0
UA | RU

ТРІМЕТАБОЛ (TRIMETABOL)

J.Uriach & Cia

Склад і форма випуску

Класифікація
Лікарські засоби

Актуальна інформація

Тріметабол належить до препаратів, що впливають на травну систему та метаболізм, до лікарських засобів, що підвищують імунітет. Речовини, що входять до його складу, популярні серед професійних спортсменів у період підготовки до змагань. Однак спортсмени зазвичай вживають ці речовини у вигляді біологічно активних добавок, як монокомпонентних, так і комбінованих. Але незважаючи на хороші результати, дієтичні добавки не слід рекомендувати з терапевтичною метою, оскільки вимоги до їх виробництва, якості та дотримання доз не такі суворі, як до лікарських засобів. На відміну від біодобавок, Тріметабол є зареєстрованим в Україні лікарським засобом, що дозволяє визначати показання до його застосування в умовах доказової медицини.

Як застосовувати Тріметабол

Розчин Тріметаболу готується в разі необхідності. Препарат виготовляється у зручній для цієї мети формі — флакон з розчином, у який потрібно висипати порошок з пакету та розмішати до повного розчинення. Діючими речовинами розчину є DL-карнітину гідрохлорид та L-лізину гідрохлорид, а в порошку як активні компоненти містяться ципрогептадину ацефілінат (метопін), вітамін В1 (тіаміну гідрохлорид), вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид) та вітамін В12 (ціанокобаламін). Отриману суміш у подальшому можна зберігати в зачиненому флаконі протягом місяця при кімнатній температурі або в прохолодному місці (після цього терміну властивості препарату можуть змінюватися).

Тріметабол приймають зазвичай 3 р/добу за 30 хв до чергового прийому їжі. Разова доза при цьому залежить від віку пацієнта: для дітей віком 2–3 роки — 2,5 мл, віком 3–6 років — 5 мл, а для дітей віком старше 6 років та дорослих — 5–10 мл залежно від маси тіла, клінічної ситуації та кінцевої мети прийому препарату. Препарат має приємний смак фруктового сиропу, тому його не потрібно чимось додатково розводити, однак можна запивати водою. Тривалість курсу прийому Тріметаболу визначається індивідуально, але зазвичай терапевтичний курс становить близько 2 міс (інструкція МОЗ України).

Як діють складові Тріметаболу та коли застосовуються

Основна дія Тріметаболу забезпечуються за рахунок ципрогептадину ацефілінату. Його похідна метопін застосовується в медицині завдяки тому, що діє як антагоніст серотоніну та гістаміну (Noble R.E., 1969). Антисеротоніновий ефект речовини розвивається внаслідок його властивості блокувати кальцієві канали. Завдяки цьому ципрогептадин стимулює латеральні ядра гіпоталамуса (а вони відповідають за контроль апетиту) і не діють на інші відділи нервової системи (Марушко Ю.В., 2018). Хоча спочатку ципрогептадин розроблявся як речовина для лікування вазомоторного риніту, алергічного кон’юнктивіту та холодової кропив’янки, на сьогодні викликають інтерес саме його системні антисеротонінові ефекти (Watemberg N.M., 1999).

Ципрогептадин зарекомендував себе як ефективний та безпечний засіб для підвищення апетиту та стимулювання збільшення м’язової маси як у дорослих, так і в дітей (Sant’Anna A.M., 2014). Причому такий ефект спостерігається не лише у пацієнтів із соматичними захворюваннями — покращення апетиту та збільшення маси тіла відмічені також у хворих на нервову анорексію (Halmi K.A., 1986). Також ципрогептадин може бути рекомендований для лікування таких функціональних гастроінтестинальних розладів, як функціональна диспепсія, функціональний абдомінальний біль, абдомінальна мігрень, синдром подразненого кишечнику, синдром циклічного блювання (Krasaelap A., 2017).

В експерименті на кролях було доведено (Zhang Q.Z., 1992), що здатність ципрогептадину блокувати серотонінові S2— та гістамінові H1-рецептори також забезпечує підвищення толерантності організму до травмуючих факторів, оскільки зменшує вираженість шокових розладів мікроциркуляції. Припускається (Ambrus J.L., 1995), що протишоковий ефект ципрогептадину можна пояснити його здатністю до серотонін-індукованої та АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів.

Завдяки антисеротоніновому ефекту препарати із ципрогептадином можуть бути рекомендовані для лікування при серотоніновому синдромі (McDaniel W.W., 2001). Серотоніновий синдром — це своєрідний небезпечний побічний ефект від передозування наркотиків (кокаїн, амфетамін, ЛСД, екстазі) або лікарських засобів (трициклічні антидепресанти, інгібітори МАО, препарати літію), що підвищують серотонінергічну передачу.

