Амізон® Макс (Amizon Max)
Форми випуску та упаковки
Класифікація
- Категорія відпуску
- Активна речовина
- ENISAMIUM IODIDE (ЕНІСАМІУМА ЙОДИД)
- Лікарські засоби
- J05A X17 Енісамію йодид
- Форми випуску за NFC
- ACA Капсули
діюча речовина: амізон® (енісаміум йодид);
1 капсула містить амізону® (енісаміуму йодиду) 0,5 г;
допоміжна речовина: магнію стеарат;
желатинова капсула містить: желатин, титану діоксид (E 171), жовтий захід FCF (E 110).
Капсули.
Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули циліндричної форми.
Корпус білого кольору, кришечка оранжевого кольору.
Вміст капсули — кристалічний порошок жовтого або жовто-зеленого кольору.
Противірусні засоби для системного застосування. Противірусні засоби прямої дії. Код ATХ J05A Х17.
Механізм дії
Противірусна дія енісаміуму пов’язана з прямим пригніченням РНК-залежної РНК-полімерази вірусу грипу та SARS-CoV-2.
Фармакодинаміка
Енісаміум йодид продемонстрував ефективність відносно штамів вірусу грипу типу А та В у дослідженнях in vitro з використанням диференційованих нормальних людських бронхо-епітеліальних клітин людини (NHBE), клітин гепатоцелюлярної карциноми людини (HepG2), клітин рабдоміосаркоми людини (RD), клітин колоректальної аденокарциноми людини (Caco-2). У тхорів, як репрезентативній тваринній моделі для дослідження грипу, енісаміум йодид скорочував час виділення вірусу грипу через носові змиви тхорів порівняно з контрольною групою плацебо.
Клінічна ефективність
В дослідженні у пацієнтів з гострими респіраторними вірусними інфекціями, у тому числі з грипом, лікування енісаміумом йодидом в добовій дозі 1500 мг (500 мг 3 рази на добу) забезпечувало позитивну динаміку захворювання, що проявлялось більш вираженим зменшенням симптомів вірусної інфекції порівняно з таким при застосуванні плацебо (табл. 1).
Раннє і статистично значуще зниження вірусних антигенів в назальних мазках було виявлено у пацієнтів, які отримували енісаміум йодид, порівняно з пацієнтами групи плацебо (табл. 2).
Лікування енісаміумом йодидом призвело до підвищення рівня сироваткового інтерферону порівняно із групою плацебо.
Таблиця 1. Полегшення симптомів вірусної інфекції після лікування енісаміумом йодидом (кількість пацієнтів /%)
| Доба | Кашель | Риніт | Слабкість | Головний біль | ||||
| енісаміум йодид | плацебо | енісаміум йодид | плацебо | енісаміум йодид | плацебо | енісаміум йодид | плацебо | |
| 0 | 59 98,3% | 40 100% | 56 93,3% | 37 92,5% | 59 98,3% | 40 100% | 56 93,3% | 34 85% |
| 3 | 58 96,7% | 40 100% | 50 83,3% | 35 87,5% | 42 70% ** | 39 97,5% | 31 51,7% | 25 62,5% |
| 7 | 39 65% | 38 95% | 13 21,7% | 29 72,5% | 17 28,3% | 22 55% | 6 10% * | 13 32,5% |
| 14 | 4 6,7% | 22 55% | 0 | 2 5% | 1 1,7% | 7 17,5% | 0 | 3 7,5% |
Таблиця 2. Динаміка визначення вірусного антигену (кількість пацієнтів /%)
| Доба | Вірусні антигени | Антигени вірусу грипу | ||
| енісаміум йодид | плацебо | енісаміум йодид | плацебо | |
| 0 | 60 (100%) | 40 (100%) | 33 (66%) | 22 (55%) |
| 3 | 17 (28,3%) | 29 (72,5%) | 8 (13%) | 16 (40%) |
| 7 | 1 (1,7%) | 6 (15%) | 1 (1,7%) | 1 (2,5%) |
Результати клінічного дослідження третьої фази показали, що енісаміум йодид добре переноситься та є клінічно ефективним, що було продемонстровано:
- скороченням тривалості періоду підвищеної температури на 1,1 дня;
- скороченням тривалості катаральних та конституціональних симптомів;
- зменшенням застосування відхаркувальних і судинозвужувальних засобів;
- зменшенням кількості днів непрацездатності;
- зменшенням періоду виділення вірусів та суттєвим зменшенням кількості пацієнтів, у яких виявлялись вірусні антигени, у порівнянні з групою хворих, які отримували плацебо.
