Фліксотид™ Небули™ суспензія для інгаляцій 2 мг/2 мл небули, №10 Лікарський препарат

Допоміжні речовини: полісорбат 20, сорбітанлаурат, натрію дигідрофосфат дигідрат, натрію гідрофосфат безводний, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Флютіказону пропіонат (мікронізований) - 2 мг/2 мл

фармакодинаміка. ГКС флютиказону пропіонат у рекомендованих дозах для інгаляцій проявляє потужну протизапальну дію на легені, що приводить до зменшення симптоматики та частоти нападів БА.
Фармакокінетика. У результаті інгаляційного застосування системна доступність небулізованого флютиказону пропіонату у здорових добровольців очікується на рівні 8% порівняно з 26% для такої у разі застосування препарату у формі дозованого інгалятора. Системна абсорбція здійснюється в основному через дихальну систему, спочатку швидко, потім протягом тривалого часу. Залишок інгаляційної дози у роті може проковтуватися.
Абсолютна пероральна біодоступність є дуже незначною (<1%) у зв’язку з комбінацією неповної абсорбції з ШКТ та екстенсивним метаболізмом першого проходження. 87–100% пероральної дози виводиться з калом, до 75% — у вигляді початкового компонента, а також неактивного головного метаболіту.
Дані щодо безпеки препарату. Токсикологічні дослідження показали наявність лише типових для сильних ГКС ефектів, але у дозах, які в багато разів перевищують ті, що показані для терапевтичного застосування. У дослідженнях з вивчення впливу препарату на репродуктивну функцію та наявність тератогенних властивостей препарату нових даних не виявлено. Флютиказону пропіонат не має мутагенної активності in vitro та in vivo. У дослідах на тваринах виявлена відсутність канцерогенного потенціалу у препараті, а також подразнювальних та сенсибілізуючих властивостей.

дорослі і підлітки віком від 16 років. Профілактичне застосування при тяжкій БА у хворих, які потребують високих доз інгаляційних або пероральних ГКС. Пацієнтам, які лікуються пероральними ГКС у високих дозах для зменшення або виключення застосування ГКС перорально.
Діти і підлітки віком від 4 до 16 років. Лікування у разі загострень БА. Відповідна підтримувальна терапія може доповнюватися використанням дозованого аерозольного чи порошкового інгалятора.
Інгаляційний флютиказону пропіонат має потужну глюкокортикоїдну протизапальну дію у легенях. Він зменшує вираженість симптомів та загострення БА у пацієнтів, які раніше лікувалися лише бронходилататорами або у поєднанні з іншими профілактичними препаратами. Короткі симптоматичні епізоди загострення можуть загалом полегшуватися при застосуванні швидкодіючих бронходилататорів, але триваліші загострення потребують додатково застосування ГКС-терапії якомога раніше для контролю за запаленням.

