Камірен таблетки 4 мг блістер, №30 Лікарський препарат

діюча речовина: доксазозин;

1 таблетка містить 2 мг або 4 мг доксазозину у вигляді доксазозину мезилату;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, натрію лаурилсульфат.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 2 мг: білі круглі, плоскі таблетки з рискою з одного боку та скошеними краями. Таблетка може бути поділена на дві рівні частини;

таблетки по 4 мг: білі круглі, плоскі таблетки з рискою з одного боку та скошеними краями. Таблетка може бути поділена на дві рівні частини.

Селективний антагоніст α₁-адренорецепторів.

Код АТХ С02С А04.

Фармакодинаміка.

Артеріальна гіпертензія

Механізм дії

Доксазозин є сильним та селективним антагоністом постсинаптичних α₁-адренорецепторів. Блокування цих рецепторів призводить до зниження системного артеріального тиску. Лікарський засіб Камірен призначений для перорального застосування 1 раз на добу пацієнтам, хворим на ессенціальну артеріальну гіпертензію.Фармакодинамічні ефекти.

Було продемонстровано, що лікарський засіб Камірен не спричиняє небажаних метаболічних ефектів і його можна застосовувати пацієнтам із цукровим діабетом, подагрою або інсулінорезистентністю.

Доксазозин також можна призначати пацієнтам із бронхіальною астмою, гіпертрофією лівого шлуночка та пацієнтам літнього віку. Застосування препарату сприяє зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка, пригнічує агрегацію тромбоцитів та підсилює активність тканинного активатора плазміногену. Крім того, застосування доксазозин підвищує чутливість до інсуліну у тих пацієнтів, у яких така чутливість є порушеною.

Також у довгострокових дослідженнях було продемонстровано, що на додаток до антигіпертензивної дії застосування лікарського засобу Камірен спричиняє помірне зниження концентрації загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів у плазмі крові, тому лікарський засіб може бути особливо корисний пацієнтам, хворим на артеріальну гіпертензію та гіперліпідемію.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)

Призначення доксазозину хворим із симптомами ДГПЗ призводить до значного поліпшення уродинаміки, зменшення проявів і симптомів захворювання. Таку дію препарату пов’язують із селективною блокадою α₁-адренорецепторів, які знаходяться у м’язовій стромі та капсулі передміхурової залози, а також у шийці сечового міхура.

Доксазозин є сильним блокатором α₁-адренорецепторів підтипу ІА, які становлять близько 70% усіх підтипів рецепторів, що є у передміхуровій залозі. Саме цим пояснюється дія препарату у пацієнтів з ДГПЗ.

Доксазозин показав стабільну ефективність та безпеку під час тривалого лікування пацієнтів з ДГПЗ (до 48 місяців).

Фармакокінетика.

Всмоктування

Після застосування внутрішньо у терапевтичних дозах у людини (чоловіки молодого віку або люди літнього віку будь-якої статі) Камірен добре всмоктується з біодоступністю приблизно ⅔ дози; концентрація препарату у крові досягає піку приблизно через 2 години після прийому.

Біотрансформація/виведення

Приблизно 98% доксазозину зв’язується з білками плазми крові. Доксазозин екстенсивно метаболізується в організмі людини та у досліджуваних експериментальних тварин, і виводиться з організму переважно з калом.

Середній період напіввиведення препарату з плазми становить 22 години, що дає можливість приймати препарат 1 раз на добу.

При пероральному застосуванні доксазозину концентрація метаболітів у плазмі крові є низькою. Концентрація у плазмі крові найактивнішого (6'-гідрокси) метаболіту у людини в 40 разів нижча за плазмову концентрацію первинної сполуки, що свідчить про те, що антигіпертензивна дія препарату зумовлена переважно доксазозином.

При пероральному застосуванні доксазозину концентрація метаболітів у плазмі крові є низькою. Концентрація у плазмі крові найактивнішого (6'-гідрокси) метаболіту у людини в 40 разів нижча за плазмову концентрацію первинної сполуки, що свідчить про те, що антигіпертензивна дія препарату зумовлена переважно доксазозином.

Існують лише обмежені дані щодо застосування препарату пацієнтам із порушеннями функції печінки та щодо впливу лікарських засобів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидину). У клінічному дослідженні з участю 12 пацієнтів із помірною печінковою дисфункцією однократне застосування доксазозину призвело до підвищення AUC на 43% та зменшення видимого кліренсу при пероральному застосуванні на 40%. Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушень функції печінки доксазозин слід застосовувати з особливою обережністю (див. розділ «Особливості застосування»).

Через те, що лікарський засіб метаболізується переважно у печінці, застосування доксазозину пацієнтам з порушеною функцією печінки слід здійснювати з обережністю.

Доксазозин переважно метаболізується шляхом О-деметилювання та гідроксилювання.

Фармакокінетичні показники у пацієнтів з нирковою недостатністю не показали істотних змін порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок.

Артеріальна гіпертензія

Камірен показаний для лікування артеріальної гіпертензії, можна застосовувати як засіб першого ряду для більшості пацієнтів з метою контролю артеріального тиску. Для пацієнтів, у яких не вдається досягти адекватного зниження артеріального тиску із застосуванням одного антигіпертензивного препарату, доксазозин можна застосовувати у комбінації з іншими лікарськими засобами, такими як тіазидні діуретики, β-блокатори, антагоністи кальцію або з інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)

Препарат показаний для усунення затримки відтоку сечі та симптомів, пов’язаних із ДГПЗ. Хворим на ДГПЗ можна призначати Камірен як при наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальному артеріальному тиску.

• Підвищена чутливість до діючої речовини, похідних хіназоліну (наприклад, празозину, теразозину) або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
• ДГПЗ та супутня обструкція верхніх сечовивідних шляхів, хронічні інфекції сечовивідних шляхів та наявність каменів у сечовому міхурі.
• Артеріальна гіпотензія (стосується тільки пацієнтів із ДГПЗ).
• Випадки ортостатичної гіпотензії в анамнезі.
• Доксазозин у якості монотерапії протипоказаний пацієнтам із переповненням сечового міхура або анурією із прогресуючою нирковою недостатністю або без неї.

Інгібітори фосфодіестерази-5 (ФДЕ-5) (наприклад, силденафіл, тадалафіл, варденафіл).

Застосування доксазозину на тлі застосування інгібіторів PDE-5 слід здійснювати з обережністю, адже у деяких пацієнтів можуть виникнути симптоми артеріальної гіпотензії. Дослідження доксазозину у лікарських формах із тривалим вивільненням діючої речовини не проводились.

Інше

Більша кількість доксазозину у плазмі крові (98%) зв’язується з білками. Результати дослідження in vitro з використанням плазми крові людини свідчать, що доксазозин практично не впливає на зв’язування з білками таких препаратів як дигоксин, варфарин, фенітоїн та індометацин.

Клінічний досвід вказує на відсутність негативних взаємодій при одночасному застосуванні доксазозину та тіазидних діуретиків, фуросеміду, β-блокаторів, нестероїдних протизапальних засобів, антибіотиків, гіпоглікемічних препаратів для перорального застосування, сечогінних лікарських засобів та антикоагулянтів. Проте дані формальних досліджень із вивчення лікарської взаємодії відсутні.

Дослідження in vitro вказують на те, що доксазозин є субстратом цитохрому P450 3A4 (CYP 3A4). Слід з обережністю призначати доксазозин одночасно з потужними інгібіторами CYP 3A4, наприклад кларитроміцином, індинавіром, ітраконазолом, кетоконазолом, нефазодоном, нелфінавіром, ритонавіром, саквінавіром, телітроміцином або вориконазолом (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Доксазозин потенціює гіпотензивну дію інших α-адреноблокаторів, а також інших антигіпертензивних засобів.

За результатами клінічного дослідження з участю здорових добровольців чоловічої статі, однократне застосування доксазозину у дозі 1 мг у перший день чотирьохдобового курсу перорального застосування циметидину (400 мг 2 рази на добу) призводило до підвищення середнього рівня AUC доксазозину на 10% і не спричиняло жодних статистично значущих змін середньої C_max та середнього періоду напіввиведення доксазозину. Таке підвищення середнього рівня AUC доксазозину на 10% на тлі застосування циметидину знаходиться у межах міжіндивідуальної варіабельності (27%) середніх рівнів AUC доксазозину порівняно з плацебо.

Ортостатична гіпотензія/синкопе.

Застосування при гострих серцевих захворюваннях

Як і інші антигіпертензивні засоби, що розширюють судини, доксазозин слід з обережністю застосовувати пацієнтам із наступними гострими серцевими захворюваннями:

• легеневий набряк, спричинений аортальним або мітральним стенозом;
• гіперсистолічна серцева недостатність;
• правошлуночкова серцева недостатність, зумовлена тромбоемболією легеневої артерії або перикардіальним випотом;
• лівошлуночкова серцева недостатність з низьким тиском наповнення.

Застосування при порушенні функцій печінки.

Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушення функцій печінки доксазозин слід призначати з особливою обережністю (див. розділ «Особливості застосування»). Через відсутність клінічного досвіду застосування препарату пацієнтам із печінковою недостатністю тяжкого ступеня, призначення препарату цій категорії пацієнтів не рекомендується.

Застосування пацієнтам під час хірургічного видалення катаракти.

У деяких пацієнтів, які приймали тамсулозин на час проведення хірургічного видалення катаракти або до операції, під час втручання спостерігався розвиток інтраопераційного синдрому атонічної райдужної оболонки (IFIS, варіант синдрому вузької зіниці). Повідомлялося про окремі випадки розвитку такого побічного ефекту і при застосуванні інших α₁-блокаторів, тому не можна виключати можливість розвитку цього ефекту для інших препаратів даного класу лікарських засобів. Через те, що IFIS може призводити до підвищення частоти процедурних ускладнень під час проведення операції, при підготовці до неї слід повідомити хірургам-офтальмологам, чи застосовує або застосовував пацієнт блокатори α₁-адренорецепторів.

Застосування разом з інгібіторами ФДЕ-5.

Застосовувати доксазозин разом з інгібіторами фосфодіестерази-5 (наприклад, силденафіл, тадалафіл та варденафіл) слід з обережністю, оскільки ці лікарські засоби спричиняють вазодилатацію, а отже — можуть спричинити у деяких пацієнтів симптоматичну гіпотензію. Для зменшення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії рекомендується розпочинати терапію препаратами групи інгібіторів фосфодіестерази-5 тільки за умови, якщо на тлі застосування α-блокаторів пацієнт має стабільну гемодинаміку. Крім того, рекомендується розпочинати терапію інгібіторами фосфодіестерази-5 з найменшої можливої дози та витримувати 6-годинний інтервал між застосуванням доксазозину та інгібіторів фосфодіестерази-5. Досліджень доксазозину у лікарських формах із тривалим вивільненням діючої речовини не проводили.

Пріапізм.

У період після виходу препарату на ринок під час застосування α₁-блокаторів, у тому числі доксазозину надходили повідомлення про випадки тривалої ерекції та пріапізму. У випадку ерекції, що триває більше 4 годин, пацієнту слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо негайно не розпочати лікування пріапізму, виникає ушкодження тканини статевого члена, що може призвести до незворотної втрати потенції.

Скринінг на рак передміхурової залози.

Карцинома передміхурової залози спричиняє багато симптомів, що асоціюються із ДГПЗ, до того ж ці два захворювання можуть співіснувати. Тому слід виключити наявність карциноми передміхурової залози перш ніж починати терапію доксазозином з приводу симптомів ДГПЗ.

Особливі попередження щодо допоміжних речовин

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати даний препарат.

Доксазозин можна приймати або вранці, або ввечері.

