Алакор (Alacor)
Допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е223), вода для ін’єкцій.
Етилметилгідроксипіридину сукцинат - 50 мг/мл
фармакодинаміка. Алакор є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, чинить антигіпоксичну, стресопротекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних шкідливих факторів, до кисневозалежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками)).
Препарат покращує мозковий метаболізм і кровозабезпечення головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів) при гемолізі. Чинить гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального ХС та ЛПНЩ. Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.
Механізм дії препарату зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Bін інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксиддисмутази, підвищує співвідношення ліпід — білок, зменшує в’язкість мембрани, збільшує її плинність. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, ГАМК, ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв’язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспорту нейромедіаторів і покращенню синаптичної передачі. Алакор підвищує вміст у головному мозку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту АТФ і креатинфосфату, активацію енергосинтезувальних функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.
Препарат нормалізує метаболічні процеси в ішемізованому міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює і покращує електричну активність та скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік у зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Алакор сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія і гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки і зорового нерва, збільшує гостроту зору.
Фармакокінетика. При в/м введенні препарат визначається у плазмі крові протягом 4 год після введення. Час досягнення Cmax становить 0,45–0,5 год. Cmax при дозах 400–500 мг — 3,5–4,0 мкг/мл. Алакор швидко переходить з кровоносного русла в органи і тканини та швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму із сечею, в основному в глюкуронокон’югованій формі та в незначних кількостях — у незміненому вигляді.
– гострі порушення мозкового кровообігу;
– черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм;
– дисциркуляторна енцефалопатія;
– синдром вегетативної дистонії;
– легкі когнітивні порушення атеросклеротичного генезу;
– тривожні розлади при невротичних і неврозоподібних станах;
– гострий інфаркт міокарда (з першої доби), у складі комплексної терапії;
– первинна відкритокутова глаукома різних стадій, у складі комплексної терапії;
– купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних і вегетативно-судинних розладів;
– гостра інтоксикація антипсихотичними засобами;
– гострі гнійно-запальні процеси у черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт), у складі комплексної терапії.
Алакор призначають в/м або в/в (струминно, краплинно). Дози підбирають індивідуально. При інфузійному способі введення препарат слід розводити у фізіологічному р-ні натрію хлориду (200 мл). Починають лікування дорослих з дози 50–100 мг 1-3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струминно Алакор вводять повільно протягом 5–7 хв, краплинно — зі швидкістю 40–60 крапель за 1 хв. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200 мг.
При гострих порушеннях мозкового кровообігу Алакор призначають дорослим у комплексній терапії в перші 2–4 дні в/в струминно або краплинно по 200-500 мг 1 раз на добу, потім в/м по 200–500 мг 2–3 рази на добу. Термін лікування становить 14 діб.
При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм Алакор застосовують протягом 10–15 днів шляхом в/в краплинного введення по 200–500 мг 2–4 рази на добу.
При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Алакор слід застосовувати в/в струминно або краплинно в дозі 200–500 мг 1–2 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять в/м по 100–250 мг на добу протягом наступних 2 тиж.
Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат дорослим вводять в/м по 200–250 мг 2 рази на добу протягом 10–14 днів.
При легких когнітивних порушеннях у хворих літнього віку та при тривожних станах препарат застосовують в/м в дозі 100–300 мг на добу протягом 14–30 днів.
При гострому інфаркті міокарда Алакор вводять в/в або в/м протягом 14 діб на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, блокатори β-адренорецепторів, інгібітори АПФ, тромболітики, антикогулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб для досягнення максимального ефекту бажане в/в введення Алакору, в наступні 9 діб можливе в/м його введення. В/в введення Алакору проводять шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), з 0,9% р-ном хлориду натрію або 5% р-ном декстрози (глюкози) в об’ємі 100–150 мл протягом 30–90 хв. За необхідності можливе повільне струминне введення Алакору протягом не менше 5 хв.
Введення Алакору (в/в або в/м) здійснюють 3 рази на добу, через кожні 8 год. Добова терапевтична доза становить 6–9 мг на кожен кілограм маси тіла на добу, разова доза — 2–3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова — 250 мг.
