ФЕМОСТОН® КОНТІ МІНІ (FEMOSTON® CONTI MINI)

Состав и форма выпуска

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 2,5 мг + 0,5 мг блістер, № 28Ціни в аптеках
Дідрогестерон
2,5 мг
Естрадіол
0,5 мг
№ UA/13464/01/01 від 21.03.2019
A За рецептом

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Естрадіол. Активний компонент, 17β-естрадіол, хімічно та біологічно подібний до ендогенного естрадіолу людини. Естрадіол заміщує втрату продукування естрогену у жінок в період менопаузи та полегшує симптоми менопаузи.

Дидрогестерон. Дидрогестерон — це активний при пероральному застосуванні прогестаген, дія якого порівнянна з дією прогестерону, що вводиться парентерально.

У зв’язку з тим що естрогени стимулюють ріст ендометрія, монотерапія естрогенами підвищує ризик розвитку гіперплазії і раку ендометрія. Додавання до терапії прогестагену значно знижує індукований естрогенами ризик гіперплазії ендометрія у жінок зі збереженою маткою.

Дані клінічних досліджень. Зменшення вираженості симптомів дефіциту естрогенів і поліпшення профілю кровотеч. Зменшення вираженості симптомів менопаузи спостерігалося під час перших кількох тижнів лікування.

При прийомі препарату Фемостон Конті Міні починаючи з 4-го тижня лікування зменшення помірних і тяжких гарячих припливів було статистично значущим порівняно з плацебо. Кількість помірних і тяжких гарячих припливів продовжувала зменшуватися до кінця періоду лікування на 13-му тижні. Під час 2 досліджень аменорея (відсутність кровотеч або кров’янистих виділень) спостерігалася у 91 і 88% жінок відповідно під час 10–12-го місяців лікування. Нерегулярні кровотечі та/або кров’янисті виділення з’являлися у 10 і 21% жінок під час перших 3 міс лікування та у 9 і 12% — під час 10–12-го місяців терапії.

Фармакокінетика. Естрадіол. Всмоктування. Всмоктування естрадіолу залежить від розміру часток. Мікронізований естрадіол швидко всмоктується з ШКТ.

У табл. 1 представлено середні рівноважні фармакокінетичні показники естрадіолу (Е2), естрону (Е1) та естрону сульфату (Е1S) для кожної дози мікронізованого естрадіолу. Дані представлено як середні (SD).

Таблиця 1

Естрадіол 0,5 мг
Показники E2 E1 Показники Е1S
Cmax (пг/мл) 34,8 (30,4) 182 (110) Cmax (нг/мл) 6,98 (3,32)
Cmin (пг/мл)
Cav (пг/мл) 21,5 (16,0)
AUC0–t (пг∙год/мл) 516 (383) 2959 (2135) AUC0–t (нг∙год/мл) 82,0 (42,6)

Розподіл. Естрогени визначаються в незв’язаному або зв’язаному стані. Близько 98–99% дози естрадіолу зв’язується з протеїнами плазми крові, з яких 30–52% — з альбуміном та близько 46–69% — з глобуліном, що зв’язує статеві гормони.

Метаболізм. Після перорального застосування естрадіол активно метаболізується. Основними некон’югованими і кон’югованими метаболітами є естрон і естрону сульфат. Ці метаболіти можуть відігравати роль в естрогенній активності безпосередньо або після перетворення на естрадіол. Естрону сульфат може брати участь у ентерогепатичній циркуляції.

Виведення. У сечі основними сполуками є глюкуроніди естрону та естрадіолу. Т½ становить від 10 до 16 год. Естрогени проникають у грудне молоко.

Залежність від дози та часу. При щоденному застосуванні препарату Фемостон Конті Міні концентрація естрадіолу досягає рівноважного стану приблизно через 5 днів. У більшості випадків концентрація рівноважного стану досягається в проміжку від 8-го до 11-го дня прийому.

Дидрогестерон. Всмоктування. Після перорального застосування дидрогестерон швидко всмоктується з Tmax 0,5–2,5 год. Абсолютна біодоступність дидрогестерону (перорально введена доза 20 мг порівняно з в/в інфузією 7,8 мг) становить 28%.

У табл. 2 представлено середні рівноважні фармакокінетичні показники дидрогестерону та дигідродидрогестерону (ДГД). Дані представлено як середні (SD).

Таблиця 2

Дидрогестерон 2,5 мг
Показники Дидрогестерон ДГД
Cmax (нг/мл) 0,759 (0,313) 18,9 (7,22)
Cmin (нг/мл) 0,0309 (0,0209)
Cav (нг/мл) 0,117 (0,0455)
AUC0–t (нг∙год/мл) 2,81 (1,09) 90,4 (44,1)

Розподіл. Після в/в введення дидрогестерону рівноважний Vd становить приблизно 1400 л. Дидрогестерон та ДГД зв’язуються з білками плазми крові більше ніж на 90%.

Метаболізм. Після перорального застосування дидрогестерон швидко метаболізується з утворенням ДГД. Рівні основного активного метаболіту 20α-ДГД досягають піка приблизно через 1,5 год після прийому. Рівні ДГД у плазмі крові значно вищі порівняно з вихідною речовиною. Відношення AUC і Cmax ДГД до дидрогестерону становлять близько 40 і 25 відповідно. Середній кінцевий Т½ дидрогестерону та ДГД коливається між 5–7 і 14–17 год відповідно. Загальною властивістю всіх метаболітів є збереження 4,6-дієн-3-онової конфігурації вихідної сполуки і відсутність 17α-гідроксилювання. Цим пояснюється відсутність естрогенного і андрогенного ефектів дидрогестерону.

Виведення. Після перорального застосування міченого дидрогестерону в середньому 63% дози виводиться з сечею. Загальний плазмовий кліренс становить 6,4 л/хв. Повне виведення здійснюється протягом 72 год. ДГД наявний у сечі переважно у вигляді кон’югата з глюкуроновою кислотою.

Залежність від дози і часу. Фармакокінетика при одноразовому і багаторазовому застосуванні має лінійний характер у діапазоні пероральних доз від 2,5 до 10 мг. Порівняння кінетики одноразової і багаторазових доз показує, що фармакокінетика дидрогестерону та ДГД не змінюється в результаті повторного застосування. Рівноважний стан досягався після 3 днів лікування.

Показання ФЕМОСТОН КОНТІ МІНІ

замісна гормональна терапія (ЗГТ) для усунення симптомів, зумовлених дефіцитом естрогенів, у жінок в постменопаузальний період, не раніше ніж через 12 міс з моменту останньої менструації.

Застосування ФЕМОСТОН КОНТІ МІНІ

для прийому внутрішньо.

Тривале застосування комбінації: естроген і прогестаген приймають щодня без перерви. Слід приймати по 1 таблетці на добу впродовж 28-денного циклу.

Фемостон Конті Міні слід приймати постійно, без перерви у прийомі таблеток з різних упаковок.

Для початку і продовження лікування постменопаузальних симптомів слід застосовувати мінімальну ефективну дозу впродовж мінімального періоду часу (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Тривалу комбіновану терапію можна починати з препарату Фемостон Конті Міні або Фемостон Конті залежно від часу, що минув від початку менопаузи, та тяжкості симптомів.

Залежно від клінічної відповіді згодом дозування можна коригувати відповідно до індивідуальних потреб.

Пацієнтки, які переходять із тривалого послідовного або циклічного прийому інших препаратів, повинні завершити 28-денний цикл лікування, після чого вони можуть перейти на прийом препарату Фемостон Конті Міні. Пацієнтки, які переходять з тривалого прийому комбінованих препаратів, можуть починати лікування препаратом Фемостон Конті Міні у будь-який час.

Якщо прийом таблетки пропущений, її слід прийняти якомога швидше. Якщо пройшло більше 12 год, лікування слід продовжити з прийому наступної таблетки, не приймаючи пропущену дозу. У таких випадках імовірність проривної кровотечі або появи кров’янистих виділень може бути підвищена.

Фемостон Конті Міні можна приймати незалежно від прийому їжі.

Протипоказання

– відома гіперчутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин.

– Діагностований у минулому або підозрюваний рак молочної залози.

– Встановлені або підозрювані естрогензалежні злоякісні пухлини (наприклад рак ендометрія).

– Встановлені або підозрювані прогестагензалежні новоутворення (наприклад менінгіома).

– Генітальна кровотеча нез’ясованої етіології.

– Нелікована гіперплазія ендометрія.

– Венозна тромбоемболія (ВТЕ) (тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії) у минулому або наявна.