Карнітин — це умовно незамінна амінокислота, яка у великій кількості міститься у скелетних м’язах. До її функцій належать транспорт жирних кислот у мітохондрії, участь у процесах гліколізу та мітохондріального β-окиснення (Huang A., 2012), а головне — йому властива здатність гальмувати процеси використання амінокислот для отримання енергії. Дослідження показали, що L-карнітин знижує рівень маркерів катаболізму пуринів та вивільнення вільних радикалів, які викликають м’язову болісність після інтенсивного фізичного навантаження. Окрім того, карнітин позитивно впливає на процеси кисневого обміну в міокарді, у результаті чого підвищується загальна витривалість при фізичних навантаженнях. Він легко проникає через ГЕБ, тому реалізує свої ефекти не лише у м’язах, а й у нервовій тканині (Ribas G.S., 2014). У Тріметаболі карнітин представлений у вигляді суміші L- та D-ізомерів. При цьому L-карнітин характеризується більшою біодоступністю, а D-карнітин — накопичувальним ефектом та тривалою дією навіть після припинення прийому препарату (Марушко Ю.В., 2018).

Завдяки наявності у складі L-карнітину Тріметабол може бути рекомендований спортсменам. І якщо у спортсменів-аматорів препарат буде сприяти нарощуванню м’язової маси, підвищенню витривалості та працездатності, відновленню після фізичних навантажень (Huang A., 2012), то у професійних спортсменів на перший план виходять кардіотропні властивості L-карнітину — препарат може застосовуватися для профілактики кардіоміопатії (Гуніна Л.М., 2016).

Що цікаво, препарати з L-карнітином можуть бути включені у схеми лікування як чоловічого (Mongioi L., 2016), так і жіночого безпліддя (Agarwal A., 2018). Дослідженнями доведено (Shang X.J., 2015), що регулярний прийом цієї речовини сприяє покращенню параметрів якості сім’яної рідини та підвищенню шансів настання спонтанної вагітності у парах, де у чоловіка діагностована олігоастенозооспермія. Перспективним також вважається застосування L-карнітину в репродуктології — він підвищує виживаність ембріонів, отриманих in vitro (Kitano Y., 2018). Враховуючи такі властивості, Тріметабол можна застосовувати з профілактичною або лікувальною метою тим, хто планує вагітність.

L-карнітин характеризується антиоксидантними, протизапальними та антиапоптотичними властивостями, тому в останні роки ведуться дослідження його нефропротекторного потенціалу за наявності медикаментозно-індукованих нефропатій (Jafari A., 2013). Окрім того, ці властивості L-карнітину дозволяють захистити тканини в умовах змодельованого ішемічно-реперфузійного пошкодження (Moghaddas A., 2018). Враховуючи такі ефекти, ця речовина має перспективи для застосування в діабетології (Dambrova M., 2015), кардіології, неврології і, що актуально, — у геронтології (Sizova Z.M., 2019).

L-лізин — це незамінна амінокислота, яка не синтезується у людському організмі та обов’язково має надходити з їжею. Він включений до складу Тріметаболу в основному завдяки своєму негормональному анаболічному ефекту. L-лізин в організмі конвертується в ацетил-КоА — ключовий компонент вуглеводного метаболізму та отримання енергії. Також ця речовина виступає в якості основного компоненту реакцій синтезу білків, бере участь у процесах еритропоезу, росту сполучної тканини (за рахунок синтезу колагену) та кісткової тканини. L-лізин може використовуватися як допоміжний засіб для профілактики та лікування остеопорозу, оскільки суттєво підвищує всмоктування кальцію в ШКТ (Civitelli R., 1992). Окрім того, він стимулює виділення шлункового та панкреатичного соку і таким чином покращує процеси травлення (Марушко Ю.В., 2018).

Висока антиоксидантна та протизапальна активність (інгібує викид прозапального цитокіну IL-6) L-лізину забезпечує можливість його застосування в інтенсивній терапії такого захворювання, як гострий панкреатит. Він ефективно перешкоджає пошкодженню паренхіми органу, викликаної як інфекційними, так і хімічними агентами (Al-Malki A.L., 2015).

Для L-лізину також характерні нейротропні ефекти — за аналогією з ципрогептадином він чинить антисеротонінову дію як його конкурентний антагоніст. Однак він діє на аркуатне (дугоподібне) ядро гіпоталамусу, у результаті чого підвищується толерантність до болю та знижується постстресорна агресивність (Severyanova L.A., 2019).

Вітаміни групи В (В1, В6, В12) виконують допоміжну функцію. Їх основне завдання — виступати в якості коферментів метаболізму жирів, вуглеводів та білків. Зокрема, тіамін сприяє синтезу актину та міозину — білків, які забезпечують скоротливі властивості поперечно-смугастих м’язів. Піридоксин відповідає за адекватне функціонування ЦНС та периферичних нервів, а також бере участь у процесах використання ненасичених жирних кислот для отримання енергії. Ціанокобаламін необхідний для нормальних процесів синтезу ДНК в цілому і для покращення процесів еритропоезу зокрема (Марушко Ю.В., 2018).

Описаний досвід застосування Тріметаболу у складі комплексної терапії для лікування дітей із поєднаною вродженою патологією для підготовки до можливої операції на серці (Лимаренко М.П., 2014). У подібних ситуаціях необхідність застосування препаратів з анаболічним ефектом зумовлена тим, що гіпотрофія свідчить про такі порушення обміну речовин, які в подальшому будуть перешкоджати нормальній реабілітації, а також підвищують операційні ризики.

Також Тріметабол зарекомендував себе у педіатричній практиці для лікування вегетативної дисфункції за гіпотонічним типом. Після курсу лікування препаратом відмічається покращення серцевої діяльності, нормалізується сон та покращується настрій (Марушко Ю.В., 2018). Завдяки наявності ципрогептадину препарат може бути призначений у складі комплексної терапії для лікування дитячих мігреней та вертиго (Lehrer J.F., 2004).

Можливе застосування Тріметаболу в якості допоміжного препарату під час курсу лікування туберкульозу, оскільки такі хворі часто виснажені та потребують нутрітивної підтримки. Тим більше, що піридоксин здатен зменшувати вираженість нейротоксичних ефектів ізоніазиду (інструкція МОЗ України).

Препарат також може застосовуватися для покращення стану пацієнтів психіатричного профілю, оскільки депресивні розлади та порушення харчової поведінки часто пов’язані з відсутністю апетиту та виснаженням. Однак необхідно враховувати, що одночасний прийом ципрогептадину та антидепресантів може викликати посилення побічних ефектів останніх. Поєднання із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну може стати причиною рецидиву депресії, а з трициклічними антидепресантами — пригнічувальної дії на ЦНС. Також пригнічення психомоторних реакцій може бути наслідком поєднання Тріметаболу з алкоголем, снодійними, седативними та анксіолітичними засобами (інструкція МОЗ України).

Висновок

Тріметабол покращує апетит, що сприяє збільшенню маси тіла. Тому клінічні показання до застосування препарату вельми різноманітні — вони зумовлені великим спектром гострих та хронічних захворювань, які перешкоджають нормальному засвоєнню їжі, а також особливостями способу життя та навантажень здорових спортсменів. Однак компоненти, що входять до його складу, становлять інтерес для сучасних дослідників, оскільки чинять позитивний вплив при тих патологічних процесах, які не пов’язані з органічними змінами, але суттєво впливають на якість життя.

Інструкція МОЗ

Склад

100 мл розчину містять:

розчин:

діючі речовини: DL-карнітину гідрохлориду 7,5 г; L-лізину гідрохлориду 5,0 г;

допоміжні речовини: повідон K-30, метилпарабен (Е 218), сахарин натрію, есенція сунична, мальтит рідкий, вода очищена;

порошок:

діючі речовини: ципрогептадину ацефілінату (метопін) 35,0 мг; піридоксину гідрохлориду (вітаміну В6) 600 мг; тіаміну гідрохлориду (вітаміну В1) 600 мг; ціанокобаламіну (вітаміну В12) 20 мг;

допоміжні речовини: повідон K-30, маніт (Е 421).

Лікарська форма

Розчин оральний.

Основні фізико-хімічні властивості: дрібнозернистий порошок рожевого кольору з характерним запахом вітамінів; прозорий розчин, ледве жовтуватого кольору, з ароматом суниці.

Приготовлений розчин має рожевий колір та запах суниці, солодкий на смак.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що стимулюють апетит. Код АТX А15.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Основний компонент лікарського засобу — ципрогептадину ацефілінат (метопін), який має властивості антагоніста серотоніну та стимулює апетит, впливаючи на гіпоталамус. Препарат блокує кальцієві канали.

Часто у дітей зі зниженим апетитом виникає гіпотонія або порушення травної системи, тому стимулювання лише центра голоду може спричиняти невідповідність між прийомом їжі та здатністю організму перетравлювати та засвоювати її. Карнітин, який міститься в лікарському засобі, стимулює виділення шлункового соку та секрету підшлункової залози і забезпечує оптимальні умови для засвоєння вітамінів, мікроелементів та поживних речовин.

Для повного засвоєння їжі необхідно забезпечити оптимальну роботу ферментних систем. Тому до складу лікарського засобу входить комплекс вітамінів (В1, В6, В12), які, виконуючи роль коферментів у метаболізмі ліпідів, білків і вуглеводів, допомагають їх засвоєнню на клітинному рівні.

L-лізин доповнює формулу препарату, є основою біосинтезу білків, справляє негормональну анаболічну дію.

Завдяки збалансованому складу препарат покращує апетит та сприяє збільшенню маси тіла.

Фармакокінетика.

Лікарський засіб добре абсорбується після перорального прийому, максимальна концентрація досягається через 4 години після застосування. Дані щодо розподілу в організмі та проникнення у грудне молоко відсутні.

Виведення препарату відбувається із сечею протягом 12 годин після прийому.

Клінічні характеристики

Показання

— Стимулювання апетиту;

— як негормональний анаболічний засіб.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату; загострення бронхіальної астми, глаукома, пептична виразка, пілоростеноз, стани, що супроводжуються затримкою сечі (симптоматична гіпертрофія передміхурової залози, контрактура шийки сечового міхура); одночасне застосування інгібіторів моноаміноксидази (МАО).

Не застосовувати пацієнтам літнього віку та виснаженим пацієнтам.

Вітамін В12 протипоказано застосовувати при еритремії, еритроцитозі, тромбоемболії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Піридоксин зменшує протипаркінсонічну активність леводопи та нейротоксичну дію ізоніазиду. Тіосемікарбазон та 5-флуороурацил анулюють дію вітаміну B1, будучи його антагоністами. Антациди уповільнюють всмоктування вітаміну В1.

Одночасне застосування ципрогептадину з антидепресантами — селективними інгібіторами зворотного нейронального захоплення серотоніну може призвести до рецидиву депресії.

При одночасному застосуванні ципрогептадину з трициклічними антидепресантами останні потенціюють холінолітичні ефекти і посилюють пригнічувальну дію на центральну нервову систему.

Інгібітори МАО можуть потенціювати і пролонгувати антихолінергічну дію ципрогептадину.

Необхідно з обережністю застосовувати препарат у комбінації зі снодійними, седативними, анксіолитичними засобами, а також з алкоголем через пригнічувальну дію на центральну нервову систему.

Одночасний прийом з антагоністами піридоксину, пероральними контрацептивами може підвищувати потребу у вітаміні В6.

Особливості застосування

З обережністю застосовувати препарат при бронхіальній астмі в анамнезі, підвищенні внутрішньоочного тиску, гіпертиреоїдизмі, серцево-судинних захворюваннях, артеріальній гіпертензії.

У рідкісних випадках, тривала терапія з антигістамінними препаратами може призвести до патологічних змін крові.

До складу препарату входить допоміжна речовина метилпарабен (Е 218), яка може спричинити алергічні реакції (можливо уповільнені).

Через присутність мальтиту рідкого пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід застосовувати препарат.

Оскільки препарат містить вітамін В6, його слід з обережністю застосовувати пацієнтам з вираженими порушеннями функції нирок і печінки.

Пацієнтам з новоутвореннями, крім випадків, що супроводжуються мегалобластною анемією та дефіцитом вітаміну В12, не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Під час терапії не слід вживати алкогольні напої.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (або 23 мг)/дозу натрію. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Не застосовують у період вагітності або годування груддю через відсутність достатніх даних щодо безпеки застосування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

У випадках, якщо під час лікування препаратом спостерігається запаморочення, сонливість, порушення координації, слід утриматися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Приготування розчину. Висипати вміст пакетика у флакон із розчином, закрити флакон і струшувати його до повного розчинення порошку. Приготовлений розчин повністю зберігає свої властивості протягом місяця.

Дозування:

Дітям віком від 2 до 3 років: по 2,5 мл 3 рази на добу.

Дітям віком від 3 до 6 років: по 5 мл 3 рази на добу.

Дітям віком від 6 років і дорослим: по 5–10 мл 3 рази на добу.

Термін лікування визначає лікар залежно від індивідуальних особливостей та потреб пацієнта. Зазвичай препарат слід застосовувати протягом 2 місяців.

Рекомендується приймати препарат за 30–60 хвилин до основного прийому їжі.

