Все аптеки Украины
Киев (адрес не указан)

Віпратокс (Vipratox) (270604) - інструкція із застосування ATC-класифікація

  • Інструкція
  • Ціни
  • Карта
  • Аналоги
Віпратокс (Vipratox)
Форма випуску
Лінімент
Вага
40 г
Сертифікат
UA/5669/01/01 від 19.05.2017

Віпратокс інструкція із застосування

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Основною діючою речовиною Віпратоксу є отрута гюрзи (Venenum Macroviperae lebetina), що містить фосфоліпазу, фосфодіестеразу, гіалуронідазу та інші активні речовини.
Фармакологічна дія препарату зумовлена токсинами, які містить отрута гюрзи.
Постсинаптичні нейротоксини специфічно блокують Н-холінорецептори субсинаптичної мембрани скелетних м’язів і деяких відділів ЦНС.
Пресинаптичні нейротоксини діють на пресинаптичні нервові закінчення та сприяють збільшенню виділення медіаторів.
Мембраноактивні нейротоксини (поліпептиди — кардіо- та цитотоксини) діють активно на мембрани клітин, у тому числі викликаючи їх деполяризацію.
Поряд зі специфічною дією, яка безпосередньо залежить від складових отрути, лікувальний ефект препарату пов’язаний з рефлекторними реакціями, які виникають у зв’язку з подразненням рецепторів шкіри, з впливом біогенних речовин, які утворюються при місцевій дії препарату, на тканини, з впливом на імунологічні реакції організму, а також зі стимуляцією системи «гіпофіз — надниркова залоза». При місцевому застосуванні отрута гюрзи чинить подразнювальну та знеболювальну дію.
Саліцилова кислота при зовнішньому застосуванні чинить антисептичну, подразнювальну, відволікаючу та кератолітичну дію, сприяючи кращому проникненню діючих компонентів.
Ялицева олія завдяки високій ліпофільності легко проникає через епідерміс, подразнює закінчення чутливих нервів як поверхневих судин, так і судин тканин, що розташовані більш глибоко.
Завдяки камфорі препарат чинить місцевоподразнювальну, анальгезивну та протизапальну дію та, збуджуючи чутливі нервові закінчення шкіри, покращує трофіку тканин.
Фармакокінетика. Не вивчалася.

Показання Віпратокс

симптоматичне лікування болю при ревматизмі, невралгії, ішіасі, люмбаго, радикуліті, міалгії, артралгії.

Застосування Віпратокс

для уникнення появи побічних ефектів необхідно заздалегідь нанести невелику кількість лініменту на шкіру для визначення індивідуальної чутливості до препарату.
Залежно від розміру поверхні болючої ділянки лінімент наносити невеликими порціями 5–10 г та ретельно втирати в шкіру 1–2 рази на добу до зникнення больового синдрому.
Курс лікування визначає лікар залежно від тяжкості перебігу захворювання та ефективності лікування.
Діти. Досвід застосування у дітей відсутній, тому застосування у цій категорії пацієнтів не рекомендується.

Протипоказання

підвищена чутливість до компонентів препарату. БА, коклюш, схильність до бронхоспазму, схильність до судом, гострий туберкульоз легень, порушення мозкового та коронарного кровообігу, схильність до виникнення ангіоспазмів, тяжкі порушення функції нирок і печінки, гнійничкові захворювання шкіри, пошкодження цілісності шкіри у місці нанесення препарату, лихоманка, загальна втомлюваність.

Побічна дія

можливі місцеві алергічні реакції (у тому числі свербіж, печіння, висип, сухість, лущення, подразнення, контактний дерматит, кропив’янка), підвищення температури тіла.

Особливості застосування

не наносити на шкіру з проявами алергічної реакції.
Не допускати потрапляння препарату в очі, на відкриті рани та слизові оболонки. При випадковому потраплянні в очі або на слизові оболонки необхідно ретельно промити їх великою кількістю проточної води.
З обережністю застосовувати пацієнтам літнього віку.
Застосування у період вагітності та годування грудьми. Протипоказане у період вагітності та годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

не вивчалася. Хоча достатньою мірою контрольовані випробування взаємодії не проводилися, не виключено, що надмірне застосування саліцилатів для місцевого застосування може збільшити вираженість ефекту кумаринових антикоагулянтів та антитромбоцитарних препаратів. Пацієнтам, які отримують кумаринові антикоагулянти та антитромбоцитарні препарати, включаючи ацетилсаліцилову кислоту, необхідно дотримуватися обережності.

Передозування

при випадковому потраплянні на слизові оболонки мазь спричиняє сильне подразнення. Можливі алергічні реакції (свербіж, дерматит, лущення шкіри). Рекомендується припинити застосування лініменту та змити його залишки зі шкіри. У разі необхідності показане симптоматичне лікування.
Неправильне застосування. Випадкове проковтування мазі може спричинити гастроінтестинальні симптоми, такі як блювання та діарея. Лікування симптоматичне.
При випадковому проковтуванні великої кількості мазі можуть виявлятися симптоми гострого отруєння, такі як нудота, блювання, біль у животі, головний біль, запаморочення, відчуття жару/почервоніння, судоми, респіраторна депресія та кома.
Спостереження та лікування пацієнтів із тяжкими гастроінтестинальними або неврологічними симптомами отруєння симптоматичне. Не можна викликати блювання.

Умови зберігання

при температурі 8–20 °С.