МЕФЕНАМОВА КИСЛОТА (ACIDUM MEFENAMICUM)13 препаратів

механізм протизапальної дії обумовлений здатністю пригнічувати синтез медіаторів запалення, знижувати активність лізосомальних ферментів, які беруть участь у запальній р-ції; стабілізує білкові ультраструктури та мембрани клітин, зменшує проникність судин, порушує процеси окисного фосфорилювання, пригнічує синтез мукополісахаридів, гальмує проліферацію клітин у вогнищі запалення, підвищує резистентність клітин та стимулює загоєння ран; жарознижувальні властивості пов’язані зі здатністю гальмувати синтез простагландинів та впливати на центр терморегуляції; у механізмі знеболювальної дії, поряд із впливом на центральні механізми больової чутливості, істотну роль відіграє місцевий вплив на вогнище запалення та здатність гальмувати утворення альгогенів (кініни, гістамін, серотонін); стимулює утворення інтерферону.

ГРВІ та грип, біль низької та середньої інтенсивності: м’язовий, суглобовий, травматичний, зубний, головний біль різної етіології, післяопераційний і післяпологовий біль, первинна дисменорея, дисфункціональні менорагії, у т.ч. спричинені наявністю внутрішньоматкових контрацептивів, за відсутності патології тазових органів; запальні захворювання опорно-рухового апарату: РА, ревматизм, хвороба Бехтерева.

дорослим і дітям старше 12 років - 250-500 мг 3-4 р/день; за показаннями та при хорошій переносимості дозу підвищують до МДД - 3000 мг, після досягнення терапевтичного ефекту дозу знижують до 1000 мг/добу; дітям 5-12 років по 250 мг 3-4 р/день; курс лікування при захворюваннях суглобів може тривати від 20 днів до 2-х місяців і більше. При лікуванні больового синдрому курс лікування триває до 7 днів.

гіперчутливість до компонентів препарату; бронхоспазм, набряк Квiнке, риніт, БА або кропив’янка в анамнезі, що виникли після застосування ацетилсаліцилової к-ти або інших НПЗЗ; одночасний прийом специфічних інгібіторів ЦОГ-2; виразкова хвороба шлунка та ДПК, у т.ч. в анамнезі, запальні захворювання кишечнику, захворювання органів кровотворення, тяжка СН, тяжкі порушення ф-ції печінки або нирок, шлунково-кишкові кровотечі або перфорацiї, спричинені прийомом НПЗЗ, лікування болю після операції аортокоронарного шунтування.

біль в епігастральній ділянці, анорексія, печія, нудота, метеоризм, блювання, ентероколiт, коліт, загострення коліту та хв. Крона, гастрит, гепатотоксичність, стеаторея, холестатична жовтяниця, гепатит, панкреатит, гепаторенальний с-м, геморагiчний гастрит, пептична виразка, з кровотечею чи без такої, мелена, виразковий стоматит, шлунково-кишкові кровотечі, диспепсія, запор, діарея, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку; підвищення рівня печінкових ферментів у плазмі крові; АГ, аритмія, застійна СН, периферичні набряки, синкопе, артеріальна гіпотензія, серцебиття, задишка,тромботичні ускладнення (наприклад, ІМ або інсульт); диспное, бронхоспазм; дизурія, цистит; порушення ф-ції нирок, альбумінурія, гематурія, олігурія або поліурія, НН, включаючи некроз сосочків, г. iнтерстицiальний нефрит, нефротичний с-м, алергічний гломерулонефрит, гiпонатрiємiя, гiперкалiємiя; апластична анемія, аутоiмунна гемолiтична анемiя, подовження часу кровотечі, еозинофілія, лейкопенія з ризиком інфекції, сепсису або дисемінованої внутрішньосудинної коагуляції, тромбоцитопенія, зниження гематокриту, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, нейтропенія, панцитопенія, гiпоплазiя кiсткового мозку; сонливість або безсоння, слабкість, дратівливість, збудження, головний біль, затуманення зору, судоми, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, неврит зорового нерва, парестезії, запаморочення, ригідність потиличних м’язів, лихоманка, втрата орієнтації; дзвін у вухах, оталгiя, порушення зору, оборотна втрата здатності розрізняти кольори, подразнення очей; пурпура, р-ції гіперчутливості, шкірні висипання, шкірний свербіж, набряк обличчя, алергічний риніт, ангiоневротичний набряк, набряк гортанi, с-м Стiвенса-Джонсона, токсичний епідермальний некролiз, мультиформна еритема, кропив’янка, бульозний пемфiгус, фоточутливість, астма, анафілаксія; порушення толерантностi до глюкози у пацієнтів, хворих на ЦД, асептичний менінгіт, пітливість, підвищення втомлюваністі, нездужання, поліорганна недостатність, гіпертермія, позитивна р-ція у деяких тестах на наявність мефенамінової кислоти та її метаболітів у жовчі та сечі.