Золадекс (Zoladex) (268958) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Гозереліну ацетат.............................................................. 3,6 мг
Допоміжні речовини: сополімер лактиду та гліколіду.

Гозерелін - 3,6 мг

фармакодинаміка. Механізм дії. Золадекс (D-Ser (But)⁶Azgly¹⁰ ЛГ-РГ) є синтетичним аналогом природного лютеїнізованого гормону-рилізинг гормону (ЛГ-РГ).
Золадекс 3,6 мг. При постійному застосуванні Золадекс інгібує виділення гіпофізом ЛГ, що призводить до зниження концентрації тестостерону в сироватці крові у чоловіків і концентрації естрадіолу в сироватці крові у жінок. Цей ефект оборотний після відміни терапії. На первинній стадії Золадекс, як і інші агоністи ЛГ-РГ, може спричиняти тимчасове збільшення концентрації тестостерону в сироватці крові у чоловіків і концентрації естрадіолу в сироватці крові у жінок.
У чоловіків приблизно до 21-го дня після введення першої капсули концентрація тестостерону знижується до кастраційних рівнів і залишається зниженою при постійному введенні препарату кожні 28 днів. Таке зниження концентрації тестостерону у більшості хворих призводить до регресу пухлини передміхурової залози і симптоматичного поліпшення.
У порівняльних клінічних дослідженнях під час лікування метастатичного раку передміхурової залози лікарський засіб Золадекс показав результати виживаності, подібні до ефекту хірургічної кастрації.
У комбінованому аналізі 2 рандомізованих контрольованих досліджень, що порівнювали монотерапію бікалутамідом по 150 мг та кастрацію (здебільшого препаратом Золадекс), не виявлено значної різниці в загальному рівні виживаності пацієнтів із раком передміхурової залози, які приймали бікалутамід, та в пацієнтів, що проходили лікування у формі кастрації (відносний ризик = 1,05 [довірчий інтервал (ДІ) 0,81–1,36]). Однак еквівалентність двох методів лікування неможливо оцінити статистично.
У порівняльних дослідженнях препарат Золадекс покращував рівень безрецидивної та загальної виживаності під час ад’ювантної терапії перед променевою терапією у пацієнтів із локалізованим раком передміхурової залози високого ризику (T₁–T₂ та простатспецифічний антиген (ПСА) на рівні хоча б 10 нг/мл чи оцінка 7 балів за шкалою Глісона) чи місцево-поширеним (T₃–T₄) раком передміхурової залози. Оптимальна тривалість ад’ювантної терапії не була встановлена; порівняльне дослідження показало, що ад’ювантна терапія препаратом Золадекс протягом 3 років значно підвищувала рівень виживаності порівняно лише з променевою терапією. Застосування лікарського засобу Золадекс як неоад’ювантної терапії покращувало рівень безрецидивної виживаності у пацієнтів з локалізованим раком передміхурової залози високого ризику чи місцево-поширеним раком передміхурової залози порівняно з променевою терапією.
Після простатектомії в пацієнтів, у яких відмічали розповсюдження пухлини передміхурової залози, ад’ювантна терапія препаратом Золадекс може покращити рівень безрецидивної виживаності, хоча відсутнє значне покращення виживаності, якщо пацієнти не мали лімфовузлів під час хірургічного втручання. Пацієнти з місцево-поширеною хворобою з визначеною гістопатологічною стадією, які мають додаткові фактори ризику, такі як рівень ПСА хоча б 10 нг/мл чи оцінка 7 балів за шкалою Глісона перед ад’ювантною терапією препаратом Золадекс, повинні пройти ретельне обстеження. Немає доказів покращення клінічних результатів внаслідок неоад’ювантної терапії препаратом Золадекс після радикальної простатектомії.
У жінок концентрація естрадіолу в сироватці крові знижується також приблизно до 21-го дня після введення першої капсули і при постійному лікуванні, тобто при введенні препарату кожні 28 днів, залишається зниженою до рівня, порівнянного з тим, що відмічається у жінок у постменопаузальний період. Це зниження дає позитивний ефект при гормонально залежних формах раку молочної залози, фібромах матки, ендометріозі та пригніченні розвитку фолікулів яєчника. Воно також спричиняє потоншання ендометрія і виникнення аменореї у більшості пацієнток.
Під час лікування аналогами ЛГ-РГ у пацієнток може настати менопауза. У рідкісних випадках у деяких жінок після закінчення лікування менструації не відновлюються.
Показано, що Золадекс у комбінації з препаратами заліза спричиняє аменорею, що призводить до підвищення рівня гемоглобіну та поліпшення відповідних гематологічних параметрів у жінок з фібромами матки і супутньою анемією. Така комбінація дасть додатково 10 г/дл підвищення концентрації гемоглобіну порівняно з терапією тільки препаратами заліза.