препарат призначений тільки для інгаляційного застосування.
Фліксотид Небули слід призначати у формі аерозолю зі струминного небулайзера. Оскільки на доставку препарату впливають численні фактори, слід дотримуватися рекомендацій виробника, що випускає небулайзери. Застосовувати Фліксотид Небули за допомогою ультразвукових небулайзерів зазвичай не рекомендується.
Хворих необхідно попередити про те, що лікування інгаляційним флютиказону пропіонатом є профілактичним і тому його необхідно застосовувати регулярно навіть за відсутності симптомів.
У разі зменшення ефективності бронходилататорів короткої дії або необхідності їх частішого застосування пацієнтові слід звернутися до лікаря.
Початкова доза повинна відповідати ступеню тяжкості захворювання. Дозування може бути підвищено до досягнення контролю чи знижено до мінімальної ефективної дози, яка дає змогу встановити ефективний контроль за захворюванням.
Дорослі та підлітки віком від 16 років: 0,5–2 мг суспензії 2 рази на добу.
Флютиказону пропіонат є ефективним у дозі, що становить половину дози інших інгаляційних ГКС. Наприклад, 100 мкг флютиказону пропіонату приблизно еквівалентно 200 мкг дози беклометазону дипропіонату (що містить фреон) або будесоніду.
Завжди існує ризик системних ефектів при застосуванні ГКС у високих дозах (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).
Початкова доза інгаляційного флютиказону пропіонату повинна відповідати ступеню тяжкості захворювання пацієнта.
Дозування має бути знижено до мінімальної ефективної дози, яка дає змогу встановити ефективний контроль за захворюванням.
Діти і підлітки віком 4–16 років: 1 мг суспензії 2 рази на добу.
Дозування слід знизити до мінімальної ефективної дози, яка дає змогу встановити ефективний контроль за захворюванням.
Окремі групи хворих. Немає необхідності змінювати дозу для пацієнтів літнього віку чи осіб з порушеннями функції печінки та нирок.
Переведення пацієнтів, які лікувалися пероральними ГКС, на інгаляційне застосування. Поступова відміна системних ГКС починається приблизно через 1 тиж. Зниження доз повинно відповідати підтримувальному рівню системних ГКС та відбуватися з інтервалами не менше ніж 1 тиж. Загалом для підтримувальної дози преднізолону (або аналогів) ≤10 мг/добу зниження дози не повинно бути більше 1 мг/добу з інтервалами не менше 1 тиж. Для підтримки дозування преднізолону, що >10 мг/добу, допускається зниження дози на >1 мг/добу з інтервалом не менше 1 тиж з особливою обережністю.
Фліксотид Небули не можна вводити у формі ін’єкцій.
Корисним є призначення препарату через мундштук з метою уникнення розвитку атрофічних змін шкіри обличчя, які можуть виникати при тривалому використанні лицевої маски.
При застосуванні лицевої маски шкіру, що зазнає дії препарату, потрібно захищати за допомогою захисного крему чи ретельного вмивання після використання.
Інструкції із застосування Фліксотиду Небули. Ознайомитися з інструкцією виробника небулайзера.
Перед застосуванням необхідно впевнитися, що вміст небули добре перемішаний. Тримаючи небулу горизонтально за край, на якому знаходиться маркування, з іншого краю кілька разів струсити. Повторити це кілька разів до повного перемішування вмісту. Щоб відкрити небулу, слід повернути ковпачок, що знаходиться на її верхівці.
У разі необхідності препарат можна розводити р-ном натрію хлориду. Невикористаний р-н з ємності небулайзера не можна застосовувати повторно. Його слід знищити.

гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату в анамнезі.

нижченаведена побічна дія систематизована за органами і системами та залежно від частоти виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10 000) та частота невідома (при наявних даних встановити частоту неможливо), включаючи окремі повідомлення. Дані про побічну дію, що виникає дуже часто, часто та нечасто, в основному базуються на клінічних дослідженнях. Дані про побічну дію, що виникає рідко та дуже рідко, надходять в основному спонтанно.
Інфекції та інвазії. Дуже часто — кандидоз порожнини рота та глотки. У деяких хворих можливий розвиток кандидозу порожнини рота та глотки (плісень). З метою запобігання цьому явищу після застосування Фліксотиду у формі інгаляції через небулайзер слід полоскати порожнину рота. У разі необхідності протягом усього періоду лікування призначають протигрибковий препарат місцево, продовжуючи при цьому застосування Фліксотиду Небули.
Часто — у пацієнтів із ХОЗЛ можливий розвиток пневмоній. У клінічних дослідженнях пацієнтів із ХОЗЛ, які отримували флютиказону пропіонат у дозі 500 мкг, повідомлялося про підвищення захворюваності на пневмонію. Лікарі мають бути уважними щодо можливого розвитку пневмонії у пацієнтів із ХОЗЛ, оскільки клінічні симптоми пневмонії та загострення ХОЗЛ часто збігаються. Рідко — езофагеальний кандидоз.
Імунна система. Повідомлялося про реакції гіперчутливості з нижчезазначеними проявами. Нечасто — шкірні реакції гіперчутливості. Дуже рідко — ангіоневротичний набряк (в основному обличчя та ротоглотки), респіраторні симптоми (задишка та/чи бронхоспазм) та анафілактична реакція.
Орган зору. Частота невідома — порушення чіткості зору.
Ендокринна система. Можлива системна дія, що дуже рідко включає синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримку росту в дітей та підлітків, зниження мінералізації кісток, катаракту та глаукому (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Метаболізм і розлади травлення. Дуже рідко — гіперглікемія (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Травна система. Дуже рідко — диспепсія.
Скелетно-м’язова система та сполучна тканина. Дуже рідко — артралгія.
Психіатричні розлади. Дуже рідко — відчуття неспокою, розлади сну, зміни поведінки, включаючи гіперактивність і збудженість (в основному у дітей). Частота невідома — депресія, агресія (головним чином у дітей).
Дихальна система та грудна клітка. Часто — захриплість голосу. У деяких хворих інгаляційний флютиказону пропіонат може бути причиною захриплості голосу, у цьому разі стає корисним полоскання горла водою одразу після інгаляції. Дуже рідко — парадоксальний бронхоспазм (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Частота невідома — носові кровотечі.
Шкіра та підшкірні тканини. Часто — синці.

