Перметрин (Permethrinum) (268004) - інструкція із застосування ATC-класифікація

діюча речовина: перметрин;

1 г лікарського засобу містить перметрину 5 мг;

допоміжні речовини: етанол (96%), етоній, бензалконію хлорид, вода очищена.

Розчин нашкірний.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина безбарвна або слабо-жовтого кольору з характерним спиртовим запахом.

Засоби для знищення ектопаразитів, включаючи засоби проти коростяного кліща, інсектициди та репеленти. Піретрини, включаючи синтетичні сполуки. Перметрин.

Код АТХ Р03А С04.

Фармакодинаміка.

Інсектицидний засіб контактної дії, який належить до групи синтетичних піретроїдів. Має педикуліцидну дію, згубно впливає на гниди, личинки і статевозрілі форми головних і лобкових вошей. Порушує проникність натрієвих каналів мембран нервових клітин комах, гальмує процес поляризації (реполяризації) нервової клітини, що призводить до паралізуючого ефекту.

Фармакокінетика.

При нашкірному застосуванні всмоктується менше 2% дози перметрину. Йому властива висока жиророзчинність, його токсичність збільшується органічними розчинниками. За результатами досліджень на тваринах, перметрин зв’язується з глюкуронідами, гліцинами та сульфатами в печінці. Період напіввиведення становить кілька годин. Перметрин швидко гідролізується до неактивних метаболітів, виводиться переважно з сечею.

Педикульоз (головний, лобковий).

Підвищена чутливість до перметрину та до допоміжних речовин лікарського засобу.

Підвищена чутливість до рослин роду хризантем або інших рослин родини складноцвітих (Compositae).

Порушення цілісності шкіри, запальні процеси та вторинні інфекції шкіри.

Період вагітності або годування груддю. Дитячий вік до 3 років.

Не рекомендується застосування Перметрину хворим з бронхіальною астмою, обструктивним бронхітом, у тому числі в анамнезі, у зв’язку з ризиком виникнення бронхоспазму при вдиханні лікарського засобу.

Не встановлена.

Перед застосуванням лікарського засобу необхідно проконсультуватися з лікарем, оскільки існує перехресна чутливість між синтетичними пиретроїдами, такими як перметрин.

Медперсонал, який працює з Перметрином, має користуватися захисними рукавичками. Перметрин слід застосовувати тільки зовнішньо.

Обробку проводити у добре провітрюваному приміщенні або на вулиці. При обробці слід запобігати потраплянню Перметрину на слизові оболонки очей, носа, ротової порожнини, сечостатевих органів. У разі випадкового потрапляння Перметрину на слизові оболонки останні слід промити великою кількістю води. Після обробки ретельно вимити руки з милом і прополоскати рот проточною водою.

Щоб запобігти повторному зараженню, усю родину необхідно перевірити на наявність збудників, продезінфікувати одяг, головні убори, шарфи, постільну білизну, гребінці і обробити волосся у людей, які перебували у контакті з хворим.

Досліджень щодо безпеки застосування Перметрину у період вагітності або годування груддю не проводили, отже не слід застосовувати лікарський засіб у цей період.

Не встановлена.

Зовнішньо. Волосся добре змочити розчином за допомогою ватного тампона, втираючи лікарський засіб у корені волосся. Після обробки Перметрин залишити на волоссі на 10–40 хвилин (голову можна покрити хустинкою), потім ретельно змити теплою проточною водою з милом або шампунем і висушити звичайним способом. Після миття волосся розчесати густим гребінцем для видалення загиблих паразитів; у разі виявлення живих вошей обробку повторити перед наступним миттям волосся або через 7 днів.

Витрати Перметрину залежно від густоти і довжини волосся — від 10 мл до 60 мл.

При лобковому педикульозі волосисту частину лобкової зони рясно змочити нерозведеним розчином за допомогою ватного тампона. Через 30 хвилин оброблені ділянки вимити з милом та ретельно промити водою.

Не застосовувати дітям віком до 3 років.

При передозуванні можливе посилення симптомів, зазначених у розділі «Побічні реакції». При передозуванні необхідно припинити застосування Перметрину, промити шкіру великою кількістю теплої води, також можливе застосування антигістамінних засобів. У разі отруєння через вдихання парів Перметрину лікування потрібно розпочинати з виведення пацієнта на свіже повітря. Якщо Перметрин потрапив в очі або на шкіру, вражені ділянки потрібно промити достатньою кількістю води.

При випадковому застосуванні Перметрину всередину існує велика ймовірність спонтанного блювання, тому подальший прийом блювотних засобів не рекомендується через ризик швидкого розвинення судом і коми. Всмоктуванню Перметрину можна завадити, промивши шлунок та застосувавши активоване вугілля чи проносний засіб. Лікування передусім підтримуюче та включає спостереження за пацієнтом на предмет появи алергічних реакцій.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи шкірні висипи і набряки.

Місцеві ефекти: відчуття печіння, поколювання або пощипування, оніміння шкіри, посилення свербежу, еритема, біль, екзема.

3 роки.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 25 °C.

Оберігати від падінь, ударів, впливу прямих сонячних променів.

По 50 г у флаконі; по 1 флакону в пачці.

Без рецепта.

АТ «СТОМА».

Україна, 61105, м. Харків, вул. Ньютона, 3.