Індоколлір^® 0,1% (Indocollyre 0,1%) (267904) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Допоміжні речовини: тіомерсал, аргінін, гідроксипропіл-бета-циклодекстрин, кислота хлористоводнева розведена, вода очищена.

Індометацин - 1 мг/мл

фармакодинаміка. Препарат належить до групи НПЗП для місцевого застосування.
Індометацин пригнічує простагландин-синтетазу і належить до індольної групи засобів.
Фармакокінетика. Немає даних.

– інгібування міозу під час хірургічного втручання;
– запобігання запальним процесам після хірургічних втручань з приводу катаракти або після операції на передній камері ока;
– усунення болю в очах після фоторефракційної кератектомії протягом перших декількох днів після операції.

препарат призначений для місцевого застосування дорослим в офтальмології. Доза, частота і тривалість застосування визначає індивідуально лікар.
Інгібування міозу під час операції:
застосовувати по 1 краплі 4 рази на добу за день до операції і 4 рази по 1 краплі за 3 год до операції.
Запобігання запаленню після оперативного втручання з приводу катаракти або після операції на передній камері ока:
по 1 краплі 4–6 разів на добу до повного зникнення симптомів захворювання, починаючи закапування за 24 год до операції.
Усунення очного болю після фоторефракційної кератектомії:
по 1 краплі 4 рази на добу протягом перших декількох днів після операції.
Вказівки щодо способу застосування
Для інстиляції р-ну слід злегка відтягнути нижню повіку ока і закапати 1 краплю р-ну в кон’юнктивальний мішок, при цьому пацієнт повинен дивитись вгору.
Діти. Спеціальних досліджень із залученням дітей не проводили, тому препарат не рекомендований для застосування у педіатричній практиці.

– останній триместр вагітності (див. розділ Застосування у період вагітності та годування грудьми);
– зареєстрована алергія на індометацин або препарати з подібною дією, наприклад, інші НПЗП або ацетилсаліцилову кислоту;
– наявні в анамнезі напади БА, спричинені ацетилсаліциловою кислотою або іншими НПЗП;
– активна пептична виразка шлунку та дванадцятипалої кишки;
– тяжкі гепатоцелюлярні порушення;
– тяжка ниркова недостатність.

побічні реакції, що спостерігалися або під час клінічних досліджень, або під час постмаркетингового застосування, подані нижче за частотою: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100‒<1/10), нечасто (≥1/1000‒<1/100), рідко (≥1/10 000‒<1/1000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (не можна оцінити на основі доступних даних).

*Повідомлялося про побічні реакції, такі як кератит або виразка рогівки, що можуть ускладнюватись її перфорацією. Зокрема такий ризик існує у пацієнтів, які отримували лікування місцевими кортикостероїдами для офтальмологічного застосування, та у пацієнтів з ослабленою рогівкою.

попередження
Даний продукт містить ртутьорганічну сполуку, що може спричинити алергічну реакцію.
− У разі розвитку симптомів підвищеної чутливості лікування препаратом слід припинити.
− При наявності ризику розвитку інфекції очей слід призначити відповідне лікування.
− НПЗП можуть уповільнювати загоювання рогівки. Відомо, що топічні кортикостероїди також можуть уповільнювати або затримувати загоювання рогівки. Застосування місцевих НПЗП та топічних кортикостероїдів підвищує цей ризик. Отже, рекомендується з особливою увагою та обережністю застосовувати очні краплі індометацину одночасно з кортикостероїдами, особливо пацієнтам із підвищеним ризиком розвитку побічних ефектів у рогівці, описаних нижче. Постмаркетинговий досвід застосування місцевих НПЗП свідчить, що у разі складних хірургічних операцій на оці або у разі наявності у пацієнта денервації рогівки, дефектів епітелію рогівки, цукрового діабету, захворювань очної поверхні (наприклад, синдром сухого ока), ревматоїдного артриту, а також у разі повторних офтальмологічних операцій протягом короткого періоду часу підвищується ризик розвитку побічних ефектів у рогівці, які можуть стати загрозливими для зору. Місцеві НПЗП слід застосовувати з обережністю таким пацієнтам. Тривале використання місцевих НПЗП може збільшити негативний вплив на рогівку.
− У пацієнтів, чутливих до НПЗП, застосування топічних НПЗП може викликати кератит. Тривале використання місцевих НПЗП у таких пацієнтів може спричинити дефект епітелію рогівки, стоншення рогівки, ерозію рогівки, виразку рогівки або перфорацію рогівки. Ці явища можуть бути загрозливими для зору. Пацієнти, у яких розвинувся дефект епітелію рогівки, повинні негайно припинити використання очних крапель індометацину і ретельно контролювати стан рогівки.
− НПЗП можуть посилювати кровотечу в тканинах ока під час операції, особливо в пацієнтів зі схильністю до кровотеч або в пацієнтів, які отримують інші препарати, здатні подовжувати кровотечу.
− Під час лікування препаратом не рекомендується носити контактні лінзи.
− Якщо під час лікування препаратом Індоколлір^® одночасно застосовуються інші краплі для очей, інтервал між інстиляцією повинен становити не менше 15 хв.
− При закапуванні препарату не слід торкатися ока наконечником флакона.
Застосування у період вагітності або годування грудьми.
Вагітність
Про вплив препарату на виникнення вад розвитку у людей не повідомлялося. Однак необхідне проведення додаткових епідеміологічних досліджень, які б підтвердили відсутність будь-якого ризику.
У III триместрі вагітності застосування інгібіторів синтезу простагландинів може мати такі наслідки для плода:
− токсичний вплив на серцево-легеневу систему (легенева гіпертензія з передчасним закриттям артеріальної протоки);
− порушення функції нирок, яке може призвести до ниркової недостатності, що супроводжується олігогідрамніоном.
Наприкінці вагітності можливе збільшення часу кровотечі у матері і дитини.
Тому індометацин можна застосовувати у перші 5 міс вагітності лише у разі, коли очікувана користь для матері буде перевищувати ризик для плода.
Починаючи з 6-го місяця вагітності, застосування індометацину протипоказане.
Період годування грудьми.
Відомо, що НПЗП проникають у грудне молоко, тому їх застосування жінкам, які годують грудьми, слід уникати.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами.
Пацієнтам, у яких одразу після закапування втрачається чіткість зору, слід тимчасово утримуватися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами.

щоб уникнути змішування та взаємодії діючих речовин, інтервал між закапуванням в очі різних крапель повинен становити 15 хв.
У разі необхідності індометацин у вигляді очних крапель можна комбінувати з очними краплями, що містять кортикостероїди.
Хоча після закапування крапель в очі в системний кровотік потрапляє лише незначна кількість індометацину, взаємодія лікарских засобів відбувається. Тому бажано враховувати взаємодію, яка спостерігається при системному застосуванні НПЗП.
Комбінації,що не рекомендуються
Пероральні антикоагулянти: підвищений ризик кровотечі, спричиненої застосуванням пероральних антикоагулянтів (пригнічення функції тромбоцитів і ушкодження слизової оболонки шлунка НПЗП).
Якщо така комбінація необхідна, слід проводити пильне клінічне і лабораторне спостереження.
Інші НПЗП (включаючи саліцилати в дозі більше 3 г/добу дорослим): підвищений ризик утворення виразок у ШКТ і кровотеча (синергізм).
Дифлунізал: летальна кровотеча з травного тракту, що супроводжується підвищеною концентрацією індометацину у плазмі крові (конкурентна взаємодія з глюкуронідзв’язуючими ферментами).
Гепарини: підвищений ризик кровотечі (пригнічення функції тромбоцитів та ушкодження слизової оболонки шлунка НПЗП).
Якщо така комбінація неминуча, необхідне пильне клінічне спостереження (і лабораторний контроль нефракціонованих гепаринів).
Літій: рівні літію в крові можуть підвищуватися до токсичних рівнів (зменшення виділення літію нирками).
Якщо така комбінація необхідна, слід проводити пильний контроль рівнів літію в крові та корегувати дози протягом комбінованого лікування і потім після відміни індометацину.
Метотрексат у дозах 15 мг на тиждень і більше: токсичний вплив метотрексату на систему крові посилюється, оскільки його нирковий кліренс під впливом протизапальних засобів зменшується.
Тиклопідин: підвищений ризик кровотечі (синергізм антитромбоцитарної активності).
Якщо така комбінація необхідна, слід проводити ретельний контроль клінічних і лабораторних показників, включаючи час кровотечі.
Комбінації, що потребують обережності
Діуретики, інгібітори АПФ. ГНН у пацієнтів, у яких зафіксовано зневоднення організму (зменшення клубочкової фільтрації шляхом пригнічення судинорозширювальних простагландинів НПЗП). Крім того, ослаблення антигіпертензивного ефекту.
Необхідна гідратація пацієнтів та контроль функції нирок на початку лікування.
Метотрексат у дозах менше 15 мг на тиждень. Токсичний вплив метотрексату на систему крові посилюється, оскільки його нирковий кліренс під впливом протизапальних засобів зменшується. Протягом перших декількох тижнів комбінованого лікування необхідно щотижнево проводити загальний аналіз крові. Навіть при незначних змінах функції нирок необхідне пильне спостереження за станом пацієнтів, а також за станом пацієнтів літнього віку.
Пентоксифілін. Підвищений ризик кровотечі. Потрібне посилення контролю за клінічними показниками та більш часта перевірка часу кровотечі.
Шлунково-кишкові засоби місцевої дії (солі, оксиди та гідроксиди магнію, алюмінію та кальцію). Зменшення шлунково-кишкової абсорбції індометацину. Будь-які антациди слід застосовувати окремо від індометацину (якщо можливо, з інтервалом не менше 2 год).
Зидовудин. Підвищення ризику токсичності еритроцитів (дія на ретикулоцити), що супроводжується тяжкою анемією, через 8 днів після початку застосування НПЗП.
Необхідний підрахунок формених елементів крові та ретикулоцитів через 8 і 15 днів після початку лікування НПЗП.
Комбінації, щодо яких є застереження
Блокатори β-адренорецепторів. Зменшення антигіпертензивного ефекту (НПЗП пригнічують дію судинорозширювальних простагландинів).
Циклоспорин. Ризик посилення нефротоксичності, зокрема у пацієнтів літнього віку.
Десмопресин. Потенціювання антидіуретичної активності.
Внутрішньоматкові протизаплідні засоби. Ризик зменшення ефективності внутрішньоматкових протизаплідних засобів (взаємозв’язок не доведено).
Тромболітики. Підвищений ризик кровотечі.

при передозуванні можливе підсилення проявів побічної дії.
У разі місцевого передозування необхідно промити очі стерильним 0,9% р-ном натрію хлориду.

при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
Після першого відкриття вміст флакона слід використати протягом 15 днів.