Ардуан^® (Arduan)

1 мл розчинника містить натрію хлориду 9 мг;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Піпекуронію бромід - 4 мг

фармакодинаміка. Піпекуронію бромід є недеполяризуючим нервово-м’язовим блокатором тривалої дії. За рахунок компетитивного зв’язку з нікотинчутливими рецепторами ацетилхоліну, розміщеними у моторних закінченнях поперечно-смугастих м’язових волокон, блокує передачу сигналу від нервових закінчень до м’язових волокон. Його антидотами є інгібітори ацетилхолінестерази (наприклад неостигмін, піридостигмін, ендрофоній). На відміну від деполяризуючих міорелаксантів (наприклад сукцинілхолін), піпекуронію бромід не спричиняє м’язової фасцикуляції. Піпекуронію бромід не чинить гормональної дії.
Навіть у дозах, що у кілька разів перевищують його ефективну дозу, необхідну для 90% зниження м’язової контрактильності (ЕD90), не виявляє гангліоблокуючої, ваголітичної та симпатоміметичної активності.
За даними досліджень при збалансованій анестезії дози ЕD50 і ЕD90 піпекуронію броміду становлять 0,03 і 0,05 мг/кг маси тіла відповідно.
Доза, що становить 0,05 мг/кг, забезпечує 40−50-хвилинну м’язову релаксацію під час різних операцій.
Максимальна дія піпекуронію броміду залежить від дози і настає через 1,5−5 хв. Ефект розвивається швидше за все при дозах, що становлять 0,07−0,08 мг/кг. Подальше підвищення дози скорочує час, необхідний для розвитку дії, та істотно подовжує дію препарату.
Фармакокінетика. При в/в введенні початковий об’єм розподілу становить: 110 мл/кг маси тіла; об’єм розподілу у фазі насичення — 300±78 мл/кг; плазмовий кліренс — 2,4±0,5 мл/хв/кг; середній Т_½ — 121±45 хв; середній час присутності — 140 хв.
При повторному введенні підтримувальних доз кумулятивний ефект несуттєвий, якщо в момент відновлення 25% вихідної контрактильності використані дози 0,01−0,02 мг/кг.
75% препарату виділяється в незміненому стані переважно нирками, 56% — за перші 24 год, а решта — у формі 3-дезацетил-піпекуронію. За даними доклінічних досліджень, печінка також бере участь в елімінації піпекуронію.

міорелаксація на фоні загальної анестезії для полегшення ендотрахеальної інтубації та проведення хірургічних втручань, що потребують більше ніж 20−30-хвилинної міорелаксації.

як і у випадках з іншими нервово-м’язовими блокаторами, дозу препарату Ардуан підбирають для кожного хворого індивідуально, з урахуванням типу анестезії, прогнозованої тривалості хірургічного втручання, можливих взаємодій з іншими лікарськими препаратами, які використовуються до або під час анестезії, супутніх захворювань і загального стану хворого. Рекомендується застосовувати стимулятор периферичних нервів для забезпечення контролю нервово-м’язового блоку.
Ардуан застосовувати в/в. Безпосередньо перед введенням 4 мг сухої речовини препарату розчинити розчинником, що додається, — 0,9% р-ном натрію хлориду.
Рекомендовані дози для дорослих.
– початкова доза для інтубації та наступного хірургічного втручання: 0,06−0,08 мг/кг забезпечує умови для інтубації протягом 150−180 с, при цьому тривалість м’язової релаксації — 60−90 хв.
– початкова доза для міорелаксації при інтубації з використанням сукцинілхоліну: 0,05 мг/кг забезпечує 30−60-хвилинну міорелаксацію. Підтримувальна доза: 0,01−0,02 мг/кг забезпечує 30−60-хвилинну міорелаксацію під час хірургічної операції;
– пацієнтам із порушеннями функції нирок не рекомендується застосовувати дози, що перевищують 0,04 мг/кг.
Застосування дітям У разі комбінованого наркозу початкова доза препарату Ардуан для дітей віком від 1 до 14 років становить 0,08−0,09 мг/кг.
Для новонароджених та дітей віком до 1 року рекомендуються нижчі дози — 0,04−0,06 мг/кг.
Зазначені дози препарату забезпечують релаксацію при 25−35-хвилинному хірургічному втручанні. При необхідності подовження міорелаксації ще на 25−35 хв препарат вводити повторно у дозі, що становить ¹/₃ від початкової дози.
Можливе подовження часу дії препарату у таких випадках:
– надмірна маса тіла, ожиріння (при підборі дози слід виходити з ідеальної маси тіла);
– одночасне застосування інгаляційних анестетиків (дозу препарату Ардуан можна знизити);
– під час інтубації із сукцинілхоліном (Ардуан вводять після зникнення клінічних ознак дії сукцинілхоліну. Як і в разі з іншими недеполяризуючими міорелаксантами, введення препарату Ардуан після деполяризуючого міорелаксанта може скоротити час, необхідний для настання міорелаксації, і збільшити тривалість максимального ефекту).
Припинення ефекту: при 80−85% блокаді, виміряній за допомогою стимулятора периферичних нервових волокон, або при частковій блокаді, визначеній за клінічними ознаками, застосування атропіну (дорослим у дозі 0,5−1,25 мг) у комбінації з неостигміном (дорослим у дозі 1−3 мг) або галантаміном (дорослим у дозі 10−30 мг) припиняє міорелаксуючу дію препарату Ардуан.
Діти. Препарат застосовують у дітей (див. ЗАСТОСУВАННЯ).