– Наявність тромбофілічних розладів (наприклад дефіцит протеїну С, протеїну S або антитромбіну, див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

– Гостре або недавно перенесене тромбоемболічне захворювання артерій (наприклад стенокардія, інфаркт міокарда).

– Гостре захворювання печінки або захворювання печінки в анамнезі, якщо показники функції печінки не нормалізувалися.

– Порфірія.

Побічна дія

найчастішими побічними реакціями у пацієнтів, які знаходилися на терапії естрадіолом/дидрогестероном, під час проведення клінічних досліджень були головний біль, біль у животі, біль/чутливість молочних залоз та біль у спині.

Під час клінічних досліджень (n=4929) спостерігалися побічні реакції, які згруповані в табл. 3 за відповідною частотою.

Таблиця 3

Класи систем органів згідно з MedDRA Дуже часто

(≥1/10)

Часто

(від ≥1/100 до <1/10)

Нечасто

(від ≥1/1000

до <1/100)

Рідко

(від ≥1/10 000

до <1/1000)

Інфекції та паразитарні захворювання   Вагінальний кандидоз    
Новоутворення доброякісні, злоякісні та неуточнені     Збільшення розміру лейоміоми  
З боку імунної системи     Гіперчутливість  
З боку психіки   Депресія, нервозність Вплив на лібідо  
З боку нервової системи Головний біль Мігрень, запаморочення    
З боку серця       Інфаркт

міокарда

Судинні розлади     ВТЕ*  
З боку ШКТ Біль у животі Нудота, блювання, метеоризм    
З боку печінки та жовчовивідних шляхів     Порушення функції печінки, у деяких випадках з жовтяницею, астенією або нездужанням і болем у животі, порушення функції жовчного міхура  
З боку шкіри та підшкірної клітковини   Алергічні шкірні реакції (наприклад висипання, кропив’янка, свербіж)   Ангіоневротичний набряк, судинна пурпура
З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини Біль у спині      
З боку репродуктивної системи та молочних залоз Біль/чутливість молочних залоз Порушення менструального циклу (включаючи постменопаузальні кров’янисті виділення, метрорагію, менорагію, оліго-/аменорею, нерегулярні менструації, дисменорею), тазовий біль, цервікальні виділення Збільшення молочних залоз, передменструальний синдром  
Загальні розлади і реакції в місці введення препарату   Астенічні стани (астенія, втома, нездужання), периферичний набряк    
Відхилення від норми, виявлені в результаті обстеження   Збільшення маси тіла Зменшення маси тіла  

*Додаткову інформацію див. нижче.

Ризик розвитку раку молочної залози. Повідомляється про підвищений до 2 разів ризик діагностування раку молочної залози у жінок, які отримують комбіновану естроген-прогестагенову терапію протягом періоду більше 5 років.

Підвищений ризик у пацієнток, які приймають тільки естроген, є істотно нижчим, ніж у тих, хто приймає комбінації естрогену з прогестагенами.

Рівень ризику залежить від тривалості застосування (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

У 9–17 з 1000 жінок віком 50–79 років, які не приймають ЗГТ протягом 5 років, діагностують рак молочної залози.

У 13–23 з 1000 жінок віком 50–79 років, які приймають естроген-прогестагенову ЗГТ протягом 5 років, діагностують рак молочної залози (тобто додаткових 4–6 випадків).

Ризик розвитку раку ендометрія. Жінки в період постменопаузи зі збереженою маткою. Ризик раку ендометрія становить близько 5 випадків на кожну 1000 жінок зі збереженою маткою, які не приймають ЗГТ.

Призначення ЗГТ із застосуванням тільки естрогену жінкам зі збереженою маткою не рекомендується через підвищений ризик раку ендометрія (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Залежно від тривалості застосування тільки естрогену та його дози підвищення ризику розвитку раку ендометрія в ході епідеміологічних досліджень коливалося від 5 до 55 додаткових випадків, діагностованих у кожної 1000 жінок віком 50–65 років.

Додавання прогестагену до терапії тільки естрогеном протягом принаймні 12 днів на цикл може запобігти такому підвищенню ризику. Під час дослідження Million Women Study (MWS) застосування протягом 5 років комбінованої (послідовної або постійної) ЗГТ не підвищувало ризик раку ендометрія (відношення ризику 1,0 (0,8–1,2)).

Рак яєчників. Застосування ЗГТ тільки естрогеном або комбінованої естроген-прогестагенової ЗГТ асоціювалося з дещо підвищеним ризиком діагностування раку яєчників (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

У даних метааналізу, отриманих з 52 епідеміологічних досліджень, повідомлялося про підвищений ризик розвитку раку яєчників у жінок, які застосовували ЗГТ, порівняно з жінками, які ніколи не приймали ЗГТ (відношення ризику 1,43, 95% ДI 1,31–1,56). У жінок віком 50–54 років, які застосовували ЗГТ протягом 5 років, це спричиняло 1 додатковий випадок на 2000 жінок. У жінок віком 50–54 років, які не застосовували ЗГТ, рак яєчників діагностується приблизно у 2 на 2000 жінок протягом 5 років.

Ризик ВТЕ. ЗГТ асоціюється з підвищенням у 1,3–3 рази відносного ризику розвитку ВТЕ, тобто тромбозу глибоких вен або тромбоемболії легеневої артерії. Виникнення такого явища є більш імовірним упродовж першого року застосування ЗГТ (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

У 4–7 з 1000 жінок віком від 50 років, які не приймають ЗГТ в середньому протягом 5 років, можливе утворення тромбу у венах.

У 9–12 з 1000 жінок віком від 50 років, які приймають естроген-прогестагенову ЗГТ протягом 5 років, можливе утворення тромбу у венах (тобто додаткових 5 випадків).

Ризик ІХС. Ризик ІХС дещо підвищений у жінок віком від 60 років, які приймають комбіновану естроген-прогестагенову ЗГТ (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Ризик ішемічного інсульту. Застосування терапії тільки естрогеном та естроген-прогестагенової терапії асоціюється з підвищенням до 1,5 раза відносного ризику ішемічного інсульту. Ризик геморагічного інсульту на тлі застосування ЗГТ не підвищується.

Відносний ризик не залежить від віку або тривалості застосування, але оскільки базовий ризик значною мірою залежить від віку, загальний ризик інсульту у жінок, які приймають ЗГТ, підвищуватиметься з віком (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

У 8 з 1000 жінок віком від 50 років, які не приймають ЗГТ в середньому протягом 5 років, можливе виникнення ішемічного інсульту. У 11 з 1000 жінок віком від 50 років, які приймають ЗГТ в середньому протягом 5 років, можливе виникнення ішемічного інсульту (тобто додаткових 3 випадки).

Інші побічні реакції, про які повідомлялося у зв’язку з лікуванням естрогеном/прогестагеном (включаючи естрадіол/дидрогестерон):

новоутворення доброякісні, злоякісні та невизначеної етіології: естрогензалежні новоутворення, як доброякісні, так і злоякісні, наприклад рак ендометрія, рак яєчників. Збільшення розміру прогестагензалежних новоутворень (наприклад менінгіоми);

з боку крові та лімфатичної системи: гемолітична анемія;

з боку імунної системи: системний червоний вовчак;

з боку обміну речовин та харчування: гіпертригліцеридемія;

з боку нервової системи: можлива деменція, хорея, загострення епілепсії;

з боку органа зору: збільшення кривизни рогівки, непереносимість контактних лінз;

з боку репродуктивної системи і молочних залоз: фіброзно-кістозні зміни в молочних залозах, ерозія шийки матки;

судинні розлади: артеріальна тромбоемболія;

з боку травної системи: панкреатит (у жінок з уже існуючою гіпертригліцеридемією);

з боку шкіри та підшкірної клітковини: мультиформна еритема, вузлова еритема, хлоазма або мелазма, які можуть залишатися після відміни препарату;

з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: судоми нижніх кінцівок;

відхилення від норми, виявлені в результаті обстеження: підвищений загальний рівень гормонів щитовидної залози;

вроджені, спадкові та генетичні розлади: погіршення перебігу порфірії;

з боку нирок та сечовивідних шляхів: нетримання сечі.

Особливості застосування

для лікування симптомів, пов’язаних з постменопаузою у жінок, ЗГТ слід розпочинати тільки за наявності таких симптомів, які несприятливо впливають на якість життя. У всіх випадках необхідно проводити ретельний аналіз ризиків і користі як мінімум щорічно, і ЗГТ доцільно продовжувати, тільки якщо користь перевищує ризики.

