Фармакодинаміка

Тіамін (вітамін B₁)

Тіамінпірофосфат є активною формою вітаміну B₁, що для ряду ензимів (таких як піруватдегідрогеназа та транскетолаза) діє як коензим. У результаті цього вітамін B₁ головним чином бере участь у метаболізмі вуглеводів, а також відіграє роль у синтезі ліпідів та амінокислот. Нервові клітини отримують енергію виключно шляхом ферментативного окислення і декарбоксилювання глюкози, тому так важливо забезпечити надходження достатньої кількості вітаміну В₁.Тіамін також бере участь у проведенні нервових імпульсів.

Піридоксин (вітамін B₆)

Піридоксальфосфат, біологічно активна форма піридоксину, є визначальним коензимом у метаболізмі амінокислот. Шляхом декарбоксилювання він бере участь в утворенні фізіологічно активних амінів (таких як серотонін, гістамін, адреналін), а також в анаболічних та катаболічних процесах шляхом трансамінування.

Піридоксальфосфат відіграє невід’ємну роль у роботі центральної нервової системи, особливо в метаболізмі нейромедіаторів, що контролюється ензимами. Піридоксальфосфат відіграє ключову роль в метаболізмі сфінголіпідів, тому що є каталізатором першого етапу біосинтезу сфінгозину. Сфінголіпіди є невід’ємними компонентами мієлінової оболонки нервових клітин.

Кобаламін (вітамін B₁₂)

Вітамін B₁₂ у своїй активній формі (5-дезоксіаденозилкобаламін і метилкобаламін) бере участь у каталізованому ензимом внутрішньомолекулярному перенесенні водню та внутрішньомолекулярному перенесенні метильних груп. Вітамін B₁₂ також впливає на синтез метіоніну (тісно пов’язаний із синтезом нуклеїнових кислот) і метаболізм ліпідів через перетворення пропіонової кислоти на янтарну кислоту.

Вітамін B₁₂ бере участь у метилюванні основного білка мієліну, що є компонентом мієлінової оболонки нервових клітин. Метилювання підвищує ліпофільні властивості основного білка мієліну, покращуючи включення в мієлінову оболонку.

Комбінація вітамінів B₁, B₆ та B₁₂

Зважаючи на їхні біохімічні функції, вітаміни B₁, B₆ та B₁₂ є особливо важливими для процесів метаболізму нервової системи як поодинці, так і в комбінації. У більшості вразливих груп пацієнтів, таких як пацієнти літнього віку, пацієнти з цукровим діабетом тощо, спостерігається дефіцит всіх 3 вітамінів.

Дослідження на тваринах показують, що комбінація вітамінів групи B пришвидшує процеси регенерації пошкоджених провідних шляхів нервової системи, що призводить до більш швидкого відновлення функціонування та м’язової іннервації.

Застосування комбінацій вітамінів групи B у щурів з цукровим діабетом запобігало характерному нервовому ураженню або зменшувало його, таким чином протидіючи погіршенню функціональних властивостей (антинейропатичний ефект). Застосування вітамінів B₁, B₆ та B₁₂ у ряді больових моделей у щурів показало антиноцицептивну активність із переважаючою ефективністю такої комбінації над прийомом окремих компонентів.

Фармакокінетика

Комбіноване застосування вітамінів B₁, B₆ та B₁₂ жодним чином не впливає на фармакокінетику окремих вітамінів.

Тіамін (вітамін B₁)

Транспортний механізм після перорального прийому залежить від дози та має подвійну природу: активна абсорбція — до концентрації 2 мкмоль і пасивна дифузія при концентраціях, що перевищують 2 мкмоль.

Дослідження з використанням міченого радіоізотопами тіаміну продемонстрували, що найвищою є дуоденальна абсорбція, тоді як абсорбція у верхньому та середньому відділах тонкої кишки є дещо меншою. Абсорбція у шлунку та дистальних відділах тонкої кишки майже не відбувається. Тіамін, утворений у товстій кишці, не абсорбується.

Після абсорбції слизовою оболонкою кишечнику тіамін транспортується до печінки через портальну систему печінки. У печінці тіамін фосфорилюється тіамінкіназою до тіамінпірофосфату (TPP) та тіамінтрифосфату (TTP).

