НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ (NUROFEN INTENSIVE)

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

таблетки, вкриті плівковою оболонкою, № 6Ціни в аптеках
Ібупрофен
200 мг
Парацетамол
500 мг
Допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, кислота стеаринова, біла та перламутрова оболонки.
№ UA/14588/01/01 від 02.10.2015 до 02.10.2020
C

ДІАГНОЗИ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

фармакодинаміка. Фармакологічна дія ібупрофену та парацетамолу відрізняється за місцем та способом дії, але є синергічною, що призводить до підвищення анальгезивних та жарознижувальних властивостей, порівняно з такими при застосуванні кожної з речовин окремо.

Ібупрофен — це НПЗП, похідний пропіонової кислоти, який продемонстрував свою ефективність при пригніченні синтезу простагландинів — медіаторів болю та запалення. Iбупрофен чинить анальгезивну, жарознижувальну та протизапальну дію. Крім того, ібупрофен зворотно пригнічує агрегацію тромбоцитів.

Експериментальні дані свідчать, що ібупрофен може конкурентно пригнічувати ефект низької дози ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів при одночасному застосуванні цих препаратів. Деякі дослідження фармакодинаміки показують, що при застосуванні разових доз ібупрофену по 400 мг у межах 8 год до або в межах 30 хв після застосування ацетилсаліцилової кислоти негайного вивільнення (81 мг) виявлено зниження впливу ацетилсаліцилової кислоти на утворення тромбоксану або агрегацію тромбоцитів. Хоча існує невпевненість щодо екстраполяції цих даних на клінічну ситуацію, не можна виключити імовірності, що регулярне довготривале застосування ібупрофену може знизити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти. При несистематичному застосуванні ібупрофену такий клінічно значущий ефект вважається малоймовірним.

Механізм дії парацетамолу досі повністю не визначений; проте існують переконливі дані про анальгезивний вплив на ЦНС. Біохімічні дослідження свідчать про пригнічення активності ЦОГ-2 у ЦНС. Парацетамол також може стимулювати низхідні провідні шляхи активації 5-гідрокситриптаміну (серотоніну), що пригнічує передачу больових сигналів в спинному мозку.

Препарат є особливо придатним для лікування болю, що потребує сильнішої знеболювальної дії, ніж в ібупрофену 400 мг або парацетамолу 1000 мг окремо. Проведені дослідження з використанням цієї комбінації на моделі гострого болю (післяопераційний зубний біль) та хронічого болю в колінному суглобі показали високу ефективність цієї комбінації щодо зменшення вираженості гострого болю (93,2%) та тривалого лікування хронічного болю (60,2%). Цей препарат має швидкий початок дії з підтвердженим відчутним зменшенням вираженості болю, яке в середньому відзначається через 18,3 хв. Суттєве зменшення вираженості болю відзначається в середньому через 44,6 хв. Знеболювальна дія цього препарату значно довша (9,1 год), ніж у парацетамолу 500 мг (4 год).

Фармакокінетика. Ібупрофен швидко всмоктується у ШКТ та значною мірою зв’язується з протеїнами плазми крові. Ібупрофен визначається в плазмі крові вже через 5 хв, досягаючи Cmax через 1–2 год після прийому натще. Ібупрофен метаболізується у печінці, виділяється нирками. Т½ становить близько 2 год.

Парацетамол швидко всмоктується в ШКТ. У терапевтичних концентраціях рівень зв’язування з протеїнами плазми крові низький, хоча залежить від дози. Парацетамол в плазмі крові визначається через 5 хв, досягаючи Cmax через 0,5–0,67 год після прийому натще.

Парацетамол метаболізується у печінці і виводиться з сечею головним чином у вигляді кон’югатів. Менше 5% парацетамолу виводиться у незміненому вигляді. Гідроксильований метаболіт, що утворюється в дуже невеликій кількості у печінці під впливом змішаних оксидаз і детоксикується шляхом зв’язування з печінковим глутатіоном, може накопичуватися при передозуванні парацетамолу і спричиняти ушкодження тканин печінки. Т½ становить близько 3 год. Значимої різниці у фармакокінетичному профілі парацетамолу та ібупрофену у пацієнтів літнього віку не виявлено. Біодоступність та фармакокінетичний профіль ібупрофену та парацетамолу у складі цього препарату не змінюються при прийомі разової або повторної дози такої комбінації.