Артеріальна гіпертензія

Діапазон доз для доксазозину становить 1–16 мг на добу. Рекомендується розпочинати терапію з 1 мг 1 раз на добу; цей режим використовується протягом 1–2 тижнів з метою мінімізації ризику потенційної постуральної гіпертензії та/або синкопе. Через 1–2 тижні дозу можна збільшити до 2 мг 1 раз на добу. Якщо необхідно, щоденну дозу можна послідовно збільшити через такі ж самі інтервали до 4 мг, 8 мг та 16 мг; при цьому необхідно контролювати терапевтичну відповідь у пацієнтів з метою досягнення бажаного зниження артеріального тиску. Звичайна доза становить 2–4 мг на добу.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)

Рекомендована початкова доза доксазозину становить 1 мг 1 раз на добу; цей дозовий режим використовується з метою мінімізації ризику виникнення постуральної гіпотензії та/або синкопе. Залежно від індивідуальних параметрів уродинаміки та симптоматики ДГПЗ у пацієнтів дозу можна збільшити до 2 мг і далі до 4 мг. Максимальна рекомендована доза становить 8 мг. Рекомендований інтервал підвищення дози становить 1–2 тижні. Зазвичай рекомендована доза становить 2–4 мг на добу.

Застосування пацієнтам літнього віку: звичайна доза для дорослих.

Застосування при нирковій недостатності: слід застосовувати звичайні дози для дорослих, оскільки фармакокінетичні параметри препарату при порушенні функції нирок не змінюються.

Камірен не виводиться з організму за допомогою гемодіалізу.

Печінкова недостатність: на даний час інформація щодо застосування препарату пацієнтам із порушеннями функції печінки та щодо впливу препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидину), є обмеженою. Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушень функції печінки препарат слід призначати з обережністю.

Пацієнти з артеріальною гіпертензією

ВагітністьЧерез відсутність відповідних та добре контрольованих досліджень у період вагітності або годування груддю безпека доксазозину для цих категорій пацієнтів не встановлена. Тому препарат слід застосовувати лише тоді, коли потенційні переваги лікування, з точки зору лікаря, виправдовують потенційний ризик.

Хоча в дослідженнях на тваринах препарат не виявляв тератогенної дії, його застосування в дуже високих дозах, що приблизно в 300 разів перевищували максимальну рекомендовану дозу для людини, призводило до зниження тривалості життя плода.

Годування груддю

Дослідження на щурах, які отримували одноразову пероральну дозу радіоактивного доксазозину у період лактації, визначили, що доксазозин накопичується у молоці щурів, при цьому максимальна концентрація у молоці приблизно у 20 разів перевищує концентрацію у плазмі матері.

Наявні дані у людей дуже обмежені, проте, продемонстровано, що виділення доксазозину у материнське молоко є дуже незначним (відносна доза для дитини становить менше 1%). Ризик для новонародженого або немовляти не можна виключити, тому доксазозин слід застосовувати лише тоді, коли за думкою лікаря потенційна користь переважає потенційний ризик.

Пацієнти із ДГПЗ

Інформація у даному розділі не стосується пацієнтів із ДГПЗ.

Здатність керувати автомобілем та механізмами може погіршитися, особливо на початку лікування доксазозином.

Камірен не рекомендується призначати дітям, оскільки безпеку та ефективність цього препарату у педіатричній практиці не вивчали.

Якщо передозування спричинило артеріальну гіпотензію, хворого слід негайно покласти на спину, опустивши голову вниз. При необхідності можна вжити інших симптоматичних заходів. Враховуючи високий ступінь зв’язування доксазозину з білками крові, діаліз неефективний.

Якщо симптоматичних заходів недостатньо, для лікування шоку першочергово слід застосувати плазмозамінники. Після цього при необхідності слід застосувати судинозвужувальні препарати. Слід спостерігати за станом функції нирок та при необхідності застосовувати підтримуючі заходи.

Артеріальна гіпертензія.

У клінічних дослідженнях з участю пацієнтів з артеріальною гіпертензію найчастіше зустрічалися побічні реакції постурального типу (які у рідкісних випадках супроводжувалися втратою свідомості), або неспецифічні побічні реакції.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози.

За даними контрольованих клінічних досліджень, у пацієнтів із ДГПЗ спостерігався такий самий профіль побічних реакцій, як і у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Для оцінки частоти виникнення побічних дій використовується наступна класифікація: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 і < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 і < 1/100), рідко (≥ 1/10000 і < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).

Звітування про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакції реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану систему фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

5 років.

Лікарський засіб не потребує спеціальних умов зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

10 таблеток у блістері; по 2 або по 3 блістери у картонній коробці.

За рецептом.

КРКА, д.д., Ново место, Словенія/КRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.