ГІОТРИФ® (GIOTRIF®)

Склад і форма випуску

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 20 мг блістер, № 28Ціни в аптеках
Афатініб
20 мг
№ UA/15816/01/01 від 02.03.2017 до 02.03.2022
A За рецептом
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 30 мг блістер, № 28Ціни в аптеках
Афатініб
30 мг
№ UA/15816/01/02 від 02.03.2017 до 02.03.2022
A За рецептом
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 40 мг блістер, № 28Ціни в аптеках
Афатініб
40 мг
№ UA/15816/01/03 від 02.03.2017 до 02.03.2022
A За рецептом
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 50 мг блістер, № 28Ціни в аптеках
Афатініб
50 мг
№ UA/15816/01/04 від 02.03.2017 до 02.03.2022
A За рецептом

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка.

Афатініб є потужним і селективним незворотнім блокатором рецепторів сімейства ErbB. Препарат ковалентно зв’язується з усіма рецепторами сімейства ErbB EGFR (ErbB1), HER2 (ErbB2), ErbB3 і ErbB4 та незворотно блокує передачу через ці рецептори.

Аберрантна передача сигналів ErbB, викликана мутаціями рецептора та/або ампліфікацією та/або надекспресією лігандів рецепторів, сприяє розвитку злоякісного фенотипу. Мутація EGFR визначає той чи інший молекулярний підтип карциноми легенів.

У неклінічних моделях захворювання з порушенням регуляції сигнального шляху ErbB, афатініб, в якості монотерапії, ефективно блокує сигнали рецепторів ErbB, тим самим інгібуючи ріст пухлини або викликаючи регресію пухлини.

Пухлини НМРЛ з частою активацією мутацій EGFR (Del 19, L858R) та з кількома менш поширеними мутаціями EGFR в екзоні 18 (G719X) та екзоні 21 (L861Q) особливо чутливі до лікування афатінібом.

Афатініб відноситься до групи активних інгредієнтів тирозинкінази. Препарат може знищувати ракові клітини та запобігати їх поширенню.

Фармакокінетика

Дослідження in vitro показали, що афатініб є субстратом транспортера P-gp та BCRP.

Системна доступність афатінібу зменшується приблизно на 50% (Cmax) при прийомі з високим вмістом жиру в порівнянні з дієтою натщесерце.

Таким чином, пацієнти не повинні їсти принаймні за 3 годи до прийому афатініб та принаймні за 1 год після прийому.

In vitro афатініб зв’язується приблизно з 95% білків плазми крові.

Афатиниб виводиться з калом. Т½ приблизно 37 год.

Для пацієнтів, які отримували афатініб протягом >6 міс, термінальний Т½ оцінювали 344 год.

Показання ГІОТРИФ

– місцево-поширениий та/або метастатични недрібноклітинний рак легенів (НДКРЛ) з активацією мутації EGFR;

– місцево-поширений або метастатичний плоскоклітинний НМРЛ (гістологічно) на тлі до або після хіміотерапії на ЛЗ основі платини.

Застосування ГІОТРИФ

рекомендована доза становить 40 мг 1 раз на добу.

Лікування Гіотриф слід продовжувати до прогресування захворювання або до розвитку непереносимості препарату пацієнтом.

Підвищення дози. У разі переносимості препарату Гіотріф в початковій дозі 40 мг/добу протягом першого циклу лікування, при відсутності діареї, висипу на шкірі, стоматиту або інших негативних явищ, дозу ЛЗ можна підвищити до 50 мг/сут. дозу не слід підвищувати тим пацієнтам, яким раніше дозу знижували. Максимальна доза складає 50 мг/сут.

Пропущені дози

Пропущену дозу слід приймати в той же день, як тільки пацієнт згадає. Однак, якщо період до наступної запланованої дози менше 8 годин, пропущену дозу не слід приймати.

Пацієнти з порушенням функції нирок

У пацієнтів з помірною або важкою нирковою недостатністю спостерігається підвищений рівень афатінібу у плазмі крові. Пацієнтам з легкою та середньою ступеню тяжкості порушення функції нирок коригування початкової дози не потрібне. Пацієнтів з важким порушенням функції нирок слід постійно контролювати, а дозу препарату Гіотриф коригувати.