Золадекс 10,8 мг. При постійному застосуванні Золадекс 10,8 мг пригнічує виділення гіпофізом ЛГ, що призводить до зниження сироваткової концентрації тестостерону у чоловіків та естрадіолу у жінок. На початковому етапі Золадекс 10,8 мг, подібно до інших агоністів ЛГ-РГ, може спричиняти тимчасове підвищення сироваткової концентрації тестостерону у чоловіків та естрадіолу у жінок.
У чоловіків протягом приблизно до 21-го дня після введення першої капсули концентрації тестостерону знижуються до кастраційного рівня та залишаються зниженими при подальшому введенні препарату кожні 12 тиж. Дані свідчать, якщо у виняткових обставинах повторне введення препарату через 3 міс не відбувається, концентрація тестостерону залишається на кастраційному рівні у більшості пацієнтів ще протягом до 16 тиж.
У порівняльних клінічних дослідженнях під час лікування метастатичного раку передміхурової залози лікарський засіб Золадекс показав результати виживаності, подібні до ефекту хірургічної кастрації.
У комбінованому аналізі 2 рандомізованих контрольованих досліджень, що порівнювали монотерапію бікалутамідом по 150 мг та кастрацію (в основному у формі препарату Золадекс), не виявлено значної різниці в загальному рівні виживаності у пацієнтів із раком передміхурової залози, які приймали бікалутамід, та в пацієнтів, що проходили лікування у формі кастрації (відносний ризик = 1,05 [довірчий інтервал (ДІ) 0,81–1,36]). Однак еквівалентність двох методів лікування неможливо оцінити статистично.
У порівняльних дослідженнях препарат Золадекс покращував рівень виживаності без ознак рецидиву та загальної виживаності під час ад’ювантної терапії перед променевою терапією у пацієнтів із локалізованим раком передміхурової залози високого ризику (T₁–T₂ та ПСА на рівні хоча б 10 нг/мл чи оцінка 7 балів за шкалою Глісона) чи місцево-поширеним (T₃–T₄) раком передміхурової залози. Оптимальна тривалість ад’ювантної терапії не встановлена; порівняльне випробування показало, що використання ад’ювантної терапії препаратом Золадекс протягом 3 років значно покращує рівень виживаності порівняно лише з променевою терапією. Застосування лікарського засобу Золадекс неоад’ювантно перед променевою терапією покращувало рівень безрецидивної виживаності у пацієнтів, що мають високий ризик локалізованого чи місцево-поширеного раку передміхурової залози.
Після простатектомії в пацієнтів, у яких відмічали поширення пухлини передміхурової залози, ад’ювантна терапія препаратом Золадекс може покращити рівень виживаності без ознак захворювання, хоча відсутнє значне покращення виживаності, якщо під час хірургічного втручання пацієнти не мали ураження лімфовузлів. Пацієнти з місцево-поширеною хворобою з визначеною гістопатологічно стадією, які мають додаткові фактори ризику, такі як рівень ПСА хоча б 10 нг/мл чи оцінка 7 балів за шкалою Глісона перед ад’ювантною терапією препаратом Золадекс, повинні пройти ретельне обстеження. Немає доказів покращення клінічних результатів внаслідок неоад’ювантної терапії препаратом Золадекс після радикальної простатектомії.
У жінок концентрація естрадіолу в сироватці крові знижується протягом 4 тиж після введення першої капсули та залишається зниженою до завершення періоду лікування. У пацієнток, рівні естрадіолу яких вже знижені внаслідок застосування аналогів ЛГ-РГ, при переведенні на Золадекс 10,8 мг концентрації лишаються зниженими. Пригнічення естрадіолу супроводжується реакцією у пацієнток з ендометріозом або фібромами матки, та призводить до аменореї у більшості пацієнток.
На початку застосування Золадексу у деяких жінок можливі вагінальні кровотечі різної тривалості та інтенсивності. Такі кровотечі, вірогідно, є реакцією на вилучення естрогенів та зазвичай минають самі по собі.
Протягом лікування аналогами ЛГ-РГ у пацієнток може настати природна менопауза; у поодиноких випадках після завершення лікування менструації не відновлюються.
Фармакокінетика. Золадекс 3,6 мг. Золадекс має майже повну біологічну доступність. Введення капсули кожні 4 тиж забезпечує підтримку ефективної концентрації. Кумуляції у тканинах при цьому не відбувається. Золадекс погано зв’язується з білком, і Т_½ його із плазми крові становить 2–4 год у хворих із нормальною нирковою функцією. Т_½ збільшується у хворих із порушеннями ниркової функції. При щомісячному введенні препарату у формі капсули зазначена зміна не матиме значних наслідків. Тому змінювати дозу для пацієнтів із порушенням функції нирок немає необхідності. У хворих із печінковою недостатністю значних змін у фармакокінетичних параметрах не виявлено.