Склад цього препарату розроблено із застосуванням технології, яка забезпечує одночасне вивільнення ібупрофену та парацетамолу таким чином, щоб потенціювати ефекти кожної з діючих речовин.

ПОКАЗАННЯ

симптоматичне лікування болю у спині та м’язах, ревматичного болю, болю при легких формах артритів, головного болю, в тому числі при мігрені, зубного болю, дисменореї, ознак застуди, грипу та лихоманки. Цей препарат є особливо придатним для лікування болю, що потребує сильнішої знеболювальної дії, ніж дія ібупрофену або парацетамолу, застосованих окремо.

ЗАСТОСУВАННЯ

тільки для перорального короткотривалого застосування.

Слід використовувати найнижчу ефективну дозу протягом мінімального терміну, необхідного для усунення симптомів.

Дорослим застосовувати по 1 таблетці до 3 разів на добу з інтервалом між прийомами не менше 6 год. Таблетки запивати водою.

Якщо 1 таблетка не усуває симптоми захворювання, слід застосовувати по 2 таблетки на прийом, але не більше 3 разів на добу. Інтервал між прийомами повинен становити не менше 6 год. Не слід приймати більше 6 таблеток (3000 мг парацетамолу, 1200 мг ібупрофену) на добу.

Якщо симптоми захворювання зберігаються більше 3 днів, необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та корекції схеми лікування. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально, залежно від перебігу захворювання та стану хворого.

Немає необхідності в корекції дози для пацієнтів літнього віку.

Діти. Не застосовується у дітей віком до 18 років.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

цей препарат протипоказаний:

  • пацієнтам з відомою індивідуальною підвищеною чутливістю до ібупрофену, парацетамолу або інших компонентів препарату;
  • пацієнтам з наявністю в анамнезі реакцій підвищеної чутливості (наприклад бронхоспазму, ангіоневротичного набряку, БА, риніту або кропив’янки) після прийому ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП;
  • при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки/кровотечі в активній формі або рецидивах в анамнезі (два і більше виражених епізоди виразкової хвороби чи кровотечі);
  • пацієнтам, які мають в анамнезі шлунково-кишкову кровотечу або перфорацію, пов’язану з застосуванням НПЗП;
  • пацієнтам з порушенням згортання крові;
  • пацієнтам з тяжкою печінковою, тяжкою нирковою або тяжкою серцевою недостатністю (клас IV за класифікацією NYHA);
  • при одночасному застосуванні з іншими препаратами, які містять парацетамол, через підвищений ризик розвитку серйозних побічних реакцій;
  • протягом останнього триместру вагітності.

ПОБІЧНА ДІЯ

результати клінічних досліджень, проведених при застосуванні цього препарату, не свідчать про наявність будь-яких інших побічних реакцій, окрім тих, що виявлені при застосуванні ібупрофену або парацетамолу окремо.

Нижче наведені побічні реакції, що відмічалися у пацієнтів, які застосовували ібупрофен або парацетамол окремо протягом короткочасного та тривалого застосування.

З боку системи крові та лімфатичної системи. Дуже рідко (<1/10 000) — розлади системи кровотворення (агранулоцитоз, анемія, апластична анемія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія та тромбоцитопенія). Першими ознаками є лихоманка, біль у горлі, виразки у ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, тяжка форма виснаження, нез’ясована кровотеча, синці та носова кровотеча.

З боку імунної системи: нечасто (≥1/1000 та <1/100) — реакції гіперчутливості, що включають кропив’янку та свербіж; дуже рідко (<1/10 000) — тяжкі реакції гіперчутливості. Симптоми можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію та гіпотензію (анафілаксія, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок). До реакцій гіперчутливості можуть відноситися (а) неспецифічні алергічні реакції та анафілаксія, (б) реактивність дихальних шляхів, включаючи БА, загострення БА, бронхоспазм та задишку або (в) різні форми шкірних реакцій, включаючи свербіж, кропив’янку, пурпуру, ангіоневротичний набряк, і рідше — ексфоліативні та бульозні дерматози, включаючи токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса — Джонсона та мультиформну еритему.

