ПАЛЛАДА-НС (554172) - інструкція із застосування ATC-класифікація

діюча речовина: олопатадин;

1 доза спрею містить олопатадину гідрохлориду 665 мкг;

допоміжні речовини: натрію гідрофосфат безводний, натрію хлорид, динатрію едетат, кислота хлористоводнева концентрована, натрію гідроксид, бензалконію хлорид, вода очищена.

Cпрей назальний, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Деконгестанти та інші препарати для назального застосування. Протиалергічні засоби, за винятком кортикостероїдів. Код АТХ R01A C08.

Фармакодинаміка.

Діюча речовина лікарського засобу олопатадин є селективним інгібітором Н₁-гістамінових рецепторів. Лікарський засіб чинить виражену протиалергічну дію.

За даними 12-місячного дослідження у пацієнтів з цілорічним алергічним ринітом, які отримували лікування олопатадином у вигляді назального спрею в дозуванні 2 впорскування у кожен носових хід 2 рази на добу, не спостерігалося впливу олопатадину на подовження інтервалу QT.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні властивості олопатадину досліджувалися після назального, перорального, внутрішньовенного і офтальмологічного застосування. Олопатадин виявляв лінійну фармакокінетику при всіх способах застосування у великому діапазоні доз.

Абсорбція.

Після інтраназального застосування 2 рази на добу здоровим добровольцям індивідуальні максимальні концентрації в плазмі крові (t_мах) спостерігаються протягом 30 хвилин — 1 години. Середня (±СО) рівноважна максимальна концентрація в плазмі крові (C_max) олопатадину становить 16,0 ± 8,99 нг/мл. Системний вплив, що виражається площею під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC_0–12), становив у середньому 66,0 ± 26,8 нг/год/мл. Середня абсолютна біодоступність олопатадину при інтраназальному застосуванні — 57%. Середнє відношення накопичення після багаторазового інтраназального застосування становило приблизно 1,3.

Розподіл.

Зв’язування олопатадину з білками плазми крові, переважно з альбуміном, є помірним і становить приблизно 55% незалежно від концентрації в діапазоні від 0,1 до 1000 нг/мл.

Метаболізм.

Олопатадин не піддається інтенсивному метаболізму. На підставі профілів метаболітів у плазмі крові після перорального застосування [14С]-олопатадину були виявлені не менше 6 другорядних метаболітів, що циркулюють у плазмі крові людини. Олопатадин проявляє 77% загальної максимальної радіоактивності в плазмі крові, а всі метаболіти разом — <6%. 2 метаболіти були ідентифіковані як олопатадину-N-оксид і N-десметил-олопатадин. У дослідженнях in vitro кДНК-експресованих ізоферментів цитохрому CYP людини та флавіновмісних монооксигеназ (FMO) утворення олопатадину N-десметилу (MI) каталізується переважно за допомогою системи CYP3A4, тоді як олопатадину N-оксид (M3) переважно каталізується за допомогою FM01 та FM03. У концентраціях до 33900 нг/мл олопатадин не пригнічував in vitro метаболізм специфічних субстратів для CYP1A2, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 і CYP3A4. Потенціал індукції ферментів CYP олопатадину і його метаболітів не оцінювався.

Виведення.

Період напіввиведення олопатадину з плазми крові становить 8–12 годин. Виводиться переважно зі сечею — 85% у незміненому вигляді, решта — у вигляді метаболітів олопатадину-N-оксиду і N-десметил-олопатадину. Приблизно 70% пероральної дози [14С]-олопатадину виявлялося у сечі і 17% — у калі.

Особливі категорії пацієнтів.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Спеціальних фармакокінетичних досліджень впливу олопатадину на печінкову недостатність не проводили. Шляхом метаболізму виводиться незначна частина дози олопатадину. На підставі отриманих даних пацієнтам з печінковою недостатньою корекція дози лікарського засобу не потрібна.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Середні значення C_max для олопатадину після одноразового інтраназального введення помітно не відрізнялися у здорових добровольців (18,1 нг/мл) та пацієнтів з легким, помірним та тяжким порушенням функції нирок (від 15,5 до 21,6 нг/мл). Середній рівень AUC_0–12 у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв/1,73 м²) був у 2 рази вищим порівняно із здоровими добровольцями. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок C_max олопатадину в рівноважному стані була приблизно в 10 разів меншою за концентрації, що спостерігалися після застосування більш високих пероральних доз, 20 мг двічі на день, які добре переносилися. На підставі отриманих даних пацієнтам з порушенням функції нирок корекція дози лікарського засобу не потрібна.

Стать.

Середня системна експозиція (C_max та AUC_0–12) у жінок із сезонним алергічним ринітом (САР) після багаторазового прийому олопатадину була на 40% та 27% відповідно вищою, ніж у чоловіків з САР.

Раса.

Можливі особливості фармакокінетики олопатадину залежно від раси не досліджували.

Педіатрична популяція (діти віком від 6 до 11 років).

Середнє значення C_max (15,4 ± 7,3 нг/мл) олопатадину у дітей було приблизно в 2 рази нижчим, ніж у дорослих (78,0 ± 13,9 нг*год/мл). Значення C_max і AUC_0–12 олопатадину-N-оксиду були схожими з аналогічними значеннями у дорослих. Значення C_max і AUC_0–12 N-десметил-олопатадину були приблизно на 18% і 37% вищим, ніж аналогічні значення у дорослих.

Дослідження лікарських взаємодій.

Лікарська взаємодія з інгібіторами печінкових ферментів не передбачається, оскільки олопатадин переважно виводиться нирками. Олопатадин не пригнічує in vitro метаболізм специфічних субстратів для CYP1A2, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 та CYP3A4. З огляду на це, лікарської взаємодії, що спричиняє пригнічення системи цитохрому Р450, не очікується. Через помірне зв’язування олопатадину з білками плазми крові (55%) міжлікарських взаємодій внаслідок витіснення із білків плазми крові також не очікується.

Симптоматичне лікування сезонного алергічного риніту у дорослих та дітей віком від 6 років.

Підвищена чутливість до діючої речовини та/або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.

Досліджень щодо вивчення взаємодії олопатадину з іншими лікарськими засобами не проводили.

Взаємодії з інгібіторами ферментів печінки не очікується, оскільки олопатадин виводиться з організму переважно нирками.

Також не очікується взаємодій, пов’язаних з інгібуванням цитохрому Р450 та зв’язуванням з білками плазми крові.

Під час застосування лікарського засобу можливий розвиток носової кровотечі, виразки носової порожнини та перфорації носової перегородки.

Перед початком застосування лікарського засобу слід провести огляд носової порожнини, щоб переконатися у відсутності інших захворювань носової порожнини, крім алергічного риніту. Під час лікування слід проводити регулярний огляд носової порожнини для виявлення ознак несприятливого ефекту на слизову оболонку. У разі виникнення виразок носової порожнини слід розглянути можливість припинення застосування лікарського засобу.

Слід уникати одночасного застосування лікарського засобу з алкогольвмісними напоями або з іншими засобами, що пригнічують центральну нервову систему, через можливе додаткове зниження уваги і порушення діяльності центральної нервової системи.

Лікарський засіб містить бензалконію хлорид, що може спричинити подразнення слизової оболонки носа та шкірні реакції.

Вагітність.

Адекватних і добре контрольованих досліджень за участю вагітних жінок не проводилося. Дослідження на тваринах виявили репродуктивну токсичність після системного застосування.

У період вагітності лікарський засіб можна застосовувати тільки у випадку, якщо користь для жінки перевищує ризик для плода.

Період годування груддю.

Дослідження на тваринах показали, що олопатадин проникає у грудне молоко після перорального застосування. Невідомо, чи призводить місцеве інтраназальне застосування до системної абсорбції з проникненням в грудне молоко у виявлених кількостях. У період годування груддю лікарський засіб можна застосовувати тільки у випадку, якщо користь для жінки перевищує ризик для дитини.

Олопатадин може спричиняти сонливість, тому під час застосування лікарського засобу слід утриматися від керування автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування.

Лікарський засіб призначений для інтраназального застосування.

Перед першим використанням слід провести підготовку дозуючого пристрою шляхом 5 розпилень або до появи дрібнодисперсного туману. Якщо лікарський засіб не застосовували більше 7 днів, слід провести повторну підготовку.

Слід уникати потрапляння лікарського засобу в очі.

Дозування.

Дорослі та діти віком від 12 років.

Рекомендована доза становить 2 впорскування у кожний носовий прохід 2 рази на добу.

Діти віком від 6 до 11 років.

Рекомендована доза становить 1 впорскування у кожний носовий прохід 2 рази на добу.

Діти віком до 6 років.

Ефективність та безпека інтраназального застосування олопатадину дітям віком до 6 років не встановлені.

Пацієнти літнього віку.

Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю, зважаючи на більш високу частоту порушень функції печінки, нирок, серця, супутніх захворювань та одночасного прийому інших лікарських засобів.

Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 6 років.

Симптоми

Про випадки передозування при інтраназальному застосуванні олопатадину не повідомлялося.

Гостре передозування при випадковому або навмисному прийомі олопатадину в даній лікарській формі малоймовірне. Симптоми передозування антигістамінними засобами можуть включати сонливість у дорослих та збудження із занепокоєнням і подальшою сонливістю у дітей.

Лікування

У разі передозування слід проводити симптоматичну та підтримуючу терапію. Специфічного антидоту не існує.

Визначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (частоту не можна оцінити на основі наявних даних).

Найбільш клінічно значимими вважають такі побічні реакції: носова кровотеча, виразка носової порожнини, перфорація носової перегородки, сонливість.

У дорослих та дітей віком від 12 років часто спостерігалися такі побічні реакції:

Інфекції та інвазії: інфекції верхніх відділів дихальних шляхів.

З боку нервової системи: головний біль.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: носова кровотеча, фаринголарингеальний біль, синдром постназального затікання, кашель.

З боку травного тракту: гіркий присмак у роті.

У дорослих та дітей віком від 6 до 11 років часто спостерігалися такі побічні реакції:

Інфекції та інвазії: інфекції верхніх відділів дихальних шляхів.

З боку нервової системи: головний біль.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: носова кровотеча.

З боку травного тракту: гіркий присмак у роті.

З боку шкіри та підшкірних тканин: висипання.

З боку організму в цілому та реакції у місці введення: гарячка.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

По 30 мл (240 доз) у флаконі із дозуючим пристроєм та захисним ковпачком; по 1 флакону в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш./

WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. A.S.

15 Теммуз Махаллеші Джамі Йолу Джаддесі №50 Гюнешлі Багджилар/Стамбул, Туреччина/

15 Temmuz Mahallesi Cami Yolu Caddesi No:50 Gunesli Bagcilar/Istanbul, Turkey.

УОРЛД МЕДИЦИН ОФТАЛЬМІКС ІЛАЧЛАРІ ЛТД. ШТІ., Туреччина/

WORLD MEDICINE OPHTHALMICS ILACLARI LTD. STI., Turkey.