Діти

Застосовувати дітям віком від 2 років.

Передозування

При передозуванні можливе посилення проявів побічних реакцій. Передозування препарату у дітей може спричинити збудження центральної нервової системи (ЦНС) через 0,5–2 години після застосування. Можливі антихолінергічні ефекти. Однак у випадку передозування необхідно вжити заходів для прискорення виведення препарату з організму: промивання шлунка, форсований діурез. Терапія — симптоматична.

Побічні реакції

На початку лікування часто виникає седативний ефект і сонливість, які зазвичай зникають на 3–4 день лікування.

Допоміжна речовина метилпарабен (Е 218) може спричинити алергічні реакції (можливо уповільнені).

Можливе виникнення побічних реакцій на застосування антигістамінних препаратів:

з боку центральної нервової системи та органів чуття: седативний ефект, сонливість, запаморочення, порушення координації, сплутаність свідомості, втрата свідомості, відчуття неспокою, збуджений стан, порушення акомодації (мідріаз), диплопія, галюцинації, тремор, дратівливість, безсоння, парестезії, неврит, головний біль, слабкість, агресивна поведінка, судоми, ейфорія, істерія, шум у вухах, гострий лабіринт;

алергічні реакції: анафілактичний шок;

з боку шкіри та підшкірних тканин: висипання та набряки алергічного характеру, раптова пітливість, кропив’янка, фоточутливість;

з боку системи крові: гемолітична анемія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія;

з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, прискорене серцебиття, тахікардія, екстрасистолія;

з боку системи дихання: утворення густого бронхіального секрету, задишка, сухість у носі та горлі, носові кровотечі;

з боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, нудота, блювання, анорексія, дискомфорт в епігастрії, діарея, запор, холестаз, гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність;

з боку сечостатевої системи: часті позиви до сечовипускання, утруднення сечовипускання, затримка сечі;

інше: озноб.

Нижче наведено побічні реакції, що можуть виникати в результаті монотерапії однією з активних речовин:

піридоксину гідрохлориду (вітаміну В6)

з боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, підвищення кислотності шлункового соку;

ціанокобаламіну (вітаміну В12)

інше: нездужання;

ципрогептадин

з боку центральної нервової системи: атаксія;

з боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи анафілактичний шок;

з боку шкіри та підшкірних тканин: еритема, пурпура;

з боку серцево-судинної системи: відчуття стискання у грудях;

з боку репродуктивної системи та молочних залоз: ранні менструації.

Термін придатності

Термін придатності розчину та порошку — 5 років.

Термін зберігання приготовленого розчину — 1 місяць.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Немає необхідності зберігати приготовлений розчин у холодильнику.

Упаковка

Упаковка містить флакон з розчином місткістю 150 мл, накритий склянкою-дозатором, і пакет, що містить 3 г порошку.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

Х. Уріак і Компанія, С.A., Іспанія.

Італфармако, С.А., Іспанія.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Х. Уріак і Компанія, С.A., Іспанія.

Ав. Камі Райаль 51–57, Полігон Індустріаль Ріера де Кальдес, 08184 Палау-Соліта і Плегаманс (Барселона), Іспанія.

Італфармако, С.А., Іспанія.

с/Сан Рафаель, 3, Полігоно Індустріаль Алькобендас, 28108, Алькобендас, Мадрид, Іспанія.

Дата додавання: 04.10.2021 р.
© Компендіум 2019

Діагнози, при яких застосовують ТРІМЕТАБОЛ

Астенічний розлад (астенія) МКХ R53
Атрезія отворів Мажанді і Лушки МКХ Q03.1
Ацетонурія МКХ R82.4
Вегетосудинна дистонія (ВСД) вертеброгенного генезу МКХ G90.9
Відкрита артеріальна протока МКХ Q25.0
Диспепсія (порушення травлення) МКХ K30
Енцефалопатія МКХ G93.4
Затримка розвитку, обумовлена ??білково-енергетичної недостатністю МКХ E45
Інші депресивні епізоди МКХ F32.8
Кардіоміопатія при метаболічних порушеннях МКХ I43.1
Нервова анорексія МКХ F50.0
Низькорослість [карликовість], не класифікована в інших рубриках МКХ E34.3
Помірна білково-енергетична недостатність МКХ E44.0
Синдром стомлюваності після перенесеної вірусної хвороби МКХ G93.3
Спастична диплегія МКХ G80.1
Статевий (генітальний) інфантилізм МКХ E30.0
Ураження головного мозку МКХ G93.9
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko