препарат призначати для в/в або в/м застосування.
Перед початком терапії із застосуванням препарату необхідно виключити наявність у пацієнта підвищеної чутливості до антибіотика та до лідокаїну.
Дорослі. Зазвичай доза для дорослих становить 2–4 г/добу, яку слід вводити кожні 12 год у рівномірно розподілених дозах. При особливо тяжких інфекціях дозу можна підвищити до 8 г/добу, яку вводити кожні 12 год у рівномірно розподілених дозах. При введенні Медоцефу у добовій дозі 12–16 г, розподіленій на 3 рівні дози (з інтервалом 8 год), не виявлено жодних ускладнень. Лікування препаратом можна розпочати до одержання результатів дослідження чутливості мікроорганізмів.
Рекомендована доза при неускладненому гонококовому уретриті становить 500 мг одноразово, в/м.
Комбінована терапія. Широкий спектр дії Медоцефу дає змогу здійснювати монотерапію більшості інфекцій. Однак Медоцеф можна застосовувати і для комбінованого лікування у поєднанні з іншими антибіотиками, якщо таке показане. При одночасному лікуванні аміноглікозидами рекомендується контролювати функцію нирок.
Застосування у пацієнтів із порушеннями функції печінки. Коригування дози може бути необхідним у разі закупорювання жовчних протоків, тяжких захворювань печінки або супутнього ураження нирок. Якщо контроль концентрації препарату у сироватці крові не проводять, доза не повинна перевищувати 2 г/добу.
Застосування пацієнтам із порушеннями функції нирок. Оскільки нирки не є головним шляхом виведення Медоцефу, хворим з ураженнями нирок звичайну добову дозу (2–4 г) можна призначати без коригування. Для пацієнтів, у яких швидкість клубочкової фільтрації нижча за 18 мл/хв або рівень креатиніну в сироватці крові перевищує 3,5 мг/100 мл, максимальна добова доза становить 4 г.
Т_½ Медоцефу із сироватки крові дещо знижується під час гемодіалізу. Введення препарату слід здійснювати після закінчення діалізу.
Застосування у пацієнтів із порушеннями функції печінки і супутнім порушенням функції нирок. У пацієнтів із порушеннями функції печінки та супутнім ураженням нирок необхідно проводити спостереження за концентрацією препарату у сироватці крові та коригувати дозу за необхідності. Якщо контроль концентрації препарату у сироватці крові не проводити, доза не повинна перевищувати 2 г/добу.
Діти. Під час лікування дітей, у тому числі немовлят, Медоцеф слід призначати у добових дозах від 50 до 200 мг на 1 кг маси тіла; дозу вводити у 2 прийоми (кожні 8–12 год). Максимальна доза не повинна перевищувати 12 г/добу. Добові дози до 300 мг/кг були застосовані для лікування немовлят та дітей із тяжкими інфекціями, включаючи кількох пацієнтів із бактеріальним менінгітом, та не спричиняли ускладнень.
Застосування у новонароджених. Новонародженим (до 8 днів) препарат слід вводити через кожні 12 год.
В/в застосування у дітей та дорослих. Для переривчастої в/в інфузії 1 г Медоцефу (вміст 1 флакона) слід розчинити у 20–100 мл сумісного стерильного р-ну для в/в ін’єкцій і вводити протягом 15 хв–1 год. Якщо розчинником є стерильна вода, то у флакон із препаратом слід додати не більше 20 мл.
Для безперервної в/в інфузії 1 г Медоцефу розчинити або у 5 мл стерильної води для ін’єкцій, або у 5 мл бактеріостатичної води для ін’єкцій; цей р-н додавати до відповідного розчинника для в/в введення.
Для безпосередньої в/в ін’єкції максимальна одноразова доза Медоцефу для дорослих пацієнтів становить 2 г, для дітей — 50 мг/кг маси тіла. Препарат розчинити у відповідному розчиннику для досягнення кінцевої концентрації 100 мг/мл і вводити протягом не менше 3–5 хв.
Для антибактеріальної профілактики післяопераційних ускладнень призначати по 1 або 2 г препарату в/в за 30–90 хв до початку операції. Дозу можна повторювати через кожні 12 год, однак у більшості випадків — протягом не більше 24 год. При операціях з підвищеним ризиком інфікування (наприклад операції у колоректальній ділянці) та коли інфікування може завдати особливо великої шкоди (наприклад при операціях на відкритому серці або протезуванні суглобів), профілактичне застосування може тривати протягом 72 год після закінчення операції.
В/в введення. Стерильний порошок Медоцеф можна спочатку розчинити за допомогою будь-якого сумісного розчинника (2,8 мл/г цефоперазону), придатного для в/в введення (табл. 2). З метою полегшення відновлення рекомендується застосовувати 5 мл розчинника на 1 г Медоцефу.
Таблиця 2
Р-ни, рекомендовані для відновлення порошку цефоперазону натрію

5% глюкоза для ін’єкцій	10% глюкоза для ін’єкцій
5% глюкоза та 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій	0,9% натрію хлорид для ін’єкцій
5% глюкоза та 0,2% натрію хлорид для ін’єкцій	Стерильна вода для ін’єкцій

Після цього весь об’єм одержаного р-ну слід розвести одним зі стандартних розчинників для в/в введення (табл. 3).
Таблиця 3
Розчинники для в/в інфузій

