ЛІДОКСАН Лимон/Ментол СПРЕЙ (LIDOKSAN Lemon/Menthol SPRAY) (556642) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Допоміжні речовини: кислота лимонна, моногідрат; цукралоза; лимонний ароматизатор; пропіленгліколь; гліцерин; етанол 96%; вода очищена.

Хлоргексидину диглюконат - 2 мг/1 мл

Лідокаїну гідрохлорид - 0,5 мг/1 мл

фармакодинаміка. Хлоргексидин є катіонним антисептиком класу біс-бігуанідів, який чинить антибактеріальну дію як на грампозитивні (наприклад Micrococcus spp., Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Bacillus spp., Clostridium spp., Corynebacterium spp.), так і на грамнегативні мікроорганізми (хоча й меншою мірою), переважно на вегетативну форму (при кімнатній температурі він неактивний проти бактеріальних спор). Він також чинить протигрибкову дію відносно дерматофітів та грибів. Препарат швидко інактивує деякі ліпофільні віруси (наприклад вірус грипу, вірус герпесу, ВІЛ).
Препарат діє як бактеріостатик у низьких концентраціях, а у високих концентраціях чинить бактерицидну дію. Молекула хлоргексидину несе потужний позитивний заряд — і таким чином абсорбується на негативно заряджених ділянках бактерійної клітинної стінки. Абсорбція специфічна і локалізується на спеціальних фосфатовмісних ділянках бактерійної клітинної стінки. Це порушує цілісність клітинної мембрани і призводить до підвищеної проникності.
Хлоргексидин абсорбується на поверхні зубів, розташованих у роті пластинах або слизовій оболонці порожнини рота; це дає змогу препарату залишатися в ротовій порожнині протягом більш тривалого періоду.
Ефективність антисептиків та дезінфекційних засобів залежить від концентрації, температури та часу експозиції.
Лідокаїну гідрохлорид є периферичним місцевим анестетиком амідного типу. Він виявляє поверхневий анальгезивний ефект.
Як місцевий анестетик лідокаїн має той самий механізм дії, що й інші препарати цієї групи; він блокує генерацію і проведення нервових імпульсів у чутливих, рухових і вегетативних нервових волокнах. Він безпосередньо впливає на мембрани клітин, інгібуючи надходження іонів натрію в нервові волокна через мембрани. У зв’язку з прогресуючим поширенням анестезувального ефекту зростає поріг електричного збудження в периферичних нервах, проведення нервового імпульсу сповільнюється, а відтворення потенціалу дії послаблюється, що в кінцевому підсумку призводить до повного блокування нервового імпульсу. В цілому місцеві анестетики швидше блокують вегетативні нерви, дрібні немієлінізовані (відчуття болю) і дрібні мієлінізовані (відчуття болю, підвищення температури тіла), ніж великі мієлінізовані волокна (відчуття дотику, тиску).
На молекулярному рівні лідокаїн специфічно блокує натрієві іонні канали в неактивному стані, що перешкоджає генеруванню потенціалу дії та запобігає проведенню нервового імпульсу при місцевому застосуванні лідокаїну поблизу нерва.
Вплив на периферичні нерви є важливим, якщо лідокаїн застосовують як місцевий анестетик. Оцінка співвідношення між ефективністю та токсичністю є сприятливою. Спричинені лідокаїном алергічні реакції відмічають дуже рідко.
Окрім блокування збудження в периферичних нервах, місцеві анестетики впливають на всі органи, де відбувається збудження імпульсів. Виявлено вплив на ЦНС, автономні ганглії, нервово-м’язові з’єднання та всі форми м’язових волокон. Лідокаїн також являє собою антиаритмічний препарат Ib класу.
Фармакокінетика
Хлоргексидин
Абсорбція. Після місцевого або перорального застосування хлоргексидин погано абсорбується. Під час фармакокінетичних досліджень виявлено, що близько 30% хлоргексидину залишається в ротовій порожнині після промивання, і в подальшому поступово вивільняється у слину.
Розподіл. Хлоргексидин значною мірою зв’язується з білками у слині.
Метаболізм та виведення. Хлоргексидин не накопичується в тканинах організму. Ступінь його метаболізму є незначним. Після застосування всередину 300 мг хлоргексидину глюконату близько 90% дози виводиться з жовчю і калом, а менше 10% — із сечею.
Лідокаїн
Абсорбція. Ступінь системної абсорбції лідокаїну залежить від ділянки та шляху застосування. Він швидко абсорбується із травного тракту, слизових оболонок та через пошкоджену шкіру.
У здорових дорослих, які застосовують 2% р-н для промивання ротової порожнини, лідокаїн у плазмі крові не виявлявся. У дітей та дорослих з імунною недостатністю лідокаїн повторно абсорбується через слизову оболонку ротової порожнини у плазму крові. Концентрація лідокаїну в плазмі крові становить близько 0,2 мкг/мл, але токсична концентрація у плазмі крові становить 5 мкг/мл.
Анестезувальна дія лідокаїну після місцевого застосування виявляється через 2–5 хв та триває протягом 30–45 хв. Анестезія є поверхневою і не поширюється на підслизові структури.
Розподіл. Лідокаїн інтенсивно розподіляється по всіх тканинах (нирки, легені, печінка, серце, підшкірно-жирова клітковина). Лідокаїн долає гематоенцефалічний та плацентарний бар’єр та виділяється з грудним молоком.
Метаболізм та виведення. Лідокаїн метаболізується шляхом першого проходження через печінку. Його біодоступність після перорального застосування становить 35%. 90% деалкілується в печінці. Перші два метаболіти (моноетилгліцинксилідин и глицинксилідин) є фармакологічно активними. У деяких пацієнтів ці два метаболіти чинять токсичну дію на ЦНС.
Лідокаїн виділяється нирками переважно у вигляді метаболітів, 10% виводиться в незміненому вигляді. Біологічний Т_½ лідокаїну становить 1,5–2 год у дорослих пацієнтів. Біологічний Т_½ метаболітів лідокаїну становить 2–10 год.