Докази щодо ризиків, пов’язаних із ЗГТ при лікуванні передчасної менопаузи, обмежені. Однак завдяки низькому рівню абсолютного ризику у жінок молодшого віку співвідношення переваг та ризиків у них може бути сприятливішим, ніж у старших жінок.

Медичне обстеження/подальше спостереження. Перед початком або поновленням ЗГТ необхідно з’ясувати повний особистий і сімейний анамнез. Фізикальне обстеження (включаючи гінекологічне обстеження і обстеження молочних залоз) необхідно робити, враховуючи дані анамнезу, протипоказання і застереження до застосування цього препарату. Під час лікування рекомендується проводити періодичні огляди, частота і обсяг яких визначаються індивідуально. Жінок слід поінформувати, про які зміни в молочних залозах необхідно повідомляти лікареві або медичній сестрі (див. нижче Рак молочної залози). Обстеження, включаючи відповідні методи візуалізації, наприклад мамографію, слід проводити відповідно до існуючої практики скринінгу, модифікованої залежно від індивідуальних клінічних потреб.

Захворювання, за яких необхідно спостерігати за станом пацієнток. Пацієнткам, у яких наявні будь-які із вказаних нижче захворювань на тепер, у минулому та/або їх погіршення під час вагітності або попередньої гормональної терапії, слід знаходитися під ретельним спостереженням. Необхідно мати на увазі, що ці стани можуть рецидивувати або їх перебіг погіршуватися під час лікування препаратом Фемостон Конті Міні. До них належать:

– лейоміома (міома матки) або ендометріоз;

– фактори ризику виникнення тромбоемболічних порушень (див. нижче);

– фактори ризику виникнення естрогензалежних пухлин, наприклад перший ступінь спадкової схильності до раку молочної залози;

– АГ;

– захворювання печінки (наприклад аденома печінки);

– цукровий діабет із судинними ускладненнями або без них;

– жовчнокам’яна хвороба;

– мігрень або (сильний) головний біль;

– системний червоний вовчак;

– гіперплазія ендометрія в анамнезі (див. нижче);

– епілепсія;

– БА;

– отосклероз.

Причини для негайного припинення терапії. Терапію необхідно припинити у разі виявлення протипоказання, а також у таких ситуаціях:

– поява жовтяниці або погіршення функції печінки;

– значне підвищення АТ;

– поява вперше мігренеподібного головного болю;

– вагітність.

Гіперплазія ендометрія та карцинома. У жінок з інтактною маткою ризик розвитку гіперплазії ендометрія і карциноми підвищується при призначенні тільки естрогенів протягом тривалого періоду часу. Помічено зростання ризику раку ендометрія у 2–12 разів у жінок, які приймають тільки естроген, порівняно з тими, хто не приймає його, залежно від тривалості лікування і дози естрогену (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ). Після припинення лікування ризик може залишатися підвищеним протягом як мінімум 10 років.

Додавання прогестагену циклічно протягом мінімум 12 днів на місяць/28-денний цикл або безперервна комбінована естроген-прогестагенова терапія у жінок зі збереженою маткою може запобігати надмірному ризику, що асоціюється з ЗГТ із застосуванням тільки естрогену.

Протягом перших місяців лікування можливі проривні маткові кровотечі або кров’янисті виділення. Якщо вони виникають через деякий час від початку лікування або тривають після його припинення, необхідно з’ясувати їх причину, що може включати проведення біопсії ендометрія для виключення злоякісних новоутворень.

Рак молочної залози. Загальні дані свідчать про підвищений ризик розвитку раку молочної залози у жінок, які приймають комбіновану естроген-прогестагенову та, ймовірно, тільки естрогенову ЗГТ, що залежить від її тривалості.

Комбінована естроген-прогестагенова терапія. Дослідження показали підвищений ризик виникнення раку молочної залози у жінок, які застосовують комбіновану естроген-прогестагенову терапію як ЗГТ, що стає очевидним приблизно після 3 років (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).

Терапія тільки естрогеном. Дослідження Women’s Health Initiative study (WHI) не виявило підвищення ризику розвитку раку молочної залози у жінок після гістеректомії, які приймають ЗГТ із застосуванням тільки естрогену. У ході обсерваційних досліджень переважно повідомлялося про незначне підвищення ризику діагностування раку молочної залози, що є істотно нижчим, ніж у пацієнток, які приймають комбінації естрогену і прогестагену (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).