Період напіввиведення тіаміну становить приблизно 4 години (1 година у бета-фазі), біологічний період напіввиведення в організмі людини становить від 9,5 до 18,5 дня.

Організм людини може зберігати 20–30 мг тіаміну (переважно у серці, мозку, печінці і нирках). Через швидкий метаболізм резервні запаси дуже обмежені і витрачаються впродовж 4–10 днів. Основними продуктами виведення є: тіамінкарбонова кислота, пірамін, тіамін та низка ще не встановлених метаболітів (ниркова екскреція). Що більше тіаміну було прийнято, то більше тіаміну у незміненому вигляді буде екскретовано з сечею протягом 4–6 годин.

Піридоксин (вітамін B₆)

Вітамін B₆ (піридоксин, піридоксаль та піридоксамін) швидко абсорбується, переважно у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, та транспортується до органів та тканин. Вітаміни зв’язуються з альбумінами. Приблизно 80% піридоксальфосфату зв’язується з білками. Вітамін B₆ проникає у спинномозкову рідину, секретується в грудне молоко та проходить через плацентарний бар’єр. Основним продуктом виведення є 4-піридоксинова кислота у кількості, що залежить від застосованої дози вітаміну B₆.

Вітамін B₆ переважно фосфорилюється у печінці, при цьому утворюється біологічно активна форма піридоксальфосфат. Щоб пройти через клітинну мембрану, фосфорильований вітамін В₆ має бути гідролізований лужною фосфатазою, аби вивільнився вітамін В₆. Транспортування у клітині відбувається шляхом дифузії з подальшим повторним фосфорилюванням. Біологічний період напіввиведення піридоксальфосфату становить 15–25 днів, а період напіввиведення приблизно 3 години. Накопичуватися може 40–150 мг, при цьому кумуляція відбувається протягом 14–42 днів.

Ціанокобаламін (вітамін B₁₂)

Абсорбція зі шлунково-кишкового тракту базується на 2 різних механізмах. Активний механізм реалізується за участю внутрішнього фактора, який секретується парієтальними клітинами слизової оболонки шлунка. Після вивільнення гаптокорину під дією шлункового соку відбувається зв’язування вітаміну В₁₂з внутрішнім фактором з формуванням комплексу вітаміну B₁₂ та внутрішнього фактора. Цей комплекс зв’язується зі специфічним рецепторним білком на люмінальній поверхні слизової оболонки клубової кишки.

Незалежно від внутрішнього фактора вітамін В₁₂ може потрапляти у кровообіг шляхом ненасиченої пасивної дифузії. Пасивна дифузія може відбуватися в усіх відділах тонкої кишки, дає приблизно 1–2% всього абсорбованого вітаміну В₁₂ і не змінюється у пацієнтів, яким було проведено гастродуоденальну хірургічну резекцію, або у пацієнтів з іншими шлунково-кишковими захворюваннями, що впливають на абсорбцію вітаміну В₁₂ під дією внутрішнього фактора. Пасивне всмоктування відіграє важливу роль при призначенні терапевтичних доз, які у 100 і більше разів перевищують рекомендовану добову норму споживання вітаміну В₁₂.

Дослідження за участю здорових добровольців показують, що максимум 1,5 мкг перорально введеного вітаміну B₁₂ абсорбується з допомогою внутрішнього фактора. Коли пероральна доза збільшується, абсорбція, пов’язана з внутрішнім фактором, досягає перенасичення, а індукована дифузією абсорбція зростає. Приблизно 90% кобаламіну, що міститься у плазмі, зв’язано з білками (транскобаламіни). В організмі людини вітамін В₁₂ зберігається у депо, найважливішим із яких є печінка (близько 1,5 мг), а також у нирках, серці, селезінці та мозку. Загальний вміст в організмі вітаміну В₁₂ змінюється, однак за більшістю оцінок становить ~ 2–3 мг. Швидкість циркуляції становить 2,5 мкг вітаміну В₁₂ на добу, або 0,05% кількості, що знаходиться у організмі. Біологічний період напіввиведення становить приблизно 1 рік. Вітамін B₁₂секретується переважно у жовч та у великій кількості реабсорбується через кишково-печінкову циркуляцію. Якщо накопичувальна здатність організму перевищена внаслідок введення високих доз, особливо парентерально, то надлишок виводиться з сечею.

Діагнози, при яких застосовують Нейробіон таблетки