Медоклав (Medoclav)

Амоксицилін - 875 мг

Кислота клавуланова - 125 мг

фармакодинаміка. Амоксицилін — напівсинтетичний антибіотик із широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду під її впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, що синтезують цей фермент. Клавуланова кислота має β-лактамну структуру, подібну до пеніцилінів, та інактивує β-лактамазні ферменти, властиві мікроорганізмам, що резистентні до пеніцилінів та цефалоспоринів. Зокрема, вона має виражену активність щодо важливих із клінічної точки зору плазмідних бета-лактамаз, які часто відповідальні за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Наявність клавуланової кислоти у складі Медоклаву захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів бета-лактамаз та розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до нього багато мікроорганізмів, резистентних до амоксициліну та до інших пеніцилінів та цефалоспоринів.
Нижчезазначені мікроорганізми класифіковані відповідно до чутливості до амоксициліну/клавуланату in vitro.
Чутливі мікроорганізми
Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis, Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroids, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, інші β-гемолітичні види Streptococcus, Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами), Staphylococcus saprophyticus (метицилінчутливі штами), коагулазонегативні стафілококи (метицилінчутливі штами).
Грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, Haemophilus influenzaу, Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida, Vibrio cholera.
Інші: Borrelia burgdorferi, Leptospirosa ictterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.
Грампозитивні анаероби: види Clostridium, Peptococcus niger, Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros, види Peptostreptococcus.
Грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroides fragilis), види Capnocytophaga, Eikenella corrodens, види Fusobacterium, Fusobacterium nucleatum, види Porphyromonas, види Prevotella.
Штами з можливою набутою резистентністю
Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumonia, види Klebsiella, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, види Proteus, види Salmonella, види Shigella.
Грампозитивні аероби: види Corynebacterium, Enterococcus faecium, Streptococcus pneumonia, види Streptococcus viridans.
Нечутливі мікроорганізми
Грамнегативні аероби: види Acinetobacter, Citrobacter freundii, види Enterobacter, Hafnia alvei, Legionella pneumophila, Morganella morganii, види Providencia, види Pseudomonas, види Serratia, Stenotrophomas maltophilia, Yersinia enterolitica.
Інші: Chlamydia pneumonia, Chlamidia psittaci, види Chlamidia, Coxiella burnetti, види Mycoplasma.
Фармакокінетика.
Таблетки. Обидва компоненти Медоклаву (амоксицилін та клавуланова кислота) повністю розчинні у водних р-нах при фізіологічних значеннях pH. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному застосуванні. C_max у плазмі крові досягається приблизно через 1 год після перорального застосування. Абсорбція Медоклаву покращується при його застосуванні на початку прийому їжі.
Подвоєння дози Медоклаву призводить до подвоєння його концентрації в плазмі крові. Обидва компоненти препарату погано зв’язуються з білками крові, близько 70% залишаються у вільному стані в сироватці крові.
Порошок для приготування р-ну для ін’єкцій та інфузій.
Абсорбція.
Фармакокінетичні дані, отримані в дослідженнях із залученням групи здорових добровольців, яким призначали амоксицилін/клавуланову кислоту 1000/200 мг (1,2 г) у вигляді болюсної в/в ін’єкції, наведені нижче.
Усереднені фармакокінетичні параметри

Розподіл. Близько 25% загального обʼєму клавуланової кислоти в плазмі крові та 18% загального амоксициліну в плазмі крові зв’язуються з білками. Уявний об’єм розподілу становить близько 0,3–0,4 л/кг маси тіла для амоксициліну і близько 0,2 л/кг — для клавуланової кислоти.
Після в/в введення амоксицилін і клавуланова кислота були виявлені у жовчному міхурі, черевній тканині, шкірі, жировій тканині, м’язовій тканині, синовіальній та перитонеальній рідині, жовчі та гної. Амоксицилін не розподіляється достатньою мірою у СМР.
Дослідження на тваринах не виявили жодних доказів значної затримки речовин, похідних будь-якого компонента препарату, у тканинах організму. Амоксицилін, як і більшість пеніцилінів, може бути виявлений у грудному молоці. Незначна кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена у грудному молоці (див. Застосування у період вагітності та годування грудьми).
Виявлено, що як амоксицилін, так і клавуланова кислота, проникають крізь плацентарний бар’єр (див. Застосування у період вагітності та годування грудьми).
Біотрансформація. Амоксицилін частково виводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилойної кислоти у кількостях, еквівалентних 10–25% початкової дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в організмі людини і виводиться із сечею і калом та у вигляді двоокису вуглецю у видихуваному повітрі.
Виведення. Основним шляхом виведення амоксициліну є нирки, тоді як клавуланова кислота виділяється як нирками, так і шляхом дії позаниркових механізмів.
У здорових добровольців середній Т_½ амоксициліну/клавуланової кислоти становить приблизно 1 год, а середній загальний кліренс — приблизно 25 л/год. Різні дослідження показали, що виділення із сечею становить 50–85% для амоксициліну та 27–60% — для клавуланової кислоти протягом 24-годинного періоду. В разі клавуланової кислоти найбільша кількість речовини виводиться протягом перших 2 год після прийому.
Одночасне застосування пробенециду сповільнює виведення амоксициліну, але не затримує ниркової екскреції клавуланової кислоти (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Вік. Т_½ амоксициліну ідентичний у дітей віком від 3 міс до 2 років, дітей старшого віку та дорослих. Для дітей (у тому числі недоношених немовлят) віком до 1 тиж частота прийому не повинна перевищувати 2 рази на добу у зв’язку з незрілістю ниркового шляху виділення. Оскільки пацієнти літнього віку більш схильні до зниження функції нирок, дозування слід вибирати з обережністю, рекомендується також контроль функції нирок.
Порушення функції нирок. Загальний плазмовий кліренс амоксициліну/клавуланової кислоти пропорційно зменшується зі зниженням ниркової функції. Зниження кліренсу препарату більш виражене для амоксициліну, ніж для клавуланової кислоти, оскільки більша частка амоксициліну виділяється нирками. При нирковій недостатності дозування повинно запобігати надмірній кумуляції амоксициліну, у той же час зберігаючи достатній рівень клавуланової кислоти (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
Порушення функції печінки. Пацієнтам із печінковою недостатністю рекомендується обережно застосовувати препарат і регулярно контролювати функцію печінки.

таблетки. Лікування бактеріальних інфекцій у дорослих та дітей, викликаних чутливими до Медоклаву мікроорганізмами:
— гострий бактеріальний синусит;
— гострий середній отит;
— підтверджене загострення хронічного бронхіту;
— позалікарняна пневмонія;
— цистит;
— пієлонефрит;
— інфекції шкіри і м’яких тканин, у тому числі целюліт, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;
— інфекції кісток і суглобів, у тому числі остеомієліт.
Порошок для приготування р-ну для ін’єкцій/інфузій.
Лікування бактеріальних інфекцій, викликаних чутливими до Медоклаву мікроорганізмами:
— тяжкі інфекції горла, носа і вуха (такі як мастоїдит, перитонзілярні інфекції, епіглотит і синусит із супутніми тяжкими системними ознаками і симптомами);
— загострення хронічного бронхіту (після підтвердження діагнозу);
— позалікарняна пневмонія;
— цистит;
— пієлонефрит;
— інфекції шкіри і м’яких тканин, у тому числі бактеріальний целюліт, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;
— інфекції кісток і суглобів, у тому числі остеомієліт;
— внутрішньочеревні інфекції;
— інфекції статевих органів у жінок.
Профілактика бактеріальних інфекцій при обширних оперативних втручаннях у таких ділянках:
— ШКТ;
— органи малого таза;
— голова та шия;
— жовчні шляхи.

прапарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцевої чутливості до антибіотика. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом. У разі необхідності слід звернутися до даних щодо місцевої чутливості та при необхідності провести мікробіологічне визначення і тест на чутливість.
Діапазон пропонованих доз залежить від очікуваних патогенів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів, тяжкості захворювання та локалізації інфекції, віку, маси тіла і функції нирок хворого.
Таблетки 500 мг/125 мг.
Для дорослих та дітей з масою тіла ≥40 кг добова доза становить 1500 мг амоксициліну/375 мг клавуланової кислоти (3 таблетки), як зазначено нижче.
Для дітей віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг максимальна добова доза становить 2400 мг амоксициліну/600 мг клавуланової кислоти (4 таблетки), як зазначено нижче.
Якщо для лікування потрібно призначати вищі дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми амоксициліну/клавуланової кислоти, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти.
Тривалість лікування слід визначати за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування.
Дорослі та діти з масою тіла ≥40 кг. 1 таблетка Медоклаву 500 мг/125 мг 3 рази на добу.
Діти віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг. Доза від 20 мг/5 мг/кг маси тіла/добу до 60 мг/15 мг/кг маси тіла/добу, розподілена на 3 прийоми. В разі неможливості надання відповідної дози слід застосовувати інші форми комбінації амоксициліну/клавуланової кислоти у відповідному дозуванні.
Оскільки таблетку не можна ділити, дітям, маса тіла яких менше 25 кг, цю лікарську форму не призначати.
Пацієнти літнього віку. Корекція дози для пацієнтів літнього віку не потрібна. При необхідності дозу слід коригувати залежно від функції нирок.
Дозування при порушенні функції нирок. Дозування базується на розрахунку максимального рівня амоксициліну. Немає необхідності змінювати дозу пацієнту при кліренсі креатиніну >30 мл/хв.
Дорослі та діти з масою тіла ≥40 кг

Діти віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг. Оскільки таблетку не можна ділити, дітям віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг, кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв або дітям, які перебувають не гемодіалізі, цю лікарську форму не слід призначати.
Дозування при порушенні функції печінки. Застосовувати обережно; необхідно регулярно контролювати функцію печінки.
Таблетку слід ковтати цілою, не розжовуючи. Якщо необхідно, таблетку можна розламати навпіл та проковтнути половинки, не розжовуючи.
Для оптимальної абсорбції та зменшення вираженості й частоти можливих побічних ефектів з боку травного тракту препарат слід приймати на початку їжі.
Тривалість лікування визначати індивідуально. Терапію не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого.
Лікування можна розпочинати парентерально, а потім продовжити перорально.
Діти. Цю форму Медоклаву застосовувати дітям віком від 6 років з масою тіла не менше 25 кг.
Таблетки 875 мг/125 мг
Дорослі та діти віком від 12 років (з масою тіла ≥ 40 кг) — добова доза становить 1 таблетку Медоклаву 875 мг/125 мг 2 рази на добу.
Якщо для лікування потрібно призначати вищі дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми комбінації амоксицилін/клавуланова кислота, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти.
Тривалість лікування слід визначати за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування.
Дозування при порушенні функції нирок. Медоклав 875 мг/125 мг призначати лише для лікування хворих із кліренсом креатиніну >30 мл/хв. При нирковій недостатності з кліренсом креатиніну <30 мл/хв Медоклав 875 мг/125 мг не застосовувати.
Дозування при порушенні функції печінки. Застосовувати з обережністю, необхідно контролювати печінкову функцію через регулярні проміжки часу. Даних для рекомендації дозування недостатньо.
Дозування для пацієнтів літнього віку. Корекція дози для пацієнтів літнього віку не потрібна. У разі необхідності дозу коригувати залежно від функції нирок.
Таблетку слід ковтати цілою, не розжовуючи. Щоб знизити ризик небажаного впливу Медоклаву на шлунково-кишковий тракт, препарат слід приймати на початку їди. При цьому покращується всмоктування Медоклаву.
Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого.
Лікування можна розпочати парентерально, а потім продовжити перорально.
Діти. Цю форму Медоклаву застосовувати дітям віком від 12 років.
Порошок для приготування р-ну для ін’єкцій/інфузій
Ці лікарські форми Медоклаву можна застосовувати у добовій дозі до 3000 мг амоксициліну та 600 мг клавуланової кислоти. За необхідності застосування вищої дози амоксициліну слід призначати іншу форму Медоклаву для уникнення надвисоких денних доз клавуланової кислоти.
Тривалість лікування необхідно визначати індивідуально. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування. Тривалість терапії не повинна перевищувати 14 діб без оцінки результатів застосування і клінічної картини (див. Особливості застосування).
Дозування для дорослих та дітей, маса тіла яких ≥40 кг. Стандартна доза: 1000/200 мг кожні 8 год.
Профілактика ускладнень при хірургічних втручаннях. При операціях тривалістю <1 год рекомендована доза становить від 1000/200 до 2000/200 мг при введенні в наркоз (доза 2000/200 мг може бути досягнута при застосуванні іншої в/в форми амоксициліну/клавуланової кислоти).
При операціях тривалістю >1 год рекомендована доза становить від 1000/200 до 2000/200 мг при введенні в наркоз, дозу 1000/200 мг можна вводити 3 рази протягом 24 год.
Якщо наявні клінічні ознаки інфекції під час операції, в післяопераційний період слід призначати курс лікування із в/в або пероральним введенням препарату.
Дозування для дітей із масою тіла <40 кг. Діти віком від 3 міс: 25/5 мг/кг маси тіла кожні 8 год.
Діти віком до 3 міс або масою тіла <4 кг: 25/5 мг/кг маси тіла кожні 12 год.
Пацієнти літнього віку. Корекція дози не потрібна.
Порушення функції нирок. Корекція дозування базується на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну. Кліренс креатиніну >30 мл/хв — корекція дозування не потрібна.
Дорослі та діти з масою тіла ≥40 кг

Дорослі та діти з масою тіла <40 кг

Порушення функції печінки. Необхідна обережність при дозуванні, постійний моніторинг функцій печінки з регулярними інтервалами. Медоклав вводити шляхом в/в ін’єкцій (струминно) або шляхом періодичних інфузій (краплинно). Медоклав не можна вводити в/м.
Дітям віком до 3 міс призначають Медоклав лише у в/в інфузії.
Лікування Медоклавом можна розпочинати із в/в введення та продовжувати формами для перорального застосування.
Підготовка р-ну для в/в ін’єкцій. 1000/200 мг: розчинити вміст флакона у 20 мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм 20,9 мл). Медоклав потрібно вводити шляхом повільної в/в ін’єкції впродовж 3–5 хв, але не пізніше, ніж через 20 хв після розчинення. Його можна вводити безпосередньо у вену або через крапельницю.
Підготовка р-ну для в/в інфузії. Розчинений, як наведено вище, р-н 1000/200 мг далі без затримки додавати до 100 мл інфузійної рідини (краще застосувати мініконтейнер або бюретку). Проводити інфузію слід впродовж 30–40 хв. Медоклав необхідно ввести впродовж 4 год після розчинення, якщо використовують воду для ін’єкцій або протягом 3 год, якщо застосовують в/в ін’єкцію хлориду натрію (0,9% в/в) або р-н Рінгера лактатний.
З мікробіологічних позицій приготовлений р-н потрібно вводити негайно.
Медоклав менш стабільний у р-нах глюкози, декстрану та бікарбонату, тому р-ни на зазначеній основі необхідно використати протягом 3–4 хв після розчинення. Будь-який невикористаний р-н слід утилізувати згідно з діючими вимогами.
Діти. Застосовується у дітей з перших днів життя.
Несумісність. Медоклав не слід змішувати з продуктами крові, іншими рідинами, що містять білок, зокрема з гідролізатами білків, та з емульсіями жирів для в/в застосування.
Якщо Медоклав застосовують одночасно з аміноглікозидом, антибіотики не слід змішувати в одному шприці, ємності для в/в розчину або в інших ємностях, оскільки активність аміноглікозиду втрачається. Медоклав не слід змішувати з інфузіями, що містять глюкозу, декстран або бікарбонат.

підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату, до будь-яких антибактеріальних засобів групи пеніцилінів.
Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (в тому числі анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших бета-лактамних агентів (у тому числі цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів).
Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланату.

інфекції та інвазії: кандидоз шкіри та слизових оболонок, надмірне збільшення нечутливих мікроорганізмів, асептичний менінгіт.
З боку кровоносної та лімфатичної систем: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію), тромбоцитопенія, оборотний агранулоцитоз, гемолітична анемія, збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.
З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, сироваткоподібний синдром, алергічний васкуліт.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, оборотна гіперактивність і судоми. Судоми можуть виникати у пацієнтів із порушеною функцією нирок або у тих, хто застосовує препарат у високих дозах.
З боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, порушення травлення, антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт та геморагічний коліт), чорний волосатий язик.
Нудота частіше асоціюється з високими дозами препарату. Вираженість вщезазначених симптомів з боку травного тракту можна зменшити, якщо приймати препарат на початку прийому їжі.
З боку гепатобіліарної системи: помірне підвищення рівня АсАТ та/чи АлАТ відзначалось у хворих, які лікувались антибіотиками групи β-лактамів, однак клінічне значення цього не встановлено; гепатит, холестатична жовтяниця. Ці явища виникали при застосуванні інших пеніцилінів та цефалоспоринів.
Гепатити виникали в основному у чоловіків і хворих літнього віку, їх поява може бути пов’язана з тривалим лікуванням препаратом.
У дітей такі явища виникали дуже рідко.
Симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникати через декілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища зазвичай мають оборотний характер. Надзвичайно рідко (рідше одного повідомлення на приблизно 4 млн призначень) реєстрували летальний кінець у пацієнтів із тяжким основним захворюванням чи в осіб, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.
З боку шкіри та підшкірної тканини: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, поліморфна еритема, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.
З боку нирок та сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит, кристалурія (див. ПЕРЕДОЗУВАННЯ).

