Механізм дії

Противірусна дія енісаміуму пов’язана з прямим пригніченням РНК-залежної РНК-полімерази вірусу грипу та SARS-CoV-2.

Фармакодинаміка

Енісаміум йодид продемонстрував ефективність відносно штамів вірусу грипу типу А та В у дослідженнях in vitro з використанням диференційованих нормальних людських бронхо-епітеліальних клітин людини (NHBE), клітин гепатоцелюлярної карциноми людини (HepG2), клітин рабдоміосаркоми людини (RD), клітин колоректальної аденокарциноми людини (Caco-2). У тхорів, як репрезентативній тваринній моделі для дослідження грипу, енісаміум йодид скорочував час виділення вірусу грипу через носові змиви тхорів порівняно з контрольною групою плацебо.

Клінічна ефективність

В дослідженні у пацієнтів з гострими респіраторними вірусними інфекціями, у тому числі з грипом, лікування енісаміумом йодидом в добовій дозі 1500 мг (500 мг 3 рази на добу) забезпечувало позитивну динаміку захворювання, що проявлялось більш вираженим зменшенням симптомів вірусної інфекції порівняно з таким при застосуванні плацебо (табл. 1).

Раннє і статистично значуще зниження вірусних антигенів в назальних мазках було виявлено у пацієнтів, які отримували енісаміум йодид, порівняно з пацієнтами групи плацебо (табл. 2).

Лікування енісаміумом йодидом призвело до підвищення рівня сироваткового інтерферону порівняно із групою плацебо.

Таблиця 1. Полегшення симптомів вірусної інфекції після лікування енісаміумом йодидом (кількість пацієнтів /%)

Доба

Кашель

Риніт

Слабкість

Головний біль

енісаміум йодид

плацебо

енісаміум йодид

плацебо

енісаміум йодид

плацебо

енісаміум йодид

плацебо

98,3%

100%

93,3%

92,5%

98,3%

100%

93,3%

85%

96,7%

100%

83,3%

87,5%

70% **

97,5%

51,7%

62,5%

65%

95%

21,7%

72,5%

28,3%

55%

10% *

32,5%

6,7%

55%

1,7%

17,5%

7,5%

Таблиця 2. Динаміка визначення вірусного антигену (кількість пацієнтів /%)

Доба	Вірусні антигени		Антигени вірусу грипу
Доба	енісаміум йодид	плацебо	енісаміум йодид	плацебо
0	60 (100%)	40 (100%)	33 (66%)	22 (55%)
3	17 (28,3%)	29 (72,5%)	8 (13%)	16 (40%)
7	1 (1,7%)	6 (15%)	1 (1,7%)	1 (2,5%)

Результати клінічного дослідження третьої фази показали, що енісаміум йодид добре переноситься та є клінічно ефективним, що було продемонстровано:

скороченням тривалості періоду підвищеної температури на 1,1 дня;
скороченням тривалості катаральних та конституціональних симптомів;
зменшенням застосування відхаркувальних і судинозвужувальних засобів;
зменшенням кількості днів непрацездатності;
зменшенням періоду виділення вірусів та суттєвим зменшенням кількості пацієнтів, у яких виявлялись вірусні антигени, у порівнянні з групою хворих, які отримували плацебо.

Більша ефективність енісаміуму спостерігалась, коли лікування розпочиналось раніше.

В багатоцентрове, подвійно сліпе, рандомізоване, плацебоконтрольоване дослідження ефективності та безпеки лікарського засобу Амізон^® Макс було включено 592 пацієнти з COVID-19 середнього ступеня тяжкості, які в комбінації з базовою терапією отримували або Амізон^® Макс, або плацебо. Первинною кінцевою точкою ефективності дослідження був час до настання покращення стану пацієнта, що вимірювалось збільшенням вихідної оцінки стану пацієнта за модифікованою шкалою ВООЗ (таблиця 3) на 2 бали.

Пацієнти, включені до групи плацебо, отримували перорально по 1 капсулі плацебо кожні 6 годин, 4 рази на добу. Пацієнти, що приймали Амізон^® Макс, отримували по 1 капсулі лікарського засобу Амізон^® Макс кожні 6 годин, 4 рази на добу. Лікування тривало повних 7 днів (168 годин).

Таблиця 3. Модифікована шкала тяжкості стану пацієнтів ВООЗ

Бал	Стан хворого
1	Смерть
2	Госпіталізований, потребує штучної вентиляції легень (ШВЛ) або екстракорпоральної мембранної оксигенації
3	Госпіталізований, потребує неінвазивної вентиляції або високопоточної оксигенотерапії
4	Госпіталізований, потребує додаткової терапії киснем
5	Госпіталізований, не потребує додаткової терапії киснем, але потребує постійної медичної допомоги (пов’язаної з COVID-19 або іншої)
6	Госпіталізований, не потребує додаткової терапії киснем та більше не потребує постійної медичної допомоги
7	Не госпіталізований, але існує обмеження діяльності та/або потребує підтримувальної терапії киснем удома
8	Не госпіталізований, обмежень у діяльності немає

Результати дослідження продемонстрували, що терапія з використанням лікарського засобу Амізон^® Макс достовірно (р = 0,00945) пришвидшує настання покращення стану хворого на COVID-19 на 2 бали за вищенаведеною модифікованою шкалою ВООЗ у порівнянні з групою пацієнтів, які отримували плацебо. Переважаючу ефективність комбінованої терапії з застосуванням лікарського засобу Амізон^® Макс при лікуванні пацієнтів з COVID-19 підтверджують також результати щодо вторинних кінцевих точок ефективності, а саме:

на 15-й день дослідження в групі плацебо було виписано 85,7% пацієнтів, а у групі Амізон^® Макс — 94,4% пацієнтів. Різниця часток становила 8,6%, і ці відмінності були статистично значущими (р = 0,018), що свідчить на користь переважаючої ефективності лікарського засобу Амізон^® Макс у порівнянні з плацебо;
спостерігалося більш швидке достовірне зменшення вираженості кашлю в групі застосування лікарського засобу Амізон^® Макс у порівнянні з групою плацебо на 3-й, 4-й і 5-й дні лікування (р = 0,009; 0,018 і 0,007 відповідно);
застосування лікарського засобу Амізон^® Макс в комплексній терапії COVID-19 дозволяє достовірно (р = 0,016) запобігти погіршенню стану хворого і збільшенню дихальної недостатності в процесі лікування. Так частка пацієнтів, у яких відбулося погіршення стану на 1 бал за модифікованою шкалою ВООЗ, склала в групі плацебо 8,4%, а в групі застосування лікарського засобу Амізон^® Макс — 2,1%, відмінності між групами були достовірними (р = 0,016). Аналіз часу до настання моменту погіршення стану пацієнта на 1 бал методом Каплана — Меєра та із застосуванням логрангового критерію для порівняння груп засвідчив більшу ефективність лікарського засобу Амізон^® Макс у порівнянні з плацебо (р = 0,009) у запобіганні погіршенню стану пацієнта, розвитку більш тяжкої дихальної недостатності та розвитку ускладнень;
в групі хворих, які приймали у складі комплексної терапії Амізон^® Макс, не було жодного летального випадку і усі пацієнти видужали впродовж 21 дня, в той час як у групі плацебо сталося три (3) летальні випадки і один пацієнт не досяг первинної кінцевої точки за період перебування у дослідженні, що є вагомим аргументом на користь застосування лікарського засобу Амізон^® Макс у комплексній терапії COVID-19.

Фармакокінетика

Абсорбція

Енісаміум йодид швидко всмоктується: пік концентрації в плазмі досягався через 1,6–2,4 години після однократного прийому. Абсолютна біодоступність у людини не вивчалась, тоді як відносна біодоступність становила менше 5%. Рівноважний стан у разі перорального прийому 500 мг тричі на добу і 1000 мг двічі на добу досягався через 3 дні. Кумуляція препарату не була виявлена.

Дослідження на собаках показало, що при пероральному введенні енісаміуму йодиду 35% застосованої дози всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Абсорбція у гризунів становила менше 5%.

Їжа помітно знижувала біодоступність енісаміуму йодиду. Середні значення C_max і AUC_infпри застосуванні 1500 мг після прийому їжі були знижені відповідно на 46,8% і 26,6% порівняно з такими показниками при застосуванні 1500 мг натще. Середній показник t_max збільшувався після прийому їжі: при прийомі натще — 0,75 години, після прийому їжі — 2,75 години.

Розподіл

Ступінь зв’язування енісаміуму йодиду з білками сироватки у людини низький.

Біотрансформація

Вихідна сполука (енісаміум йодид) у людини частково підлягає конверсії шляхом гідроксилювання, а також зв’язування з глюкуроновою кислотою (менше ніж 5%). CYP 2D6, ймовірно, відіграє несуттєву роль в метаболізмі енісаміуму йодиду. Інші вивчені ферменти цитохрому Р450 не мають суттєвого впливу на процеси метаболічного перетворення вихідної сполуки.

Елімінація

Енісаміум йодид переважно виділяється в незміненому вигляді з сечею. Після перорального введення радіоактивно міченого енісаміуму йодиду собакам екскреція з фекаліями становила 32–35%. Медіана періоду напіввиведення одноразових доз енісаміуму йодиду лежить в діапазоні від 2,69 до 3,35 години і від 6,00 до 7,34 години після багатократного введення протягом 10 днів.

Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Фармакокінетичні дослідження за участю пацієнтів літнього віку не проводились.

Пацієнти з ураженням печінки та нирок

Фармакокінетика енісаміуму йодиду в спеціальних популяціях не вивчалась. Однак на основі результатів фармакокінетичних досліджень, зважаючи на наявність ренального і ентерального шляхів виведення, а також на низький рівень метаболізму енісаміуму йодиду, у суб’єктів з органічним ураженням печінки і нирок не слід очікувати істотного накопичення енісаміуму в плазмі при короткочасному застосуванні (до 7 днів) цього лікарського засобу. Таким чином, погіршення профілю безпеки у пацієнтів із зазначеними вище органічними захворюваннями малоймовірне.

Діагнози, при яких застосовують Амізон® Макс

Діагнози, при яких застосовують Амізон^® Макс