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів при загостренні виразкового коліту. Лікарські препарати, що подовжують час проходження, можуть призвести до розвитку токсичного мегаколону у пацієнтів цієї групи.
Зважаючи на те що лоперамід добре метаболізується та разом з метаболітами виводиться з калом, зазвичай не потрібна корекція дози для пацієнтів з порушеннями функції нирок.
Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Для лопераміду не характерні виражені кардіологічні ускладнення в межах діапазону терапевтичних концентрацій. Але при суттєвому перевищенні цих значень (до 47 разів) лоперамід демонструє кардіологічні ускладнення: пригнічення калієвого (hERG) та натрієвого потоків і аритмії на тваринних моделях in vivo та in vitro.
У зв’язку з передозуванням були зареєстровані порушення з боку серця, включаючи подовження інтервалу QT та комплексу QRS, тахікардія типу пірует (torsade de pointes). Повідомляли також про летальні наслідки (див. ПЕРЕДОЗУВАННЯ). Передозування може проявити наявний синдром Бругада. Пацієнти не повинні перевищувати рекомендовану дозу та/або рекомендовану тривалість лікування.
Якщо препарат приймати для контролю нападів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, що був попередньо діагностований лікарем, і клінічного покращення не виявлено протягом 48 год, слід припинити застосування лопераміду гідрохлориду і звернутися до лікаря. Також слід звернутися до лікаря, якщо характер симптомів змінився або повторювані напади діареї тривають >2 тиж.
Для лікування гострих нападів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, Лопедіум слід приймати лише якщо лікар попередньо діагностував це захворювання.
У зазначених нижче випадках препарат не слід застосовувати без попередньої консультації з лікарем, навіть якщо вам відомо, що у вас синдром подразненого кишечнику (СПК):

вік пацієнта від 40 років і з моменту останнього нападу СПК минув деякий час;
вік пацієнта від 40 років і цього разу симптоми СПК відрізняються;
нещодавня кровотеча з кишечнику;
тяжкий запор;
нудота або блювання;
втрата апетиту або зменшення маси тіла;
утруднене або болісне сечовипускання;
лихоманка;
нещодавня подорож за кордон.

У разі виникнення нових симптомів, збільшення їх вираженості або якщо вираженість симптомів не зменшилася протягом 2 тиж, слід звернутися до лікаря.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Застосування у період вагітності. Незважаючи на відсутність даних про тератогенні або ембріотоксичні властивості лопераміду гідрохлориду, очікувану терапевтичну користь слід зіставити з потенційними ризиками до початку застосування лопераміду гідрохлориду, особливо у разі застосування протягом I триместру вагітності. Не рекомендується приймати цей лікарський засіб у період вагітності.
Застосування у період годування грудьми. Оскільки незначна кількість лопераміду може проникати у грудне молоко, прийом препарату в період годування груддю не рекомендується.
У зв’язку з цим вагітним і жінкам, які годують дитину груддю, слід порекомендувати звернутися до свого лікаря для призначення відповідного лікування.
Діти. Препарат застосовувати у дітей віком від 12 років для симптоматичного лікування гострої діареї.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Можливе виникнення стомлюваності, запаморочення або сонливості при діареї під час застосування лопераміду гідрохлориду. Тому рекомендується з обережністю приймати цей препарат при керуванні транспортними засобами або роботі з механізмами.

Діагнози, при яких застосовують Лопедіум