З боку нервової системи: нечасто (≥1/1000 та <1/100) — головний біль; дуже рідко (<1/10 000) — асептичний менінгіт, окремі симптоми якого (ригідність потиличних м’язів, головний біль, нудота, блювання, лихоманка або дезорієнтація) можуть виникати у пацієнтів з існуючими аутоімунними захворюваннями, такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини.

З боку серцевої системи: частота невідома — серцева недостатність, набряк.

Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування ібупрофену, особливо у високих дозах (по 2400 мг/добу), та тривале лікування може бути пов’язане з підвищеною частотою розвитку артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).

З боку судинної системи: частота невідома — АГ.

З боку органів дихання: частота невідома — реактивність дихальних шляхів включає БА, бронхоспазм та диспное.

З боку ШКТ: побічні реакції з боку ШКТ виявляли найчастіше. Нечасто (≥1/1000–<1/100) — біль у шлунку, нудота, диспепсія; рідко (≥1/1000–<1/1000) — діарея, метеоризм, запор, блювання; дуже рідко (<1/10 000) — виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкова перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, криваве блювання (іноді летальні), виразковий стоматит, гастрит; частота невідома — загострення коліту і хвороби Крона.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко (<1/10 000) — порушення функції печінки.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: часто (≥1/100–<1/10) — гіпергідроз; нечасто (≥1/1000–<1/100) — висип на шкірі; дуже рідко (<1/10 000) — бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса — Джонсона, мультиформну еритему і токсичний епідермальний некроліз.

З боку нирок та сечовидільної системи: дуже рідко (<1/10 000) — гостре порушення функції нирок, особливо при тривалому застосуванні НПЗП, у поєднанні з підвищенням рівня сечовини в сироватці крові та появою набряків; папілонекроз.

Лабораторні дослідження: часто (≥1/100–<1/10) — підвищення рівня АлАТ, підвищення рівня гамма-глутамілтранферази та погіршення функціональних проб печінки, підвищення рівня креатиніну в крові, підвищення рівня сечовини в крові; нечасто (≥1/1000 та <1/100) — підвищення рівня АсАТ, ЛФ, КФК в крові, зниження рівня гемоглобіну та підвищення рівня тромбоцитів.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

парацетамол слід з обережністю призначати пацієнтам з тяжкою нирковою та печінковою недостатністю. Ризик передозування парацетамолу вищий у пацієнтів з нецирозним алкогольним захворюванням печінки. У разі передозування слід негайно звернутися до лікаря, навіть якщо пацієнт почуває себе добре, через ризик відстроченого у часі серйозного ураження печінки.

Небажані ефекти можна мінімізувати шляхом застосування найнижчої ефективної дози, необхідної для зменшення вираженості симптомів, протягом найкоротшого періоду, необхідного для усунення симптомів, та під час прийому їжі.

Вплив на органи дихання. У пацієнтів з БА або алергічними захворюваннями після застосування НПЗП або з цими захворюваннями в анамнезі, може виникати бронхоспазм.

Вплив на нирки. Ризик виникнення ниркової недостатності у зв’язку з погіршенням функції нирок.

Вплив на печінку. Порушення функції печінки.

Вплив на серцево-судинну та цереброваскулярну систему. Пацієнтам з АГ та/або серцевою недостатністю в анамнезі слід з обережністю починати лікування (необхідна консультація лікаря), оскільки при терапії ібупрофеном, як і іншими НПЗП, повідомлялося про випадки затримки рідини, гіпертензії та набряків.

Дані клінічного дослідження свідчать про те, що застосування ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг/добу), може бути пов’язане з підвищеним ризиком артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інфаркту міокарда або інсульту). Загалом дані епідеміологічних досліджень не передбачають, що низька доза ібупрофену (наприклад ≤1200 мг/добу) пов’язана з підвищеним ризиком артеріальних тромботичних ускладнень.

Пацієнтам з неконтрольованою АГ, застійною серцевою недостатністю (клас ІІ–ІІІ за класифікацію NYHA), діагностованою ІХС, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями слід призначати ібупрофен тільки після ретельної оцінки клінічної картини. Слід уникати високих доз (2400 мг/добу).