Золадекс 10,8 мг. Введення лікарського засобу Золадекс 10,8 мг кожні 12 тиж забезпечує стабільну експозицію гозереліну без клінічно значущої акумуляції препарату. Зв’язування Золадексу з білками незначне; T_½ його з сироватки крові становить 2–4 год у пацієнтів з нормальною функцією нирок. У пацієнтів із порушенням функції нирок T_½ збільшується. У разі застосування лікарського засобу у формі капсул 10,8 мг кожні 12 тиж зазначена зміна не призводить до акумуляції препарату, і потреби у корекції дози для таких пацієнтів немає. Значних змін фармакокінетики у пацієнтів із печінковою недостатністю не спостерігається.

Золадекс 3,6 мг
Рак передміхурової залози. Лікування раку передміхурової залози у наступних випадках:
– лікування метастатичного раку передміхурової залози — застосування Золадексу сприятливо впливало на виживаність, подібно до ефекту хірургічної кастрації;
– лікування місцево-поширеного раку передміхурової залози як альтернатива хірургічній кастрації — застосування Золадексу сприятливо впливало на виживаність, подібно до ефекту застосування антиандрогену;
– як ад’ювантна терапія до променевої терапії у пацієнтів з локалізованим раком передміхурової залози високого ризику або місцево-поширеним раком передміхурової залози — застосування Золадексу покращувало виживаність без ознак хвороби та загальну виживаність;
– як неоад’ювантна терапія, що передує променевій терапії, у пацієнтів із локалізованим раком передміхурової залози високого ризику або місцево-поширеним раком передміхурової залози — застосування Золадексу покращувало виживаність без ознак хвороби;
– як ад’ювантна терапія до радикальної простатектомії у пацієнтів з місцево-поширеним раком передміхурової залози та високим ризиком прогресування захворювання — застосування Золадексу покращувало виживаність без ознак хвороби.
Рак молочної залози. Лікування поширеного раку молочної залози, чутливого до гормонального впливу, у жінок у період пре- та перименопаузи.
В якості альтернативи хіміотерапії в рамках стандартного лікування жінок у період пре-/перименопаузи із естрогенрецепторпозитивним раннім раком молочної залози.
Ендометріоз. Зменшує вираженість симптомів, включаючи біль, зменшення розміру та кількості ендометріальних ушкоджень.
Стоншання ендометрія. Для попереднього стоншання ендометрія перед його абляцією або резекцією.
Фіброми матки. У поєднанні з терапією препаратами заліза для поліпшення гематологічного статусу хворих на анемію із фібромами перед хірургічною операцією.
При екстракорпоральному заплідненні. Десенсибілізація гіпофіза при підготовці до стимуляції суперовуляції.
Золадекс 10,8 мг
Рак передміхурової залози. Терапія раку передміхурової залози, при якому можливий гормональний вплив.
Ендометріоз. Терапія ендометріозу, включаючи зменшення вираженості симптомів, таких як біль, та зменшення розміру та кількості ендометріальних ушкоджень.
Фіброма матки. Терапія фіброїдів, включаючи зменшення ушкоджень, покращення гематологічного стану та зменшення вираженості такого симптому, як біль. Як допоміжний засіб при хірургічному втручанні з метою полегшення операційної техніки і зменшення втрат крові при операції.
Рак молочної залози у жінок у період пременопаузи.

Золадекс 3,6 мг. Слід з обережністю вводити Золадекс у передню черевну стінку через близькість нижньої надчеревної артерії та її відгалужень.
Особливої обережності необхідно дотримуватися при застосуванні препарату Золадекс у пацієнтів з низьким індексом маси тіла (ІМТ) та/або тих, хто отримує антикоагулянти (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Необхідно слідкувати за тим, щоб ін’єкція була виконана п/ш за методикою, описаною в інструкції щодо введення. Не вводити препарат у кровоносні судини, м’яз або черевну порожнину.
При необхідності видалення капсули Золадекс хірургічним шляхом її місцезнаходження можна визначати за допомогою ультразвукового дослідження.
Дорослі. 1 капсулу (3,6 мг) препарату Золадекс вводити п/ш у передню черевну стінку кожні 28 днів. Тривалість введення препарату Золадекс при онкологічних захворюваннях коригує лікар індивідуально для кожного хворого.
Для хворих із нирковою або печінковою недостатністю, а також пацієнтів літнього віку в корекції дози немає необхідності.
Екстракорпоральне запліднення. Золадекс 3,6 мг призначати для десенсибілізаційної терапії гіпофіза, яка визначається за концентрацією естрадіолу у сироватці крові і має відповідати такій на ранній фолікулярній фазі (близько 150 пмоль/л). Це, як правило, відбувається між 7-ю і 21-ю добою менструального циклу. Суперовуляцію (контрольована стимуляція яєчників) за допомогою гонадотропіну розпочинають, коли вже досягнута десенсибілізація. Десенсибілізація, спричинена введенням агоніста ЛГ-РГ (Золадексу), є стійкішою, через що в деяких випадках може виникнути потреба у підвищенні дози гонадотропіну. На відповідній стадії розвитку фолікула введення гонадотропіну припиняється, і надалі вводять хоріонічний гонадотропін людини для індукції овуляції. Контроль лікування, процедури добування ооциту та запліднення слід проводити відповідно до звичайної практики кожної лікувальної установи.