лікування пацієнтів із БА слід проводити згідно з поетапною програмою, стан хворого необхідно регулярно контролювати як клінічно, так і шляхом визначення показників функції зовнішнього дихання.
Раптове та прогресуюче погіршення контролю над БА є потенційно життєво небезпечним станом і слід вирішувати питання про підвищення дози ГКС. У разі виникнення такого ризику пацієнтові слід щоденно проводити пікфлуометрію.
Фліксотид Небули не призначений для полегшення гострих нападів БА, при яких необхідно застосовувати швидко- та короткодіючі інгаляційні бронходилататори. Пацієнтів слід попередити про необхідність мати при собі такі лікарські засоби. Фліксотид Небули призначають для довготривалого профілактичного лікування.
Фліксотид Небули не є препаратом, яким можна замінити ін’єкційне чи пероральне застосування ГКС у невідкладних станах (наприклад при тяжкому загостренні БА, що є небезпечним для життя).
Тяжка БА потребує постійного медичного контролю, включаючи визначення показників функції зовнішнього дихання, оскільки існує ризик гострих нападів БА та навіть летального кінця у цих пацієнтів.
Підвищення частоти застосування та дози короткодіючих інгаляційних β₂-агоністів сигналізує про поступову втрату контролю над БА. У разі зниження ефективності короткодіючих бронходилататорів або необхідності їх частішого застосування пацієнтові слід звернутися до лікаря. У цих ситуаціях пацієнтам потрібно пройти додаткове обстеження для визначення необхідності посилення протизапальної терапії (наприклад підвищення доз інгаляційних ГКС або призначення курсу прийому ГКС перорально). При тяжкому загостренні БА слід призначати звичайну для такого стану терапію.
Наявні поодинокі повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові як у пацієнтів із діагностованим цукровим діабетом, так і в осіб, які не хворіють на цукровий діабет (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ). Це слід брати до уваги при призначенні Фліксотиду Небули хворим на цукровий діабет.
Як і при лікуванні іншими інгаляційними препаратами, можливий розвиток парадоксального бронхоспазму зі швидко зростаючою задишкою після інгаляції. У цьому разі інгаляція Фліксотиду одразу припиняється, проводиться обстеження пацієнта та за необхідності призначають альтернативну терапію.
При застосуванні інгаляційних ГКС у високих дозах і протягом тривалого часу можливе виникнення системної дії, але вірогідність цього значно менша, ніж при застосуванні пероральних ГКС. Системна дія може проявлятися синдромом Кушинга, кушингоїдними ознаками, пригніченням функції надниркових залоз, затримкою росту в дітей і підлітків, зниженням мінералізації кісток та в поодиноких випадках — психічними розладами, зміною поведінки, включаючи психомоторну гіперактивність, розлади сну, відчуття неспокою, депресивні та агресивні стани (в основному в дітей). Тому важливо, що дозу інгаляційних ГКС слід регулярно перевіряти і вона має бути знижена до мінімально можливої, яка б підтримувала ефективний контроль за симптомами БА.
Тривале застосування інгаляційних ГКС у високих дозах може спричинити пригнічення функції надниркових залоз та гострий адреналовий криз. Діти, які не досягли 16 років, при застосуванні доз флютиказону, які перевищують затверджені (зазвичай ≥1000 мкг/добу), перебувають у зоні особливого ризику. Розвиток гострого адреналового кризу може провокуватися травмами, хірургічними втручаннями, інфекціями або різким зниженням дози лікарського засобу. Симптоми зазвичай нечіткі й можуть проявлятися анорексією, болем у животі, втратою маси тіла, втомою, головним болем, нудотою, блюванням, зниженням рівня свідомості, гіпоглікемією та нападами судом. У разі стресу або хірургічних втручань можливе додаткове застосування системних ГКС.
Рекомендується регулярно перевіряти ріст дітей, які перебувають на тривалому лікуванні інгаляційними ГКС. Якщо ріст сповільнився, терапію слід переглянути з метою зниження дози інгаляційних ГКС, за можливості — до мінімальної дози, яка б підтримувала ефективний контроль симптомів БА. Додатково дитину необхідно проконсультувати у дитячого пульмонолога.
У деяких хворих може бути підвищена чутливість до інгаляційних ГКС порівняно із такою у більшості пацієнтів.