Підвищений ризик стає очевидним протягом кількох років застосування, але повертається до початкового рівня протягом декількох років (не більше 5) після припинення лікування.

ЗГТ, особливо комбінована естроген-прогестагенова терапія, підвищує щільність мамографічних зображень, що може негативно вплинути на радіологічне виявлення раку молочної залози.

Рак яєчників . Рак яєчників виникає значно рідше, ніж рак молочної залози. Епідеміологічні дані, отримані в результаті широкого метааналізу, засвідчили дещо підвищений ризик у жінок, які застосовують монотерапію естрогеном або комбінацію естрогену з прогестагеном як ЗГТ; цей ризик проявляється протягом 5 років застосування та знижується з часом після припинення терапії. Деякі інші дослідження, зокрема WHI, свідчать, що застосування комбінованих ЗГТ може бути пов’язане з таким самим або дещо нижчим ризиком (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).

ВТЕ. ЗГТ пов’язана з підвищенням ризику розвитку ВТЕ в 1,3–3 рази, тобто тромбозу глибоких вен або емболії легеневих судин. Виникнення такого явища ймовірніше у перший рік проведення ЗГТ, ніж пізніше (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).

Пацієнтки з відомими тромбофілічними станами мають підвищений ризик ВТЕ, і ЗГТ може додатково підвищувати цей ризик. Тому ЗГТ протипоказана цій групі пацієнток (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Загальновизнаними факторами ризику розвитку ВТЕ є застосування естрогенів, літній вік, великі хірургічні втручання, тривала іммобілізація, ожиріння (індекс маси тіла >30 кг/м2), вагітність/післяпологовий період, системний червоний вовчак і рак. Єдиної думки щодо ролі варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ немає.

Як і для всіх післяопераційних пацієнтів, необхідно вжити профілактичних заходів для запобігання ВТЕ після хірургічного втручання. Якщо тривала іммобілізація необхідна після планової операції, рекомендується тимчасове припинення ЗГТ за 4–6 тиж до втручання. Лікування не слід поновлювати, поки жінка не відновить свою рухливість повністю.

Жінкам без особистого анамнезу ВТЕ, але за наявності в анамнезі у родичів першого ступеня родинного зв’язку тромбозу в молодому віці, можна запропонувати скринінг після ретельного обговорення його обмеженості (під час скринінгу виявляють тільки частину тромбофілічних розладів).

ЗГТ протипоказана, якщо виявлено тромбофілічний розлад, який відрізняється від виду тромбозу у членів сім’ї, або якщо розлад є тяжким (наприклад недостатність антитромбіну, протеїну S чи протеїну С або комбінація розладів).

Для жінок, які вже приймають постійно антикоагулянтну терапію, слід ретельно зважити користь та ризики від застосування ЗГТ.

Якщо ВТЕ розвивається після початку терапії, препарат потрібно відмінити. Пацієнток слід попередити про необхідність негайно звернутися до лікаря у разі появи потенційних симптомів тромбоемболії (наприклад болісної набряклості ноги, раптового болю в грудній клітці, задишки).

ІХС. У ході рандомізованих контрольованих досліджень не отримано доказів захисту від інфаркту міокарда у жінок з або без ІХС, які приймали комбіновану естроген-прогестагенову ЗГТ або ЗГТ тільки естрогеном.

Комбінована естроген-прогестагенова терапія. Відносний ризик виникнення ІХС на тлі застосування комбінованої естроген-прогестагенової ЗГТ є дещо підвищеним. Оскільки базовий абсолютний ризик ІХС значною мірою залежить від віку, кількість додаткових випадків ІХС, зумовлених застосуванням естрогенів і прогестагенів, дуже мала у здорових жінок у близькому до менопаузи віці, але буде збільшуватися з віком.

Терапія тільки естрогеном. Дані рандомізованих контрольованих досліджень не показали підвищеного ризику ІХС у жінок після гістеректомії, які отримують терапію тільки естрогеном.

Ішемічний інсульт. Комбінована естроген-прогестагенова та тільки естрогенова терапія асоціюються з підвищенням до 1,5 раза ризику ішемічного інсульту. Відносний ризик не змінюється з віком або часом, що минув після настання менопаузи. Проте оскільки базовий ризик інсульту значною мірою залежить від віку, загальний ризик інсульту у жінок, які приймають ЗГТ, підвищуватиметься з віком (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).