При відкритокутовій глаукомі різних стадій Алакор застосовують у складі комплексної терапії в/м по 100–300 мг на добу, 1–3 рази на добу протягом 14 днів.
При абстинентному алкогольному синдромі Алакор вводять у дозі 200–500 мг в/в або в/м 2–3 рази на добу протягом 5–7 днів.
При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами дорослим препарат вводять в/в в дозі 200–500 мг на добу протягом 7-14 днів.
При гострих гнійно–запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначають у першу добу як у передопераційний, так і в післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, клінічного перебігу. Відміна препарату повинна проводитись поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно–лабораторного ефекту.
При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Алакор призначають дорослим по 200–500 мг 3 рази на добу в/в краплинно (з ізотонічним р-ном натрію хлориду) та в/м. Легкий ступінь тяжкості: по 100–200 мг 3 рази на добу в/в краплинно (з ізотонічним р-ном натрію хлориду) та в/м. Середній ступінь тяжкості: дорослим — по 200 мг 3 рази на добу в/в краплинно (з ізотонічним р-ном натрію хлориду). Тяжкий перебіг: у пульс–дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому введенні, далі — по 200–500 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану — по 300–500 мг 2 рази на добу в/в краплинно (з ізотонічним р-ном натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.
Діти. Суворо контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату дітям не проводилося, тому Алакор протипоказано застосовувати цій категорії пацієнтів.
гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до препарату, дитячий вік, вагітність, період годування грудьми.
щоб уникнути виникнення побічних ефектів, рекомендується дотримуватися режиму дозування і швидкості введення препарату. Частота побічних ефектів визначалася відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ): дуже часто (≥10%); часто (≥1%, ≤10%); нечасто (≥0,1%, ≤1%); рідко (≥0,01%, ≤0,1%); дуже рідко (≤0,01%); частота невідома (частота не може бути визначена на основі наявних даних).
З боку імунної системи: дуже рідко — анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, кропив’янка; частота невідома — алергічні реакції, гіперемія, можливі тяжкі реакції гіперчутливості.
Психічні порушення: дуже рідко — сонливість; частота невідома — порушення процесу засинання, відчуття тривожності, емоційна реактивність.
З боку серцево-судинної системи: частота невідома — відчуття серцебиття, тахікардія.
З боку нервової системи: дуже рідко — головний біль, запаморочення (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер); частота невідома — порушення координації, тремор.
З боку судин: дуже рідко — зниження АТ, підвищення АТ (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: дуже рідко — сухий кашель, першіння у горлі, дискомфорт у грудній клітці, затруднення дихання (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер); частота невідома — бронхоспазм.
З боку ШКТ: дуже рідко — сухість у роті, нудота, відчуття неприємного запаху, металевий присмак у роті; частота невідома — диспепсичні розлади, діарея.
З боку шкіри і підшкірних тканин: дуже рідко — свербіж, висипання, гіперемія обличчя; частота невідома — дистальний гіпергідроз.
Загальні порушення і реакції в місці введення: дуже рідко — відчуття тепла; частота невідома — зміни у місці введення.
На тлі довготривалого введення препарату можливе виникнення таких побічних ефектів: метеоризм, слабкість, периферичні набряки.
в окремих випадках, особливо у схильних пацієнтів, у пацієнтів із БА при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості. Лікарський засіб містить натрію метабісульфіт, який може спричиняти бронхоспазм.
З обережністю слід застосовувати хворим із діабетичною ретинопатією (курс не повинен перевищувати 7–10 днів) у зв’язку із властивістю потенціювати проліферативні процеси.
Після завершення парентерального введення для підтримки досягнутого ефекту рекомендується продовжити застосування препарату перорально у вигляді таблеток.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Алакор протипоказаний при вагітності та в період годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. У період лікування необхідно бути обережним при керуванні транспортними засоабми або роботі зі складними механізмами, враховуючи ймовірність побічних ефектів, що можуть впливати на швидкість реакції та здатність концентрувати увагу.
Алакор посилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Зменшує токсичний ефект етилового спирту.
симптоми: сонливість, безсоння.
Лікування: у зв’язку з низькою токсичністю передозування малоймовірне. Лікування зазвичай не потрібне, симптоми проходять самостійно протягом доби. При виражених проявах проводиться підтримуюче і симптоматичне лікування.
в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.