Декамевіт^® (Decamevit)

допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, маніт (Е421), магнію стеарат;
оболонка: суміш для плівкового покриття Opadry AMB II White: спирт полівініловий частково гідролізований, тальк, титану діоксид (Е171), гліцерол монокапрілокапрат, натрію лаурилсульфат; суміш для плівкового покриття Opadry ІІ Yellow: полідекстроза, тальк, хіноліновий жовтий алюмінієвий лак (Е104), гіпромелоза, мальтодекстрин, тригліцериди середнього ланцюга, титану діоксид (Е171).

Ретинолу ацетат - 6600 МО

Альфа-токоферолу ацетат - 10 мг

Кислота аскорбінова - 200 мг

Тіаміну гідрохлорид - 20 мг

Рибофлавін - 10 мг

Піридоксину гідрохлорид - 20 мг

Кислота фолієва - 2 мг

Нікотинамід - 50 мг

Рутин - 20 мг

Ціанокобаламін - 0,1 мг

Метіонін - 200 мг

фармакодинаміка. Полівітамінний лікарський засіб, властивості якого зумовлені вітамінами, що входять до його складу і беруть активну участь практично у всіх біохімічних реакціях організму. Раціонально підібраний склад сприяє виявленню більш вираженої та різносторонньої біологічної дії лікарського засобу.
Вітамін A (ретинолу ацетат) необхідний для розвитку клітин епітелію та синтезу зорового пігменту.
Вітамін Е (aльфа-токоферолу ацетат) — жиророзчинний вітамін, який має виражену антиоксидантну і радіопротекторну дію, бере участь у біосинтезі гема і білків, проліферації клітин та інших найважливіших процесах клітинного метаболізму, покращує споживання тканинами кисню, а також чинить ангіопротекторну дію, впливаючи на тонус і проникність судин, стимулюючи утворення нових капілярів.
Вітамін В₁ (тіаміну гідрохлорид) нормалізує функціональну активність нервової, серцево-судинної та травної систем.
Вітамін В₂ (рибофлавін) відіграє важливу роль у білковому, жировому та вуглеводному обміні, бере участь у підтримці нормальної гостроти зору, нормалізує функції шкіри.
Вітамін В₆ (піридоксину гідрохлорид) необхідний для регенерації шкірних покривів та клітин печінки, відновлення роботи нервової системи, поліпшує жировий обмін при атеросклерозі.
Вітамін С (аскорбінова кислота) відіграє важливу роль у регулюванні окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортання крові, регенерації тканин, нормальної проникності капілярів, утворенні стероїдних гормонів та складових сполучної тканини, сприяє підвищенню опірності організму інфекційним захворюванням.
Вітамін В_с (фолієва кислота), крім антианемічного впливу у період вагітності, захищає плід від впливу тератогенних факторів, бере участь в обміні та синтезі аміно- та нуклеїнових кислот.
Вітамін РР (нікотинамід) є специфічним протипелагричним засобом, поліпшує вуглеводний обмін.
Вітамін Р (рутин) — Р-вітаміноподібна водорозчинна речовина, флавоноїд. Рутин взаємодіє з аскорбіновою кислотою, бере участь у регуляції утворення колагену сполучної тканини, запобігає деполімеризації гіалуронової кислоти гіалуронідазою, активує тканинне дихання.
Незамінна амінокислота метіонін відіграє роль у синтезі ряду біологічно важливих сполук, активує ефекти гормонів, вітамінів та ферментів, знешкоджує токсичні продукти.
Вітамін В₁₂ (ціанокобаламін) впливає на процеси нормального дозрівання всіх клітин організму, особливо клітин крові та печінки, позитивно впливає на роботу нервової системи та печінки.
Фармакокінетика. Жиророзчинні вітаміни, які входять до складу лікарського засобу (вітамін А, вітамін Е), здатні депонуватися у тканинах. Водорозчинні вітаміни (вітаміни В₁, В₂, В₆, В₁₂, С, РР) перетворюються у коферменти і, з’єднуючись з апоферментом, входять до складу складних ферментів. Оскільки термін життя ферментів обмежений, то коферменти розпадаються і виводяться з організму у вигляді різних метаболітів. Жиророзчинні вітаміни також піддаються катаболізму і виводяться з організму, хоч і повільніше, ніж водорозчинні.

як лікувальний засіб при авітамінозі та гіповітамінозі, підвищеній потребі організму у вітамінах при таких станах:
• при фізичному і розумовому виснаженні;
• у літньому віці для оптимізації обміну речовин;
• для реконвалесценції у післяопераційний період, після тяжких захворювань, у тому числі інтоксикації різного генезу;
• при тривалій терапії антибіотиками.

лікарський засіб слід призначати з лікувальною метою внутрішньо після їди дорослим по 1 таблетці 1–2 рази на добу. Курс лікування зазвичай становить 20 днів. Залежно від показань можливі повторні курси з перервами між ними 2–3 міс.
Діти. У зв’язку з відсутністю даних щодо безпеки та ефективності лікарський засіб не застосовувати у дітей.

підвищена чутливість до будь-якого з компонентів лікарського засобу, тяжкі порушення функції нирок, подагра, гіперурикемія, еритремія, еритроцитоз, тромбоемболія, непереносимість фруктози, гіпервітаміноз А і Е, тиреотоксикоз, хронічний гломерулонефрит, хронічна серцева недостатність, саркоїдоз в анамнезі, активна пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, порушення обміну заліза або міді, тромбоз, схильність до тромбозів, тромбофлебіт, сечокам’яна хвороба, нелікований дефіцит кобаламіну, злоякісні анемії, злоякісні новоутворення.

лікарський засіб зазвичай добре переноситься, але іноді можуть виникати побічні реакції, переважно при застосуванні у високих дозах.
З боку імунної системи: в осіб з підвищеною чутливістю можливі алергічні реакції, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, гіпертермію; рідко — бронхоспазм в осіб з гіперчутливістю до вітамінів А, С, групи В.
З боку ендокринної системи: ураження інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія) та порушення синтезу глікогену аж до появи цукрового діабету.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, кропив’янка, свербіж, почервоніння шкіри, екзема.
З боку серцево-судинної системи: АГ/гіпотензія, дистрофія міокарда.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена збудливість, втомлюваність, порушення сну, сонливість, відчуття жару, депресія, занепокоєння і зміни настрою.
З боку ШКТ: диспептичні розлади, печія, відчуття гіркоти в роті, нудота, блювання, діарея, анорексія; рідко — можливе збільшення секреції шлункового соку.
З боку нирок та сечовидільної системи: ураження гломерулярного апарату нирок, кристалурія, утворення уратних, цистинових та/чи оксалатних конкрементів у нирках і сечовивідних шляхах, ниркова недостатність.
З боку обміну речовин: порушення обміну цинку, міді.
З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, тромбоутворення, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз; у пацієнтів із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази кров’яних тілець може виникати гемоліз еритроцитів, гемолітична анемія.
Інші: можливе забарвлення сечі в жовтий колір, пітливість, порушення зору.
При тривалому застосуванні лікарського засобу у високих дозах можливі подразнення слизової оболонки ШКТ, парестезія, гіперурикемія, транзиторне підвищення активності АсАТ, ЛДГ, ЛФ, зниження толерантності до глюкози, гіперглікемія, порушення функції нирок, сухість і тріщини на долонях і ступнях, випадіння волосся, себорейні висипання, тахікардія, аритмія.

жінкам, які застосовували ретинол у високих дозах (>10 000 МО), можна планувати вагітність не раніше ніж через 6–12 міс. Це пов’язано з тим, що впродовж цього часу існує ризик неправильного розвитку плода під впливом великого вмісту вітаміну А в організмі.
Можливе забарвлення сечі у жовтий колір, що є цілком нешкідливим фактором і пояснюється наявністю у лікарському засобі рибофлавіну.
З обережністю застосовувати пацієнтам із захворюваннями нирок, при тяжких ураженнях печінки, пептичній виразці шлунка і дванадцятипалої кишки в анамнезі, при гострому нефриті, декомпенсації серцевої діяльності, жовчнокам’яній хворобі, хронічному панкреатиті, ішемічній хворобі серця, цукровому діабеті; при захворюваннях, що супроводжуються втратою організмом кальцію.
Лікарський засіб слід з обережністю призначати пацієнтам із новоутвореннями (за винятком випадків, що супроводжуються мегалобластною анемією).
Препарат призначають з обережністю пацієнтам з анеміями невстановленої етіології, оскільки фолієва кислота може заважати діагностиці злоякісної анемії шляхом поліпшення гематологічних показників, дозволяючи при цьому прогресувати неврологічним ускладенням.
Також існує ризик розвитку нейропсихіатричних розладів (таких як депресія, занепокоєння і зміни настрою).
При застосуванні лікарського засобу у високих дозах або його тривалому застосуванні необхідно контролювати рівень АТ. Одночасне застосування лікарського засобу з лужним питтям зменшує всмоктування аскорбінової кислоти, тому не слід запивати його лужною мінеральною водою. Також всмоктування аскорбінової кислоти може порушуватися при кишковій дискінезії, ентериті та ахілії. З обережністю застосовувати для лікування пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Аскорбінова кислота може впливати на результати лабораторних досліджень. Наприклад, при визначенні вмісту в крові глюкози, білірубіну, активності трансаміназ, ЛДГ.
Не слід призначати високі дози лікарського засобу пацієнтам із підвищеним згортанням крові.
Оскільки аскорбінова кислота підвищує абсорбцію заліза, застосування у високих дозах може бути небезпечним для пацієнтів із гемохроматозом, таласемією, поліцитемією, лейкемією та сидеробластною анемією. Пацієнтам із високим вмістом заліза в організмі слід застосовувати лікарський засіб у мінімальних дозах.
Оскільки аскорбінова кислота має легку стимулювальну дію, не рекомендується застосовувати лікарський засіб наприкінці дня.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми. У період вагітності лікарський засіб не застосовується.
Доза вітаміну А не має перевищувати 5000 МО для вагітних і жінок, які планують завагітніти.
Під час годування грудьми застосовувати лише за рекомендацією лікаря.
Не слід застосовувати ретинол у високих дозах (>10 000 МО) жінкам у період годування грудьми у зв’язку із загрозою розвитку у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, гіпервітамінозу А.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Водіям та операторам складних механізмів слід враховувати імовірність таких побічних ефектів, як запаморочення, сонливість.

лікарський засіб не рекомендується призначати разом з іншими полівітамінами, оскільки можливе передозування останніх в організмі.
Застосування лікарського засобу у високих дозах знижують ефективність трициклічних антидепресантів, нейролептиків – похідних фенотіазину, канальцеву реабсорбцію амфетаміну, порушують виділення мексилетину нирками.
У зв’язку з можливістю розвитку гіпервітамінозу А не рекомендується поєднане застосування лікарського засобу з іншими препаратами, що містять вітамін А, або з пероральними ретиноїдами.
Ретинол знижує протизапальну дію глюкокортикоїдів. Не можна одночасно застосовувати з нітритами і холестираміном, тому що вони порушують всмоктування ретинолу.
Лікарські засоби, що містять залізо, пригнічують дію вітаміну Е. Вітамін Е не можна застосовувати разом із лікарськими засобами заліза, срібла, засобами, що мають лужне середовище (такими як натрію гідрокарбонат, трисамін), антикоагулянтами непрямої дії (такими як дикумарин, неодикумарин). Альфа-токоферолу ацетат посилює дію стероїдних та НПЗП (таких як натрію диклофенак, ібупрофен, преднізолон).
Тіаміну гідрохлорид, впливаючи на процеси поляризації у ділянці нервово-м’язових синапсів, може послаблювати курареподібну дію міорелаксантів.
Піридоксину гідрохлорид послаблює дію леводопи, запобігає виникненню чи зменшує вираженість токсичних проявів ізоніазиду та інших протитуберкульозних лікарських засобів.
При застосуванні сульфаніламідів короткої дії з аскорбіновою кислотою зростає ризик виникнення кристалурії. При одночасному застосуванні посилюється дія пеніциліну, підвищується всмоктування заліза, знижується ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів, посилюється абсорбція алюмінію (враховувати при одночасному лікуванні антацидами, що містять алюміній). Всмоктування аскорбінової кислоти зменшується при одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами, вживанні фруктових або овочевих соків, лужного пиття. Аскорбінову кислоту можна застосовувати лише через 2 год після ін’єкції дефероксаміну. Тривале застосування кислоти аскорбінової у високих дозах знижує ефективність лікування дисульфірамом. Аскорбінова кислота підвищує загальний кліренс етилового спирту. Лікарські засоби хінолонового ряду, кальцію хлорид, саліцилати, тетрацикліни, кортикостероїди при тривалому застосуванні зменшують запаси аскорбінової кислоти в організмі. Аскорбінова кислота посилює виділення оксалатів із сечею та підвищує ризик кристалурії при лікуванні саліцилатами.
Рибофлавін несумісний зі стрептоміцином і знижує ефективність антибактеріальних лікарських засобів (окситетрацикліну, доксицикліну, еритроміцину, тетрацикліну і лінкоміцину). Трициклічні антидепресанти, іміпрамін та амітриптилін інгібують метаболізм рибофлавіну, особливо у тканинах серця.
Фолієва кислота знижує концентрації фенітоїну у плазмі крові, з іншими протиепілептичними засобами, зокрема фенобарбіталу, що спричиняє взаємне зниження клінічної ефективності.
Етанол, циклосерин, глутетимід та метотрексат можуть впливати на метаболізм фолату. Засвоєння фолієвої кислоти зменшується при одночасному застосуванні з анальгетиками, протисудомними препаратами, антацидами, сульфаніламідами, антибіотиками, цитостатиками. Випадки зниження чи зміни абсорбції можуть з’явитися при одночасному застосуванні холестираміну і фолієвої кислоти. Тому препарат потрібно приймати за 1 год до або через 4–6 год після прийому холестираміну. Не можна застосовувати разом із мінеральними кислотами, відновниками, оскільки відбувається інактивація фолієвої кислоти.

симптоми. При передозуванні лікарським засобом можуть виникати диспептичні явища (нудота, блювання, діарея, біль в епігастрії), алергічні реакції (свербіж, шкірні висипання), зміни з боку шкіри і волосся, порушення функції печінки, головний біль, сонливість, в’ялість, гіперемія обличчя, дратівливість, підвищена збудливість ЦНС, що може спричинити судоми.
Лікування. Припинення застосування лікарського засобу. Терапія симптоматична.
При тривалому застосуванні у високих дозах можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що потребує контролю за станом останньої. Передозування може призвести до змін ниркової екскреції аскорбінової та сечової кислот під час ацетилювання сечі з ризиком випадання в осад оксалатних конкрементів.

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.