Ендометріоз можна лікувати не більше 6 міс, оскільки клінічні дані відносно триваліших періодів застосування відсутні. Повторні курси лікування проводити не слід через небезпеку зниження щільності кісткової тканини. Було продемонстровано, що у пацієнток, які отримували Золадекс з приводу ендометріозу, додаткова замісна гормонотерапія (щоденний прийом естрогенного і прогестагенного препаратів) зменшувала втрату мінеральної щільності кісткової тканини і вираженість вазомоторних симптомів.
Для стоншання ендометрія препарат призначати на 4–8 тиж. При великих розмірах матки або невизначеності терміну хірургічного втручання може знадобитися введення другої капсули.
Фіброми матки. Жінкам з анемією, спричиненою фібромою матки, Золадекс 3,6 мг у комбінації з препаратами заліза можна вводити до 3 міс перед хірургічним втручанням.
Золадекс 10,8 мг. Слід з обережністю вводити Золадекс у передню черевну стінку через близькість нижньої надчеревної артерії та її відгалужень.
Особливої обережності потрібно дотримуватися при застосуванні лікарського засобу Золадекс пацієнтам з низьким ІМТ або тим, хто отримує антикоагулянти (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Дозволяється застосування місцевої анестезії, але у більшості випадків вона не потрібна.
Дорослі чоловіки (у тому числі пацієнти літнього віку). 1 капсулу (10,8 мг) лікарського засобу Золадекс вводити п/ш в передню черевну стінку кожні 12 тиж.
Дорослі жінки (в тому числі пацієнти літнього віку). 1 капсулу (10,8 мг) лікарського засобу Золадекс вводити п/ш в передню черевну стінку кожні 12 тиж.
Ендометріоз та фіброма матки: лікування має тривати лише 6 міс, оскільки клінічні дані відносно більш тривалих періодів застосування відсутні.
Повторні курси лікування проводити не слід через небезпеку втрати частини мінеральних компонентів та зменшення щільності кісткової тканини.
У пацієнток, які приймали гозерелін для лікування ендометріозу, додаткова гормонозамісна терапія (щоденне приймання естрогенного та прогестагенного препаратів) зменшувала втрату мінеральної щільності кісткової тканини і вираженість вазомоторних симптомів.
Досвід застосування гормонозамісної терапії жінкам, які одержували Золадекс 10,8 мг, відсутній.
Для хворих із нирковою або печінковою недостатністю, а також для хворих літнього віку коригувати дозу немає необхідності.
Інструкція щодо введення. Застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря, який призначив препарат.
Золадекс 3,6 мг. Слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні препарату Золадекс у пацієнтів з низьким ІМТ та/або тих, хто отримує препарати для повної антикоагуляції (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Золадекс 10,8 мг. Необхідно слідкувати за тим, щоб ін’єкція була виконана п/ш, за методикою, описаною в інструкції щодо введення. Не вводити препарат у кровоносні судини, м’яз або черевну порожнину.
При необхідності видалення капсули Золадекс хірургічним шляхом її місцезнаходження можна визначити за допомогою ультразвукового дослідження.
Вказівки щодо застосування
Застосовувати тільки у разі, якщо конверт зі шприц-аплікатором неушкоджений. Застосовувати відразу після розкриття конверта. Утилізувати шприц за допомогою спеціальних контейнерів для гострих предметів.
Подальша інформація призначена виключно для медичних працівників або працівників сфери охорони здоров’я
Золадекс вводять шляхом п/ш ін’єкції. Перед застосуванням слід ознайомитися з нижченаведеною інструкцією.
1. Влаштувати пацієнта у зручному положенні так, щоб верхня частина тіла була трохи піднята. Підготувати місце введення згідно з чинними рекомендаціями.
Примітка. Слід дотримуватися обережності при введенні препарату Золадекс у передню черевну стінку через близькість нижньої надчеревної артерії та її відгалужень; пацієнтам з низькою масою тіла може загрожувати підвищений ризик пошкодження судин.
2. Оглянути конверт з фольги і шприц на наявність пошкоджень. Дістати шприц з відкритого конверта з фольги. Тримати шприц під невеликим кутом до світла. Переконатися, що капсулу Золадекс видно хоча б частково.
3. Потягнувши за пластиковий запобіжний язичок, відділити його від шприца і викинути. Зняти з голки захисний ковпачок. На відміну від ін’єкцій рідких засобів видаляти бульбашки повітря не потрібно — при спробі це зробити можна зсунути капсулу Золадекс.