Інші стани . Естрогени можуть спричиняти затримку рідини, і тому необхідно уважно стежити за станом пацієнтів, у яких відмічають порушення функції серця або нирок.

Жінки з гіпертригліцеридемією, яку відмічали раніше, повинні перебувати під ретельним спостереженням під час проведення замісної терапії естрогенами або ЗГТ, оскільки у таких жінок під час лікування естрогенами спостерігалися рідкісні випадки значного підвищення рівня ТГ у плазмі крові, що призводило до панкреатиту.

Естрогени підвищують рівень тироксинзв’язуючого глобуліну, призводячи до збільшення концентрації циркулюючих загальних гормонів щитовидної залози, яку визначають за рівнем зв’язаного з білком йоду, тироксину (під час аналізу з використанням колонок або радіоімунного аналізу) або трийодтироніну (за допомогою радіоімунного аналізу). Захоплення трийодтироніну зменшене, що вказує на підвищений рівень тироксинзв’язуючого глобуліну. Концентрації вільного тироксину і трийодтироніну не змінюються. Рівні інших зв’язуючих білків у сироватці крові — кортикостероїдзв’язуючого глобуліну та глобуліну, що зв’язує статеві гормони, — можуть підвищуватися, що призводить до збільшення концентрації циркулюючих ГКС і статевих гормонів відповідно. Концентрації вільних або біологічно активних гормонів не змінюються. Можуть підвищуватися концентрації інших білків плазми (ангіотензиногену/реніну субстрату|, α1-антитрипсину, церулоплазміну).

ЗГТ не поліпшує когнітивну функцію. Були отримані деякі дані про підвищений ризик розвитку можливої деменції у жінок, які починають застосування тривалої комбінованої або тільки естрогенової ЗГТ у віці понад 65 років.

Пацієнткам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або синдром мальабсорбції глюкози-галактози, не слід приймати цей препарат.

Комбінована естроген/прогестагенова терапія не належить до методів контрацепції.

Досвід лікування у жінок віком понад 65 років обмежений.

Застосування у період вагітності або годування грудьми. Фемостон Конті Міні не показаний для застосування у період вагітності. Якщо вагітність настала під час лікування препаратом Фемостон Конті Міні, прийом лікарського засобу слід негайно припинити.

На сьогодні результати більшості епідеміологічних досліджень щодо випадкового впливу на плід комбінації естрогенів і прогестагенів вказують на відсутність тератогенного або фетотоксичного ефекту.

Достатніх даних щодо застосування естрадіолу/дидрогестерону у вагітних немає.

Годування грудьми. Фемостон Конті Міні не показаний для застосування у період годування грудьми.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Фемостон Конті Міні не впливає або має незначний вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами.

Діти. Препарат не призначений для застосування у дітей.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

дослідження лікарських взаємодій не проводилися.

Ефективність естрогенів і прогестагенів може порушуватися. Метаболізм естрогенів і прогестагенів може посилюватися при одночасному застосуванні речовин з відомою здатністю індукувати ферменти, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів, особливо ферменти 2В6, 3А4, 3А5, 3А7 системи цитохрому Р450. До таких речовин належать протисудомні засоби (наприклад фенобарбітал, карбамазепін, фенітоїн) та протиінфекційні засоби (наприклад рифампіцин, рифабутин, невірапін, ефавіренц).

Незважаючи на те що ритонавір і нелфінавір відомі як потужні інгібітори CYP 3А4, А5, А7, при одночасному застосуванні зі стероїдними гормонами вони, навпаки, індукують вказані ферменти.

Рослинні препарати, компонентом яких є звіробій перфорований (Hypericum perforatum), можуть посилювати метаболізм естрогенів і прогестагенів завдяки впливу на CYP 3А4.

Клінічно доведено, що підвищений метаболізм естрогенів і прогестагенів може призвести до послаблення їх ефекту і зміни профілю маткових кровотеч.

Естрогени можуть перешкоджати метаболізму інших лікарських засобів. Естрогени можуть пригнічувати ферменти CYP, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів, шляхом конкурентної інгібіції. Це особливо слід враховувати стосовно лікарських засобів з вузьким терапевтичним індексом, таких як:

– такролімус і циклоспорин А (CYP 3A4, 3A3);

– фентаніл (CYP 3A4);

– теофілін (CYP 1A2).