Більша ефективність енісаміуму спостерігалась, коли лікування розпочиналось раніше.
В багатоцентрове, подвійно сліпе, рандомізоване, плацебоконтрольоване дослідження ефективності та безпеки лікарського засобу Амізон® Макс було включено 592 пацієнти з COVID-19 середнього ступеня тяжкості, які в комбінації з базовою терапією отримували або Амізон® Макс, або плацебо. Первинною кінцевою точкою ефективності дослідження був час до настання покращення стану пацієнта, що вимірювалось збільшенням вихідної оцінки стану пацієнта за модифікованою шкалою ВООЗ (таблиця 3) на 2 бали.
Пацієнти, включені до групи плацебо, отримували перорально по 1 капсулі плацебо кожні 6 годин, 4 рази на добу. Пацієнти, що приймали Амізон® Макс, отримували по 1 капсулі лікарського засобу Амізон® Макс кожні 6 годин, 4 рази на добу. Лікування тривало повних 7 днів (168 годин).
Таблиця 3. Модифікована шкала тяжкості стану пацієнтів ВООЗ
| Бал | Стан хворого |
| 1 | Смерть |
| 2 | Госпіталізований, потребує штучної вентиляції легень (ШВЛ) або екстракорпоральної мембранної оксигенації |
| 3 | Госпіталізований, потребує неінвазивної вентиляції або високопоточної оксигенотерапії |
| 4 | Госпіталізований, потребує додаткової терапії киснем |
| 5 | Госпіталізований, не потребує додаткової терапії киснем, але потребує постійної медичної допомоги (пов’язаної з COVID-19 або іншої) |
| 6 | Госпіталізований, не потребує додаткової терапії киснем та більше не потребує постійної медичної допомоги |
| 7 | Не госпіталізований, але існує обмеження діяльності та/або потребує підтримувальної терапії киснем удома |
| 8 | Не госпіталізований, обмежень у діяльності немає |
Результати дослідження продемонстрували, що терапія з використанням лікарського засобу Амізон® Макс достовірно (р = 0,00945) пришвидшує настання покращення стану хворого на COVID-19 на 2 бали за вищенаведеною модифікованою шкалою ВООЗ у порівнянні з групою пацієнтів, які отримували плацебо. Переважаючу ефективність комбінованої терапії з застосуванням лікарського засобу Амізон® Макс при лікуванні пацієнтів з COVID-19 підтверджують також результати щодо вторинних кінцевих точок ефективності, а саме:
- на 15-й день дослідження в групі плацебо було виписано 85,7% пацієнтів, а у групі Амізон® Макс — 94,4% пацієнтів. Різниця часток становила 8,6%, і ці відмінності були статистично значущими (р = 0,018), що свідчить на користь переважаючої ефективності лікарського засобу Амізон® Макс у порівнянні з плацебо;
- спостерігалося більш швидке достовірне зменшення вираженості кашлю в групі застосування лікарського засобу Амізон® Макс у порівнянні з групою плацебо на 3-й, 4-й і 5-й дні лікування (р = 0,009; 0,018 і 0,007 відповідно);
- застосування лікарського засобу Амізон® Макс в комплексній терапії COVID-19 дозволяє достовірно (р = 0,016) запобігти погіршенню стану хворого і збільшенню дихальної недостатності в процесі лікування. Так частка пацієнтів, у яких відбулося погіршення стану на 1 бал за модифікованою шкалою ВООЗ, склала в групі плацебо 8,4%, а в групі застосування лікарського засобу Амізон® Макс — 2,1%, відмінності між групами були достовірними (р = 0,016). Аналіз часу до настання моменту погіршення стану пацієнта на 1 бал методом Каплана — Меєра та із застосуванням логрангового критерію для порівняння груп засвідчив більшу ефективність лікарського засобу Амізон® Макс у порівнянні з плацебо (р = 0,009) у запобіганні погіршенню стану пацієнта, розвитку більш тяжкої дихальної недостатності та розвитку ускладнень;
- в групі хворих, які приймали у складі комплексної терапії Амізон® Макс, не було жодного летального випадку і усі пацієнти видужали впродовж 21 дня, в той час як у групі плацебо сталося три (3) летальні випадки і один пацієнт не досяг первинної кінцевої точки за період перебування у дослідженні, що є вагомим аргументом на користь застосування лікарського засобу Амізон® Макс у комплексній терапії COVID-19.