запальні та інфекційні захворювання порожнини рота та глотки, такі як стоматити, гінгівіти, фарингіти, що супроводжуються болем при ковтанні та подразненням.

Дорослі та діти віком від 12 років: 3–5 послідовних натиснень на насадку розпилювача; процедуру повторити 6–10 разів на добу.
Максимальна разова доза для дорослих становить 0,85 мг хлоргексидину диглюконату та 0,21 мг лідокаїну гідрохлориду.
Максимальна добова доза для дорослих становить 8,5 мг хлоргексидину диглюконату та 2,1 мг лідокаїну гідрохлориду.
Діти віком 6–12 років: 2–3 послідовних натиснення на насадку розпилювача, процедуру повторити 3–5 разів на добу.
При одному натисненні на насадку розпилювача (85 мг, що еквівалентно 0,085 мл) вивільняється 0,17 мг хлоргексидину диглюконату та 0,04 мг лідокаїну гідрохлориду.
Спосіб застосування. Лікарський засіб призначений для застосування в ділянці горла.
Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей призначений для індивідуального застосування.



Перед використанням пацієнт повинен повернути трубку перпендикулярно до флакона.
Пацієнт повинен широко відкрити рот, направити розпилювач в горло і натиснути на насадку розпилювача. При цьому пацієнт повинен затримати дихання.
Після кожного застосування трубку слід знову повернути вниз, щоб запобігти розпиленню препарату з насадки.
Якщо Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей не використовуватиметься протягом деякого часу, рекомендується вимити насадку флакона, для чого потрібно виконати такі дії:
1. Перевернути флакон кришкою вниз і натиснути на насадку розпилювача до повного випорожнення трубки (р-н більше не розпилюється).
2. Зняти трубку з флакона і помістити її на декілька хвилин у посуд з теплою водою.
3. Вийняти трубку з води і просушити.
4. Для блокування насадки потрібно встановити трубку на флакон так, щоб вона була повернена вниз.
Тривалість лікування. Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей не можна використовувати безперервно протягом більше ніж 3–4 днів та надто часто. Якщо протягом цього періоду стан пацієнта не покращується або у пацієнта розвивається бактеріальна інфекція, що супроводжується підвищенням температури тіла, необхідно звернутися до лікаря.
Діти. Не призначають дітям віком до 6 років.

— підвищена чутливість до діючих речовин (хлоргексидину або лідокаїну) або будь-якої з допоміжних речовин препарату, або місцевих анестетиків амідного типу.
— Дитячий вік до 6 років.
— Алкогольна залежність.
— Лідоксан Ментол Спрей протипоказаний дітям із судомами м’язів в анамнезі (включаючи фебрильні судоми), оскільки цей лікарський засіб містить ментол.