Клінічно це може призвести до підвищення плазмових рівнів таких речовин до токсичних концентрацій. Таким чином, може бути потрібний ретельний моніторинг рівня лікарських засобів протягом тривалого періоду, а також зниження дози такролімусу, фентанілу, циклоспорину А та теофіліну.

Передозування

як естрадіол, так і дидрогестерон є речовинами з низькою токсичністю. При передозуванні можуть виникати такі симптоми, як нудота, блювання, чутливість молочних залоз, запаморочення, біль у животі, сонливість/втомлюваність та кровотеча відміни. Малоймовірно, що при передозуванні буде потрібне будь-яке специфічне симптоматичне лікування. Це також стосується випадків передозування у дітей.

Умови зберігання

в недоступному для дітей місці. Не потребує особливих умов зберігання.

UKR2121370

Діагнози, при яких застосовують ФЕМОСТОН КОНТІ МІНІ

Дата додавання: 08.07.2020 р.
© Компендиум 2019

Інструкція МОЗ

Ціни на ФЕМОСТОН КОНТІ МІНІ в містах України

Вінниця 429.63 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Вінниця, просп. Космонавтів, 36А, тел.: +380800505911416.70 грн./уп.

Дніпро 416.31 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Дніпро, бульв. Платонова, 3Б, тел.: +380567659308388.95 грн./уп.

Житомир 430.47 грн./уп.

«САНІТАС» Житомир, вул. Вітрука, 51, тел.: +380412463046387.08 грн./уп.

Запоріжжя 419.48 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Запоріжжя, просп. Металургів, 14, тел.: +380612133937412.55 грн./уп.

Івано-Франківск 427.04 грн./уп.

«МIСЬКА СIМЕЙНА АПТЕКА» Івано-Франківськ, вул. Привокзальна, 9, тел.: +380342758002410.45 грн./уп.

Київ 457.12 грн./уп.

«АПТЕКА 36,6» Київ, просп. Бажана Миколи, 24/1401.32 грн./уп.

Кропивницький 418.54 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Кропивницький, вул. Тельнова Євгена, 1Г, тел.: +380800505911416.70 грн./уп.

Луцьк 429.19 грн./уп.

«ВОЛИНЬФАРМ» Луцьк, вул. Медведєва, 13, тел.: +380503787275362.80 грн./уп.

Львів 456.37 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Львів, просп. Червоної Калини, 109, тел.: +380322229640399.70 грн./уп.

Миколаїв 435.91 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Миколаїв, просп. Богоявленський, 41404.50 грн./уп.

Одеса 451.23 грн./уп.

«АПТЕКА АКС СОЦІАЛЬНА» Одеса, вул. Марсельська, 32/3, тел.: +380487068349399.09 грн./уп.

Полтава 423.52 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Полтава, вул. Європейська, 104, тел.: +380532597097400.50 грн./уп.

Рівне 420.16 грн./уп.

«РІВНЕ-МЕДФАРМ» Рівне, вул. Медична, 7, тел.: +380504317879375.90 грн./уп.

Суми 419.56 грн./уп.

«АПТЕКА ПРАНА» Суми, вул. Роменська, 90, тел.: +380800505911416.70 грн./уп.

Тернопіль 416.93 грн./уп.

«D.S.» Тернопіль, вул. Хмельницького Богдана, 17, тел.: +380800302060407.00 грн./уп.

Ужгород 461.88 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Ужгород, просп. Свободи, 3402.10 грн./уп.

Харків 421.91 грн./уп.

«АПТЕКА НИЗЬКІ ЦІНИ №1» Пісочин, в'їзд Набережний, 7, тел.: +380800505911416.70 грн./уп.

Херсон 422.42 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Херсон, вул. Потьомкінська, 45А, тел.: +380800505911416.70 грн./уп.

Хмельницький 446.09 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Хмельницький, вул. Довженка Олександра, 7/1, тел.: +380800505911416.70 грн./уп.

Черкаси 430.95 грн./уп.

«АПТЕКА НИЗЬКІ ЦІНИ №1» Черкаси, бульв. Шевченка Тараса, 345/10, тел.: +380800505911416.70 грн./уп.

Чернігів 419.05 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Чернігів, вул. Доценка, 2, тел.: +380462955748413.80 грн./уп.

Чернівці 448.61 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Чернівці, вул. Головна, 41, тел.: +380800505911416.70 грн./уп.

На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko