РАНІГАСТ^® 75 (RANIGAST^® 75) (273453) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Таблетки, вкриті оболонкою.

Кругла двоопукла таблетка, вкрита оболонкою жовтогарячого кольору.

Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Антагоністи Н₂-рецепторів. Код АТС А02В А02.

Ранітидин це специфічний антагоніст H₂-гістамінових рецепторів. Уповільнює виділення соляної кислоти взагалі і після їжі, зменшує виділення пепсину в шлунковий сік.

Ранітидин характеризується відносно тривалим періодом напіввиведення, тому одна доза 150 мг уповільнює виділення соляної кислоти протягом 12 годин.

Підвищена чутливість до ранітидину або інших компонентів препарату. Наявність злоякісних захворювань шлунка; цироз печінки з портосистемою енцефалопатією в анамнезі; тяжка ниркова недостатність.

Препарат протипоказаний у період вагітності.

У разі необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.

У разі появи диспептичних розладів застосовують 1 таблетку (75 мг) ранітидину. Якщо після застосування препарату симптоми утримуються довше ніж 1 годину, слід призначити додатково 75 мг препарату. Не слід застосовувати більше 2 таблеток на добу.

Таблетку слід проковтнути цілою, запиваючи невеликою кількістю води.

Курс лікування становить не більше 2 тижнів. Якщо симптоми не зникають через 2 тижні лікування, пацієнт повинен звернутися до лікаря.

Дозування у разі ниркової недостатності.

У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв) виведення ранітидину з організму може бути ускладнене, що може призвести до підвищення концентрації препарату в сироватці крові. Дозування визначає лікар індивідуально.

Гемодіаліз зменшує концентрацію ранітидину в сироватці. Пацієнти, які тривалий час знаходяться на діалізі, повинні приймати ранітидин безпосередньо після процедури.

Посилення побічних реакцій.

У разі передозування застосовується відповідне симптоматичне і підтримуюче лікування.

Ранітидин можна видалити з сироватки крові шляхом гемодіалізу.

Ранітидин може впливати на абсорбцію, метаболізм та ниркову екскрецію інших лікарських засобів.

Ранітидин у терапевтичних дозах не змінює активності ферментної системи цитохрому Р450 і не потенціює дію лікарських засобів, що метаболізуються цією системою (діазепам, лідокаїн, фенітоїн, пропранолол, теофілін тощо).

Ранітидин, змінюючи кислотність шлунка, може впливати на біодоступність деяких лікарських засобів. Це призводить або до підвищення їх абсорбції (тріазолам, медазолам, гіпізид) або до зниження їх абсорбції (кетаконазол, ітраконазол, атазанавір, гефітиніб). Антациди та сукральфат уповільнюють абсорбцію ранітидину, внаслідок чого інтервал між прийомом таких препаратів і ранітидину має становити не менше 1–2 години.

Ранітидин при одночасному застосуванні з кумариновими антикоагулянтами (варфарин) може змінювати протромбіновий час (рекомендується моніторинг протромбінового часу). Великі дози ранітидину можуть уповільнювати екскрецію прокаїнаміду та N-ацетилпрокаїнаміду, що призводять до підвищення їх рівня у плазмі крові.

Ранітидин збільшує концентрацію метопрололу у плазмі крові.

Взаємодії між ранітидином і амоксициліном або метронідазолом не виявлено.

Куріння тютюну знижує ефективність ранітидину.

3 роки.

Зберігати в сухому захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.

Без рецепта.