Ксантинолу нікотинат (Xantinol nicotinat) (281266) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Ксантинолу нікотинат - 150 мг

головне ядро молекули ксантинолу нікотинат схоже на похідні пуринових основ, А його кислотним залишком є ніацин. Ксантинолу нікотинат відрізняється здатністю розширювати периферичні судини та покращувати периферичний колатеральний кровообіг, впливає на мікроциркуляцію за рахунок посилення капілярного кровотоку в різних органах та системах, а при тривалому застосуванні — поліпшення реологічних властивостей крові (зменшення вмісту в ній фібриногену, ліпідів та збільшення фібринолітичної активності), що супроводжується поліпшенням забезпечення тканин киснем. Венозний тиск під впливом ксантинолу нікотинату зменшується, а венозне повернення до серця збільшується. Тривалість дії ксантинолу нікотинату — 8-12 год.

— облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок (переміжна кульгавість);
— хвороба Рейно;
— діабетична ангіопатія;
— ретинопатія;
— ангіоневропатія;
— гострий тромбофлебіт/тромбоз;
— емболія кровоносних судин;
— мігрень;
— атеросклеротичні порушення мозкового кровообігу;
— постопераційний період після видалення пухлини головного мозку;
— хвороба Меньєра;
— трофічні виразки нижніх кінцівок, які погано загоюються;
— захворювання судин сітківки;
— дегенерація, відшарування сітківки.

таблетки. Прийом починають з 1 табл. 3 рази на добу. При необхідності дозу підвищують до 2-3 табл. 3 рази на добу. Курс лікування — 2 міс.
При гострих порушеннях мозкового та периферичного кровообігу краще застосовувати ін’єкційну форму ЛЗ. Максимальна добова доза — 1800 мг.
Р-н для ін’єкцій. Дорослим призначають в/в (повільно) по 2 мл 15% розчину 1-2 рази на добу з переходом на в/м ін’єкції — по 2 мл 1-3 рази на добу. Одночасно призначають по 2 табл. Ксантинолу никотинату 3 рази на добу.
У важких випадках ЛЗ вводити в/в крапельно. 10 мл 15% р–ну препарату розводять у 200-500 мл 5% р-ну декстрози або 0,9% р-ну натрію хлориду. Вводять протягом 1-4 год до 4 разів на добу. Курс лікування — до 21 дня.
При порушеннях кровопостачання тканин вводять в/м по 2 мл 15% р-ну (0,3 г) 1-3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до 4-6 мл 15% р–ну 2-3 рази на добу. Курс лікування залежить від перебігу захворювання (до 2-3 тиж).
В офтальмологічній практиці препарат застосовують за допомогою іонофорезу на очне яблуко — до 300 мг 1 раз на добу. Тривалість першої процедури - 15 хв, наступні — 20-30 хв. Курс лікування — 15-20 днів.

— підвищена чутливість до компонентів ЛЗ, а також до теофіліну та нікотинової кислоти;
— гостра/хронічна серцева недостатність II-III ст;
— інфаркт міокарда;
— стеноз лівого передсердно-шлуночкового клапана;
— ГНН;
— гострі геморагії;
— виразка шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення;
— глаукома;
— період вагітності та годування груддю.
Таблетки не застосовують дітям.

шкірний висип, свербіж, лихоманка, відчуття печіння, поколювання, гіперемія шкіри, ангіоневротичний набряк, головний біль, запаморочення, діарея, анорексія, біль у шлунку, нудота, блювота, підвищення активності печінкових трансаміназ та ЛФ, артеріальна гіпотензія, тахікардія, стенокардії, аритмія, задишка, зниження толерантності до глюкози, загальна слабкість, гіперурикемія.

з обережністю призначають хворим з АГ та/або лабільним АТ при одночасному застосуванні гіпотензивних ЛЗ або серцевих глікозидів.
Необхідна обережність при призначенні ЛЗ хворим з печінковою/нирковою недостатністю, при вираженому атеросклерозі коронарних/церебральних судин, тахісистолічних порушеннях серцевого ритму, хворим похилого віку.
Пацієнтам з цукровим діабетом необхідно частіше визначати рівень глюкози в крові.
Пацієнтам з імплантованим водієм ритму призначають препарат в низьких дозах.
Препарат не слід застосовувати з алкоголем/кавою.

для уникнення різкого зниження АТ не слід одночасно застосовувати препарат з блокаторами α- і β-адренорецепторів, симпатолітиками, гангліоблокаторами, алкалоїдами ріжків.
Препарат несумісний з строфантином, інгібіторами МАО, алкоголем/кавою.
При поєднанні з серцевими глікозидами підвищується ризик розвитку брадикардії/аритмії. Підсилює антикоагулянтний ефект гепарину, стрептокінази, фибринолизина.
Несумісність. Препарат у формі розчину несумісний зі строфантином, інгібіторами МАО. Не змішувати в одному шприці з іншими ЛЗ.

гостре передозування може проявитися артеріальною гіпотензією (слабкість, запаморочення), тахікардією, болем у животі, блювотою.
Лікування — симптоматичне.

при температурі не вище 25 °C.