небажані явища наведені за класами систем органів і частотою виникнення: дуже часті (≥1/10); часті (≥1/100 до <1/10); нечасті (≥1/1000 до <1/100); поодинокі (≥1/10 000 до <1/1000); рідкісні (<1/10 000); невідомо (не може бути розрахована за наявними даними).
З боку системи крові та лімфатичної системи: невідомо — метгемоглобінемія.
З боку імунної системи: часті — шкірні реакції гіперчутливості; поодинокі — тяжкі реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок; рідкісні — уртикарія; невідомо — реакції гіперчутливості уповільненого типу (контактна алергія, фоточутливість) або інші реакції шкіри чи зубів, чи одночасний розвиток цих реакцій.
З боку психіки: невідомо — неспокій, збудження, ейфорія.
З боку нервової системи: невідомо — сонливість, запаморочення, дезорієнтація, сплутаність свідомості (включаючи сплутаність мови), вертиго, тремор, психоз, нервозність, парестезії, оніміння, судоми, втрата свідомості, кома.
З боку органа зору: невідомо — порушення зору, включаючи неясність зору або диплопію.
З боку органа слуху та лабіринту: невідомо — дзвін у вухах (тинітус).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: невідомо — диспное, респіраторний дистрес-синдром, пригнічення дихання, зупинка дихання, БА.
З боку травного тракту: часті — нудота, блювання, біль у животі; невідомо — труднощі з ковтанням, виразки в ротовій порожнині.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: поодинокі — контактний дерматит; невідомо — ліхеноїдні реакції, лущення шкіри, набряк привушної залози.
З боку скелетно-м’язової та сполучної тканини: невідомо — посмикування м’язів або тремор.
Порушення загального характеру та місцеві реакції: невідомо — астенія, транзиторне порушення смаку або відчуття печіння язика, відчуття гарячого або холодного.
При тривалому та безперервному застосуванні хлоргексидину може виникати тимчасове коричневе забарвлення зубів. Однак це забарвлення можна усунути. Не було повідомлень про зміну кольору зубів під час застосування лікарського засобу для лікування захворювань глотки.

при бактеріальних інфекціях, що супроводжуються підвищенням температури тіла, Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей використовують як додатковий лікарський засіб після консультації з лікарем.
Слід дотримуватися обережності, призначаючи препарат пацієнтам із серцевою недостатністю, порушенням функції печінки, а також пацієнтам, які одночасно приймають аналоги лідокаїну (антиаритмічні засоби класу І), через можливе посилення побічної дії лідокаїну.
У пацієнтів, схильних до реакцій гіперчутливості, Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей слід застосовувати з обережністю.
Пацієнтам не слід приймати цей лікарський засіб більше 3–4 днів. Його рекомендується застосовувати лише до зменшення вираженості болю і подразнення глотки, спричинених запаленням. Якщо за цей час стан пацієнта не покращується, слід припинити лікування та звернутися до лікаря.
Пацієнтам слід уникати контакту препарату з очима. У разі потрапляння препарату в очі — необхідно промити їх чистою водою або р-ном для промивання очей протягом щонайменше 15 хв, утримуючи повіки відкритими.
Після застосування не слід приймати їжу або напої та чистити зуби.
Лідоксан Лимон Спрей містить 29,7 об.% етилового спирту. Одна доза (при натисненні на насадку розпилювача — 0,085 мл) містить 0,02 г етилового спирту та 0,017 г пропіленгліколю. Максимальна разова доза для дорослих та дітей віком від 12 років (5 натиснень на насадку розпилювача) містить до 104,46 мг етилового спирту (що еквівалентно 2,64 мл пива або 1,10 мл вина). Максимальна разова доза для дітей віком 6–12 років (3 натиснення на насадку розпилювача) містить 62,68 мг етилового спирту (що дорівнює 1,58 мл пива або 0,66 мл вина на дозу). Після першого застосування препарату використовувати флакон не більше 6 міс, але не довше зазначеного на упаковці терміну придатності.
Лідоксан Ментол Спрей містить 41,6 об.% етилового спирту. Одна доза (при натисненні на насадку розпилювача — 0,15–0,20 мл) містить 0,0504–0,0672 г етилового спирту. Максимальна разова доза для дорослих та дітей віком від 12 років (1 мл розчину або 5 натиснень на насадку розпилювача) містить до 336 мг етилового спирту (що еквівалентно 8,5 мл пива або 3,5 мл вина). Максимальна разова доза для дітей віком 6–12 років (3 натиснення на насадку розпилювача) містить 201 мг етилового спирту (що дорівнює 5,1 мл пива або 2,1 мл вина на дозу). Після першого застосування препарату використовувати флакон не більше 3 міс, але не довше зазначеного на упаковці терміну придатності.
Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей шкідливий для осіб з алкоголізмом.
Вміст етилового спирту слід брати до уваги при призначенні препарату вагітним та жінкам, які годують грудьми, дітям та особам групи високого ризику, наприклад пацієнтам із захворюваннями печінки чи епілепсією.
Лідоксан Лимон Спрей. Пропіленгліколь може спричинити симптоми, схожі з такими, що виникають при зловживанні алкоголем.
Пацієнти з цукровим діабетом. Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей не містить сахарози, тому його можна застосовувати у пацієнтів із цукровим діабетом.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Лідокаїн. Змінена фармакокінетика та/або фармакодинаміка лідокаїну в період вагітності може спричинити токсичні ефекти. Лідокаїн екскретується в грудне молоко.
Хлоргексидин. Немає достатньої кількості опублікованих даних про контрольовані дослідження із застосування хлоргексидину в період вагітності. Немає даних щодо виділення хлоргексидину в молоко.
Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей не рекомендується в період вагітності та годування грудьми, оскільки містить етиловий спирт як допоміжну речовину.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Жодних досліджень щодо впливу препарату на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами не проводилося.