Також слід ретельно оцінювати клінічну картину перед початком довготривалого лікування пацієнтів з факторами ризику серцево-судинних ускладнень (наприклад АГ, гіперліпідемія, цукровий діабет, паління), особливо якщо необхідні високі дози ібупрофену (2400 мг/добу).

Вплив на шлунково-кишкову систему. Існують повідомлення про випадки шлунково-кишкової кровотечі, перфорації, виразки, що можуть бути летальними, які виникали на будь якому етапі лікування НПЗП, незалежно від наявності симптомів-провісників або тяжких розладів з боку ШКТ в анамнезі.

Ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі, виразки чи перфорації зростає при підвищенні дози НПЗП, за наявності в анамнезі виразки, особливо виразки з такими ускладненнями, як кровотеча чи перфорація, та у пацієнтів літнього віку. Для цих пацієнтів слід розпочинати лікування з мінімальної ефективної дози.

Пацієнтам із наявністю шлунково-кишкових розладів в анамнезі, передусім особам літнього віку, слід повідомляти про будь-які небажані симптоми з боку травного тракту (зокрема кровотечу), особливо на початку лікування.

Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, що отримують одночасно препарати, які можуть підвищити ризик утворення виразки або кровотечі, такі як пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, наприклад варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні препарати, такі як ацетилсаліцилова кислота.

Виникнення шлунково-кишкової кровотечі або виразки у хворих, які отримують препарати, що містять ібупрофен, потребує негайного припинення лікування цим препаратом.

НПЗП призначають з обережністю пацієнтам зі шлунково-кишковими розладами в анамнезі (виразковим колітом і хворобою Крона), оскільки ці стани можуть загострюватися.

Системний червоний вовчак і змішане захворювання сполучної тканини. У пацієнтів із системним червоним вовчаком і змішаним захворюванням сполучної тканини може підвищуватися ризик розвитку асептичного менінгіту.

Порушення з боку шкіри. Дуже рідко на тлі довготривалого застосування НПЗП виникають тяжкі шкірні, іноді летальні, реакції, що включають ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Ризик розвитку таких реакцій найбільш високий на початку лікування: у більшості випадків такі реакції виникають у перший місяць прийому препарату. Прийом цього препарату слід припинити при перших ознаках шкірного висипу, ураження слизових оболонок та інших проявах гіперчутливості.

Вплив на фертильність у жінок. Існують обмежені дані, що лікарські засоби, які пригнічують синтез ЦОГ/простагландину, можуть впливати на процес овуляції. Цей процес є зворотним після припинення лікування.

Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку підвищується частота побічних реакцій, спричинених застосуванням НПЗП, особливо шлунково-кишкових кровотеч або перфорацій, які можуть бути летальними. Якщо застосування НПЗП є необхідним, слід приймати найнижчу ефективну дозу протягом мінімального терміну.

Слід регулярно спостерігати за станом пацієнта щодо можливості виникнення шлунково-кишкових кровотеч на тлі терапії НПЗП.

Застосування у період вагітності або годування грудьми. Під час І та ІІ триместру вагітності слід уникати застосування препарату. Препарат протипоказаний під час ІІІ триместру вагітності.

Згідно з обмеженими даними ібупрофен проникає в грудне молоко у дуже низьких концентраціях, тому вірогідність його шкідливої дії на немовлят дуже низька. Парацетамол проникає у грудне молоко, але у клінічно незначній кількості. Тому немає необхідності у припиненні грудного вигодовування під час короткострокової терапії цим препаратом у рекомендованих дозах.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Одноразовий прийом або нетривале застосування препарату, як правило, не потребує вжиття спеціальних заходів обережності.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

ібупрофен (як і інші НПЗП) не слід застосовувати в комбінації з:

ацетилсаліциловою кислотою, оскільки це може підвищити ризик виникнення побічних реакцій, крім випадків, коли ацетилсаліцилова кислота (доза не вище 75 мг/добу) була призначена лікарем.

