Бутадіон (Butadion-OBL)

Фенілбутазон - 0,05 г/г

фармакодинаміка. Активна речовина препарату — фенілбутазон — НПЗП, що має також жарознижувальний і анальгезивний ефекти. Фенілбутазон гальмує синтез простагландинів, знижуючи запальні реакції у тканинах. Фенілбутазон пригнічує синтез АТФ-залежного мукополісахариду. Він так само впливає на виведення сечової кислоти за рахунок скорочення реабсорбції сечової кислоти у канальцях.
Надходження у системний кровотік при місцевому застосуванні незначне.

ураження шкіри, спричинені механічною травмою чи хімічними опіками.
Опіки I і II ступеня, що займають невелику площу поверхні шкіри, сонячні опіки. Запалення шкіри у місці введення в/в або в/м ін’єкцій, укуси комах. Запалення гемороїдального вузла. Травматичні пошкодження м’яких тканин, місцеві набряки, гематоми, розтягнення м’язів і сухожиль, фантомний біль після ампутації кінцівки. Місцева терапія поверхневого тромбофлебіту на доповнення до антикоагулянтної терапії. Як додаткова терапія для лікування ревматоїдного артриту, остеоартриту, синовіту, тендиніту, тендовагініту.

дорослим і дітям віком від 14 років: мазь наносити на уражену ділянку шкіри тонким шаром без втирання 2–3 рази на добу.
Пацієнтам літнього віку: немає необхідності у спеціальному режимі застосування.
Діти. Дітям віком до 14 років застосування мазі протипоказане.

– підвищена чутливість до фенілбутазону або до будь-якого з компонентів препарату;
– напад БА чи алергічна реакція (алергічний риніт, кропив’янка) після застосування ацетилсаліцилової кислоти чи іншого НПЗП в анамнезі;
– для лікування тромбозу глибоких вен кінцівок;
– застосування препарату під закритою пов’язкою;
– застосування препарату в очі, навколо очей, на слизові оболонки, на відкриті переломи кісток, відкриті рани;
– екзема чи інші захворювання шкіри, які лікуються ГКС;
– поєднане застосування з іншими препаратами, що містять фенілбутазон;
– діти віком до 14 років;
– період вагітності чи годування грудьми.

при місцевому застосуванні НПЗП перш за все можуть з’являтися місцеві побічні ефекти, але залежно від кількості фенілбутазону, що потрапив в організм, можуть розвиватися системні побічні ефекти.
З боку крові та лімфатичної системи: найнебезпечнішим може бути агранулоцитоз, окрім якого може сформуватися апластична анемія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості.
З боку обміну речовин: затримка рідини в організмі.
З боку ЦНС: запаморочення, головний біль.
З боку дихальної системи: БА.
З боку ШКТ: шлункова кровотеча, нудота, блювання, панкреатит, перфорація, пептична виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки.
З боку гепатобіліарної системи: може спостерігатися порушення функції печінки.
З боку шкіри: висипання, еритема, ексфоліативний дерматит, фоточутливість, синдром Стівенса — Джонсона, свербіж.
З боку нирок та сечовидільної системи: погіршення функції нирок, особливо в осіб літнього віку та пацієнтів із наявною нирковою патологією.
Системні порушення: набряк.

у разі виникнення подразнення терапію слід припинити та замінити препарат альтернативним засобом.
Для лікування в разі тромбофлебіту глибоких вен кінцівок препарат не придатний.
Після накладення мазі необхідно ретельно вимити руки.
Ділянку шкіри, на яку нанесена мазь, слід берегти від прямих сонячних променів, щоб запобігти появі фоточутливості.
Цей лікарський засіб містить метилпарабен (Е218). Це може спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені).
Цей лікарський засіб містить пропіленгліколь. Це може спричинити подразнення шкіри.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми. У період вагітності чи годування грудьми препарат протипоказаний. При застосуванні НПЗП можуть сформуватися вроджені порушення розвитку плода.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Немає даних про те, що фенілбутазон впливає на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами, але слід врахувати можливість розвитку запаморочення (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).

при місцевому застосуванні фенілбутазону немає даних про взаємодію з іншими препаратами.
Слід уникати поєднаного застосування мазі з іншими НПЗП, діюча речовина яких у великій кількості зв’язується з білками у плазмі крові.

дані про випадки передозування при застосуванні мазі відсутні. У зв’язку з низьким системним всмоктуванням препарату випадки передозування малоймовірні.
Лікування: при випадковому передозуванні НПЗП терапія підтримувальна та симптоматична.

у холодильнику при температурі 2–8 °С в оригінальній упаковці. Препарат зберігати в недоступному для дітей місці.