Тизин^® Ксило краплі (Tyzine^® Xylo drops)

Ксилометазоліну гідрохлорид - 0,1 %

фармакодинамічні властивості.
Ксилометазолін, похідне імідазоліну, є α-адренергічним симпатоміметиком. Він надає судинозвужувальну дію і тим самим зменшує набряк слизових оболонок. Початок дії спостерігається в перші 5-10 хв. та проявляється полегшенням носового дихання та кращому відтоку слизу.
Фармакокінетичні властивості.
Дія препарату починається приблизно від 30 сек до декількох хвилин та триває протягом декількох годин — в середньому 6-8 год.
Інколи, при інтраназальному введенні, кількість поглиненої активної речовини може бути достатньою для виникнення системних ефектів, напр. з боку ЦНС та серцево-судинній системі.
Дані фармакокінетичних досліджень на людях відсутні.
Доклінічні дані щодо безпеки
Дослідження бактеріальної мутагенності in vitro було негативним. Немає даних про канцерогенність. Тератогенних ефектів у щурів та кроликів не спостерігалося. Дози вище терапевтичного рівня були ембріолетальними або призводили до зниження росту плода. У щурів гальмувалося продукування молока. Ознак проблем з фертильністю немає.

для полегшення симптомів закладеності носа при гострому риніті, пов’язаному з ГРВІ/грипом, синуситі, алергічному/неалергічному риніті.

діти у віці 2-6 років — по 1-2 краплі 0,05% р–н Тизин^® Ксило в кожний носовий хід до 3 разів на добу.
Діти у віці 6-12 років — по 2-3 краплі 0,05% р–н Тизин^® Ксило в кожний носовий хід до 3 разів на добу.
Діти у віці старше 12 років — по 2-3 краплі 0,1% р–н Тизин^® Ксило в кожний носовий хід до 3 разів на добу.
Тривалість лікування — не довше 7 днів поспіль.

– підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-яких допоміжних речовин;
– сухе запалення слизової носа (rhinitis sicca);
– стан після транссфеноїдної гіпофізектомії або інших хірургічних процедур на твердій мозкій оболонці.

порушення з боку імунної системи.
Нечасто: реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, висип, свербіж)
порушення з боку нервової системи:.
Дуже рідко: неспокій, безсоння, втома (сонливість), головний біль, запаморочення, нудота, галюцинації (насамперед у дітей).
Порушення з боку серця.
Рідко: серцебиття, тахікардія, гіпертонія.
Дуже рідко: аритмія.
Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння.
Часто: печіння і сухість слизової носа, чхання.
Нечасто: після зменшення ефекту посилюється набряк слизової, носові кровотечі.
Порушення з боку опорно-рухового апарату, сполучної тканини та кісток.
Дуже рідко: судоми (особливо у дітей).

цей медикамент слід застосовувати лише після ретельного розгляду ризиків та переваг у пацієнів:
— які отримували лікування інгібіторами МАО та іншими препаратами, які потенційно підвищують АТ;
— з підвищеним внутрішньоочним тиском, зокрема закритокутовою глаукомою;
— з важким серцево-судинним захворюванням (напр, ІХС, АГ);
— з феохромоцитомою;
— з метаболічними порушеннями (напр, гіпертиреоз, цукровий діабет);
— з порфірією;
— гіперплазією простати.

комбіноване використання ксилометазоліну та трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, антигіпертензивних ЛЗ може призвести до підвищення АТ. Тому таке комбіноване використання слід уникати.

при інтоксикації можливе чергування з періодами депресії ЦНС і серцево-судинної системи. Симптоми стимуляції ЦНС включають занепокоєння, збудження, галюцинації та судоми. Симптоми депресії ЦНС є зниження температури тіла, млявість, сонливість та кома.
Іншими симптомами можуть бути: міоз, мідріаз, лихоманка, блідість, ціаноз, нудота, тахікардія, брадикардія, серцева аритмія, зупинка серця, гіпертонія, шокова гіпотензія, набряк легенів, порушення дихання та апное.
Особливо у дітей передозування часто призводить до домінуючих ефектів з боку ЦНС, таких як судоми та кома, брадикардія, апное та гіпертонія.
Терапевтичні заходи.
Введення абсорбенту, сульфату натрію (лаксани) або промивання шлунка (у великих кількостях) повинно бути негайним, оскільки всмоктування ксилометазоліну може бути швидким. Для зниження АТ може бути призначений неселективний α-блокатор.
Вазопресори протипоказані. При необхідності протисудомна терапія та киснева вентиляція легень.

при температурі не вище 25 °C.