Ефект від застосування інгаляційного флютиказону пропіонату повинен зменшити необхідність застосування пероральних ГКС. Але при переході від пероральних ГКС на інгаляційний флютиказону пропіонат у пацієнтів залишається ризик пригнічення функції надниркових залоз. Можливість виникнення побічних реакцій зберігається протягом деякого часу. Ці пацієнти можуть потребувати перебування у спеціалізованих консультаціях для визначення ступеня негативного впливу на надниркові залози перед проведенням деяких процедур. Слід мати на увазі можливість залишкового порушення функції надниркових залоз у невідкладних ситуаціях, включаючи хірургічні втручання та інші стресові ситуації, і зважити на необхідність призначення відповідного лікування ГКС.
Пацієнтам необхідно отримувати дози інгаляційного флютиказону пропіонату, що відповідають тяжкості їх захворювання. Дозування слід знизити до мінімальної ефективної дози, яка дає змогу встановити ефективний контроль за захворюванням. Застосування системних ГКС та/чи антибіотиків може бути необхідним, якщо ефективний контроль за захворюванням не встановлений.
Заміна системної ГКС-терапії на інгаляційну інколи може демаскувати алергічні захворювання, такі як алергічний риніт або екзема, раніше контрольовані системним прийомом ГКС. Ці алергічні прояви потребують симптоматичного застосування антигістамінних засобів та/чи препаратів для місцевого застосування, у тому числі ГКС місцевої дії.
Як і при застосуванні всіх інгаляційних ГКС, особливої уваги потребують пацієнти з активною чи латентною формою туберкульозу легень.
Лікування Фліксотидом Небули не слід припиняти раптово.
Переведення пацієнтів, які лікувалися пероральними ГКС, на інгаляційне застосування. Переведення пацієнтів, які лікуються пероральними ГКС, на інгаляційне застосування Фліксотиду Небули та їх подальша терапія потребують особливої уваги, оскільки відновлення ослабленої внаслідок тривалої системної ГКС-терапії функції надниркових залоз може вимагати тривалого часу.
Тривале застосування інгаляційних ГКС у високих дозах може спричинити пригнічення функції надниркових залоз. Функції надниркових залоз цих пацієнтів слід регулярно контролювати. Дози системних ГКС слід знижувати з обережністю (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
Деякі пацієнти відчувають неспецифічне погіршення стану протягом перехідного періоду, незважаючи на підтримку або навіть покращення респіраторних функцій. Вони повинні продовжувати перехід від системних ГКС на лікування інгаляційним флютиказону пропіонатом, за винятком появи об’єктивних симптомів недостатності надниркових залоз.
Пацієнтам, які припинили лікування пероральними ГКС, але в яких функція надниркових залоз залишається погіршеною, необхідно мати при собі спеціальну картку з попередженням про необхідність додаткового введення системного ГКС у стресових ситуаціях, таких як гострий напад БА, інфекції дихальних шляхів, значні інтеркурентні захворювання, хірургічне втручання, травми.
Ритонавір може значно підвищити концентрацію флютиказону пропіонату у плазмі крові. Тому слід уникати одночасного застосування флютиказону пропіонату та ритонавіру, за винятком випадків, коли користь від такого застосування буде вищою за ризик системного впливу ГКС. Також існує підвищений ризик виникнення системного впливу флютиказону пропіонату при одночасному застосуванні з CYP 3A4-інгібіторами (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Порушення зору можливе при системному і місцевому застосуванні ГКС. Якщо пацієнт має такі симптоми, як порушення чіткості зору чи інші порушення зору, його варто направити до офтальмолога для оцінки можливих причин, які можуть включати катаракту, глаукому або такі рідкісні хвороби, як центральна серозна хоріоретинопатія, про виникнення яких повідомлялося після використання системних і місцевих ГКС.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми
Фертильність. Немає даних щодо впливу на фертильність людини. Досліди, проведені на тваринах, не показали впливу флютиказону пропіонату на фертильність.
Вагітність. Досвід застосування у період вагітності у людей є обмеженим. При вирішенні питання про призначення препарату у цей період потрібно зважити очікувану користь для матері і потенційний ризик для плода. Результати ретроспективного епідеміологічного дослідження не виявили підвищеного ризику великих вроджених вад розвитку після експозиції флютиказону пропіонатом у І триместр вагітності порівняно з іншими інгаляційними ГКС.
Годування грудьми. На сьогодні не встановлено, чи проникає флютиказону пропіонат у грудне молоко, однак із врахуванням фармакологічного профілю препарату це малоймовірно. Застосовувати препарат у період годування грудьми можна лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Будь-який вплив є малоймовірним.
Діти. Застосовувати у дітей віком від 4 років.