Експериментальні дані свідчать, що при одночасному застосуванні ібупрофен може пригнічувати вплив низьких доз ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів. Однак обмеженість щодо екстраполяції цих даних на клінічну ситуацію не дає змоги зробити остаточні висновки, що регулярне довготривале застосування ібупрофену може знизити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти. При несистематичному застосуванні ібупрофену такі клінічно значущі ефекти вважаються малоймовірними;

іншими НПЗП (включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2), оскільки це може призвести до підвищеної частоти виникнення побічних ефектів.

З обережністю слід застосовувати ібупрофен у комбінації з нижчезазначеними лікарськими засобами.

Кортикостероїди можуть підвищити ризик появи небажаних реакцій у травному тракті.

Антигіпертензивні та діуретичні засоби. НПЗП можуть знизити лікувальний ефект цих препаратів та підвищити ризик виникнення нефротоксичного ефекту.

Антикоагулянти. НПЗП можуть збільшити лікувальний ефект таких антикоагулянтів, як варфарин. Антикуагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений тривалим регулярним щоденним прийомом парацетамолу з підвищенням ризику кровотечі.

Антитромбоцитарні та селективні інгібітори серотоніну. Може підвищуватися ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі.

Серцеві глікозиди. НПЗП підвищують рівень глікозидів у плазмі крові, можуть посилювати порушення серцевої функції, знижувати функцію клубочкової фільтрації нирок.

Літій та метотрексат. Існують докази потенційного підвищення рівня літію та метотрексату в плазмі крові.

Циклоспорин. Підвищення нефротоксичності.

Міфепристон. НПЗП не слід застосовувати раніше ніж через 8–12 діб після застосування міфепристону, оскільки вони знижують його ефективність.

Такролімус. Можливе підвищення ризику нефротоксичності при одночасному застосуванні НПЗП та такролімусу.

Зидовудин. Підвищений ризик гематологічної токсичності при одночасному застосуванні зидовудину та НПЗП. Існують докази підвищення ризику появи гемартрозу та гематоми у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з гемофілією, що застосовують одночасно зидовудин та ібупрофен.

Хінолонові антибіотики. Одночасне застосування НПЗП та хінолонових антибіотиків може підвищити ризик виникнення судом.

Протиблювотні засоби. Швидкість абсорбції парацетамолу може підвищуватися за рахунок метоклопраміду або домперидону.

Холестирамін. Абсорбція парацетамолу може знижуватись за рахунок холестираміну.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

парацетамол. Ураження печінки можливе у дорослих, які застосували 10 г (що еквівалентно 20 таблеткам) або більше парацетамолу. Застосування 5 г (що еквівалентно 10 таблеткам) або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки, якщо:

— пацієнт тривалий час отримує лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм або препаратами, що індукують ферменти печінки;

— пацієнт регулярно вживає алкоголь;

— у пацієнта, імовірно, відмічають нестачу глутатіону, наприклад фіброзно-кістозну дегенерацію, ВІЛ-інфекцію, кахексію або голодування.

Симптоми. Симптомами передозування парацетамолу протягом перших 24 год є блідість, нудота, блювання, відраза до їжі та біль у животі. Ураження печінки може виявлятися через 12–48 год після передозування, що виражається у відхиленні функціональних проб печінки. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, крововиливи, гіпоглікемію, кому та зумовлювати летальний наслідок. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може виявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією та розвинутися навіть за відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалися також серцева аритмія та панкреатит.

Лікування. При передозуванні парацетамолом необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню для медичного огляду, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням та можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Лікування слід проводити відповідно до встановлених рекомендацій щодо лікування.

Слід розглянути лікування активованим вугіллям у межах 1 год після прийому надмірної дози парацетамолy. Концентрацію парацетамолу у плазмі крові слід вимірювати через 4 год або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є недостовірними).

Лікування N-ацетилцистеїном можна проводити протягом 24 год після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект отримують при його застосуванні протягом 8 год після прийому надмірної дози препарату. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу.

При необхідності пацієнту в/в вводять N-ацетилцистеїн згідно зі встановленим переліком доз. За відсутності блювання можна застосувати метіонін перорально як відповідну альтернативу у віддалених районах поза лікарнею.

Лікування пацієнтів, у яких відзначається тяжке порушення функції печінки протягом 24 год після прийому парацетамолу, слід проводити відповідно до встановлених рекомендацій.