лідокаїн є інгібітором ферменту CYP 1A2 та меншою мірою — ізоферментів 2D6 та 3A4, але взаємодії із субстратами цих ферментів при застосуванні препарату в рекомендованих дозах є клінічно незначущими.
Пацієнтам не слід приймати Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей одночасно з інгібіторами холінестерази (наприклад неостигміном, дистигміном, піридостигміном) або іншими лікарськими засобами для лікування тяжкої міастенії.
На фоні лікування хлоргексидином/лідокаїном не слід застосовувати інші місцеві антисептики для одночасної дезінфекції горла. Це не стосується інших лікарських засобів, що містять хлоргексидин/лідокаїн, через вміст однакового діючого інгредієнта. При одночасному застосуванні спрею та льодяників пацієнтам не слід перевищувати добову дозу (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
Дітям не слід застосовувати комбінацію спрею та льодяників.
Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей несумісний з деякими речовинами, які часто входять до складу зубних паст. Таким чином, інтервал між чищенням зубів і прийомом препарату повинен становити щонайменше 30 хв.

існує ймовірність виникнення передозування при випадковому прийомі внутрішньо, особливо у дітей.
Хлоргексидин абсорбується із травного тракту в незначній кількості. Лідокаїн абсорбується швидше, але біодоступність після перорального застосування становить тільки 35%. Токсичні ефекти лідокаїну виникають при плазмових концентраціях, що перевищують 6 мг/л. Після застосування надмірних доз (більш ніж одного флакона) можуть виникати труднощі при ковтанні (зниження контролю над ковтальним рефлексом). Системна інтоксикація виникає внаслідок впливу на ЦНС та серцево-судинну систему. Першою реакцією передозування є ушкодження ЦНС.
Симптоми, які можуть виникнути при системній інтоксикації:
• ушкодження ЦНС: головний біль, галюцинації, запаморочення, сонливість, неспокій, дзвін у вухах, парестезії, порушення мовлення і слуху, періоральне оніміння, метаболічний ацидоз, ністагм, тремор м’язів, психоз, судоми, зупинка дихання, кома, епілептичний напад, зміна рівня свідомості;
• вплив на серцево-судинну систему: циркуляторний колапс, тяжка брадикардія, серцева аритмія (зупинка синусного вузла, тахіаритмія), зупинка серця.
Крім того, відомі випадки передозування хлоргексидину з появою таких симптомів: набряк глотки, некротичні ураження стравоходу, підвищення показників амінотрансферази в сироватці крові (більш ніж у 30 разів вище норми), блювання, ерозії шлунка та дванадцятипалої кишки з активним атрофічним гастритом, ейфорія, порушення зору та повна втрата смаку (упродовж 8 год).
Лікування при системній інтоксикації. При виникненні симптомів системної інтоксикації застосування препарату слід негайно припинити. Слід викликати блювання та провести промивання шлунка. Слід прийняти аніоноактивні речовини, наприклад алкілбензолсульфонат, алкілсульфонат чи алкілсульфат натрію. У більш тяжких випадках пацієнта слід госпіталізувати для підтримки функції серцево-судинної системи та дихання, а також для уникнення зневоднення. Для лікування судом застосовують діазепам.

при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
Інформація для спеціалістів сфери охорони здоров’я.