відома підвищена чутливість до діючої речовини препарату (до піпекуронію чи брому) або до будь-якої допоміжної речовини препарату. Міастенія.

найчастішим побічним ефектом недеполяризуючих блокаторів як класу є подовження фармакологічної дії на триваліший період, ніж необхідно для хірургічного втручання та анестезії. Клінічні прояви можуть варіюватися від слабкості скелетних м’язів до глибокого і тривалого паралічу скелетних м’язів, що може призвести до дихальної недостатності чи апное.
Побічні реакції наведені за частотою появи: дуже часті (≥1/10); часті (≥1/100–<1/10); нечасті (≥1/1000–<1/100); поодинокі (≥1/10 000–<1/1000); рідкісні (<1/10 000), частота невідома (не може бути оцінена виходячи з наявних даних).
З боку імунної системи: рідкісні — анафілактичні та анафілактоїдні реакції*.
З боку обміну речовин та харчування: нечасті — підвищення рівня креатиніну, гіпоглікемія, гіперкаліємія; рідкісні — тетанія.
З боку психіки: рідкісні — сонливість.
З боку ЦНС: нечасті — гіпестезія, пригнічення ЦНС; рідкісні — параліч.
З боку органа зору: рідкісні — блефарит, птоз повік.
З боку серцево-судинної системи**: нечасті — інсульт, тромбоз, ішемія міокарда, фібриляція передсердь, шлуночкова екстрасистолія; рідкісні — аритмія, брадикардія, пригнічення роботи серця, тахікардія і фібриляція** шлуночків, АГ, артеріальна гіпотензія, вазодилатація.
З боку дихальної системи: нечасті — пригнічення дихання, ларингоспазм, ателектаз; рідкісні — апное, задишка, гіповентиляція легень, бронхоспоспазм, кашель.
З боку опорно-рухового апарату: нечасті — м’язова атрофія, утруднена інтубація; рідкісні — м’язова слабкість.
З боку шкіри: нечасті — висипання, кропив’янка.
З боку сечостатевої системи: нечасті — анурія.
Лабораторні показники: рідкісні — незначне зниження рівня калію, магнію, кальцію в плазмі крові; підвищення рівня глюкози та концентрації сечовини у крові; зниження ЧСС.
*Анафілактичні та анафілактоїдні реакції іноді можуть виникати при застосуванні недеполяризуючих міорелаксантів. Незважаючи на те що при застосуванні ін’єкції Ардуан тільки в одному випадку (не доведено) описали анафілактичну реакцію (кашель, бронхоспазм, набряк обличчя, почервоніння і набряклість очей), під час застосування препарату необхідно приготувати ліки і апаратуру для купірування анафілактичної реакції. Препарат потрібно використовувати з особливою обережністю за наявності в анамнезі алергічної реакції до інших міорелаксантів, оскільки між недеполяризуючими міорелаксантами може сформуватися перехресна алергія.
Вивільнення гістаміну і подібні до гістаміну реакції: Ардуан не вивільняє гістамін.
**Ардуан має легкий гемодинамічний ефект, можливо, внаслідок слабовираженого кардіоселективного, ваголітичного ефекту піпекуронію броміду. При застосуванні дози до 0,1 мг/кг маси тіла не відзначали гангліоблокуючої чи ваголітичної дії — тільки слабовиражені серцево-судинні побічні ефекти (зниження АТ, брадикардія), особливо при одночасному застосуванні галотану або фентанілу під час введення наркозу.

• оскільки піпекуронію бромід спричиняє розслаблення дихальних м’язів, для пацієнтів, які отримували цей препарат, необхідне штучне дихання, поки не відновиться спонтанне дихання.
• Ардуан слід застосовувати винятково в умовах спеціалізованого стаціонару у присутності професійної спеціалізованої медичної бригади та за наявності апаратури для проведення ендотрахеальної інтубації, штучної вентиляції легень, кисневої терапії та препаратів-антагоністів.
• Повідомлялося про анафілактичні та анафілактоїдні реакції на нервово-м’язові блокатори. Хоча про це не повідомлялося при застосуванні препарату Ардуан, слід передбачити можливість лікування у разі виникнення таких реакцій.
• Ардуан необхідно застосовувати з особливою обережністю за наявності в анамнезі алергічної реакції до інших міорелаксантів, оскільки були повідомлення про перехресні алергічні реакції між недеполяризуючими міорелаксантами.
• Вивільнення гістаміну і гістаміноподібні реакції: піпекуронію бромід не вивільняє гістамін.
• Піпекуронію бромід виявляє незначний гемодинамічний ефект, можливо, внаслідок його слабовираженого кардіоселективного ваголітичного ефекту. При застосуванні дози до 0,1 мг/кг не відзначали жодної гангліоблокуючої чи ваголітичної дії, тільки слабовиражені серцево-судинні побічні ефекти (зниження АТ, брадикардія), особливо при одночасному застосуванні галотану або фентаніну під час введення наркозу.
• Дози препарату Ардуан, що викликають міорелаксацію, не мають істотного кардіоваскулярного ефекту.
• З огляду на вищевикладене застосування і дозування ваголітичних препаратів з метою премедикації підлягає ретельній попередній оцінці; слід також врахувати стимулювальний вплив на вагус інших лікарських препаратів, які використовують одночасно, і тип операції.
• З метою запобігання відносному передозуванню препарату і забезпечення відповідного контролю за відновленням м’язової активності рекомендується застосовувати стимулятор периферичних нервів.
На фармакокінетику та/або міорелаксуючий ефект препарату Ардуан можуть впливати такі фактори:
Ниркова недостатність продовжує дію і час так званого повернення хворого.
Нервово-м’язові захворювання: Ардуан призначають з обережністю у зв’язку з можливим у таких випадках як посиленням, так і послабленням нервово-м’язового блокування.
У пацієнтів із відомою міастенією гравіс або міастенічним синдромом (Ітона — Ламберта) можна очікувати нестандартну реакцію навіть на низьку дозу піпекуронію броміду. Тому цим пацієнтам рекомендуються у кілька разів нижчі дози піпекуронію броміду. Антихолінестеразні засоби наприкінці хірургічної операції мають бути введені за 10−15 хв до очікуваного ефекту. Планово слід передбачити подовження штучної вентиляції легень після операції.
Захворювання печінки: застосування препарату Ардуан можливе винятково у випадках, коли очікувана користь перевищує можливу шкоду.
Злоякісна гіпертермія: ні в ході досліджень препарату Ардуан, ні у клінічній практиці злоякісну гіпертермію не відзначали. У зв’язку з тим що міорелаксант ніколи не застосовують без інших лікарських препаратів, і оскільки цей синдром може розвинутися і за відсутності відомих провокуючих факторів, лікар має знати ранні ознаки синдрому, методи його діагностики й усунення.
Інші: перед початком анестезії необхідно компенсувати наявні водно-електролітні розлади і порушення рН крові.
У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, набряками, а також в осіб похилого віку, у яких знижена швидкість циркуляції крові, дія препарату може починатися пізніше, ніж зазвичай.
Гіпотермія може пролонгувати дію препарату.
Гіпокаліємія, дигіталізація, прийом діуретиків, гіпермагніємія, гіпокальціємія (трансфузія), дегідратація, ацидоз, гіперкапнія, кахексія можуть сприяти посиленню і подовженню дії препарату Ардуан.
Як і інші міорелаксанти, Ардуан може частково знижувати тромбопластиновий і протромбіновий час.
Необхідно застосовувати винятково свіжоприготовлений р-н.
Змішувати препарат Ардуан з інфузійними р-нами не рекомендується.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Дані, достатні для доказу безпеки препарату Ардуан^®для вагітних і плода, відсутні. Застосування препарату Ардуан у період вагітності можливе в тих випадках, коли очікуваний терапевтичний ефект виправдовує ризик. Невідомо, чи проникає препарат у грудне молоко.
Кесарів розтин. Застосування препарату Ардуан під час операції кесаревого розтину не змінює показники шкали Апгар, м’язовий тонус і кардіоваскулярну адаптацію новонародженого. Через плаценту проникає лише мінімальна кількість активної речовини препарату і виявляється у крові пуповини.
У вагітних, яким для лікування токсикозу застосовували солі магнію, що підсилюють нервово-м’язову блокаду, припинення міорелаксуючого ефекту медикаментозним шляхом може виявитися недостатнім. У таких випадках обов’язково застосовують стимулятор периферичних нервів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. У перші 24 год після припинення міорелаксуючої дії препарату Ардуан не рекомендується керувати транспортними засобами чи працювати з іншими механізмами, що пов’язане з підвищеним ризиком травматизму.

