Фосфоміцин гранули для орального розчину 3 г саше №1
діюча речовина: фосфоміцин;
1 саше містить фосфоміцину трометамолу 5,631 г, що еквівалентно 3,0 г фосфоміцину;
допоміжні речовини: ароматизатор «Лимон», сахарин натрію (Е 954), сахароза.
Гранули для орального розчину.
Основні фізико-хімічні властивості: гранульований порошок білого кольору з характерним цитрусовим ароматом.
Протимікробні засоби для системного застосування. Інші протимікробні засоби.
Код ATХ J01X X01.
Лікарський засіб містить діючу речовину фосфоміцин у вигляді солі фосфоміцину трометамолу. Фосфоміцин є антибіотиком бактерицидної дії (похідна фосфонової кислоти). Він інгібує синтез клітинної стінки бактерій, блокуючи один з перших етапів синтезу пептидоглікану.
Фармакодинаміка.
Лікарський засіб містить фосфоміцин [моно(2-аміно-2-гідроксиметил-1,3-пропандіол)(2R-цис)-(3-метилоксиранiл)фосфонат] — антибіотик, який одержують із фосфонової кислоти та застосовують для лікування інфекцій сечовивідних шляхів. Фосфоміцин впливає на перший етап синтезу клітинної стінки бактерій. Структура фосфоміцину аналогічна структурі фосфоенолпірувату. Саме тому він інактивує фермент енолпiрувiл-трансферазу, тим самим необоротно блокуючи конденсацію уридиндифосфат-N-ацетилглюкозаміну з фосфоенолпiруватом, одну з перших стадій синтезу клітинної стінки бактерій. Фосфоміцин може також знижувати адгезію бактерій на епітелії слизової оболонки сечового міхура, яка може провокувати розвиток рецидивних інфекцій.
У таблиці нижче представлені дані активності фосфоміцину трометамолу in vitro проти клінічно ізольованих мікроорганізмів. Мінімальна інгібувальна концентрація (МIК) була визначена диско-дифузним методом з використанням дисків фосфоміцину трометамолу 200 мкг. Мікроорганізми з діаметром зони повного пригнічення > 16 мм (на середовищі Мюллера — Гінтона) класифікувалися як чутливі (що відповідає 200 мкг/мл).
Резистентність/перехресна резистентність. Фосфоміцин зберігає свою ефективність щодо найбільш поширених бактерій, виявлених при інфекціях сечовивідних шляхів.
Лише деякі бактерії можуть набути резистентності. Показник резистентності E. coli, яка спричиняє розвиток неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів, є вкрай низьким. Велика частина мультирезистентних E. coli та інших ентеробактерій, що продукують БЛРС (β-лактамази розширеного спектра), чутливі до фосфоміцину. Так само більшість типів резистентного до метициліну золотистого стафілокока чутливі до фосфоміцину.
До цього часу не було зареєстровано випадків перехресної резистентності з іншими антибактеріальними речовинами. Перехресна резистентність малоймовірна, оскільки фосфоміцин відрізняється від будь-якого іншого антибіотика за хімічною структурою та має унікальний механізм дії.
Клінічна ефективність. Фосфоміцин має широкий спектр антибактеріальної дії, зокрема діє на більшість грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, що спричиняють інфекції сечовивідних шляхів, а також на штами, що продукують пенiцилiназу.
In vivo спостерігається резистентність до Enterobacter spp., Klebsiella spp., Enterococci, Proteus mirabilis, Staph. aureus та Staph. saprophyticus.
Крім того, лікарський засіб знижує адгезію бактерій на епітелії слизової оболонки сечового міхура, яка може провокувати розвиток рецидивних інфекцій.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Після прийому всередину близько 50% фосфоміцину трометамолу швидко всмоктується. Після прийому 50 мг/кг маси тіла tmax становить 2–2,5 години і Cmax становить 20–30 мкг/мл.
Розподіл. Зв’язування фосфоміцину з білками плазми крові дуже низьке (менше 5%). Об’єм розподілу становить 1,5–2,4 л/кг маси тіла.
Фосфоміцин проникає через плацентарний бар’єр та у грудне молоко.
