Камірен (Kamiren)

діюча речовина: 1 таблетка містить 1 мг, 2 мг або 4 мг доксазозину у вигляді доксазозину мезилату;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, натрію лаурилсульфат.

Таблетки.

Селективний антагоніст α₁-адренорецепторів.

Код АТС С02С А04.

Артеріальна гіпертензія

Препарат показаний для лікування артеріальної гіпертензії і може застосовуватися як засіб першого ряду для більшості хворих з метою контролю артеріального тиску. У пацієнтів, у яких не вдається досягти адекватного зниження артеріального тиску із застосуванням одного антигіпертензивного препарату, доксазозин може бути застосований у комбінації з іншими лікарськими засобами, такими як тіазидні діуретики, бета-блокатори, антагоністи кальцію, або з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)

Препарат показаний для усунення затримки відтоку сечі та симптомів, пов'язаних з ДГПЗ. Хворим на ДГПЗ можна призначати Камірен як за наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальному артеріальному тиску. При призначенні препарату хворим з ДГПЗ і нормальним артеріальним тиском зміни останнього несуттєві. Хворим з артеріальною гіпертензією та ДГПЗ можна проводити ефективну монотерапію Каміреном.

• Підвищена чутливість до хіназолінів, доксазозину або до будь-якого іншого компонента препарату.
• Пацієнтам з ДГПЗ та супутньою обструкцією верхніх сечовивідних шляхів, хронічними інфекціями сечовивідних шляхів та наявністю каменів в у сечовому міхурі.
• Пацієнтам з артеріальною гіпотензією (тільки для пацієнтів з ДГПЗ).
• Пацієнтам із випадками ортостатичної гіпотензії в амнезі.
• Доксазозин у якості монотерапії протипоказаний пацієнтам із переповненням сечового міхура або анурією із прогресуючою нирковою недостатністю або без неї.

Доксазозин можна приймати або вранці, або ввечері.

Артеріальна гіпертензія

Діапазон доз для доксазозину становить 1–16 мг на добу. Рекомендується починати терапію з 1 мг один раз на добу; цей режим використовується протягом 1–2 тижнів з метою мінімізації ризику потенційної постуральної гіпертензії та/або синкопе. Через 1–2 тижні доза може бути збільшена до 2 мг один раз на добу. Якщо необхідно, щоденна доза може бути послідовно збільшена через такі ж самі інтервали до 4 мг, 8 мг та 16 мг; при цьому необхідно контролювати терапевтичну відповідь у пацієнтів з метою досягнення бажаного зниження артеріального тиску. Звичайна доза становить 2–4 мг на добу.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

Рекомендована початкова доза доксазозину становить 1 мг 1 раз на добу; цей дозовий режим використовується з метою мінімізації ризику виникнення постуральної гіпотензії та/або синкопе. Залежно від індивідуальних параметрів уродинаміки та симптоматики ДГПЗ у пацієнтів доза може бути збільшена до 2 мг і далі до 4 мг. Максимальна рекомендована доза становить 8 мг. Рекомендований інтервал підвищення дози становить 1–2 тижні. Звичайна рекомендована доза становить 2–4 мг на добу.

Застосування людям літнього віку: звичайна доза для дорослих.

Застосування при нирковій недостатності: зважаючи на те, що фармакокінетичні параметри практично незмінні у пацієнтів з нирковою недостатністю та відсутні повідомлення про погіршення вихідної ниркової функції при застосуванні доксазозину, більшості пацієнтів можна застосовувати звичайний режим дозування.

Печінкова недостатність: слід дотримуватись обережності при призначенні доксазозину хворим з порушенням функції печінки.

Артеріальна гіпертензія

Найбільш розповсюджені небажані реакції, пов'язані з доксазозином, були постурального типу (дуже рідко зустрічалося синкопе) або були неспецифічними та включали:

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота.

З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль, постуральне запаморочення, втрата свідомості, сонливість.

З боку дихальної системи: риніт.

З боку організму в цілому: астенія, набряки, відчуття втоми, нездужання, грипоподібні симптоми.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

Досвід застосування доксазозину показав практично такі ж самі небажані ефекти, що і під час застосування при артеріальній гіпертензії.

Можливе виникнення наступних додаткових типів небажаних реакцій:

Інфекції та зараження: інфекції дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія, артеріальна гіпотензія.

З боку органів слуху та лабіринту: шум у вухах, вертиго.

З боку органів зору: порушення чіткості зору, інтраопераційний синдром атонічної райдужки.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, запор, діарея, диспепсія, метеоризм, сухість у роті, блювання, гастроентерит.

З боку гепатобіліарної системи: холестаз, гепатит, жовтяниця.

З боку імунної системи: алергічні реакції.

З боку метаболізму та обміну речовин: анорексія, подагра, підвищення апетиту.

З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: aртралгія, біль у спині, м'язові спазми, слабкість м'язів, міалгія.

З боку нервової системи: гіпестезія, парестезія, тремор, інсульт.

З боку психіки: ажитація, підвищена тривожність, депресія, безсоння, нервозність.

З боку сечостатевої системи: дизурія, гематурія, порушення сечовипускання, збільшення частоти сечовипускання, ніктурія, поліурія, нетримання сечі, інфекції сечовивідних шляхів.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія, імпотенція, пріапізм, затримка еяколяції, ретроградна еякуляція.

З боку дихальної системи: посилення бронхоспазму, кашель, задишка, носова кровотеча, бронхіт.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція, свербіж, пурпура, висип на шкірі, кропив'янка.

З боку судин: припливи крові з відчуттям жару, постуральна гіпотензія, артеріальна гіпертензія.

Інші дослідження: порушення печінкових лабораторних параметрів, збільшення маси тіла.

З боку організму в цілому: біль.

Нижче перелічені інші побічні реакції, які зустрічалися у хворих з артеріальною гіпертензією: брадикардія, тахікардія, відчуття серцебиття, загруднинний біль, стенокардія, інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу, серцеві аритмії.

Якщо передозування спричинило артеріальну гіпотензію, хворого необхідно негайно покласти на спину, опустивши голову донизу. При необхідності можна вжити інших симптоматичних заходів. Враховуючи високий ступінь зв'язування доксазозину з білками крові, діаліз не показаний.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Через відсутність відповідних та добре контрольованих досліджень у період вагітності або годування груддю безпечність доксазозину у цих категорій пацієнтів не встановлена.

Хоча в дослідженнях на тваринах препарат не виявляв тератогенної дії, його застосування в дуже високих дозах, що приблизно в 300 разів перевищували максимальну рекомендовану дозу для людини, приводило до зниження тривалості життя плода.

Оскільки клінічна безпека препарату не вивчалася, застосування препарату протипоказано у період годування груддю. При необхідності застосування доксазозину слід припинити годування груддю.

Діти.

Камірен не рекомендується призначати дітям, оскільки безпека та ефективність цього препарату у педіатричній практиці не вивчалися.

Постуральна гіпотензія/синкопе

Як і для всіх альфа-блокаторів, у незначного відсотка пацієнтів може спостерігатися постуральна гіпотензія, яка проявляється у запамороченні та слабкості, у дуже рідкісних випадках може спостерігатися втрата свідомості (синкопе), що виникла у результаті розпочатої терапії.

Призначаючи терапію будь-яким ефективним альфа-блокатором, пацієнту слід повідомити, як уникнути симптомів, що пов'язані з постуральною гіпотензією, та які заходи він повинен вжити.

Пацієнти повинні бути попереджені про можливість виникнення вищевказаних ситуацій, у результаті яких може настати запаморочення та втрата свідомості протягом початкової терапії доксазозином.

Застосування при порушенні функції печінки

Через відсутність клінічного досвіду застосування препарату пацієнтам із функції печінки тяжкого ступеня призначення препарату цій категорії пацієнтів не рекомендується.

Інтраопераційний синдром атонічної райдужки

Під час оперативного втручання з приводу каракти у пацієнтів, які приймають або приймали блокатори α₁-рецепторів, спостерігався інтраопераційний синдром атонічної райдужки (Intraoperative Floppy Iris Syndrome — IFIS — варіант синдрому малої зіниці). Оскільки IFIS може спричинити технічні труднощі, під час виконання оперативного втручання необхідно попередити хірурга-офтальмолога про поточний прийом блокаторів α₁-рецепторів або прийом цих препаратів у минулому перед операцією.

Застосування при гострих серцевих захворюваннях

Як інші антигіпертензивні засоби. Що розширюють судини. Доксазозин слід з обережністю застосовувати пацієнтам із наступними гострими серцевими захворюваннями:

• легеневий набряк, спричинений аортальним або мі тральним стенозом;
• гіперсистолічна серцева недостатність;
• правошлункова серцева недостатність, обумовлена тромбоемболією легеневої артерії або перикардіальним випотом;
• лівошлункова серцева недостатність з низьким тиском наповнення;

Застосування разом з інгібіторами ФДЕ-5

Для зменшення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії рекомендується розпочинати терапію препаратами групи інгібіторів фосфодіестерази-5 (наприклад силденафіл, тадалафіл та варденафіл) тільки за умови, якщо на фоні застосування α-блокаторів пацієнт має стабільну гемодинаміку. Крім того рекомендується розпочинати терапію інгібіторами фосфодіестерази-5 з найменшої можливої дози та витримувати 6-годинний інтервал між застосуванняям доксазозину та інгібіторів фосфодіестерази-5. Дослідження доксазозину у лікарських формах із тривалим вивільненням діючої речовини не проводились.

Додаткова інформація про деякі інгредієнти препарату Камірен

Камірен містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід приймати цей препарат.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Здатність керувати автомобілем та механізмами може погіршитися, особливо на початку лікування доксазозином.

Застосування з інгібіторами ФДE-5 (фосфодіестераза, 5-й тип)

Застосування доксазозину на тлі застосування інгібіторів ФДE-5 повинно здійснюватися з обережністю, адже у деяких пацієнтів можуть виникнути симптоми артеріальної гіпотензії.

Інше

Більша кількість доксазозину у плазмі крові (98%) зв'язується з білками. Доксазозин практично не впливає на зв'язування з білками таких препаратів, як дигоксин, варфарин, фенітоїн та індометацин. Клінічний досвід вказує на відсутність негативних взаємодій при одночасному застосуванні доксазозину та тіазидних діуретиків, фуросеміду, β-блокаторів, нестероїдних протизапальних засобів, антибіотиків, гіпоглікемічних препаратів для перорального застосування, сечогінних лікарських засобів та антикоагулянтів.

Доксазозин потенціює гіпотензивну дію інших α-адреноблокаторів, а також інших антигіпертензивних засобів.

Фармакодинаміка.

Артеріальна гіпертензія

Застосування доксазозину хворим з артеріальною гіпертензією призводить до клінічно значущого зниження артеріального тиску внаслідок зменшення периферичного опору судин. Цей ефект пов'язують із селективною блокадою a₁-адренорецепторів, що знаходяться у судинах. Зазвичай максимальне зниження артеріального тиску спостерігається протягом 2–6 годин після прийому разової дози препарату. У хворих з артеріальною гіпертензією артеріальний тиск під час лікування доксазозином був однаковим у положенні лежачи і стоячи.

На відміну від неселективних a₁-адреноблокаторів, при тривалому лікуванні доксазозином толерантність до препарату не розвивається.

При застосуванні препарату 1 раз на добу клінічно значущий гіпотензивний ефект зберігається протягом 24 годин. Стабільний ефект зниження артеріального тиску спостерігається через кілька тижнів регулярного прийому.

Доксазозин має сприятливий вплив на ліпіди крові зі значним підвищенням відношення ліпідів високої щільності до загального рівня та суттєвого зменшення сумарної кількості тригліцеридів та загального рівня холестерину. Це дає йому переваги над діуретиками та β-адреноблокаторами, які чинять негативний вплив на ці параметри.

При тривалому застосуванні препарату зрідка спостерігалися збільшення активності реніну у плазмі крові та тахікардія.

Враховуючи встановлений зв'язок артеріальної гіпертензії та порушень ліпідного обміну з ішемічною хворобою серця, сприятлива дія доксазозину одночасно на артеріальний тиск і рівень атерогенних ліпідів спричиняє зниження ризику розвитку ішемічної хвороби серця.

Лікування із застосуванням доксазозину мало результатом зменшення лівошлуночкової гіпертрофії, інгібування агрегації тромбоцитів та підвищення активності у тканинах плазміногену. Крім того, доксазозин поліпшував чутливість периферичних тканин до інсуліну у пацієнтів, у яких вона порушена.

Для доксазозину практично відсутні небажані метаболічні ефекти і його можна застосовувати пацієнтам, хворим на бронхіальну астму, цукровий діабет, подагру, з лівошлуночковою дисфункцією.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією було показано, що лікування доксазозином пов'язано з поліпшенням стану еректильної дисфункції. У пацієнтів, які приймали доксазозин, зареєстрована менша кількість нових випадків еректильних дисфункцій порівняно з пацієнтами, які приймали інші антигіпертензивні засоби.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)

Призначення доксазозину хворим із симптомами ДГПЗ призводить до значного поліпшення уродинаміки, зменшення проявів і симптомів захворювання. Таку дію препарату пов'язують із селективною блокадою α₁-адренорецепторів, що знаходяться у м'язовій стромі та капсулі передміхурової залози, а також у шийці сечового міхура.

Доксазозин є сильним блокатором α₁-адренорецепторів підтипу ІА, що становлять близько 70% усіх підтипів рецепторів, що є у передміхуровій залозі. Саме цим пояснюється дія препарату у пацієнтів з ДГПЗ.

Доксазозин показав стабільну ефективність та безпечність під час тривалого лікування пацієнтів з ДГПЗ (аж до 48 місяців).

Фармакокінетика.

Всмоктування. Після застосування внутрішньо у терапевтичних дозах Камірен добре всмоктується; концентрація препарату у крові досягає піку приблизно через 2 години після прийому.

Біотрансформація/виведення

Виведення з плазми крові є двофазним, з кінцевим періодом напіввиведення 22 години, що дає змогу призначати препарат 1 раз на добу. Доксазозин піддається активній біотрансформації; лише менше 5% дози виводиться у незміненому стані.

У пацієнтів з нирковою недостатністю відсутні суттєві фармакокінетичні особливості порівняно з пацієнтами з нормальною нирковою функцією.

Існують обмежені дані щодо пацієнтів з порушеною функцією печінки та щодо впливу препаратів, які здатні змінювати печінковий метаболізм (наприклад циметидин). У пацієнтів з печінковою недостатністю помірного ступеня тяжкості одноразове призначення доксазозину призвело до підвищення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) на 43% та зниження допущеного кліренсу на 40% при пероральному застосуванні.

Оскільки лікарський засіб метаболізується переважно у печінці, застосування доксазозину пацієнтам з порушеною функцією печінки слід здійснювати з обережністю.

Приблизно 98% доксазозину зв'язується з білками плазми крові.

Переважно доксазозин метаболізується шляхом О-деметилювання та гідроксилювання.

5 років.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Для лікарського препарату не потрібні спеціальні умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

10 таблеток у блістері; по 2 або по 3 блістери у картонній коробці.

За рецептом.

Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія./ Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

Мінарикова уліца 8, 2000 Марибор, Словенія./ Minarikova ulica 8, 2000 Maribor, Slovenia.