нижченаведені лікарські препарати, здатні впливати на величину та/чи тривалість дії недеполяризуючих нервово-м’язових блокаторів.
Підсилюють або подовжують дію:
• інгаляційні анестетики (галотан, метоксифлуран, діетиловий ефір, енфлуран, ізофлуран, циклопропан);
• анестезуючі засоби для в/в введення (кетамін, фентаніл, пропанідид, барбітурати, етомідат, γ-гідроксимасляна кислота), місцеві анестетики у високих дозах;
• інші недеполяризуючі міорелаксанти, попереднє застосування сукцинілхоліну;
• деякі антибіотики та хіміотерапевтичні препарати (аміноглікозиди, поліпептиди, імідазоли, метронідазол тощо);
• діуретики, блокатори α- і β-адренорецепторів, тіамін, інгібітори МАО, гуанідин, протамін, фенітоїн, антагоністи кальцієвих каналів, солі магнію, більшість антиаритмічних лікарських засобів, у тому числі хінідін та лідокаїн для в/в введення, посилюють блокаду, індуковану недеполяризуючими міорелаксантами.
Послаблюють дію: тривале попереднє застосування ГКС, неостигміну, едрофонію, піридостигміну, норадреналіну, азатіоприну, теофіліну, калію хлориду, натрію хлориду, кальцію хлориду перед хірургічним втручанням послаблює дію піпекуронію броміду. Низькі дози піпекуронію броміду, додані до сукцинілхоліну для запобігання фасцикуляції, знижують ефект сукцинілхоліну.
Непередбачувана дія: деполяризуючі міорелаксанти, застосовані після введення піпекуронію броміду, здатні посилювати або послаблювати ефективність нервово-м’язового блокування (залежно від дози, тривалості застосування та індивідуальної гіперчутливості).
Інші.Не рекомендується змішувати піпекуронію бромід з іншими р-нами або препаратами в одному шприці чи флаконі (пакеті).
Несумісність. Ардуан не слід змішувати з іншими р-нами для інфузій

у разі передозування або тривалого нервово-м’язового блоку штучну вентиляцію легень продовжують до відновлення спонтанного дихання. На початку відновлення спонтанного дихання як антидот вводять інгібітор ацетилхолінестерази (наприклад неостигмін, піридостигмін, ендрофоній) у відповідній дозі. До відновлення задовільного спонтанного дихання слід проводити ретельний контроль дихальної функції.

при температурі 2−8 °С в оригінальній упаковці для захисту від впливу світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.