Фармакокінетика
Абсорбція
Енісаміум йодид швидко всмоктується: пік концентрації в плазмі досягався через 1,6–2,4 години після однократного прийому. Абсолютна біодоступність у людини не вивчалась, тоді як відносна біодоступність становила менше 5%. Рівноважний стан у разі перорального прийому 500 мг тричі на добу і 1000 мг двічі на добу досягався через 3 дні. Кумуляція препарату не була виявлена.
Дослідження на собаках показало, що при пероральному введенні енісаміуму йодиду 35% застосованої дози всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Абсорбція у гризунів становила менше 5%.
Їжа помітно знижувала біодоступність енісаміуму йодиду. Середні значення Cmax і AUCinf при застосуванні 1500 мг після прийому їжі були знижені відповідно на 46,8% і 26,6% порівняно з такими показниками при застосуванні 1500 мг натще. Середній показник tmax збільшувався після прийому їжі: при прийомі натще — 0,75 години, після прийому їжі — 2,75 години.
Розподіл
Ступінь зв’язування енісаміуму йодиду з білками сироватки у людини низький.
Біотрансформація
Вихідна сполука (енісаміум йодид) у людини частково підлягає конверсії шляхом гідроксилювання, а також зв’язування з глюкуроновою кислотою (менше ніж 5%). CYP 2D6, ймовірно, відіграє несуттєву роль в метаболізмі енісаміуму йодиду. Інші вивчені ферменти цитохрому Р450 не мають суттєвого впливу на процеси метаболічного перетворення вихідної сполуки.
Елімінація
Енісаміум йодид переважно виділяється в незміненому вигляді з сечею. Після перорального введення радіоактивно міченого енісаміуму йодиду собакам екскреція з фекаліями становила 32–35%. Медіана періоду напіввиведення одноразових доз енісаміуму йодиду лежить в діапазоні від 2,69 до 3,35 години і від 6,00 до 7,34 години після багатократного введення протягом 10 днів.
Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів
Пацієнти літнього віку
Фармакокінетичні дослідження за участю пацієнтів літнього віку не проводились.
Пацієнти з ураженням печінки та нирок
Фармакокінетика енісаміуму йодиду в спеціальних популяціях не вивчалась. Однак на основі результатів фармакокінетичних досліджень, зважаючи на наявність ренального і ентерального шляхів виведення, а також на низький рівень метаболізму енісаміуму йодиду, у суб’єктів з органічним ураженням печінки і нирок не слід очікувати істотного накопичення енісаміуму в плазмі при короткочасному застосуванні (до 7 днів) цього лікарського засобу. Таким чином, погіршення профілю безпеки у пацієнтів із зазначеними вище органічними захворюваннями малоймовірне.
Лікування грипу та ГРВІ.
Лікування COVID-19 середнього ступеня тяжкості в комбінації з базовою терапією.
Підвищена чутливість до препаратів, які містять йодид, молекулярний йод або ковалентно зв’язаний йод, а також до інших компонентів препарату.
Енісаміум йодид може знизити поглинання радіоактивних ізотопів йоду щитовидною залозою на період до 6 тижнів.
Слід уникати одночасного застосування йодовмісних лікарських засобів, а також контрастних речовин і лікарських препаратів, що містять ковалентно зв’язаний йод; обробки ран великої площі з використанням йодовмісних антисептиків (наприклад, молекулярний йод) через можливе збільшення ризику порушення функції щитовидної залози.
Прийом енісаміуму йодиду призводить до збільшення рівня йодиду в плазмі. Вторинне підвищення рівня циркулюючого йодиду запускає механізм саморегуляції функції щитовидної залози, при якому пригнічується захоплення неорганічного йодиду тиреоцитами, що сприяє запобіганню надлишкового утворення тиреоїдних гормонів; при цьому транзиторно підвищується рівень тиреотропного гормону (феномен Вольфа — Чайкова). Цей ефект триває кілька днів; після припинення курсу лікування функція щитовидної залози нормалізується. В окремих випадках спостерігалося транзиторне підвищення тиреотропного гормону протягом декількох тижнів.
Відсутня інформація щодо впливу енісаміуму йодиду на пацієнтів з порушенням функції щитовидної залози і пацієнтів, у яких раніше розвинувся гіпотиреоз. Проте доцільно контролювати функцію щитовидної залози під час лікування енісаміумом йодидом.
