селективний агоніст 5НТ1-рецепторів, що не має впливу на інші 5НТ-рецептори у черепно-мозкових кровоносних судинах; в експериментальних дослідженнях встановлено, що суматриптан має селективну вазоконстрикторну дію на судини у системі сонних артерій, але не впливає на мозковий кровообіг; система сонних артерій постачає кров до екстра- та інтракраніальних тканин, наприклад мозкових оболонок; розширення цих судин розглядається як можливий механізм, що відповідає за розвиток мігрені у людини; доведено, що суматриптан гальмує активність трійчастого нерва; це два можливі механізми, через які виявляється антимігренозна активність суматриптану.
швидке полегшення стану при нападах мігрені, з аурою чи без неї.
не застосовувати з метою профілактики нападу; застосовувати якомого раніше після початку нападу мігрені, хоча він є однаково ефективним на кожній його стадії; рекомендована доза для дорослих - 50 мг, в окремих випадках доза може бути підвищена до 100 мг; якщо перша доза виявиться неефективною, друга не повинна призначатись під час цього ж нападу; можна застосовувати при наступних нападах - якщо пацієнт відреагував на першу дозу, але симптоми відновлюються, друга доза може бути застосована протягом наступних 24 год, загальна добова доза не повинна перевищувати 300 мг.
гіперчутливість до будь-якого компонента препарату; ІМ в анамнезі, ІХС, стенокардія Принцметала, захворювання периферичних судин або симптоми, характерні для ІХС, інсульт або минуще порушення мозкового кровообігу в анамнезі; помірна або тяжка АГ та легка неконтрольована АГ, тяжка ПН; супутнє застосування ерготаміну або його похідних (включаючи метизергід), супутнє застосування будь-якого агоніста триптан/5-гідрокситриптамін-рецепторів (5-HT1); конкурентне призначення інгібіторів МАО, не застосовувати протягом 2 тижн. після відміни інгібіторів МАО.
запаморочення, сонливість, порушення чутливості, включаючи парестезії і гіпоестезії, транзиторне підвищення АТ одразу після прийому препарату, приплив крові, задишка, нудота та блювання, відчуття тяжкості, міалгія, біль, відчуття тепла або холоду, стискання або напруженості, відчуття слабкості, втомлюваність, незначні зміни у функціональних печінкових тестах, р-ції гіперчутливості, судоми, тремор, дистонія, ністагм, скотома, мерехтіння, диплопія, зниження гостроти зору,втрата зору (звичайно минуща), порушення зору можуть бути наслідком самого нападу мігрені, брадикардія, тахікардія, посилене серцебиття, порушення ритму, транзиторні ішемічні зміни на ЕКГ, спазм коронарних артерій, стенокардія,ІМ, гіпотензія, хвороба Рейно, ішемічний коліт, діарея, ригідність м’язів шиї, артралгія, збудження, гіпергідроз.