Метаболізм. Фосфоміцин не метаболізується.
Виділення. Період напіввиведення з плазми крові становить близько 4 годин. Після одноразового прийому 3 г фосфоміцину трометамолу концентрація в сечі 1800–3000 мкг/мл досягається через 2–4 години. Терапевтично ефективні концентрації (200–300 мкг/мл) зберігаються до 48 годин після введення. 40–50% дози виводиться із сечею протягом перших 48 годин у незміненому вигляді.
Фармакокінетика в особливих груп пацієнтів. У пацієнтів із нирковою недостатністю виведення лікарського засобу сповільнюється відповідно до ступеня функціонального порушення, тоді як період напіввиведення з плазми крові збільшується (t1/2 до 50 годин при кліренсі креатиніну 10 мл/хв).
Для лiкування гострого неускладненого циститу в жінок та дівчат віком від 12 років.
Для профілактики інфекцій у дорослих чоловіків при трансректальній біопсії передміхурової залози.
Слід враховувати офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних засобів.
Гіперчутливість до фосфоміцину або до інших компонентів лікарського засобу, тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 10 мл/хв), дитячий вік до 12 років, проходження гемодіалізу.
Одночасний прийом з метоклопрамідом та з іншими лікарськими засобами, що підвищують моторику травного тракту, знижує всмоктування фосфоміцину, що призводить до зниження концентрації лікарського засобу в сироватці крові і сечі.
У разі прийому лікарського засобу під час їди рівні фосфоміцину у плазмі крові та сечі знижуються. Тому рекомендується приймати лікарський засіб натще або через 2–3 години після їди чи прийому інших лікарських засобів.
Специфічні проблеми при коливаннях МНВ (міжнародного нормалізованого відношення). Є повідомлення про численні випадки підвищеної антагоністичної активності антивітаміну K у пацієнтів, які приймають антибіотики. До факторів ризику належать: серйозні інфекції або запалення, літній вік і поганий загальний стан здоров’я. У цих випадках важко визначити, пов’язана зміна МНВ з інфекційним захворюванням чи вона спричинена прийомом лікарського засобу. Проте застосування певних класів антибіотиків частіше пов’язано з коливаннями МНВ, зокрема таких: фторхінолони, макроліди, циклiни, котримоксазол і деякі цефалоспорини.
Дослідження взаємодії проводили тільки у дорослих пацієнтів.
Реакції гіперчутливості. Під час лікування фосфоміцином можуть виникати серйозні та інколи летальні реакції гіперчутливості, зокрема анафілаксія та анафілактичний шок (див. розділи «Протипоказання» і «Побічні реакції»). У разі виникнення таких реакцій лікування фосфоміцином слід негайно припинити та вжити відповідних невідкладних заходів.
Діарея, спричинена Clostridioides difficile. При застосуванні фосфоміцину повідомляли про випадки коліту, асоційованого з Clostridioides difficile, та псевдомембранозного коліту, ступінь тяжкості яких може варіюватися від легкого до такого, що загрожує життю (див. розділ «Особливості застосування»). Тому важливо враховувати цей діагноз у пацієнтів, які мають діарею під час або після застосування фосфоміцину. Варто розглянути припинення терапії фосфоміцином і призначення специфічного лікування Clostridioides difficile. Не слід застосовувати лікарські засоби, що пригнічують перистальтику.
Педіатричні пацієнти. Безпека та ефективність застосування фосфоміцину дітям віком до 12 років не встановлені. Тому лікарський засіб не слід застосовувати цій віковій групі (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Персистувальні інфекції. Пацієнти чоловічої статі. У разі стійких інфекцій рекомендується ретельне обстеження та повторна оцінка діагнозу, оскільки це часто пов’язано з ускладненими інфекціями сечовивідних шляхів або поширеністю резистентних збудників (наприклад, Staphylococcus saprophyticus, див. розділ «Фармакодинаміка»). Загалом інфекції сечовивідних шляхів у пацієнтів чоловічої статі слід розглядати як ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, для лікування яких цей лікарський засіб не показаний (див. розділ «Показання»).