Інші йодовмісні препарати не рекомендується використовувати під час лікування і протягом 7 днів після закінчення лікування енісаміумом йодидом.
Допоміжні речовини
Лікарський засіб містить жовтий захід FCF (E 110), що може спричиняти алергічні реакції.
Протипоказано застосовувати препарат у період вагітності, оскільки клінічні дослідження енісаміуму йодиду за участю вагітних жінок не проводились. Дослідження на тваринах не виявили прямого або опосередкованого впливу на репродуктивну функцію/ фертильність.
Годування груддю
Невідомо, чи виділяється енісаміум йодид або його метаболіти з грудним молоком у людини. Неможливо виключити ризик потрапляння енісаміуму йодиду в організм новонародженого/немовляти.
Прийом препарату Амізон® Макс не впливає на здатність керувати автотранспортом чи працювати з іншими механізмами.
Амізон® Макс застосовувати всередину, не розжовуючи, за 2 години до прийому їжі.
Дорослим призначають у дозі 500 мг (0,5 г) 3 рази або 1000 мг (1 г) 2 рази на добу.
Для пацієнтів з COVID-19 енісаміум йодид призначають в комбінації з базовою терапією у дозі 500 мг (0,5 г) 4 рази на добу.
Максимальна разова доза — 1000 мг (1 г), добова — 2000 мг (2 г).
Тривалість лікування — 7 днів.
Препарат у даній лікарській формі дітям не застосовувати.
Жодних повідомлень про передозування препаратом Амізон® Макс не було отримано в клінічних дослідженнях та під час післяреєстраційного застосування.
Специфічного антидоту не існує.
Найбільш поширеними побічними реакціями (ПР) були розлади смаку, фолікуліт, назофарингіт, головний біль і лімфаденопатія (в плацебо-контрольованих дослідженнях фази I). Про більшість цих ПР повідомлялося одноразово, і зникали вони спонтанно. У більшості пацієнтів вищезазначені ПР не призвели до припинення прийому енісаміуму йодиду.
У плацебо-контрольованому дослідженні фази III були зареєстровані слабовиражені шлунково-кишкові розлади (гіркий смак у роті), печія та печіння в горлі.
Враховувалися лише побічні явища, які частіше відзначалися в групі енісаміуму йодиду, порівняно з групою плацебо, і про які повідомлялося більше ніж у двох осіб.
В таблиці 4 наведено побічні реакції, які спостерігалися в ході клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування препарату. Частота визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100) та частота невідома (неможливо встановити за наявними даними).
Таблиця 4
| Клас системи органів | Дуже часто | Часто | Нечасто | Частота невідома* |
| Дослідження | Підвищені рівні стимулюючого гормону щитовидної залози в крові | Підвищення артеріального тиску | ||
| Загальні розлади | Втомлюваність | |||
| Інфекції та інвазії | Фолікуліт, Назофарингіт, Риніт | |||
| Порушення з боку органів дихання, грудної клітки і середостіння | Задишка | |||
| Порушення з боку крові і лімфатичної системи | Лімфаденопатія | |||
| Порушення з боку нервової системи | Головний біль | Запаморочення | ||
| Порушення з боку органів зору | Набряк повік | |||
| Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини | Артралгія | |||
| Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини | Еритема, Набряк обличчя, Свербіж обличчя, Набряк, Свербіж, Висип, Папульозний висип, Кропив'янка | |||
| Порушення з боку шлунково-кишкового тракту | Діарея, Сухість в роті, Розлади смаку, Диспепсія, Нудота, Блювання | Біль у животі |
*Повідомлення у післяреєстраційний період.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це забезпечує постійний моніторинг співвідношення користь/ризик застосування лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про всі підозрювані побічні реакції за допомогою державної системи звітності.
3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Зберігати в сухому, захищенному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 10 капсул у блістері. По 1 або 2 блістери в пачці.
Без рецепта.
АТ «Фармак».
В справочнику «Компендіум» 2016 року по препарату Амізон® Макс (Amizon Max) була представлена наступна інформація
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:
фармакодинаміка.
Амізон – похідне ізонікотинової кислоти. Виявляє інгібуючий вплив на віруси грипу, має інтерфероногенні властивості, підвищує резистентність організму до вірусних інфекцій, чинить протизапальну, жарознижувальну і аналгетичну дії.