у звичайних умовах після інгаляційного введення досягаються низькі концентрації флютиказону пропіонату у плазмі крові завдяки екстенсивному метаболізму першого проходження та високому системному кліренсу препарату, опосередкованого цитохромом Р450 3А4 у печінці та кишечнику. Тому імовірність клінічно значущої медикаментозної взаємодії, опосередкованої флютиказону пропіонатом, є дуже низькою.
За даними досліджень медикаментозної взаємодії на здорових добровольцях з інтраназальним флютиказону пропіонатом показано, що ритонавір (сильний інгібітор цитохрому Р450 3А4) у дозі 100 мкг 2 рази на добу може підвищувати концентрацію флютиказону пропіонату у плазмі крові в сотні разів, що призводить до істотного зниження концентрації кортизолу у сироватці крові. Інформації щодо такої взаємодії з інгаляційним флютиказоном пропіонатом недостатньо, але зазначене підвищення концентрації флютиказону пропіонату у плазмі крові можливе. Також надходили повідомлення щодо розвитку синдрому Кушинга та пригнічення надниркових залоз. Слід уникати одночасного застосування флютиказону пропіонату та ритонавіру, крім випадків, коли користь від такого застосування буде більшою за ризик системного впливу ГКС.
У невеликому дослідженні, що проводилося за участю здорових добровольців, менш сильний інгібітор CYP 3A кетоканозол підвищував концентрацію флютиказону пропіонату після однієї інгаляції до 150%, що призвело до суттєвого зниження концентрації кортизолу в сироватці крові порівняно із застосуванням лише флютиказону пропіонату. При одночасному застосуванні з іншими сильними інгібіторами CYP 3A, такими як інтраконазол, також очікується підвищення концентрації системного флютиказону пропіонату та ризик системного впливу. Слід бути обережним та за можливості уникати тривалого застосування цього поєднання препаратів.
Очікується, що поєднане застосування флютиказону пропіонату з іншими сильними інгібіторами CYP 3A (включно з кобіцистатвмісними препаратами) підвищить ризик виникнення системних побічних дій.
Інші інгібітори CYP 3А4 зумовлюють дуже мале (еритроміцин) та мале (кетоконазол) підвищення системної експозиції флютиказону пропіонату без помітного зниження концентрації кортизолу у сироватці крові. Таких комбінацій слід уникати, окрім випадків, коли очікувана користь переважатиме потенційне підвищення ризику розвитку системних побічних реакцій ГКС, у цих випадках пацієнтів слід моніторувати щодо розвитку системних небажаних явищ.

при застосуванні Фліксотиду Небули у дозах, які перевищують рекомендовані, може виникнути гостре передозування, що проявляється у тимчасовому пригніченні функції надниркових залоз. Це не потребує невідкладної допомоги, оскільки функція кори надниркових залоз відновлюється через кілька днів, що підтверджується вимірюванням рівня кортизолу у плазмі крові.
Проте при застосуванні доз, вищих за рекомендовані, протягом тривалого часу можливе деяке пригнічення функції надниркових залоз, тому може виникнути потреба перевіряти резерв функції надниркових залоз.
У разі передозування терапія може бути продовжена у дозах, необхідних для контролю за симптомами БА. Пацієнти, які застосовують препарат у дозах, що перевищують рекомендовані, повинні бути під особливим спостереженням лікаря, а дозу препарату для них слід знижувати поступово (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

зберігати у вертикальному положенні при температурі нижче 30 °С. Не заморожувати. Захищати від прямого сонячного проміння. Небули, які вийнято з пакета з алюмінієвої фольги, слід зберігати у захищеному від світла місці та використати протягом 28 днів. Відкриті небули потрібно зберігати у холодильнику та використати протягом 12 год після відкриття. Зберігати у недоступному для дітей місці.