Нейромультивіт^® (Neuromultivit)

Допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований модифікований, натрію цитрат дигідрат, кислота лимонна, моногідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, повідон, макрогол 6000, титану діоксид (Е171), тальк, гіпромелоза, поліакрилатна дисперсія 30%.

Тіаміну гідрохлорид - 100 мг

Піридоксину гідрохлорид - 200 мг

Ціанокобаламін - 0,2 мг

фармакодинаміка. Препарат для ЦНС і периферичної нервової системи.
Як і всі інші вітаміни, вони є незамінними поживними речовинами, які не можуть синтезуватися безпосередньо в організмі.
Терапевтичне введення в організм вітамінів В₁, В₆ і В₁₂ поповнює недостатнє надходження вітамінів з їжею, що забезпечує наявність в організмі необхідної кількості коензимів. Терапевтичне застосування цих вітамінів при різних захворюваннях нервової системи спрямовано на те, щоб, з одного боку, компенсувати одночасно існуючу недостатність (можливо, через збільшення потреби організму, зумовленої безпосередньо захворюванням) і, з іншого боку, аби стимулювати природні механізми відновлення.
Фармакокінетика. Тіамін. Після прийому внутрішньо піддається дозованому транспортуванню, механізм якого має подвійну природу: активне всмоктування до концентрації 2 мкмоль і пасивна дифузія при концентраціях >2 мкмоль. Т_½ становить близько 4 год. Організм людини може накопичувати до 30 мг тіаміну. З урахуванням швидкого метаболізму резервні запаси дуже обмежені, вони витрачаються через 4–10 днів.
Піридоксин. Піридоксин всмоктується дуже швидко, в основному у верхньому відділі ШКТ, і виводиться максимум через 2–5 год.
В організмі людини може зберігатися близько 40–150 мг; 1,7–3,6 мг виводиться із сечею за добу.
Ціанокобаламін. Вітамін В₁₂ всмоктується зі ШКТ за допомогою двох механізмів:
– вивільнення під дією шлункового соку і швидкого поєднання із внутрішнім чинником;
– незалежно від внутрішнього чинника за рахунок пасивного потрапляння в кров.
При дозах >1,5 мкг останній механізм відіграє значну роль.
Вітамін В₁₂ накопичується в основному в печінці. Швидкість метаболізму становить 2,5 мкг/добу або 0,05% від кількості, що зберігається. Вітамін В₁₂ в основному виводиться з жовчю і значною мірою реабсорбується при кишково-печінковій циркуляції.

неврологічні захворювання, спричинені дефіцитом вітамінів групи В.

таблетки слід приймати після їди, не розжовуючи, запиваючи необхідною кількістю рідини.
Рекомендована доза становить 1 таблетку на добу. В індивідуальних випадках дозу слід підвищити і застосовувати по 1 таблетці 3 рази на добу.
Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально у кожному випадку. Після періоду лікування тривалістю 4 тиж лікар приймає рішення щодо корекції та зниження доз препарату.
Діти. Не застосовувати у дітей та підлітків (віком до 18 років).

підвищена чутливість до компонентів препарату.
Вітамін В₁ протипоказано застосовувати при алергічних захворюваннях.
Вітамін В₆ протипоказано застосовувати при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки у стадії загострення (оскільки можливе підвищення кислотності шлункового соку).
Вітамін В₁₂ протипоказано застосовувати при еритремії, еритроцитозі, тромбоемболії.

з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, в тому числі підвищена пітливість, тахікардія, анафілактичний шок, анафілаксія або шкірні реакції, у тому числі свербіж, кропив’янка, висип.
З боку нервової системи: довготривале застосування (більше 6–12 міс) вітаміну В₆ у дозах >50 мг/добу може призвести до периферичної сенсорної нейропатії, нервового збудження, нездужання, запаморочення, головного болю.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: хроматурія.
З боку ШКТ: шлунково-кишкові розлади, у тому числі нудота, блювання, діарея, біль у животі, підвищення кислотності шлункового соку.

препарат у високих дозах не можна приймати більше 4 тиж, оскільки це може спровокувати неврологічні симптоми.
При появі ознак периферичної сенсорної нейропатії (парестезії) потрібно переглянути дозування та призупинити застосування лікарського засобу, якщо це необхідно.
Оскільки препарат містить вітамін В₆, його слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з пептичною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки в анамнезі, вираженими порушеннями функції нирок і печінки.
При тривалому прийомі (більше 6–12 міс) добових доз, що перевищують 50 мг вітаміну В₆, так само, як і при короткотривалому прийомі (більше 2 міс) більше ніж 1 г вітаміну В₆ на добу, відмічалися нейропатії. У зв’язку з цим рекомендується постійний контроль при довготривалому прийомі.
При введенні вітаміну В₁₂ клінічна картина, а також лабораторні аналізи при фунікулярному мієлозі або перніціозній анемії можуть втрачати свою специфічність. Пацієнтам з новоутвореннями, за винятком випадків, що супроводжуються мегалобластною анемією та дефіцитом вітаміну В₁₂, не слід застосовувати препарат.
Препарат не застосовувати при тяжкій або гострій формі декомпенсації серцевої діяльності та стенокардії.
Препарат містить макрогол 6000, який може спричинити біль у шлунку та діарею.
Лікарський засіб містить близько 0,4 мг натрію в одній таблетці. Слід бути обережним при застосуванні у пацієнтів, які застосовують натрійконтрольовану дієту.
Лікарський засіб містить крохмаль, у зв’язку з цим пацієнти з алергією на пшеницю (відмінною від целіакії) не повинні приймати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. У період вагітності або годування грудьми рекомендована добова доза вітаміну В₁ становить, як правило, 1,4 мг, а вітаміну В₆ — 1,9 мг.
Ці дози можливо перевищувати лише для вагітних з явним дефіцитом вітамінів В₁ і В₆, оскільки безпека доз, вищих за рекомендовані добові дози, ще не була продемонстрована.
Дослідження впливу лікарського засобу на перебіг вагітності, ембріофетальний, пренатальний та постнатальний розвиток, проведені на тваринах, є недостатніми.
Можливий ризик для людини невідомий. Лікар повинен визначити доцільність застосування лікарського засобу у період вагітності після ретельного розгляду співвідношення між потенційною користю та ризиком.
Годування грудьми. Вітаміни В₁, В₆, В₁₂ секретуються у грудне молоко людини. Високі концентрації вітаміну В₆ можуть пригнічувати продукування грудного молока. Дані досліджень на тваринах щодо ступеня секреції у грудне молоко відсутні. Рішення про призупинення годування грудьми або призупинення лікування препаратом слід приймати з урахуванням потенційної користі годування грудьми для дитини та потенційної користі лікування для жінки.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Не впливає на здатність керувати автомобілем або роботу з іншими механізмами.
У випадках, якщо під час лікування препаратом відмічається запаморочення, слід утриматися від керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

дія тіаміну інактивується 5-флуороурацилом, оскільки останній конкурентно інгібує фосфорилювання тіаміну в тіамін-пірофосфат.
Антациди знижують всмоктування тіаміну. Петльові діуритики, наприклад фуросемід, що гальмують канальцеву реабсорбцію, під час довготривалої терапії можуть спричинити підвищення екскреції тіаміну і таким чином знизити рівень тіаміну.
Одночасний прийом з антагоністами піридоксину (наприклад ізоніазид, гідралазин, пеніциламін або циклосерин), пероральними контрацептивами може підвищувати потребу у вітаміні В₆.
При одночасному застосуванні вітамін В₆ може знижувати ефективність леводопи.
Вживання алкоголю та чорного чаю знижує абсорбцію тіаміну.
Напої, що містять сульфіти (наприклад вино), посилюють деградацію тіаміну.

вітамін В₁: має широкий терапевтичний діапазон. Дуже високі дози (більше 10 г) проявляють курареподібний ефект, пригнічуючи провідність нервових імпульсів.
Вітамін В₆: має дуже низьку токсичність. Однак довготривале застосування (більше 6–12 міс) вітаміну В₆ у дозах, що перевищують 50 мг/добу, може спричинити периферичну сенсорну нейропатію. Нейропатії з атаксією та розлади чутливості, церебральні конвульсії зі змінами на ЕКГ, а також в окремих випадках гіпохромна анемія і себорейний дерматит були описані після прийому >2 г/добу.
Надмірне застосування вітаміну В₆ у дозах >1 г/добу довше 2 міс може призвести до нейротоксичних ефектів.
Вітамін В₁₂. Після парентерального введення (у дуже рідкісних випадках, після перорального застосування) високих доз відмічали алергічні реакції, екзематозні шкірні порушення і доброякісну форму акне.
При тривалому застосуванні у високих дозах вітаміну В₁₂ можливі порушення активності ферментів печінки, біль у ділянці серця, гіперкоагуляція.

у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.