Все аптеки Украины
Киев (адрес не указан)

Магнефар® B6 (Magnefar B6) ATC-класифікація

  • Інструкція
  • Ціни
  • Карта
  • Аналоги
  • Діагнози
Магнефар<sup>&reg;</sup> B6 (Magnefar B6)
Форма випуску
Таблетки
Кількість штук в упаковці
60 шт.
Виробник
Сертифікат
UA/2789/01/01 від 13.04.2020

Магнефар B6 інструкція із застосування

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Магній належить до незамінних катіонів, необхідних для нормального проходження метаболічних процесів в організмі. Він бере участь в АТФ-залежних ферментативних реакціях, є стабілізатором клітинних мембран та внутрішньоклітинних органел.
Магній бере участь у регуляції метаболізму нервової, опорно-рухової, дихальної, серцево-судинної та кровотворної систем, а також в обміні гормонів (у тому числі статевих). Захищає міокард від гіпоксії та ішемії.
Діє заспокійливо, зменшує нервово-м’язову збудливість, забезпечує нормальне скорочення м’язів.
Вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид) бере участь у метаболізмі амінокислот, обміні вуглеводів та ліпідів, а також у процесі синтезу гемоглобіну.
Одночасне застосування магнію і піридоксину гідрохлориду сприяє посиленню ефекту кожного з них. Так, вітамін В6 підвищує концентрацію магнію у плазмі крові та еритроцитах, зменшує екскрецію з сечею. Магній, у свою чергу, активує процес біотрансформації піридоксину гідрохлориду у печінці на активний метаболіт піридоксаль-5-фосфат. Комбіноване застосування вітаміну В6 і магнію компенсує дефіцит цих речовин і підвищує їх абсорбцію в кишечнику та проходження у клітини завдяки утворенню хелатного комплексу «вітамін В6 — магній — амінокислоти».
Фармакокінетика. Магній дуже добре всмоктується з травного тракту. Внутрішньоклітинний вміст магнію майже у 10 разів вищий (99%), ніж позаклітинний. Його концентрація у периферичній крові становить 0,75–1,25 ммоль/л (як правило, 0,8–0,9 ммоль/л).
У крові близько 55% магнію знаходиться в іонізованому стані. 32% зв’язано з білками плазми крові, а решта — 13% становлять комплексні сполуки з аніонами.
У нирках до 70% магнію плазми крові зазнає клубочкової фільтрації, 95–97% його реабсорбується у ниркових канальцях.
Піридоксину гідрохлорид легко розчиняється у воді, добре всмоктується при пероральному введенні, накопичується в печінці. В організмі внаслідок фосфорилювання перетворюється на піридоксальфосфат, який є активною формою піридоксину, що бере участь в обмінних процесах або перебуває у формі піридоксаміну. Продукти його метаболізму виводяться з сечею.

Показання Магнефар B6

профілактика та лікування станів дефіциту магнію та піридоксину гідрохлориду (вітаміну В6).

Застосування Магнефар B6

Магнефар В6 призначений для внутрішнього застосування. Таблетки необхідно приймати після прийому їжі, запиваючи водою (не менше 200–250 мл).
При дефіциті магнію та вітаміну В6:
— дорослим і дітям віком від 12 років зазвичай призначають 1–2 таблетки 3 рази на добу;
— дітям віком від 6 років (з масою тіла понад 20 кг) до 12 років призначають по 1 таблетці 3 рази на добу.
Для профілактики:
— дорослим і дітям віком від 12 років зазвичай призначають по 1–2 таблетки 1 раз на добу.
Будь-яке підвищення дози потрібно погодити з лікарем.
Діти. Лікарський засіб не застосовують у дітей віком до 6 років.

Протипоказання

підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу; фенілкетонурія; гіпермагніємія; гіпервітаміноз В6; гостра ниркова недостатність; AV-блокада; міастенія гравіс; виражена артеріальна гіпотензія; хвороба Паркінсона, що лікується леводопою без поєднаного застосування периферичних інгібіторів декарбоксилази, леводопи; порушення всмоктування; діарея.

Побічна дія

зазвичай лікарський засіб переноситься добре.
З боку серця: передсердно-шлуночкова блокада (AV-блокада).
З боку травного тракту: біль у животі, діарея, нудота, блювання, метеоризм, які зазвичай зникають після відміни лікарського засобу.
З боку шкіри: почервоніння шкіри, алергічні реакції, включаючи висип, свербіж, кропив’янку.
Тривале регулярне застосування піридоксину у добовій дозі 50 мг може спровокувати сенсорну нейропатію, у дозах, що перевищують 200 мг/добу — дефіцит фолієвої кислоти, розлади дихання та дерматози.