4. Тримаючи шприц за захисний футляр і дотримуючись правил асептики, защипнути шкіру пацієнта і ввести голку під невеликим кутом (30–45°) до шкіри. Тримаючи голку отвором догори, ввести голку у підшкірну тканину передньої черевної стінки нижче лінії пупа, так щоб захисний футляр торкнувся шкіри пацієнта.
Примітка. Шприц Золадекс не можна використовувати для аспірації. Якщо ін’єкційна голка проникне у велику судину, кров буде відразу помітна в камері шприца. У разі проколу судини необхідно витягти голку, негайно зупинити кровотечу, що виникла внаслідок проколу, і спостерігати за станом пацієнта на випадок появи ознак або симптомів абдомінальної кровотечі. Переконавшись, що пацієнт гемодинамічно стабільний, можна ввести іншу капсулу Золадекс за допомогою нового шприца в іншу ділянку тіла. Слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні препарату у пацієнтів з низьким ІМТ та/або тих, хто отримує лікування повними дозами антикоагулянтів.
5. Не вводити голку у м’яз або черевну порожнину.
6. Натиснути на поршень шприца до кінця, щоб ввести капсулу й активувати захисний механізм. Можна буде почути клацання і відчути, як захисний футляр автоматично почне зсуватися, щоб закрити голку. Якщо поршень натиснуто не до кінця, захисний футляр не активується.
Примітка. Голка не втягується.
7. Тримаючи шприц, витягти голку і дати захисному футляру повністю її закрити. Викинути шприц у спеціальний контейнер для гострих предметів.
Примітка. Якщо виникне необхідність у видаленні капсули хірургічним шляхом, проте такий випадок малоймовірний, її місцезнаходження можна буде визначити за допомогою ультразвукового сканування.

гіперчутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин.
Період вагітності або годування грудьми.
Дитячий вік.

частота побічних реакцій була розрахована за даними звітів про клінічні дослідження препарату Золадекс та постмаркетингових повідомлень. До найбільш поширених небажаних реакцій належали припливи, підвищене потовиділення та реакції у місці введення.
За частотою небажані явища розподіляються таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 <1/1000), дуже рідко (<1/10 000) та невідомої частоти (неможливо встановити за наявними даними).
Таблиця. Побічні реакції на Золадекс за класами систем органів за MedDRA.

^aЗниження толерантності до глюкози відзначалося у чоловіків, які застосовували агоністи ЛГ-РГ. Це може проявлятися як цукровий діабет або втрата глікемічного контролю в осіб з уже наявним цукровим діабетом.
^bЦі фармакологічні ефекти нечасто потребують відміни терапії. Гіпергідроз та припливи можуть продовжуватися після припинення застосування лікарського засобу Золадекс.
^cГіпо- чи гіпертензію інколи відзначали у пацієнтів, які застосовували Золадекс. Зміни зазвичай тимчасові та минають або із продовженням терапії, або після припинення застосування препарату Золадекс. Зрідка такі зміни потребували медичного втручання, в тому числі відміни Золадексу.
^dЗазвичай незначне, часто зменшується без необхідності припинити лікування.
^eСпочатку пацієнти з раком передміхурової залози можуть відчувати тимчасове посилення болю у кістках, у таких випадках може бути призначене симптоматичне лікування.
^fВиявлено у фармакоепідеміологічних дослідженнях агоністів ЛГ-РГ, що застосовували для лікування раку передміхурової залози. Ризик вочевидь зростає при застосуванні з антиандрогенами.
^gВтрата волосся на голові спостерігалася у жінок, у тому числі молодого віку, що лікувалися з приводу доброякісних гінекологічних захворювань. Зазвичай це явище невиражене, але інколи може бути тяжким.
^hОсобливо втрата волосся на тілі є очікуваним ефектом від зниження рівнів андрогенів.
^іУ більшості випадків акне відмічали протягом місяця після початку застосування.

При застосуванні гозереліну можливі порушення функції печінки та розвиток жовтяниці із підвищенням рівнів АлАТ, АсАТ, гамма-глутамілтранспептидази; підвищення рівня ЛДГ, ЛФ, ТГ; носова кровотеча, вагінальна кровотеча, кропив’янка, свербіж.
Також при застосуванні препарату можуть спостерігатися: з боку сечової системи — дизурія, підвищення рівня азоту сечовини крові, підвищення рівня креатиніну, протеїнурія; з боку крові — анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Під час застосування гозереліну можуть виникати реакції у місці введення (кровотеча, гематома, абсцес, ущільнення, біль), кровотечі навколо місця введення препарату, що призводили до геморагічного шоку.
Постмаркетинговий досвід. Зрідка при застосуванні препарату Золадекс виявляли відхилення від норми результатів аналізів крові, випадки печінкової дисфункції, емболії легеневої артерії та інтерстиціальної пневмонії.
Крім того, у жінок, які отримували засіб з приводу доброякісних гінекологічних станів, відмічали такі побічні реакції: акне, зміна оволосіння тіла, сухість шкіри, збільшення маси тіла, підвищення рівня сироваткового ХС, СГСЯ (при застосуванні у комбінації з гонадотропінами), вагініт, виділення з піхви, знервованість, розлади сну, втомлюваність, периферичні набряки, міалгія, спазми литкових м’язів, нудота, блювання, діарея, запор, скарги з боку органів черевної порожнини, зміни голосу.
На початку лікування хворі можуть відчувати тимчасове посилення ознак та симптомів — у такому разі може бути призначене симптоматичне лікування.
Зрідка розвивалася гіперкальціємія у жінок при терапії ендометріозу та/або фібром, а також на початку лікування у хворих з метастатичним раком молочної залози. У випадку симптомів гіперкальціємії (наприклад, спраги) слід провести обстеження з метою її виключення.
Зрідка протягом лікування аналогами ЛГ-РГ у жінок може настати менопауза, і менструації не відновлюються після завершення терапії. Чи це є впливом препарату Золадекс, чи наслідком гінекологічних станів пацієнток, невідомо.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дає змогу продовжувати контроль за співвідношенням користі/ризику застосування лікарського засобу. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

при застосуванні лікарського засобу Золадекс зареєстровані випадки уражень у місці ін’єкції, в тому числі біль, гематоми, кровотечі і пошкодження судин. За пацієнтами з такими ураженнями слід спостерігати на випадок появи ознак або симптомів абдомінальної кровотечі. У дуже рідкісних випадках помилки застосування призводили до пошкодження судин і геморагічного шоку, що потребував переливання крові та хірургічного втручання. Особливої обережності слід дотримуватися при застосуванні лікарського засобу Золадекс у пацієнтів з низьким ІМТ та/або тих, хто отримує препарати для повної антикоагуляції (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
Немає даних щодо видалення або розчинення капсули.
Існує високий ризик розвитку депресії (що може бути тяжкою) у пацієнтів, які отримують лікування агоністами гонадотропін-рилізинг гормону, такими як гозерелін. Пацієнтів слід поінформувати про цей ризик та у разі появи симптомів призначити відповідне лікування.
Повідомлялося про випадки кровотечі навколо місця введення препарату, що призводили до геморагічного шоку. При застосуванні препарату Золадекс слід брати до уваги такі заходи безпеки:
— ін’єкції робити у ділянку з нижчою вірогідністю пошкодження судин;
— слід ретельно зважити можливість застосування препарату Золадекс у пацієнтів зі схильністю до кровотечі (наприклад тих, які застосовують антикоагулянти).
Андрогендеприваційна терапія може призводити до подовження інтервалу Q–T.
Перед призначенням Золадексу пацієнтам з наявністю в анамнезі подовження інтервалу Q–T або з факторами ризику його подовження, а також пацієнтам, які одночасно застосовують лікарські засоби, що можуть спричиняти подовження інтервалу Q–T (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ), необхідно оцінити співвідношення користі та ризику, в тому числі можливість виникнення шлуночкової тахікардії за типом пірует.
Чоловіки. Слід з обережністю застосовувати Золадекс у чоловіків, яким загрожує розвиток непрохідності сечовивідних шляхів або компресія спинного мозку, а також ретельно наглядати за станом таких пацієнтів протягом першого місяця терапії. У випадку наявності або виникнення компресії спинного мозку чи ниркової недостатності через непрохідність сечовивідних шляхів слід вдатися до стандартного лікування таких ускладнень.
Малоймовірно, що пацієнтам, хворим на рак передміхурової залози, що не є гормонозалежним, таке лікування Золадекс 10,8 мг буде корисним. Ця стійкість до лікування може бути результатом відсутності реакції на кастрацію або гормональне лікування.
Рекомендоване дозування тестостеронемії до введення лікування Золадекс 10,8 мг для можливості оцінки терапевтичної користі.
На початкових етапах терапії аналогами ЛГ-РГ слід розглянути можливість застосування антиандрогенів (наприклад, ципротерону ацетату 300 мг щодня протягом трьох днів до та трьох тижнів після терапії препаратом Золадекс), оскільки є повідомлення, що це запобігає можливим наслідкам початкового підвищення рівнів тестостерону у сироватці крові.
Застосування агоністів ЛГ-РГ може призводити до зниження мінеральної щільності кісток. Попередні дані свідчать, що застосування у чоловіків бісфосфонатів на додаток до агоністів ЛГ-РГ може зменшувати втрату мінеральної щільності кісток. Особливої обережності слід дотримуватися у пацієнтів із додатковими факторами ризику розвитку остеопорозу (хронічне зловживання алкоголем, паління, довготривала терапія протисудомними засобами або кортикостероїдами, наявність остеопорозу у родинному анамнезі).
