АЦЦ® ДИТЯЧИЙ (ACC® JUNIOR) (272577) - інструкція із застосування ATC-класифікація

  • Про препарат
  • Ціни
  • Аналоги
Знайдено: 2
Сортування:
Знайдено: 2 препарати
Ацц® Дитячий порошок для орального розчину, 20 мг/мл, флакон, 30 г, д/п 75 мл р-ну, № 1; Sandoz
Ацц® Дитячий порошок для орального розчину, 20 мг/мл, флакон, 60 г, д/п 150 мл р-ну, № 1; Sandoz

АЦЦ ® ДИТЯЧИЙ інструкція із застосування

Інструкція вказана для Ацц® Дитячий пор. д/оральн. р-ну 20 мг/мл флакон 30 г для приготування 75 мл розчину, №1

Лікарська форма

Порошок для орального розчину.

Гомогенний порошок білого або жовтуватого кольору.

Фармакотерапевтична група

Муколітичні засоби. Код АТС R05C B01.

Ацетилцистеїн (АЦЦ) — муколітичний, відхаркувальний засіб, який застосовується для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїн. Муколітичний ефект препарату має хімічну природу. За рахунок вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв'язки кислих мукополісахаридів, що призводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння та до зменшення в'язкості слизу, і сприяє відхаркуванню та відходженню бронхіального секрету. Препарат зберігає активність при наявності гнійного мокротиння.

Ацетилцистеїн має також антиоксидантні пневмопротекторні властивості, що зумовлено зв'язуванням його сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, знешкодженням їх. Крім того, препарат сприяє підвищенню синтезу глутатіону — важливого фактора внутрішньоклітинного захисту не тільки від окисних токсинів екзогенного та ендогенного походження, але й від деяких цитотоксичних речовин. Ця особливість ацетилцистеїну дає змогу ефективно застосовувати останній при передозуванні парацетамолу.

Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму у печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину, і надалі — змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька — близько 10%. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1–3 години після прийому. Зв'язування з білками плазми — приблизно 50%. Ацетилцистеїн виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).

Період напіввиведення визначається головним чином швидкою біотрансформацією у печінці і становить приблизно 1 годину. У разі зниження функції печінки період напіввиведення подовжується до 8 годин.

Протипоказання

Підвищена чутливість до ацетилцистеїну або до інших компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча.

Спосіб застосування та дози

Дорослим і дітям старше 14 років призначати по 400–600 мг ацетилцистеїну (20–30 мл розчину) на добу, розподілені на 1–3 прийоми.

Дітям від 6 до 14 років призначати по 400–600 мг ацетилцистеїну (20–30 мл розчину) на добу, розподілені на 2–3 прийоми.

Дітям від 2 до 6 років призначати по 200–400 мг ацетилцистеїну (10–20 мл розчину) на добу, розподілені на 2 прийоми.

Необхідну кількість розчину можна відміряти за допомогою мірної ложки з належною розміткою (5 мл та 2,5 мл).

Препарат слід приймати тільки у вигляді приготовленого розчину після їди.

Термін лікування хронічних захворювань визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання. При гострих неускладнених захворюваннях ацетилцистеїн застосовувати 5–7 днів.

Приготування розчину

Відкрити флакон, натиснувши на ковпачок і одночасно повернувши його ліворуч. Налити холодної води до мітки (заглиблення у склі). Закрити флакон. Сильно струсити. Знову долити води до мітки і струсити. Цю процедуру повторювати, поки об'єм розчину не буде доведено до мітки.

Специфічний сірчаний запах розчину є характерним для діючої речовини і не є ознакою зміни якості препарату.

Передозування

Немає даних про випадки передозування при пероральному застосуванні ацетилцистеїну.

Симптоми: нудота, блювання, діарея. Для дітей є ризик гіперсекреції.

Терапія: лікування симптоматичне.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Застосування разом з ацетилцистеїном протикашльових засобів може посилити застій мокротиння через зменшення кашльового рефлексу.

При одночасному застосуванні з такими антибіотиками як тетрацикліни (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів має становити не менше 2-х годин. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу.

Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.

Не рекомендується розчиняти в одній склянці ацетилцистеїн з іншими препаратами.

Ацетилцистеїн зменшує гепатотоксичну дію парацетамолу.

Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками.

Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.

Одночасний прийом нітрогліцерину та ацетилцистеїну може призвести до підсилення вазодилатуючого ефекту нітрогліцерину.

Під час контакту з металами або гумою утворюються сульфіди з характерним запахом, тому для розчинення препарату слід використовувати скляний посуд.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Готовий розчин зберігати при температурі від 2 °С до 8 °С не більше 12 днів.

Упаковка

По 30 г порошку у флаконі для приготування 75 мл розчину; по 60 г порошку у флаконі для приготування 150 мл розчину; по 1 флакону у комплекті з мірною ложкою в картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Класифікація
Категорія відпуску
Без рецепта
Міжнародна назва
Acetylcysteinum (Ацетилцистеїн)
ATC-група
R05C B01 Ацетилцистеїн
Форми випуску за NFC
DEP Дозовані порошки