ОНДАНСЕТРОН-ТЕВА (ONDANSETRON-TEVA)

діюча речовина: ondansetron;

1 мл розчину мiстить 2 мг ондансетрону у вигляді ондансетрону гідрохлориду дигідрату;

допомiжнi речовини: кислоти лимонної моногідрат; натрію цитрат; натрію хлорид; кислота хлористоводнева (при необхідності), вода для ін'єкцій.

Розчин для ін'єкцій.

Протиблювальні засоби і препарати, що усувають нудоту.

Антагоністи 5НТ₃-рецепторів серотоніну. Код АТС А04А А01.

Нудота та блювання, спричинені цитотоксичною хіміо- або променевою терапією; профілактика та лікування післяопераційної нудоти та блювання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Застосування ондансетрону разом з апоморфіну гідрохлоридом протипоказане, оскільки спостерігалися випадки сильної гіпотензії та втрати свідомості під час сумісного застосування.

Спосiб застосування та дози.

Препарат можна вводити внутрішньом'язово або внутрішньовенно шляхом одноразової повільної ін'єкції або шляхом інфузії.

Нудота та блювання, спричинені цитотоксичною хіміо- або променевою терапією.

Дорослі: вибір режиму дозування залежить від тяжкості еметогенного впливу.

Еметогенна хіміотерапія та променева терапія: ондансетрон призначають у вигляді внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення. Рекомендована доза Ондансетрон-Тева – 8 мг у вигляді повільної ін'єкції безпосередньо перед початком терапії.

Для попередження пізнього або тривалого блювання після перших 24 годин рекомендується пероральне або ректальне застосування препарату протягом 5 днів.

Високоеметогенна хіміотерапія: пацієнтам, які отримують високоеметогенну хіміотерапію, (наприклад, високі дози цисплатину), ондансетрон призначають у вигляді одноразової дози 8 мг внутрішньовенно або внутрішньом'язово безпосередньо перед початком хіміотерапії.

Дози, більші за 8 мг (до 16 мг), можна застосовувати лише у вигляді внутрішньовенної інфузії, розведені у 50–100 мл 0,9% розчину натрію хлориду або іншого сумісного розчину для інфузій (див. розділ «Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами та інші форми взаємодій»), вводиться у вигляді інфузії тривалістю не менше 15 хвилин.

Альтернативно 8 мг Ондансетрон-Тева можна вводити у вигляді повільної внутрішньовенної (не менш ніж 30 секунд) або внутрішньом'язової ін'єкції безпосередньо перед початком хіміотерапії з подальшим дворазовим внутрішньовенним або внутрішньом'язовим введенням через 2 та 4 години або постійною інфузією по 1 мг/годину протягом 24 годин.

Ефективність ондансетрону у випадку вираженої блювальної реакції при проведенні хіміотерапії можна збільшити шляхом додаткового одноразового внутрішньовенного введення 20 мг фосфорнокислої натрієвої солі дексаметазону до початку хіміотерапії.

Для попередження пізнього або тривалого блювання після перших 24 годин рекомендується пероральне або ректальне застосування препарату протягом 5 днів після терапії.

Діти та підлітки (віком від 6 місяців до 17 років).

Дозу препарату можна розрахувати за площею поверхні тіла або маси тіла дитини.

Розрахунок дози відповідно до площі поверхні тіла.

Ондансетрон вводити однократно у дозі 5 мг/м² внутрішньовенно безпосередньо перед початком хіміотерапії. При внутрішньовенному введенні доза не має перевищувати
8 мг. Пероральне застосування можна розпочинати через 12 годин після хіміотерапії, прийом можна продовжувати до 5 днів (див. таблицю 1). Загальна добова доза не має перевищувати дозу, рекомендовану для дорослих.

Симптоми та ознаки.

Даних щодо передозування ондансетрону недостатньо. У кількох пацієнтів, які застосували завищені дози препарату спостерігалися порушення зору, запор високого ступеня тяжкості, гіпотензія та вазовагальні епізоди, що супроводжувалися транзиторною AV-блокадою ІІ ступеня. У всіх випадках ці явища повністю минали.

Ондансетрон подовжує інтервал QT у дозозалежній формі. У випадку передозування рекомендується проведення ЕКГ-моніторингу.

Лікування.

Специфічного антидоту ондансетрону не існує, тому у всіх випадках підозри на передозування слід застосовувати відповідну симптоматичну або підтримуючу терапію.

Застосування препаратів іпекакуани для лікування передозування ондансетрону не рекомендується, у зв'язку з неефективністю препарату, зумовленою противоблювальною дією самого ондансетрону.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Оскільки достатніх досліджень безпеки застосування ондансетрону у період вагітності не проводили, тому призначення препарату вагітним не рекомендується.

Ондансетрон проникає у грудне молоко, тому під час застосування препарату необхідно припинити годування груддю.

Діти.

Дітям віком старше 6 місяців ондансетрон призначають для профілактики та лікування нудоти та блювання, спричинених цитотоксичною хіміо- або променевою терапією; дітям віком старше 1 місяця - для профілактики та лікування післяопераційної нудоти та блювання при проведенні хірургічного втручання під загальною анестезією (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»). Дані щодо застосування ондансетрону для профілактики та лікування післяопераційної нудоти та блювання у дітей віком менше 2 років є обмеженими.

У деяких пацієнтів з гіперчутливістю до інших високоселективних антагоністів рецепторів 5-НТ₃ відзначалася реакція гіперчутливості на ондансетрон.

Ондансетрон у дозозалежній формі подовжує інтервал QT. Також повідомлялося про випадки тремтіння\мерехтіння шлуночків (torsade de pointеs) при застосуванні ондансетрону.

Слід уникати застосування ондансетрону пацієнтам з вродженим синдромом подовження інтервалу QT. Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які мають або у яких може розвинутись подовження інтервалу QT, включаючи пацієнтів із порушеннями електролітного балансу, брадиаритміями або пацієнтів, які лікуються іншими препаратами, що можуть спричинити подовження інтервалу QT або порушення електролітного балансу.

Перед початком лікування слід скорегувати гіпокаліємію та гіпомагніємію.

У випадку виникнення явищ з боку органів дихання рекомендоване симптоматичне лікування, лікарям варто звертати на них особливу увагу, тому що вони можуть бути передвісниками реакцій підвищеної чутливості.

Ондансетрон збільшує час проходження через товсту кишку, тому за хворими з ознаками підгострої непрохідності кишечнику після застосування препарату потрібне особливе спостереження.

При застосуванні ондансетрону для запобігання нудоти та блювання при проведенні аденотонзилектомії він може маскувати приховану кровотечу. У зв'язку з цим рекомендоване ретельне спостереження за пацієнтами при застосуванні ондансетрону.

У педіатричній практиці.

У випадках комбінованого застосування у педіатричній практиці ондансетрону та хіміотерапевтичних препаратів гепатотоксичної дії слід забезпечити ретельний моніторинг функцій печінки. Ондансетрон не показаний для попередження та лікування післяопераційної нудоти та блювання у дітей при проведенні внутрішньочеревних хірургічних операцій.

Попередження нудоти та блювання при хіміотерапії.

У випадку визначення дози у мг/кг та введенні трьох доз з інтервалом в 4 години загальна добова доза є вищою, ніж при однократному введенні дози 5 мг/м², з подальшим застосуванням препарату у формі для перорального прийому. Клінічні дослідження для порівняння ефективності цих двох різних режимів дозування не проводились. Порівняння результатів різних досліджень свідчить про однакову ефективність обох режимів дозування (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Інфузійний розчин готують безпосередньо перед застосуванням. У разі необхідності він може зберігатися протягом 24 годин при температурі 2–8 °С при звичайній освітленості. Під час проведення інфузії захист від світла непотрібний; розведений ін'єкційний розчин зберігає свою стабільність як мінімум протягом 24 годин при природному освітленні.

Стерилізувати ампули в автоклаві заборонено.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

За результатами психомоторних тестів, ондансетрон не впливає на швидкість реакції та не чинить заспокійливої дії, проте при застосуванні препарату слід враховувати можливість виникнення побічних реакцій з боку нервової системи.

Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакодинаміка.

Ондансетрон є сильнодіючим високоселективним антагоністом 5-НТ₃ (серотонінових) рецепторів. Точний механізм дії препарату, що забезпечує контроль нудоти та блювання, є невідомим. Хіміотерапевтичні препарати та/або променева терапія можуть викликати підвищення рівня серотоніну внаслідок подразнення слизової оболонки шлунка і тонкого кишечнику, що, у свою чергу, шляхом активації вагусних аферентних волокон, які містять рецептори 5-НТ₃, викликає блювальний рефлекс. Подразнення вагусних аферентних волокон може призвести до підвищення рівня серотоніну і в area postrema, що знаходиться в нижній частині четвертого шлуночка мозку, що також сприяє виникненню блювання внаслідок стимуляції розташованих там рецепторів 5-НТ₃. Таким чином, дія ондансетрону у профілактики та лікуванні нудоти та блювання, спричинених цитотоксичною хіміотерапією та променевої терапією, імовірно, зумовлена антагонізмом до рецепторів 5-НТ₃, розташованих на нейронах як периферичної, так і центральної нервової системи. Очевидно, на цьому механізмі дії базується попередження і лікування післяопераційного і викликаного цитостатичною терапією блювання та нудоти. Механізм дії, що попереджає післяопераційне блювання та нудоту, невідомий, однак можливо, що шляхи їх збудження є спільними із нудотою та блювання унаслідок цитотоксичного впливу.

Препарат не зменшує психомоторної активності пацієнта і не чинить седативного ефекту. Ондансетрон не змінює концентрацію пролактину у плазмі крові. Вплив ондансетрону при блюванні, викликаному наркотичними речовинами, не визначено.

Фармакокінетика.

Кінетичні характеристики ондансетрону при парентеральному введенні подібні, період напіввиведення складає близько 3 годин, а об'єм розподілу у стані рівноважної концентрації становить 140 л. Однакові показники системного впливу спостерігаються при в/м та в/в введенні ондансетрону.

При п'яти-хвилинній внутрішньовенній інфузії 4 мг ондансетрону пікова концентрація у плазмі крові сягає, приблизно 65 нг/мл. При внутрішньом'язовому введенні ондансетрону пікова концентрація у плазмі крові, яка дорівнює приблизно 25 нг/мл, досягається протягом 10 хвилин після ін'єкції.

Зв'язування з білками плазми — 70–76%. Виведення ондансетрону з системної циркуляції забезпечується переважно шляхом метаболічного перетворення у печінці за участю багатьох ферментів. Із сечею у незмінному вигляді виводиться менше 5% абсорбованої дози. Відсутність ферменту CYP2D6 (дебрисоквіну поліморфізм) не впливає на фармакокінетичні характеристики ондансетрону. Фармакокінетичні характеристики ондансетрону не змінюються при багаторазовому застосуванні.

У пацієнтів із порушеннями функцій нирок (кліренс креатиніну — 15–60 мл/хв) як показники системного виведення, так і об'єму розподілу при в/в введенні ондансетрону знижуються, що призводить до незначного, клінічно не вірогідного підвищення показника напіввиведення (5,4 години). Результати дослідження пацієнтів із порушенням функцій нирок високого ступеня тяжкості, які потребують регулярного гемодіалізу (визначення проводилось у перервах між процедурами гемодіалізу) свідчать про те, що фармакокінетичні показники ондансетрону при в/в введенні істотно не змінюються.

У пацієнтів із порушеннями функцій печінки високого ступеня тяжкості при внутрішньовенному або внутрішньом'язовому введенні системне виведення ондансетрону значно знижується та зростає тривалість періоду напіввиведення (15–32 години).

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Несумісність. Не спостерігалася.

Термін придатності. 3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 ^°С в оригінальній упаковці для захисту від світла

та недоступному для дітей місці.

По 2 мл або 4 мл в ампулі, по 5 ампул у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

За рецептом.

ПЛІВА Хрватска д.о.о.

АТ Фармацевтичний завод ТЕВА.

Місцезнаходження

Прілаз баруна Філіповича 25, 10 000 Загреб, Хорватія.

H-2100 Годолло, вул. Танчич Міхалі 82, Угорщина.