Ниркова недостатність. Концентрація фосфоміцину в сечі залишається терапевтично ефективною протягом 48 годин, якщо кліренс креатиніну вище 10 мл/хв.
Важлива інформація про допоміжні речовини. Лікарський засіб містить сахарозу. Якщо у пацієнта цукровий діабет або пацієнт дотримується дієти, слід враховувати, що в 1 саше препарату міститься 2,213 г сахарози. Фосфоміцин не застосовувати пацієнтам із непереносністю фруктози, глюкозо-галактозним мальабсорбційним синдромом або дефіцитом сахарази-ізомальтази.
Вагітність. Застосування разових доз для лікування інфекцій сечовивідних шляхів у вагітних жінок не вважається доцільним.
Дослідження на тваринах не виявили прямої або непрямої токсичності, що впливає на вагітність, ембріональний розвиток, розвиток плода та/або постнатальний розвиток. Наявні обмежені дані про безпеку застосування фосфоміцину вагітним жінкам не вказують на розвиток вроджених вад або фетальної/неонатальної токсичності фосфоміцину.
У період вагітності застосування лікарського засобу можливе у разі потреби, коли очікуваний ефект терапії для вагітної перевищує потенційний ризик для плода.
Грудне годування. Фосфоміцин проникає у грудне молоко навіть після прийому разової дози. У період годування грудьми застосування лікарського засобу слід припинити.
Фосфоміцин може спричиняти запаморочення, що впливає на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.
Режим дозування встановлює лікар індивідуально.
Лікування гострого неускладненого циститу. Дорослим жінкам та дівчатам віком від 12 років з масою тіла від 50 кг призначати по 1 саше лікарського засобу (3 г) 1 раз на добу.
Профілактика інфекцій у дорослих чоловіків при трансректальній біопсії передміхурової залози. Чоловікам з масою тіла від 50 кг призначати по 1 саше (3 г) за 3 години до і через 24 години після втручання.
Спосіб застосування. Застосовувати перорально.
Для лікування гострого неускладненого циститу у жінок і дівчат віком від 12 років слід приймати натщесерце (приблизно за 2–3 години до або через 2–3 години після їди), бажано перед сном і після спорожнення сечового міхура.
Вміст саше розчинити в 1 склянці води і одразу ж випити приготований розчин.
Застосовувати дівчатам віком від 12 років для лікування гострого неускладненого циститу. Безпека та ефективність застосування фосфоміцину дітям віком до 12 років не встановлені.
Дані про передозування фосфоміцину при пероральному способі застосування обмежені.
Симптоми: вестибулярні порушення, погіршення слуху, металевий присмак у роті і загальне зниження смакового сприйняття.
Випадки гіпотензії, тяжкої сонливості, електролітні порушення, тромбоцитопенія, а також гіпопротромбінемія були зареєстровані при парентеральному введенні фосфоміцину.
Лікування. Симптоматична і підтримувальна терапія. У разі передозування необхідно спостерігати за пацієнтом (особливо за рівнем електролітів у плазмі/сироватці крові). Пацієнту рекомендується випити багато рідини для збільшення діурезу. Фосфоміцин ефективно виводиться з організму за допомогою гемодіалізу із середнім періодом напіввиведення приблизно 4 години.
До найчастіших побічних реакцій при одноразовому прийомі фосфоміцину трометамолу належать порушення роботи травного тракту, в основному діарея. Ці явища зазвичай нетривалі і проходять самі собою.
У таблиці нижче наведено непередбачені побічні реакції, які були зареєстровані в клінічних випробуваннях або відомі з постмаркетингового досвіду.
Усі побічні реакції вказані за системами органів та частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 — < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 — < 1/100), рідко (≥ 1/10000 — < 1/1000), дуже рідко (<1/100000), частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними). У кожній групі за частотою побічні реакції представлено у порядку зменшення їх тяжкості.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
3 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
По 8 г препарату (3 г діючої речовини) у саше. По 1 або 2 саше у пачці з картону.
За рецептом.
Публічне акціонерне товариство «Хімфармзавод «Червона зірка».
61010, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Гордієнківська, будинок 1.