перед початком терапії амоксициліном/клавулановою кислотою слід ретельно зібрати інформацію щодо попередніх реакцій підвищеної чутливості на пеніциліни, цефалоспорини або інші бета-лактамні препарати (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ПОБІЧНА ДІЯ).
Повідомлялося про серйозні та в окремих випадках летальні реакції підвищеної чутливості (анафілактоїдні реакції) у пацієнтів, які отримували лікування пеніциліном. Такі реакції, вірогідніше, виникають у хворих із підвищеною чутливістю до пеніциліну в анамнезі та пацієнтів з атопічними захворюваннями. При появі алергічної реакції слід припинити застосування амоксициліну/клавуланової кислоти та розпочати відповідну альтернативну терапію.
У разі якщо доведено, що інфекція спричинена мікроорганізмом (-ами), чутливим (-ими) до амоксициліну, слід розглянути можливість переходу з комбінації амоксицилін/кислота клавуланова на амоксицилін відповідно до загальноприйнятих настанов.
Цю лікарську форму не слід застосовувати в разі високого ризику тому, що патогени є резистентними до бета-лактамів, а також для лікування пневмонії, спричиненої пеніцилінрезистентними штамами S. pneumoniae.
У пацієнтів із порушенням функції нирок та у осіб, які приймають препарат у високих дозах, можливе виникнення судом (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Слід уникати застосування амоксициліну/клавуланової кислоти при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки в цьому разі із застосуванням амоксициліну було пов’язане виникнення кореподібного висипання.
Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном підвищує імовірність виникнення алергічних реакцій з боку шкіри.
Тривале застосування препарату іноді може спричиняти надмірний ріст нечутливої до Медоклаву мікрофлори.
Виникнення на початку лікування гарячкової генералізованої еритеми, пов’язаної з виникненням пустул, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Така реакція вимагає припинення застосування препарату Медоклав та є протипоказанням для подальшого застосування амоксициліну.
Слід з обережністю застосовувати амоксицилін/клавуланову кислоту пацієнтам з ознаками порушення функції печінки (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ПРОТИПОКАЗАННЯ та ПОБІЧНА ДІЯ).
Побічні реакції з боку печінки виникали головним чином у чоловіків та пацієнтів літнього віку і були пов’язані з тривалим лікуванням. У дітей про такі явища повідомлялося дуже рідко. В усіх групах пацієнтів симптоми та ознаки зазвичай виникали під час або одразу після лікування, але у деяких випадках вони з’являлися через кілька місяців після припення лікування. Загалом ці явища були зворотними. Побічні реакції з боку печінки можуть бути тяжкими та дуже рідко мати летальний кінець. Вони завжди виникали у пацієнтів із тяжкими супутніми захворюваннями або при супутньому застосуванні лікарських засобів, відомих потенційним негативним впливом на печінку (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів повідомлялося про виникнення антибіотикоасоційованого коліту, що може варіювати від легкого ступеня до такого, що загрожує життю (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Тому важливо мати це на увазі в разі виникнення у пацієнтів діареї під час або після застосування антибіотика. При виникненні антибіотикоасоційованого коліту лікування слід негайно припинити, звернутися до лікаря та розпочати відповідне лікування. Застосування протиперистальтичних препаратів у такому разі протипоказане.
При тривалій терапії рекомендується періодична оцінка функцій систем органів, у тому числі функції нирок, печінки та кровотворення.
Рідко у пацієнтів, які приймають амоксицилін/клавуланову кислоту та пероральні антикоагулянти, може спостерігатися подовження протромбінового часу (підвищення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR)). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний контроль лабораторних показників. Може знадобитися корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня коагуляції (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ та ПОБІЧНА ДІЯ).
Медоклав слід з обережністю призначати пацієнтам із дисфункцією печінки. Повідомлялося про зміни печінкових функціональних тестів у деяких хворих, які лікувалися Медоклавом, хоча клінічне значення цього не встановлено.
Пацієнтам із порушенням функції нирок слід коригувати дозу залежно від ступеня порушення (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко спостерігалася кристалурія, переважно при парентеральній терапії. Під час прийому амоксициліну у високих дозах слід підтримувати достатнє споживання рідини та діурез з метою зниження імовірності кристалурії, пов’язаної з амоксициліном. У пацієнтів із катетеризацією сечового міхура слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. ПЕРЕДОЗУВАННЯ).
Під час лікування амоксициліном необхідно застосовувати ферментативні методи визначення глюкооксидази при випробуванні на наявність глюкози в сечі, оскільки при застосуванні неферментативних методів є вірогідність отримання хибнопозитивних результатів.
Наявність клавуланової кислоти у препараті Медоклав може призвести до неспецифічного зв’язування IgG та альбуміну мембранами еритроцитів, що може зумовити хибнопозитивні результати проби Кумбса.
Повідомлялося про позитивні результати ферментного імуноаналізу з використанням Platelia Aspergillus виробництва Bio-Rad Laboratories у пацієнтів, які приймали амоксициліну/клавуланову кислоту та у яких згодом була визнана відсутність інфекції Aspergillus. Повідомлялося про перехресні реакції з полісахаридами та поліфуранозами non-Aspergillus при проведенні ферментного імуноаналізу з використанням Platelia Aspergillus виробництва Bio-Rad Laboratories.
Тому позитивні результати аналізів у пацієнтів, які отримують лікування амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю і підтверджувати іншими діагностичними методами.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Як і щодо інших лікарських засобів, слід уникати застосування препарату у період вагітності, особливо у І триместр, крім випадків, коли користь від застосування препарату переважає потенційний ризик.
Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації стосовно впливу клавуланової кислоти на немовля, яке перебуває на грудному годуванні). Відповідно, у немовляти можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування грудьми слід припинити.
Медоклав у період годування грудьми можна застосовувати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від застосування переважає ризик.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Досліджень з вивчення здатності препарату впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами не проводили. Однак можуть виникнути побічні реакції (наприклад алергічні реакції, запаморочення, конвульсії), які можуть вплинути на здатність керувати транспортними засобами чи працювати з іншими механізмами (див. ПОБІЧНА ДІЯ).

антикоагулянти для перорального застосування
Антикоагулянти для перорального застосування та антибіотики пеніцилінового ряду широко використовуються у практиці при відсутності повідомлень про взаємодію. Існують окремі дані про підвищення рівня INR у пацієнтів, які приймали аценокумарол або варфарин та яким був прописаний курс лікування амоксициліном. Якщо необхідний одночасний прийом таких препаратів, слід ретельно контролювати протромбіновий індекс або INR при додаванні або припиненні прийому амоксициліну. Крім того, може знадобитися корекція дози антикоагулянтів для перорального застосування (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ПОБІЧНА ДІЯ).
Метотрексат. Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату, що спричиняє потенційне підвищення токсичності.
Пробенецид. Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид зменшує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування пробенециду може призвести до підвищення рівня і тривалості дії амоксициліну (але не клавуланової кислоти) у крові.
Мікофенолат мофетил. У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетилом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може знизитися предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно на 50%. Ця зміна предозового рівня може не відповідати зміні загальної експозиції мікофенольної кислоти.

симптоми. Можуть виникати симптоми розладів шлунково-кишкового тракту та порушення балансу рідини та електролітів. Спостерігалася кристалурія, пов’язана з прийомом амоксициліну, що в окремих випадках призводила до ниркової недостатності (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
У пацієнтів із порушеннями функції нирок та у пацієнтів, які приймають препарат у високих дозах, можливе виникнення судом.
Повідомлялося про осідання амоксициліну в катетерах сечового міхура, переважно після в/в введення у високих дозах. Слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Лікування. Порушення з боку ШКТ можна лікувати симптоматично, враховуючи баланс рідини/електролітів.
Амоксицилін/клавуланова кислота можуть бути видалені з кровотоку за допомогою гемодіалізу.

при температурі не вище 25 °C.