Особливості застосування

при супутньому дефіциті кальцію дефіцит магнію необхідно усунути ще до початку застосування препаратів кальцію. Пацієнти з серцевою та нирковою недостатністю повинні перед початком лікування препаратом Магнефар В6 проконсультуватися з лікарем. Якщо у хворого виявлена ниркова недостатність середньої тяжкості, препарат необхідно застосовувати з обережністю, щоб уникнути ризику розвитку гіпермагніємії.
При застосуванні антибіотиків групи тетрациклінів разом з препаратом Магнефар В6 інтервал між прийомом цих препаратів має становити не менше ніж 3 год.
Дефіцит магнію може бути:
— первинний — через вроджену аномалію метаболізму магнію (хронічна вроджена гіпомагніємія);
— вторинний — через неадекватне надходження (нераціональне харчування, хронічне зловживання алкоголем, винятково парентеральне харчування); через порушення шлунково-кишкового всмоктування (хронічна діарея, шлунково-кишковий свищ, гіпопаратиреоз); через втрати на нирковому рівні (захворювання канальців, значна поліурія, зловживання діуретиками, хронічний пієлонефрит, первинний гіперальдостеронізм, лікування цисплатином).
У пацієнтів із тяжким дефіцитом магнію застосування препарату слід розпочинати з його введення в/в. Це також показано пацієнтам з мальабсорбцією.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Невідомо, чи становить застосування лікарського засобу ризик для плода, оскільки відповідних великих та контрольованих клінічних досліджень застосування у період вагітності не проводилося. Тому питання про лікування препаратом у період вагітності або годування грудьми вирішує лікар з урахуванням співвідношення користь для жінки і ризик для плода (дитини).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

слід уникати одночасного застосування з леводопою, оскільки при цьому дія леводопи інгібується, коли її застосування не супроводжується прийомом інгібіторів периферичної допа-декарбоксилази. Застосування піридоксину у будь-якій кількості не показане, якщо прийом леводопи не супроводжується прийомом інгібіторів допа-декарбоксилази.
Магній знижує абсорбцію теофіліну, тетрацикліну, фторхінолонів, препаратів заліза, фторидів, фосфатів та пероральних антикоагулянтів — похідних варфарину.
Фосфати, високі дози кальцію, надлишок ліпідів та фітатів знижують всмоктування магнію з травного тракту. Діуретики (фуросемід, етакринова кислота), цисплатин, циклосерин, мінералокортикоїди збільшують виведення магнію з сечею. Аміноглікозидні антибіотики, релаксанти скелетних м’язів та колістин при одночасному застосуванні з препаратами магнію можуть спричиняти м’язовий параліч. Олужнення сечі зменшує виведення хінідину із сечею, що підвищує ризик його передозування.
Вітамін В6 може знижувати концентрацію фенітоїну у сироватці крові. Застосування циклосерину, гідралізину, ізоніазиду, пеніциламіну та пероральних контрацептивів збільшує потребу у вітаміні В6.
Довготривале застосування калійзберігаючих діуретиків може підвищувати резорбцію магнію у ниркових канальцях та спричинити гіпермагніємію. Інші лікарські засоби, які містять магній, зокрема проносні засоби та антациди, при одночасному застосуванні з магнію гідроаспартатом можуть спричинити передозування магнію, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю.
Препарат слід з обережністю застосовувати з глікозидами наперстянки.

Передозування

симптоми передозування рідко відмічають у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Тривале застосування у дозах, що перевищують рекомендовані, може спричиняти виникнення симптомів, зазначених у розділі ПОБІЧНА ДІЯ, а також артеріальну гіпотензію, м’язову слабкість, порушення чутливості, біль у кінцівках, зниження сухожильних рефлексів, утруднення дихання, аритмії як наслідок молочно-лужного синдрому, пригнічення ЦНС, патологічні зміни на ЕКГ, кому, зупинку серця та параліч дихання, анурію.
У разі передозування слід вживати велику кількість рідини перорально, а також вводити в/в (в/в введення фізіологічного р-ну у тяжких випадках). Негайно після гідратації слід застосувати фуросемід або інші діуретики. При неефективності попередніх заходів слід застосувати кальцитонін. Пацієнтам з нормальною функцією нирок та низьким рівнем фосфатів у сироватці крові можна призначити фосфати перорально. Пацієнтам з нирковою недостатністю необхідний гемодіаліз або перитонеальний діаліз.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Актуальна інформація

Магнефар В6 знижує частоту ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду та є цілком безпечним для застосування в акушерській практиці1, 3