При монотерапії найчастішими побічними реакціями при лікуванні препаратом Флутамід є гінекомастія та/або болісність у молочних залозах, що іноді супроводжується галактореєю. Зазначені реакції зникають після припинення лікування або зменшення дози.

Порушення з боку серцево-судинної системи виникають значно рідше порівняно з такими при застосуванні діетилстилбестролу.

При комбінованій терапії із застосуванням флутаміду та ЛГРГ- агоніста найчастішими побічними ефектами були відчуття жару, зниження лібідо, імпотенція, діарея, нудота та блювання. Зазначені побічні ефекти, за винятком діареї, спостерігаються при монотерапії ЛГРГ- агоністами з такою ж частотою.

Гінекомастія зазвичай виникає при терапії флутамідом, але при комбінованій терапії частота виникнення значно нижча. Під час клінічних випробувань суттєвих відмінностей не спостерігалося у частоті виникнення гінекомастії в групі плацебо та групі комбінованого лікування флутамідом з агоністом ЛГРГ.

Флутамід спричиняє тимчасове підвищення рівня печінкових трансаміназ внаслідок гепатиту.

У деяких випадках ураження печінки було смертельним.

Категорії частоти побічних ефектів визначаються таким чином: часто (≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000), надзвичайно рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна оцінити на підставі доступних даних).

При монотерапії

Інфекції та інвазії.

Рідко: оперізувальний герпес.

Порушення з боку кровотворної та лімфатичної системи.

Рідко: лімфедема.

Анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, метгемоглобінемія, екхімози.

Порушення харчування та обміну речовин.

Часто: підвищення апетиту.

Рідко: анорексія.

Психічні розлади.

Часто: безсоння.

Рідко: депресія, тривожність.

Порушення з боку нервової системи.

Рідко: запаморочення, головний біль.

Сонливість.

Порушення з боку імунної системи.

Рідко: вовчакоподібний синдром.

Порушення з боку органів зору.

Рідко: нечіткість зору.

Порушення з боку серцево-судинної системи.

Рідко: припливи, гіпертензія.

Частота невідома: подовження інтервалу QT.

Серцево-судинні розлади.

Порушення з боку органів дихання.

Рідко: диспное, пневмонія.

Надзвичайно рідко: кашель.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: діарея, нудота, блювання, підвищення апетиту.

Рідко: неспецифічні скарги на функціонування шлунково-кишкового тракту, печія, запор.

Порушення функції шлунково-кишкового тракту, біль у ділянці шлунка, розлади шлунка, виразкоподібні болі, стоматит, диспепсія, коліт.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів.

Часто: гепатит.

Жовтяниця, збільшення показників печінкових проб.

Зазвичай печінкові розлади зникають після відміни флутаміду; тяжкий токсичний гепатит, некроз печінки та печінкова енцефалопатія (ці побічні реакції зазвичай оборотні і зникають після відміни терапії). Відзначено поодинокі летальні випадки, пов'язані з ураженням печінки внаслідок застосування препарату.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів.

Збільшення рівня сечовини та креатиніну в крові (ступінь тяжкості цього побічного ефекту зазвичай не вимагає зниження дози або припинення прийому препарату), зміна кольору сечі на зелений.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини.

Рідко: свербіж, підшкірні крововиливи, кропив’янка, екхімоз.

Надзвичайно рідко: фоточутливість.

Висипання, алопеція, на початку терапії флутамідом можливий розвиток оборотних змін структури волосся, зміна структури росту волосся, втрата волосся.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Дуже часто: гінекомастія і/або біль у ділянці грудних залоз, галакторея.

Рідко: зниження лібідо, зменшення спермоутворення.

Зміни молочних залоз, на початку монотерапії флутамідом можливе збільшення рівня тестостерону у плазмі, яке має оборотний характер, біль у грудях.

Доброякісні та злоякісні пухлини.

Надзвичайно рідко: новоутворення у грудних залозах у чоловіків.

