ДЕКСІБУПРОФЕН (DEXIBUPROFENUM) Діюча речовина
дексібупрофен — фармакологічно активний ізомер рацемічного ібупрофену, який відноситься до нестероїдних протизапальних препаратів. Механізм дії пов’язаний з пригніченням синтезу простагландинів. Препарат має жарознижувальну, аналгетичну і протизапальну дію. Результати порівняльних клінічних досліджень при лікуванні остеоартриту, дисменореї, болю (в т.ч., зубної) свідчать, що дексібупрофен в дозі в 2 рази меншою, ніж у ібупрофену, має аналогічну ефективність.
симптоматична терапія болю слабкої та помірної інтенсивності різного походження: зубного болю, болю в спині, суглобах, м’язах, ревматичного болю, дисменореї.
режим дозування встановлює лікар індивідуально з урахуванням інтенсивності больового синдрому. Дорослим зазвичай призначають по 1-2 таблетки (200-400 мг дексібупрофен) 3 рази на добу після їжі. Рекомендована початкова доза становить 200 мг дексібупрофену. Рекомендована добова доза — 600-900 мг дексібупрофену, розділена на 3 прийоми. Максимальна добова доза — 1200 мг, максимальна разова доза — 400 мг.
При дисменореї максимальна разова доза — 300 мг, максимальна добова — 900 мг. Бажано приймати під час їжі.
Препарат призначений для симптоматичного купірування больового синдрому, але якщо симптоми захворювання зберігаються довше 3 діб, супроводжуються високою температурою, головним болем або іншими явищами, необхідно уточнити діагноз і провести додаткову корекцію схеми лікування.
підвищена чутливість до дексібупрофену, інших нестероїдних протизапальних засобів; застосування у пацієнтів, у яких речовини з аналогічним механізмом дії є причиною нападів астми, бронхоспазму, гострого риніту, або викликають зростання поліпів в носовій порожнині, кропив’янку або ангіоневротичний набряк; наявність в анамнезі кровотеч або перфорацій в ШКТ, пов’язаних із застосуванням НПВП; активна фаза виразки ШКТ/шлунково-кишкової кровотечі, наявність в анамнезі шлунково-кишкової кровотечі/виразки ШКТ (не менше двох підтверджених фактів наявності виразкових уражень або кровотечі); хвороба Крона або неспецифічний виразковий коліт в активній фазі; цереброваскулярні кровотеча або інші кровотечі в активній фазі; порушення кровотворення або згортання крові; тяжка печінкова недостатність; тяжка ниркова недостатність; тяжка серцева недостатність.
некротизирующий фасцит, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, риніт, генералізовані реакції гіперчутливості, в т.ч., бронхоспазм, БА, тахікардія, артеріальна гіпотензія, шок, лихоманка з наявністю висипу, болями в животі, головним болем, нудотою, блювотою, збільшення часу згортання крові, тромбоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія, тривожність, психотичні реакції, депресія, дратівливість, галюцинації, сонливість, головний біль, вертиго, запаморочення, безсоння, занепокоєння, дезорієнтація, сплутаність свідомості, збудження, асептичнийменінгіт, порушення зору (в т.ч., диплопія), оборотна токсична амбліопія, шум у вухах, порушення слуху, диспепсія, біль у животі, діарея, нудота, блювання, шлунково-кишкові виразки і кровотечі, гастрит, виразковий стоматит, мелена, перфорації ШКТ, метеоризм, запор, езофагіт, стриктури стравоходу, загострення дивертикулит а, неспецифічного геморагічного коліту, виразкового коліту, хвороби Крона, інтерстіцііальній нефрит, нефротичний синдром, ниркова недостатність.
одночасне застосування дексібупрофену з антикоагулянтами, НПВП, препаратами літію, метотрексатом у дозі 15 мг/тиждень і вище не рекомендується;
одночасне застосування дексібупрофен з аміноглікозидами, такролімусом, сиролімус, циклоспорином, антигіпертензивними засобами, антитромбоцитарними препаратами, зидовудином, дигоксином, фенітоїном, кортикостероїдами, метотрексатом у дозі нижче 15 мг/тиждень слід здійснювати з обережністю.
ризик розвитку симптомів з’являється при застосуванні дози вище 40-50 мг/кг.
Лікування: симптоматична терапія, специфічний антидот відсутній. У разі передозування слід прийняти активоване вугілля і здійснити промивання шлунка (тільки протягом години після отруєння). Форсований діурез, гемодіаліз, гемоперфузія внаслідок високого ступеня зв’язування дексібупрофен з білками крові неефективні.