5% глюкоза для ін’єкцій	10% глюкоза для ін’єкцій
5% глюкоза та р-н Рінгера лактатний для ін’єкцій	Р-н Рінгера лактатний
5% глюкоза та 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій	0,9% натрію хлорид для ін’єкцій
5% глюкоза та 0,2% натрію хлорид для ін’єкцій

В/м введення
Для приготування р-ну, призначеного для в/м введення, можна використовувати стерильну чи бактеріостатичну воду для ін’єкцій. У випадках, коли передбачається введення р-ну з концентрацією ≥250 мг/мл, для приготування р-ну рекомендується використати р-н лідокаїну. Такий р-н можна приготувати, використовуючи стерильну воду для ін’єкцій та 2% р-н лідокаїну, кінцева концентрація лідокаїну повинна бути 0,5%. При застосуванні лідокаїну гідрохлориду як розчинника необхідно враховувати інформацію з безпеки лідокаїну.
Рекомендується спосіб розчинення у два етапи: спочатку слід додати необхідну кількість стерильної води для ін’єкцій і збовтувати до повного розчинення порошку Медоцеф, після цього додати необхідну кількість 2% р-ну лідокаїну та змішати.

Показник	Кінцева концентрація цефоперазону, мг/мл	I етап, об’єм стерильної води, мл	II етап, об’єм 2% лідокаїну, мл	Об’єм для введення, мл*
Флакон 1 г	250	2,6	0,9	4
	333	1,8	0,6	3

*Представлена надлишкова кількість, достатня для отримання та застосування заявлених об’ємів.
В/м введення здійснюють глибоко у великий сідничний м’яз або у передню поверхню стегна.
Зберігання р-нів
Стабільність
Наведені нижче парентеральні розчинники та приблизні концентрації Медоцефу забезпечують стійкість р-ну за умови додержання нижченаведених значень та періодів. Після закінчення зазначеного періоду невикористаний р-н підлягає знищенню.
Стабільна кімнатна температура (15–25 °C), 24 год.

Р-ни	Приблизні концентрації
Бактеріостатична вода для ін’єкцій	300 мг/мл
5% глюкоза для ін’єкцій	2 мг до 50 мг/мл
5% глюкоза для ін’єкцій та р-н Рінгера лактатний для ін’єкцій	2 мг до 50 мг/мл
5% глюкоза та 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій	2 мг до 50 мг/мл
5% глюкоза та 0,2% натрію хлорид для ін’єкцій	2 мг до 50 мг/мл
10% глюкоза для ін’єкцій	2 мг до 50 мг/мл
Р-н Рінгера лактатний для ін’єкцій	2 мг/мл
0,5% лідокаїн для ін’єкцій	300 мг/мл
0,9% натрію хлорид для ін’єкцій	2 мг до 300 мг/мл
Стерильна вода для ін’єкцій	300 мг/мл
Cтерильна вода для ін’єкцій	300 мг/мл

Відновлені р-ни Медоцефу можна зберігати у скляних або пластмасових шприцах, скляних або гнучких пластмасових ємкостях, що призначені для парентеральних р-нів, протягом 5 днів у холодильнику (2–8 °С).

Р-ни	Приблизні концентрації
Бактеріостатична вода для ін’єкцій	300 мг/мл
5 % глюкоза для ін’єкцій	2 мг до 50 мг/мл
5 % глюкоза та 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій	2 мг до 50 мг/мл
5 % глюкоза та 0,2% натрію хлорид для ін’єкцій	2 мг до 50 мг/мл
Р-н Рінгера лактатний для ін’єкцій	2 мг/мл
0,5% лідокаїн для ін’єкцій	300 мг/мл
0,9% натрію хлорид для ін’єкцій	2 мг до 300 мг/мл
Стерильна вода для ін’єкцій	300 мг/мл

Відновлені р-ни Медоцефу можна зберігати у скляних або пластмасових шприцах, скляних або гнучких пластмасових ємкостях, що призначені для парентеральних р-нів, протягом 3 або 5 тиж у морозильній камері (від –20 °С до –10 °С).

Р-ни	Приблизні концентрації
3 тиж
5% глюкоза для ін’єкцій	50 мг/мл
5% глюкоза та 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій	2 мг/мл
5% глюкоза та 0,2 % натрію хлорид для ін’єкцій	2 мг/мл
5 тиж
0,9% натрію хлорид для ін’єкцій	300 мг/мл
Стерильна вода для ін’єкцій	300 мг/мл

Відновлені р-ни Медоцефу можна зберігати у скляних або пластмасових шприцах, скляних або гнучких пластмасових ємкостях, що призначені для парентеральних р-нів.
Розморожувати препарат перед застосуванням потрібно при кімнатній температурі. Після розморожування невикористаний р-н підлягає знищенню. Р-н не можна повторно заморожувати.
Діти. Цефоперазон можна ефективно застосовувати немовлятам. Масштабні дослідження за участю недоношених немовлят і новонароджених не проводилися. Тому перед призначенням цефоперазону недоношеним немовлятам і новонародженим слід ретельно зважити потенційні переваги і можливі ризики терапії цим препаратом.
У новонароджених з ядерною жовтяницею цефоперазон не витісняє білірубін із ділянок його зв’язування з білками плазми крові.

Діагнози, при яких застосовують Медоцеф