Було зареєстровано декілька випадків злоякісних новоутворень грудної залози у чоловіків, які отримували флутамід. У одному із зареєстрованих випадків було виявлено, що вже існуючий у пацієнта вузлик став злоякісним після 3−4 місяців застосування флутаміду як монотерапії доброякісної гіперплазії простати. Після хірургічного видалення було діагностовано низькодиференційовану протокову карциному. В іншому випадку йшлося про гінекомастію та пухлини, помічені відповідно через два і шість місяців після початку монотерапії флутамідом з приводу поширеного раку передміхурової залози.

Через дев’ять місяців після початку лікування пухлину було хірургічно видалено і діагностовано помірно диференційовану інвазивну протокову карциному у стадії T4N0M0, G3.

Загальні порушення.

Часто: підвищена втомлюваність.

Рідко: набряки, слабкість, нездужання, спрага, біль за грудниною.

Гарячка.

Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Рідко: м'язові спазми.

Дослідження.

Часто: транзиторне порушення функції печінки.

При застосуванні флутаміду можливе підвищення рівня тестостерону в сироватці крові на початку лікування флутамідом.

У зв’язку з лікуванням флутамідом надходили повідомлення про випадки гострої ниркової недостатності, інтерстиціального нефриту та ішемії міокарда; частота їх виникнення невідома.

При комбінованій терапії

Порушення з боку кровотворної та лімфатичної систем.

Рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

Надзвичайно рідко: гемолітична анемія, макроцитарна анемія, метгемоглобінемія, сульфгемоглобінемія, мегалоцитарна анемія.

Порушення метаболізму.

Рідко: анорексія.

Надзвичайно рідко: гіперглікемія, загострення цукрового діабету.

Психічні розлади.

Рідко: депресія, тривожність.

Неспокій, невроз, сонливість, безсоння, дратівливість.

Порушення з боку нервової системи.

Рідко: оніміння, сплутаність свідомості, нервозність, млявість.

Ознаки нервово-м'язових захворювань.

Порушення з боку серцево-судинної системи.

Дуже часто: припливи.

Рідко: гіпертензія.

Частота невідома: тромбоемболія, подовження інтервалу QT.

Відзначалися випадки тромбофлебіту, легеневої емболії, інфаркту міокарда.

Порушення з боку органів дихання, органів грудної порожнини та середостіння.

Надзвичайно рідко: легеневі симптоми (наприклад диспное), інтерстиціальне ураження легень.

Задишка.

Порушення з боку кишково-шлункового тракту.

Дуже часто: діарея, нудота, блювання.

Рідко: неспецифічні скарги на функціонування шлунково-кишкового тракту.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів.

Нечасто: гепатит.

Рідко: порушення функції печінки, жовтяниця.

Надзвичайно рідко: холестатична жовтяниця, печінкова енцефалопатія, некроз печінки, летальні випадки внаслідок тяжкого ураження печінки, пов'язаного із застосуванням флутаміду.

Підвищення рівня печінкових ферментів, білірубіну, залишкового азоту.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини.

Рідко: висипання.

Надзвичайно рідко: фоточутливість, еритема, виразки, епідермальний некроліз.

Свербіж, утворення пухирів.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів.

Рідко: симптоми з боку сечостатевої системи, зміна кольору сечі до бурштинового та жовто-зеленого.

Дизурія, зміна частоти сечовиділення.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Дуже часто: зниження лібідо, імпотенція.

Нечасто: гінекомастія.

Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Рідко: нейром'язові симптоми (у тому числі м′язова слабкість, парестезії, судоми).

Артралгії, міалгії, знижена мінеральна щільність кісткової тканини.

Дослідження.

Рідко: підвищення сечовини та збільшення концентрації креатиніну в сироватці крові.

Загальні порушення.

Рідко: набряк, подразнення у місці ін'єкції.

Відчуття жару, біль у ділянці живота.

Повідомлення про побічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Діагнози, при яких застосовують Флутамід