Пацієнтам зі встановленою депресією та пацієнтам з АГ потрібен ретельний нагляд.
Існує високий ризик зниження АТ (який може бути серйозним) у пацієнтів, які проходили лікування за допомогою агоністів ЛГ-РГ, таких як гозерелін. Слід повідомити про це пацієнтів і лікувати їх належним чином, якщо з’являться симптоми.
У фармакоепідеміологічному дослідженні агоністів ЛГ-РГ, що використовувалися для лікування раку передміхурової залози, спостерігалися випадки інфаркту міокарда та серцевої недостатності. Ризик зростає, якщо агоністи ЛГ-РГ застосовувати у комбінації з антиандрогенними засобами.
Зменшення толерантності до глюкози відзначалося у чоловіків, які застосовували агоністи ЛГ-РГ. Це може виявлятися як цукровий діабет або втрата глікемічного контролю в осіб з уже наявним цукровим діабетом. Тому потрібен контроль рівнів глюкози в крові.
Жінки. У випадку раку молочної залози у жінок у період передменопаузи, перед тим як розпочинати застосування препарату Золадекс 10,8 мг, необхідно визначити статус рецепторів гормонів пухлини. Якщо хвороба виявиться рецепторнегативною, препарат Золадекс у капсулах для п/ш введення пролонгованої дії по 10,8 мг застосовувати не слід.
Після початку терапії агоністами ЛГ-РГ спостерігається тимчасове підвищення рівнів естрадіолу в крові у жінок.
Рак молочної залози як показання
Зниження мінеральної щільності кісток. Застосування агоністів ЛГ-РГ може призводити до зниження мінеральної щільності кісток. Через 2 роки лікування ранніх стадій раку молочної залози середнє зниження мінеральної щільності шийки стегнової кістки та поперекового відділу хребта у жінок становило 6,2 та 11,5% відповідно. Було показано, що ці втрати є частково оборотними: через рік після припинення лікування втрата мінеральної щільності шийки стегнової кістки та поперекового відділу хребта була відповідно на 3,4 та 6,4% меншою, ніж до застосування препарату, хоча дані щодо відновлення кісткової маси дуже обмежені. Згідно з наявними даними у більшості жінок кісткова маса відновлюється після припинення лікування.
Попередні дані свідчать про те, що застосування Золадексу у комбінації з тамоксифеном у хворих на рак молочної залози може знижувати втрату кісткових мінералів.
Доброякісні стани як показання
Втрата мінеральної щільності кісток. Агоністи ЛГ-РГ можуть спричиняти зниження мінеральної щільності кісток у середньому 1% за місяць протягом шестимісячного періоду лікування. Зниження мінеральної щільності кісток на кожні 10% підвищує ризик переломів приблизно в 2–3 рази. Згідно з наявними на сьогодні даними у більшості жінок після відміни лікування кісткова маса відновлюється.
У пацієнток, які приймають Золадекс для лікування ендометріозу, додаткова гормонозамісна терапія послаблювала зниження мінеральної щільності кісток та вираженість вазомоторних симптомів. Досвіду застосування гормонозамісної терапії у жінок, які застосовують Золадекс 10,8 мг, немає.
Немає специфічних даних щодо застосування препарату у пацієнтів зі встановленим остеопорозом чи факторами ризику його розвитку (такими як хронічне зловживання алкоголем, паління, довготривала терапія препаратами, що знижують мінеральну щільність кісток, наприклад протисудомними засобами або кортикостероїдами, наявність остеопорозу в родинному анамнезі, порушення харчування, наприклад нервова анорексія). Оскільки зниження мінеральної щільності кісток у таких пацієнтів може бути більш небезпечним, застосування препарату Золадекс слід оцінювати у кожному окремому випадку та розпочинати терапію, лише якщо в результаті ретельної оцінки визначено, що користь переважатиме над ризиком. Слід вжити додаткових заходів протидії втраті кісткових мінералів.
Кровотеча відміни. На початку застосування Золадексу у деяких пацієнток можливі вагінальні кровотечі різної тривалості та інтенсивності. Зазвичай така кровотеча відмічається у перший місяць після початку лікування, вірогідно, є реакцією на виведення естрогену та минає сама по собі. Якщо кровотеча не минає, слід встановити її причину.
Час до відновлення менструацій після припинення терапії препаратом Золадекс 10,8 мг у деяких випадках може бути подовженим (середня тривалість вторинної аменореї після припинення застосування Золадексу 10,8 мг становить 7–8 міс). У разі необхідності швидкого відновлення менструацій рекомендується застосовувати Золадекс 3,6 мг.
Немає клінічних даних щодо ефекту застосування Золадексу для лікування доброякісних гінекологічних станів протягом більше 6 міс.
Застосування Золадексу може призводити до посилення опору шийки матки, тому при розширенні шийки слід дотримуватися обережності.
Застосовувати Золадекс у рамках допоміжної репродукції слід лише під наглядом спеціаліста з досвідом роботи у цій сфері.
