фармакодинаміка. Індовазин-Тева ― комбінований лікарський засіб, до складу якого входять індометацин та троксерутин.
Індометацин чинить виражену протизапальну, анальгезивну та протинабрякову дію. Це призводить до зменшення вираженості болю, набряку та скорочує час відновлення ушкоджених суглобів і тканин. Механізм дії пов’язаний з пригніченням синтезу простагландинів шляхом оборотної блокади ЦОГ. Індометацин має більш чітко виражену протизапальну дію порівняно із саліцилатами та фенілбутазоном.
Троксерутин (тригідроксіетилрутинозид) є біофлавоноїдом. Він належить до ангіопротекторних засобів. Троксерутин зменшує проникність капілярів і чинить венотонізуючу дію. Блокує венодилатуючу дію гістаміну, брадикініну та ацетилхоліну. Чинить протизапальну дію на навколовенозні тканини, зменшує ламкість капілярів та певну антиагрегантну дію. Зменшує набряк, покращує трофіку при патологічних змінах, пов’язаних із венозною недостатністю. При нанесенні на шкіру Індовазин-Тева пригнічує реакції запалення і набряку, усуває біль і підвищену температуру в осередках запалення (зовні і в глибоких тканинах, досягаючи розміщених там кровоносних судин). Чинить венотонізуючу, капіляропротекторну та гемостатичну дію.
Фармакокінетика. Всмоктування. Мазева основа препарату підібрана таким чином, що забезпечує повну розчинність діючих речовин та їх максимальне вивільнення. Лікарська форма у вигляді гелю, до складу якої увійшли індометацин та троксерутин, забезпечує добре всмоктування з поверхні шкіри і терапевтичну дію на різних рівнях, утворюючи необхідні концентрації у прилеглих тканинах і синовіальній рідині.
Розподіл і біотрансформація. Індометацин зв’язується з білками плазми крові більш ніж на 90% та піддається інтенсивній біотрансформації у печінці шляхом О-деметилювання та N-деацетилювання до неактивних сполук. Троксерутин являє собою суміш гідроксіетилових похідних біофлавоноїду рутину, у якій переважає тригідроксіетилрутозид (троксерутин).
Виведення. Індометацин виводиться із сечею (60%), жовчю та калом (30%). Оскільки індометацин проникає в грудне молоко, препарат не рекомендується застосовувати у період годування грудьми.
Більша частина резорбованих три-, ди- та моногідроксіетилрутозидів виводиться з жовчю, значно менша частина ― нирками. Тетрагідроксіетилрутозид виводиться переважно із сечею.

Діагнози, при яких застосовують Індовазин-Тева