ЦЕФУРОКСИМ (CEFUROXIMUM) Діюча речовина
бактерицидний а/б; має високу активність відносно широкого спектра Гр(+) і Гр (-); стійкий до дії β-лактамаз; порушує синтез стінки бактеріальної клітини; високоактивний проти Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами) та коагулазонегативних стафілококів (метицилінчутливі штами), Haemophilus influenzae, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Streptococcus pyogenes, Escherichia coli, Streptococcus mitis (viridians group), Clostridium spp., Proteus mirabilis, Proteus rettgeri, Salmonella typhi, Salmonella typhimurium та інших штамів Salmonella, Shigella spp., Neisseria spp. (включаючи штами N. gonorrhoea, що продукують бета- лактамазу), Bordetella pertussis. Препарат виявляє помірну чутливість проти Proteus vulgaris, Morganella morganii (Proteus morganii) та Bacteroides fragilis.
лікування інфекцій, спричинених чутливими до цефуроксиму м/о, лікування інфекцій до визначення збудника інфекційного захворювання; інфекційні захворювння дихальних шляхів - г. та хр. бронхіти, інфіковані бронхоектази, бактеріальна пневмонія, абсцес легенів, післяопераційні інфекції органів грудної клітки; інфекційні захворювання горла, носа, вуха - синусити, тонзиліти, фарингіти, середній отит; інфекційні захворювання сечовивідних шляхів - г. та хр. пієлонефрити, цистити, уретрит, асимптоматичні бактеріурії; інфекційні захворювання шкіри та м’яких тканин - фурункульоз, піодермія, імпетиго, целюліти, еризипелоїд, ранові інфекції; інфекційні захворювання кісток і суглобів - остеомієліти, септичні артрити; інфекції в акушерстві та гінекологіі - інфекційно-запальні захворювання тазових органів; гонорея (особливо у тих випадках, коли протипоказаний пеніцилін), г. неускладнений гонококовий уретрит та цервіцит; інші інфекційні захворювання (септицемії, менінгіти); профілактика виникнення інфекційних ускладнень після операцій на грудній клітині та у черевній порожнині, на тазових органах, при васкулярних, СС та ортопедичних операціях; тільки табл., в/о та гранули для приготування суспенз. - лікування ранніх проявів хвороби Лайма та подальше попередження пізніх проявів хвороби Лайма у дорослих та дітей віком від 12 років.
застосовують в/м, в/в, p/os; в/м або в/в застосовують дорослим при багатьох інфекціях по 750 мг 3 р/добу; при більш тяжких інфекціях - в/в по 1,5 г 3 р/добу, у разі необхідності частоту введення можна збільшити до 4 р/добу (інтервал введення - 6 год. ), загальна добова доза - 3-6 г; деякі інфекції лікувати за схемою - 750 мг або 1,5 г 2 р/добу (в/в або в/м) з подальшим p/os прийманням; немовлятам і дітям - по 30-100 мг/кг/добу розподіливши на 3-4 ін’єкц., для більшості інфекцій оптимана доза - 60 мг/кг/добу; гонорея: в/м по 1,5 г (у вигляді 1-єї ін’єкц.) або по 750 мг (2 ін’єкц.); менінгіт: дорослим - в/в по 3 г кожні 8 год.; немовлята та діти - в/в по 200-240 мг/кг/добу, розподілені на 3 або 4 дози; новонароджені - в/в, 100 мг/кг/добу; як профілактика при абдомінальних, тазових та ортопедичних операціях в стадії індукції анестезії: в/в, звичайна доза - 1,5 г, можна доповнити додатковим в/м введенням 750 мг ч/з 8 і 16 год; при операціях на серці, легенях, стравоході та судинах: звичайна доза - в/в 1,5 г, вводять на стадії індукції анестезії і потім доповнюють в/м введенням 750 мг 3 р/добу протягом наступних 24-48 год.; при повній заміні суглоба 1,5 г змішують з одним пакетом метилметакрилатного цементу-полімеру перед додаванням рідкого мономеру; послідовна терапія: при пневмонії - в/м або в/в, по 1,5 г 2-3 р/добу протягом 48-72 год., потім p/os по 500 мг 2 р/добу 7-10 днів; при загостренні хр. бронхіту - в/м або в/в, по 750 мг 2-3 р/добу протягом 48-72 год., потім p/os по 500 мг 2 р/добу 7 днів; p/os у табл. дорослим для лікування більшості інфекцій по 250 мг 2 р/добу; при інфекції сечовивідних шляхів - по 125 мг 2 р/добу; при інфекції дихальних шляхів середнього ступеня тяжкості (бронхіти) - 250 мг 2 р/добу, при більш тяжких інфекціях дихальних шляхів (або при підозрі на пневмонію) - по 500 мг 2 р/добу; при пієлонефриті - 250 мг 2 р/добу; при неускладненій гонореї - 1 г одноразово; при хворобі Лайма у дорослих та дітей віком від 12 років - 500 мг 2 р/добу протягом 20 днів; p/os у суспенз. дітям для лікування більшості інфекцій по 125 мг або 10 мг/кг 2 р/добу (МДД - 250 мг); для дітей віком від 3 міс. до 18 років рекомендована доза становить 10 мг/кг маси тіла 2 р/добу для більшості інфекцій (МДД - 250 мг); при середньому отиті або серйозніших інфекціях рекомендована доза - 15 мг/кг маси тіла 2 р/добу (МДД - 500 мг).
підвищена чутливість до цефуроксиму або до інших компонентів ЛЗ; підвищена чутливість до цефалоспоринових а/б; наявність в анамнезі тяжкої гіперчутливості (анафілактичні реакції) до інших β-лактамних а/б (пеніциліни, монобактами та карбапенеми).
головний біль, запаморочення; надмірний ріст нечутливих м/о (наприклад Candida); нейтропенія, еозинофілія, лейкопенія, зниження рівня гемоглобіну, позитивний тест Кумбса, тромбоцитопенія, гемолітична анемія; шкірний висип, кропив’янка та свербіж; медикаментозна гарячка, ангіоневротичний набряк, сироваткова хвороба, р-ція Яриша-Герксгеймера; інтерстиціальний нефрит, анафілаксія, шкірний васкуліт; дискомфорт у травному тракті, гастроентерологічні розлади, включаючи діарею, нудоту, блювання, біль у животі, псевдомембранозний коліт; жовтяниця (головним чином холестатична), гепатит; транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ЛДГ) та білірубіну; поліморфна еритема, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; збільшення рівня креатиніну сироватки крові, азоту сечовини крові та зменшення рівня кліренсу креатиніну; для р-ну для ін’єкц. - р-ції в місці введення, що можуть включати біль і тромбофлебіт.