Комбіспазм^® Гастрокомфорт (Combispasm Gastrocomfort) (338523) - інструкція із застосування ATC-класифікація

фармакодинаміка. Дицикломіну гідрохлорид чинить спазмолітичну дію (усуває спазм гладких м’язів у ШКТ, абдомінальний біль, пов’язаний з цим спазмом або з розтягуванням стінки ШКТ) та антисекреторну дію на екскреторні залози. Вплив дицикломіну полягає у специфічній антихолінергічній (антимускариновій) дії на ацетилхолінові рецептори, а також безпосередній спазмолітичній дії на гладкі м’язи.
Симетикон є поверхнево-активною речовиною, піногасником. Механізм дії базується на зниженні поверхневого натягу пухирців газу, що сприяє вільному виведенню газів зі ШКТ або їх абсорбції стінкою кишечнику. Симетикон покращує якість рентгенограм і сонограм, забезпечує кращий розподіл контрастних речовин на слизовій оболонці кишечнику.
Фармакокінетика. Дицикломіну гідрохлорид при пероральному застосуванні швидко абсорбується у ШКТ, C_max у плазмі крові досягається через 60–90 хв; екскретується переважно із сечею (79,5% введеної дози), частково — з калом (8,4%). Середній Т_½ — 1,8 год. Середній V_d — 3,65 л/кг маси тіла.
Симетикон у фізіологічному та хімічному відношенні є інертною речовиною, він не абсорбується і виводиться у незміненому вигляді після проходження через ШКТ.

лікування пацієнтів у станах, що супроводжуються спазмом гладких м’язів ШКТ та метеоризмом, а також пов’язаного з ними абдомінального болю.
Лікування при спастичних станах ШКТ, у тому числі при коліті, кишковій коліці, синдромі подразненого кишечнику, спастичному запорі.
У комплексному лікуванні при органічних захворюваннях ШКТ при коліті, дивертикуліті, ентериті, гастриті, пептичній виразці.

дорослі та діти віком від 12 років: препарат застосовують по 1 таблетці до 4 разів на добу до або після прийому їжі. Максимальна добова доза становить 4 таблетки. Тривалість лікування — до 5 днів.

підвищена чутливість до діючих речовин або до інших компонентів препарату, кишкова непрохідність, обструктивні захворювання сечовивідних шляхів, аденома передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням, ниркова недостатність, обструктивні захворювання ШКТ, тяжкий виразковий коліт або токсичний мегаколон, рефлюкс-езофагіт, нестабільний стан серцево-судинної системи при гострих кровотечах, глаукома, міастенія гравіс, тиреотоксикоз, серцева недостатність.

з боку ШКТ: сухість у роті, втрата смаку, анорексія, нудота, блювання, розлад травлення, відчуття здуття живота, абдомінальний біль, запор.
З боку ЦНС: дзвін у вухах, головний біль, сонливість, слабкість, нервозність, психоз, оніміння, запаморочення, кома, сплутаність свідомості та/чи збудження (особливо у пацієнтів літнього віку), дискінезія, безсоння, дезорієнтація, короткочасна втрата пам’яті, галюцинації, дизартрія, атаксія, ейфорія, неадекватні емоційні реакції (вираженість симптомів знижується через 12–24 год після зниження дози).
З боку органа зору: затуманення зору, двоїння в очах, розширення зіниць, параліч акомодації, підвищення очного тиску (короткочасні атропіноподібні ефекти, які минають після припинення застосування дицикловерину).
З боку шкіри/алергічні реакції: реакції гіперчутливості, включаючи алергічний дерматит, свербіж, висип, кропив’янку, еритему, медикаментозну ідіосинкразію, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.
З боку сечостатевої системи: утруднене сечовипускання, затримка сечі.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття посиленого серцебиття.
З боку дихальної системи: ядуха, апное, закладеність носа.
Інші ефекти: зменшення потовиділення, закладеність носа, чхання, набряк слизової оболонки горла, пригнічення лактації.

препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з автономною нейропатією, захворюваннями печінки або нирок, виразковим колітом (прийом у високих дозах може спричинити паралітичну непрохідність кишечнику і розвиток або загострення такого серйозного ускладнення, як токсичний мегаколон), АГ, ІХС, застійною серцевою недостатністю, тахіаритмією, грижею стравохідного отвору діафрагми і гіпертрофією передміхурової залози.
При високій температурі навколишнього середовища у період лікування препаратом можливий перегрів організму (підвищення температури тіла і тепловий удар внаслідок зменшення потовиділення). При появі відповідних симптомів слід припинити застосування препарату і звернутися до лікаря.
Діарея може бути раннім симптомом неповної кишкової обструкції, особливо у пацієнтів з ілеостомою або колостомою. У таких випадках лікування препаратом є неадекватним, а можливо, і шкідливим.
В осіб з індивідуальною підвищеною чутливістю до антихолінергічних засобів препарат може спричинити такі ефекти з боку ЦНС, як сплутаність свідомості, дезорієнтація, атаксія, підвищена втомлюваність, або навпаки — ейфорію, збудження, безсоння, афективний стан. Зазвичай ці симптоми зникають протягом 12–24 год після припинення застосування препарату.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Безпека застосування препарату вагітними не встановлена, тому його не слід застосовувати у період вагітності.
Оскільки дицикломіну гідрохлорид проникає у грудне молоко, препарат протипоказаний у період годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Дицикломіну гідрохлорид може спричинити сонливість та затуманення зору. При застосуванні препарату не слід керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.
Діти. Препарат застосовують дітям віком від 12 років.

амантадин, антиаритмічні лікарські засоби I класу (наприклад хінідин), антигістамінні, антипсихотичні препарати (наприклад фенотіазини), бензодіазепіни, інгібітори МАО, наркотичні анальгетики (наприклад меперидин), нітрати і нітрити, симпатоміметичні засоби, трициклічні антидепресанти та інші препарати з антихолінергічною активністю можуть посилювати дію чи побічні ефекти дицикломіну.
Антихолінергічні засоби, у тому числі дицикломін, можуть нейтралізувати дію антиглаукомних засобів, тому препарат слід з обережністю призначати при підвищеному внутрішньоочному тиску та одночасному застосуванні ГКС.
Антихолінергічні засоби, у тому числі дицикломін, можуть змінювати всмоктування у ШКТ деяких препаратів, зокрема дигоксину пролонгованої дії, що може спричинити підвищення концентрації дигоксину в плазмі крові.
Дицикломін може нейтралізувати дію препаратів, що змінюють моторику ШКТ, таких як метоклопрамід.
Оскільки антацидні засоби можуть знижувати абсорбцію антихолінергічних засобів, у тому числі дицикломіну, слід уникати їх одночасного застосування.
Інгібіторний вплив антихолінергічних засобів, у тому числі дицикломіну, на секрецію хлористоводневої кислоти у шлунку може нейтралізувати препарати, що застосовують для лікування ахлоргідрії та дослідження шлункової секреції.
Абсорбція левотироксину в кишечнику може бути порушена при одночасному прийомі з симетиконом.

симптоми: головний біль, нудота, блювання, сухість у роті, труднощі при ковтанні, затуманення зору, розширення зіниць, гаряча і суха шкіра, запаморочення, тахікардія, зміна частоти дихання, психомоторне збудження. Можливий курареподібний ефект (нервово-м’язова блокада, відчуття слабкості у м’язах та параліч).
Лікування: симптоматичне, у перші години показано викликати блювання, промити шлунок.

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.