Противірусна дія Амізону Макс пов’язана із безпосереднім його впливом на гемаглютиніни вірусу грипу, внаслідок чого віріон втрачає здатність приєднуватися до клітин-мішеней для подальшої реплікації.
Протизапальна дія є результатом стабілізації клітинних і лізосомальних мембран, уповільнення дегрануляції базофілів, антиоксидантної дії, нормалізації рівня простагландинів, циклічних нуклеотидів та енергетичного обміну у вогнищі запалення. Жарознижувальні властивості даного засобу зумовлені впливом на терморегулюючі центри мозку. Аналгезуюча дія препарату здійснюється через ретикулярну формацію стовбура мозку.
Амізон® посилює персистуючий імунітет шляхом підвищення рівня ендогенного інтерферону у плазмі крові в 3-4 рази, лізоциму та збільшення титру антитіл до збудників інфекцій, а також клітинного імунітету – за рахунок стимуляції функціональної активності Т-лімфоцитів і макрофагів. Даний засіб є потужним індуктором ендогенного інтерферону.
Фармакокінетика.
Після перорального застосування Амізон Макс швидко потрапляє у кров, максимальна концентрація його в крові спостерігається через 2-2,5 години після прийому. Амізон та його метаболіти довго циркулюють у кровоносному руслі (період напіввиведення становить 13,5-14 годин), метаболізується в печінці, але швидко виводиться з тканин (період напіввиведення становить 2-3 години). Виводиться з організму на 90-95 % із сечею у вигляді метаболітів.
ПОКАЗАННЯ:
лікування грипу та ГРВІ.
ЗАСТОСУВАННЯ:
Амізон Макс застосовувати внутрішньо після їди, не розжовуючи.
Дорослим призначати по 1 капсулі 2-4 рази на добу протягом 5-7 днів.
Максимальна разова доза – 1 г, добова – 2 г.
Діти. Препарат у даній лікарській формі дітям не застосовувати.
ПРОТИПОКАЗАННЯ:
— підвищена чутливість до препаратів йоду та до інших компонентів препарату;
— наявність алергічних реакцій незалежно від природи алергену в анамнезі;
— тяжкі органічні ураження печінки та нирок;
— туберкульоз;
— герпетиформний дерматит Дюринга (синдром Дюринга-Брока),
— маніфестний і латентний гіпертиреоз;
— автономна аденома щитовидної залози, фокальні та дифузні автономні осередки щитовидної залози;
— геморагічний діатез.
ПОБІЧНА ДІЯ:
прояви побічних реакцій класифіковані згідно з термінологією MedDRA.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: висипання, свербіж, кропив’янка, еритема, ангіоневротичний набряк.
З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, дисгевзія (гіркий присмак у роті), набряк слизової оболонки порожнини рота, гіперсалівація, зміна кольору язика (забарвлення в жовтий колір), нудота, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, біль у верхній частині живота, здуття живота.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: диспное, подразнення горла.
Загальні порушення і порушення у місці введення: астенія, периферичні набряки.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення.
Лабораторні та інструментальні дані: підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску.
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:
слід обережно призначати препарат пацієнтам із захворюваннями щитовидної залози, особливо особам з вузловим або багатовузловим зобом віком від 40 років, у зв’язку з ризиком декомпенсації функціональної автономії щитовидної залози (за винятком, вказаним у розділі «Протипоказання»).
Лікарський засіб містить жовтий захід FCF (E 110), що може спричиняти алергічні реакції.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Протипоказано застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Прийом препарату Амізон Макс не впливає на здатність керувати автотранспортом чи працювати з іншими механізмами.
ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:
Амізон Макс посилює дію антибактеріальних та імуномодулюючих засобів. Доцільною є комбінація даного препарату з аскорбіновою кислотою та іншими вітамінами. Пацієнтам з порушенням функції щитовидної залози не рекомендується застосування препарату у комбінації з інтерфероном.
ПЕРЕДОЗУВАННЯ:
про випадки передозування Амізоном Макс не повідомлялося. При передозуванні можливе посилення проявів побічних реакцій: забарвлення слизових оболонок у коричневий колір, рефлекторне блювання, болі у животі та діарея. Можливий розвиток набряків, еритеми, вугреподібних та бульозних висипань, пропасниці.
Лікування: промивання шлунка, симптоматичне лікування.
УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:
в сухому, захищенному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.