Ібупрофен. Застосування ібупрофену у дозі вище 400 мг/кг маси тіла у дітей може спричинити симптоми передозування. У дорослих дозозалежний ефект є менш вираженим. Т½ при передозуванні становить 1,5–5 год.

Симптоми. У більшості пацієнтів, які застосовували клінічно значущу кількість НПЗП, можуть виникнути лише нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці або дуже рідко — діарея. Можуть також виникати шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. При більш тяжкому отруєнні можливі токсичні ураження ЦНС у вигляді сонливості, інколи — нервового збудження та дезорієнтації або коми. Інколи у пацієнтів відмічають судоми. При тяжкому отруєнні може виникати метаболічний ацидоз; протромбіновий індекс/міжнародне нормалізоване відношення (INR) можуть бути підвищеними, ймовірно, внаслідок впливу на фактори згортання крові. Можуть розвиватися гостра ниркова недостатність та ураження печінки за наявності зневоднення. У хворих на БА може відмічатися загострення перебігу захворювання.

Лікування. Лікування повинно бути симптоматичним та підтримувальним, а також включати забезпечення прохідності дихальних шляхів та спостереження за серцевими симптомами та показниками життєво важливих функцій до нормалізації стану. Рекомендується пероральне застосування активованого вугілля впродовж 1 год після застосування потенційно токсичної кількості препарату. При частих або тривалих судомах слід вводити діазепам або лоразепам в/в. Для лікування БА слід застосовувати бронходилататори.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Дата додавання: 09.04.2020 р.

© Компендиум 2019

Ціни на НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ в містах України

Вінниця 68.63 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Вінниця, вул. Пирогова, 27, тел.: +380800505911

Дніпро 63.55 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Дніпро, вул. Космічна, 13К, тел.: +380800505911

Житомир 66.53 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Житомир, вул. Покровська, 151, тел.: +380800505911

Запоріжжя 68.95 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 40А, тел.: +380800505911

Івано-Франківск 75.99 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА 03» Івано-Франківськ, вул. Мазепи Гетьмана, 177, тел.: +380800505911

Київ 72.16 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Київ, вул. Полтавська, 10, тел.: +380800505911

Кропивницький 64.09 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Кропивницький, вул. Попова Космонавта, 9Д, тел.: +380800505911

Луцьк 74.82 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«ЗДОРОВЕНЬКІ БУЛИ» Луцьк, просп. Соборності, 38, тел.: +380800505911

Львів 81.72 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Винники, вул. Галицька, 18, тел.: +380800505911

Миколаїв 71.43 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Миколаїв, вул. Космонавтів, 142/5, тел.: +380800505911

Одеса 70.92 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Одеса, вул. Головатого Отамана, 161, тел.: +380800505911

Полтава 60.45 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ПРАНА» Полтава, вул. Мазепи Івана, 49, тел.: +380800505911

Рівне 74.97 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Рівне, вул. Соборна, 336, тел.: +380800505911

Суми 66.15 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ПРАНА» Суми, вул. Кондратьєва Герасима, 181, тел.: +380800505911

Тернопіль 73.18 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Тернопіль, вул. Живова, 23, тел.: +380800505911

Ужгород 80.49 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 73.5 грн./уп.
«ПОДОРОЖНИК» Ужгород, вул. Заньковецької, 77Б, тел.: +380676713785

Харків 58.24 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА 9-1-1» Покотилівка, вул. Незалежності, 58, тел.: +380800505911

Херсон 67.64 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Херсон, вул. Потьомкінська, 45А, тел.: +380800505911

Хмельницький 73.1 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Хмельницький, вул. Пілотська, 1, тел.: +380800505911

Черкаси 70.07 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Черкаси, вул. Добровольского, 5, тел.: +380800505911

Чернігів 68.85 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Чернігів, вул. Музична, 2, тел.: +380800505911

Чернівці 72.08 грн./уп.

НУРОФЄН® ІНТЕНСИВ табл. в/плівк. обол. № 6, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited ..... 58 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Чернівці, вул. Бандери, 1, тел.: +380800505911

Developed by Maxim Levchenko