Димексид-ЖФФ рідина для зовнішнього застосування 50 мл флакон №1

діюча речовина: диметилсульфоксид;

1 флакон містить диметилсульфоксиду 50 мл або 100 мл.

Рідина для зовнішнього застосування.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна рідина або безбарвні кристали. Гігроскопічний.

Засоби для місцевого застосування при суглобовому та м’язовому болю. Код АТХ М02А Х03.

Фармакодинаміка.

Диметилсульфоксид проникає крізь біологічні мембрани, у т.ч. бар’єри шкіри, виявляючи таким чином свої специфічні ефекти, до яких належать протизапальний, антипіретичний, аналгетичний, антисептичний, помірний фібринолітичний. Препарат посилює проникнення крізь непошкоджену шкіру і слизові оболонки лікарських засобів (здатність до транспортування).

Фармакокінетика.

При аплікації розчину (90%) димексиду на шкіру він виявляється у крові через 5 хвилин, досягаючи максимальної концентрації через 4–6 годин зі збереженням майже незмінного рівня протягом 1,5–3 діб. Диметилсульфоксид виділяється з сечею і калом як у незмінному вигляді, так і у вигляді диметилсульфону.

У складі комплексної терапії запальних захворювань опорно-рухового апарату: ревматоїдний артрит, хвороба Бехтєрєва, деформуючий остеоартроз (при наявності ураження периартикулярних тканин); при артропатії, розтягненні сухожиль при забитті, травматичних інфільтратах, гострих та хронічних остеомієлітах, стрептодермії, гнійних ранах, абсцесах.

Застосовується також у шкірно-пластичній хірургії — для приживлення пересаджених шкірних ауто- і гомотрансплантатів, а також для консервування шкірних гомотрансплантатів.

Підвищена чутливість до препарату. Серцево-судинна недостатність, виражений атеросклероз, стенокардія, порушення функції нирок або печінки, інсульт, інфаркт міокарда, коматозні стани, глаукома, катаракта.

Диметилсульфоксид посилює дію етанолу (алкоголь гальмує виведення препарату) та інсуліну, кислоти ацетилсаліцилової, бутадіону; препаратів дигіталісу, хінідину, нітрогліцерину, антибіотиків (стрептоміцину, мономіцину), хлорамфеніколу, рифампіцину, гризеофульвіну, сенсибілізує організм до засобів для наркозу. Слід враховувати посилення препаратом як специфічної активності, так і токсичності лікарських засобів.

Можна застосовувати разом з нестероїдними протизапальними засобами у комплексній терапії деформуючого остеоартрозу і ревматоїдного артриту; в комбінації з антимікробними засобами місцевої дії (лінімент синтоміцину) — для лікування стрептодермії.

У разі прийому будь-яких інших лікарських засобів, слід обов’язково проконсультуватися з лікарем щодо можливості застосування препарату.

Не наносити на ушкоджену шкіру та шкіру з проявами алергії. Не наносити на шкіру обличчя.

Перед застосуванням препарату необхідно провести пробу на чутливість. Для цього препарат нанести на шкіру за допомогою ватного тампона, змоченого Димексидом-ЖФФ. Різке почервоніння і свербіж шкіри свідчать про індивідуальну підвищену чутливість до препарату.

Пацієнти літнього віку можуть застосовувати препарат після попередньої консультації з лікарем.

Не допускати потрапляння препарату на слизові оболонки та в очі. При випадковому потраплянні препарату в очі їх слід негайно промити проточною водою.

При температурі нижче 18 °С можлива кристалізація диметилсульфоксиду, що не впливає на якість препарату. Щоб розплавити кристали, слід обережно розігрівати флакон із препаратом на водяній бані (температура води майже 60 °С). Не кип’ятити!

Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров’ю.

Препарат протипоказаний для застосування у період вагітності. Під час лікування диметилсульфоксидом слід припинити годування груддю.

Слід застосовувати з обережністю з урахуванням впливу на центральну нервову систему, зокрема імовірності виникнення запаморочення.

Застосовувати у вигляді водних розчинів (30–50% концентрації) для компресів, тампонів. Марлеві серветки, змочені розчином димексиду, накладати на ушкоджені ділянки, захоплюючи прилеглі здорові ділянки шкіри, 1 раз на добу протягом 20–30 хвилин. Поверх серветки накладати поліетиленову плівку та бавовняну або лляну тканину.

При дифузних стрептодерміях рекомендуються компреси з 40–90% розчином Димексиду-ЖФФ.

При гнійничкових захворюваннях шкіри застосовувати 40% розчин.

У шкірнопластичній хірургії використовувати пов’язки з 10–20% розчином препарату на ауто- і гомотрансплантанти безпосередньо після операції і в наступні дні стійкого приживлення трансплантата.

Як консервуючий засіб для зберігання шкірних гомотрансплантатів застосовувати 5% розчин препарату у розчині Рінгера.

Рекомендації щодо приготування водних розчинів препарату вказаних концентрацій:

Не застосовувати препарат дітям віком до 12 років.

Передозування препарату може спричинити виникнення алергічних реакцій (кропив’янка, набряк) та посилення проявів побічної дії, що потребує припинення застосування та проведення симптоматичної терапії.

Диметилсульфоксид зазвичай добре переноситься, але у деяких хворих можливі:

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи дерматити, шкірний висип, ангіоневротичний набряк, свербіж, печіння, гіперемію шкіри, еритему, сухість шкіри.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея.

З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, адинамія.

З боку органів дихання: бронхоспазм.

3 роки.

Зберігати при температурі 15–25 ºС у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

По 50 мл або по 100 мл у флаконах.

Без рецепта.

ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика».

Україна, 12430, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Станишівка, вул. Корольова, б. 4.