Протипоказання

найбільш поширені побічні ефекти при застосуванні афанібіну включають діарею, висип, стоматит, сухість шкіру, поганий апетит та свербіж.

Побічна дія

порушення смакової чутливості (дисгевзія), кон’юнктивіт, сухість очей, кератит, кровотеча з носу, ринорея, інтерстиціальна хвороба легенів, задишка, кашель, пневмоніт, дистрес-синдром, діарея, нудота, блювота, стоматит, хейліт, диспепсія, панкреатит, запор, підвищення активності АлАТ, АсАТ, підвищення концентрації загального білірубіну, цитолітичний гепатит, печінкова недостатність, висип, акнеформний дерматит, свербіж, сухість шкіри, долонно-підошовний синдром (еритродизестезія), ураження нігтів, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, серцева недостатність, спазми м’язів, біль у спині, порушення функції нирок/ниркова недостатність, паронихия, цистит, зниження апетиту, зневоднення, гіпокаліємія, пірексія, підвищена стомлюваність, зменшення маси тіла, анемія, нейтропенія, підвищення активності ЛФ.

Особливості застосування

визначення статусу мутації EGFR.

Визначення статусу мутації EGFR пацієнта повинно проводитися за допомогою перевіреної та надійної процедури, щоб уникнути помилкових негативних або хибнопозитивних результатів.

Діарея.

ПІд час терапії афатінибом повідомлялося про випадки важкої діареї. Це може призвести до зневоднення (з або без порушення функції нирок), що в рідкісних випадках призвело до смерті.

Побічні явища з боку шкіри

У пацієнтів, які отримували афатіниб, спостерігались висипання, акне, бульозні та ексфоліативні порушення шкіри, включаючи рідкісні випадки синдрому Стівенса-Джонсона та токсичного епідермального некролізу.

Інтерстиціальна хвороба легенів (ІХЛ)

Існують повідомлення про випадки ІХЛ (такі як легеневі інфільтрати, пневмоніт, гострий респіраторний дистрес-синдром, алергічний альвеоліт), деякі з яких були смертельними.

Порушення функції печінки

У менш ніж 1% пацієнтів, які отримували афатиніб, повідомлялося про летальну печінкову недостатність.

Інгібування HER2 може порушувати функцію лівого шлуночка.

Як запобіжний засіб слід уникати вагітності під час лікування афатінибом.

Під час лікування та не менше 1 міс після останньої дози необхідно використовувати надійний метод контрацепції.

Фертильність

Не було проведено жодних досліджень впливу афатінибу на фертильность людини. Можливість впливу не виключається.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

інгібітори P-gp: (ритонавір, циклоспорин, кетоконазол, ітраконазол, еритроміцин, верапаміл, хінідин, такролімус, саквінавір і аміодарон) підвищення рівня плазміди афатінибу.

Індуктори P-gp: рифампіцин, карбамазепін, фенитоїн, фенобарбітал або звіробою (Hypericum perforatum) ► Зниження рівня плазми афатінибу.

Субстрати BCRP: розувастатин та сульфасалазин.► Біодоступність може бути збільшена.

Їжа з високим вмістом жирів: істотне зниження експозиції афатінибу.

Передозування

симптоми

Найвищі дози афатинібу, вивчені у фазі I клінічних випробувань у обмеженої кількості пацієнтів, складали 160 мг 1 раз на добу протягом 3 днів та 100 мг 1 раз на добу протягом 2 тижнів. Спостерігалися переважно дерматологічні (висип/акне) та шлунково-кишкові побічні ефекти (особливо діарея).

Лікування

Немає специфічного антидоту при передозуванні цим препаратом. Якщо підозрюється передозування, необхідно припинити прийом препарату Гіотриф та розпочати підтримувальну терапію. Неабсорбирований афатіниб можна усунути, викликаючи блювоту та промивання шлунка.

Умови зберігання

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Дата додавання: 17.11.2020 р.
© Компендиум 2019

Інструкція

geoapteka.ua
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko