МОЛСИДОМІН (MOLSIDOMINUM)5 препаратів

чинить судинорозширювальну дію, яка є більш вираженою у венозних ємнісних судинах (зниження переднавантаження), ніж у судинах артеріального опору; це призводить до зменшення тиску наповнення правого шлуночка серця; це може призвести до зниження споживання кисню міокардом; у високих дозах молсидомін спричиняє дилатацію судинної стінки також в артеріальній системі; на молекулярному рівні молсидомін діє шляхом безпосереднього вивільнення оксиду азоту (NO) зі свого активного печінкового метаболіту SIN-1 і, таким чином, імітує ефект фізіологічного ендотеліального релаксуючого фактора (EDRF), який як розслабляє гладкі м’язи судин, так і інгібує функцію тромбоцитів; як фармакологічний донор NO молсидомін протидіє патологічному дефіциту NO у склеротичних коронарних судинах, розширює епікардіальні коронарні судини і покращує постачання кисню до міокарда; SIN-1 викликає оборотне інгібування основних функцій тромбоцитів (адгезія, секреція, агрегація) шляхом безпосереднього вивільнення NO; завдяки спонтанному, ферментнезалежному вивільненню NO з SIN-1 фармакологічна резистентність під час лікування молсидоміном не розвивається.

ІХС: профілактика нападів стенокардії (особливо у пацієнтів літнього віку і при непереносимості або недостатньої ефективності нітратів); у складі комбінованого лікування хр. СН.

призначати по 1-2 мг 3-4 р/добу (3-8 мг молсидоміну/добу), при необхідності дозу можна збільшити до 4 мг 3-4 р/добу (12-16 мг молсидоміну/добу); режим дозування - індивідуальний і залежить від виду та стадії захворювання, вираженості клінічної симптоматики; табл. пролонг. дії: звичайна добова доза - 1 табл. 1-2 р/добу (еквівалентно 8-16 мг молсидоміну/добу); у разі недостатньої ефективності дозу можна збільшити до 1 табл. з пролонгованим вивільненням 3 р/добу (еквівалентно 24 мг молсидоміну/добу).

підвищена чутливість до активної речовини або будь-якої з допоміжних речовин; г. недостатність кровообігу (наприклад шок, в. т.ч. кардіогенний, судинний колапс); тяжка гіпотензія (систолічний АТ нижче 100 мм рт.ст.); г. ІМ; одночасне застосування інгібіторів фосфодіестерази-5 (силденафіл, варденафіл або тадалафіл) через ризик серйозного зниження кров’яного тиску, г. ангінозний напад; період вагітності та годування груддю; токсигений набряк легень; зниження центрального венозного тиску; глаукома; дитячій вік.

реакції гіперчутливості (шкірні АР, бронхоспазми, астма); головний біль, запаморочення, швидка втомлюваність, загальна слабкість; гіпотонія; рефлекторна тахікардія, ортостатична гіпотензія; можливе зниження кров’яного тиску, колапс і шок; нудота, анорексія, блювання; почервоніння обличчя; АР, включаючи висипи на шкірі; тромбоцитопенія; анафілактичний шок.