Як і у випадку застосування інших агоністів ЛГ-РГ, повідомлялося про випадки синдрому гіперстимуляції яєчників (СГСЯ), зумовленого застосуванням Золадексу 3,6 мг у комбінації з гонадотропіном. Цикл стимуляції слід ретельно контролювати, щоб визначити, яким пацієнткам може загрожувати розвиток СГСЯ. За наявності ризику виникнення СГСЯ застосування хоріонічного гонадотропіну людини у разі можливості слід відмінити.
Рекомендується з обережністю застосовувати Золадекс при методиках запліднення у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників, оскільки можлива стимуляція великої кількості фолікулів.
Жінкам репродуктивного віку необхідно застосовувати негормональні методи контрацепції протягом терапії препаратом Золадекс та до відновлення менструацій після завершення лікування.
За пацієнтами зі встановленою депресією та хворими на АГ потрібен ретельний нагляд.
Застосування Золадексу може призвести до позитивної реакції на антидопінговий тест.
Існує високий ризик зниження АТ (який може бути серйозним) у пацієнтів, які проходили лікування за допомогою агоністів ЛГ-РГ, таких як гозерелін. Слід повідомити про це пацієнтів і лікувати їх належним чином, якщо з’являться симптоми.
Вказівка щодо використання конверта. Застосовувати тільки у випадку, якщо конверт зі шприц-аплікатором неушкоджений. Застосовувати відразу після розкриття конверта.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Золадекс не слід застосовувати у період вагітності або годування грудьми, оскільки існує теоретичний ризик викидня або виникнення внутрішньоутробних вад розвитку під час прийому агоністів ЛГ-РГ протягом вагітності. Необхідно провести ретельний огляд жінок, які можуть завагітніти, щоб виключити вагітність.
Під час лікування слід застосовувати негормональні методи контрацепції до відновлення менструації (див. також застереження щодо часу, необхідного для відновлення менструації, у розділі ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Перед застосуванням Золадексу 3,6 мг з метою лікування безпліддя слід виключити вагітність. Немає жодних клінічних даних, що вказують на наявність причинного зв’язку між застосуванням Золадексу 3,6 мг та будь-якою подальшою патологією розвитку яйцеклітини, вагітності або її результату.
Застосування Золадексу 3,6 мг у період годування грудьми не рекомендується.
Під час лікування аналогами гонадотропін-рилізинг гормону може природно настати менопауза. Рідко у деяких жінок після припинення лікування не відновлюються менструації.
Фертильність. Для жінок: такі аналоги ЛГ-РГ, як Золадекс 3,6 мг та Золадекс 10,8 мг, призначені для пригнічення ЛГ та ФСГ. Як наслідок, це може вплинути на лібідо (див. ПОБІЧНА ДІЯ) та спричинити припинення овуляції та менструації, з цього випливає негативний, але оборотний вплив на фертильність жінки. Під час лікування аналогами гонадотропін-рилізинг гормону може природно настати менопауза. Рідко у деяких жінок після припинення лікування не відновлюються менструації. Дослідження на щурах показують, що вплив на фертильність жінок є оборотним.
Для чоловіків: такі аналоги ЛГ-РГ, як Золадекс 3,6 мг та Золадекс 10,8 мг, призначені для пригнічення ЛГ та ФСГ. Як наслідок, це може спричинити порушення ерекції та вплинути на лібідо (див. ПОБІЧНА ДІЯ), а також, можливо, на сперматогенез. Хоча даних про фертильність у чоловіків немає, на основі оборотності впливу на фертильність щурів та гістопатологічних змін статевої системи у собаки через рік лікування препаратом Золадекс можна сподіватися, що такий вплив у чоловіків оборотний.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Золадекс не впливає або чинить незначний вплив на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами.
Діти. Золадекс не показаний для застосування у дітей, оскільки безпека та ефективність застосування у цієї групи пацієнтів не встановлені.

оскільки андрогендеприваційна терапія може призводити до подовження інтервалу Q–T, слід ретельно оцінити одночасне застосування Золадексу з лікарськими засобами, здатними подовжувати інтервал Q–T, або препаратами, що можуть спричиняти шлуночкову тахікардію за типом пірует, такими як антиаритмічні засоби класу IA (наприклад хінідин, дизопірамід) або класу III (наприклад аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), метадон, моксифлоксацин, антипсихотичні препарати тощо (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

даних щодо передозування у людини недостатньо. У разі введення Золадексу до запланованого часу або у вищій, ніж призначено, дозі клінічно значущих небажаних ефектів не виявлено. Результати досліджень на тваринах не свідчать про будь-який вплив, крім терапевтичного, на концентрацію статевих гормонів та статеві шляхи при застосуванні вищих доз Золадексу 10,8 мг. У разі передозування слід проводити симптоматичне лікування.

при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.