Магнефар^® B6 (Magnefar B6) (267470) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Магнію гідроаспартат - 500 мг

Піридоксину гідрохлорид - 5 мг

фармакодинаміка. Магній належить до незамінних катіонів, необхідних для нормального проходження метаболічних процесів в організмі. Він бере участь в АТФ-залежних ферментативних реакціях, є стабілізатором клітинних мембран та внутрішньоклітинних органел.
Магній бере участь у регуляції метаболізму нервової, опорно-рухової, дихальної, серцево-судинної та кровотворної систем, а також в обміні гормонів (у тому числі статевих). Захищає міокард від гіпоксії та ішемії.
Діє заспокійливо, зменшує нервово-м’язову збудливість, забезпечує нормальне скорочення м’язів.
Вітамін В₆ (піридоксину гідрохлорид) бере участь у метаболізмі амінокислот, обміні вуглеводів та ліпідів, а також у процесі синтезу гемоглобіну.
Одночасне застосування магнію і піридоксину гідрохлориду сприяє посиленню ефекту кожного з них. Так, вітамін В₆ підвищує концентрацію магнію у плазмі крові та еритроцитах, зменшує екскрецію з сечею. Магній, у свою чергу, активує процес біотрансформації піридоксину гідрохлориду у печінці на активний метаболіт піридоксаль-5-фосфат. Комбіноване застосування вітаміну В₆ і магнію компенсує дефіцит цих речовин і підвищує їх абсорбцію в кишечнику та проходження у клітини завдяки утворенню хелатного комплексу «вітамін В₆ — магній — амінокислоти».
Фармакокінетика. Магній дуже добре всмоктується з травного тракту. Внутрішньоклітинний вміст магнію майже у 10 разів вищий (99%), ніж позаклітинний. Його концентрація у периферичній крові становить 0,75–1,25 ммоль/л (як правило, 0,8–0,9 ммоль/л).
У крові близько 55% магнію знаходиться в іонізованому стані. 32% зв’язано з білками плазми крові, а решта — 13% становлять комплексні сполуки з аніонами.
У нирках до 70% магнію плазми крові зазнає клубочкової фільтрації, 95–97% його реабсорбується у ниркових канальцях.
Піридоксину гідрохлорид легко розчиняється у воді, добре всмоктується при пероральному введенні, накопичується в печінці. В організмі внаслідок фосфорилювання перетворюється на піридоксальфосфат, який є активною формою піридоксину, що бере участь в обмінних процесах або перебуває у формі піридоксаміну. Продукти його метаболізму виводяться з сечею.

профілактика та лікування станів дефіциту магнію та піридоксину гідрохлориду (вітаміну В₆).

Магнефар В₆ призначений для внутрішнього застосування. Таблетки необхідно приймати після прийому їжі, запиваючи водою (не менше 200–250 мл).
При дефіциті магнію та вітаміну В₆:
— дорослим і дітям віком від 12 років зазвичай призначають 1–2 таблетки 3 рази на добу;
— дітям віком від 6 років (з масою тіла понад 20 кг) до 12 років призначають по 1 таблетці 3 рази на добу.
Для профілактики:
— дорослим і дітям віком від 12 років зазвичай призначають по 1–2 таблетки 1 раз на добу.
Будь-яке підвищення дози потрібно погодити з лікарем.
Діти. Лікарський засіб не застосовують у дітей віком до 6 років.

підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу; фенілкетонурія; гіпермагніємія; гіпервітаміноз В₆; гостра ниркова недостатність; AV-блокада; міастенія гравіс; виражена артеріальна гіпотензія; хвороба Паркінсона, що лікується леводопою без поєднаного застосування периферичних інгібіторів декарбоксилази, леводопи; порушення всмоктування; діарея.

зазвичай лікарський засіб переноситься добре.
З боку серця: передсердно-шлуночкова блокада (AV-блокада).
З боку травного тракту: біль у животі, діарея, нудота, блювання, метеоризм, які зазвичай зникають після відміни лікарського засобу.
З боку шкіри: почервоніння шкіри, алергічні реакції, включаючи висип, свербіж, кропив’янку.
Тривале регулярне застосування піридоксину у добовій дозі 50 мг може спровокувати сенсорну нейропатію, у дозах, що перевищують 200 мг/добу — дефіцит фолієвої кислоти, розлади дихання та дерматози.

при супутньому дефіциті кальцію дефіцит магнію необхідно усунути ще до початку застосування препаратів кальцію. Пацієнти з серцевою та нирковою недостатністю повинні перед початком лікування препаратом Магнефар В₆ проконсультуватися з лікарем. Якщо у хворого виявлена ниркова недостатність середньої тяжкості, препарат необхідно застосовувати з обережністю, щоб уникнути ризику розвитку гіпермагніємії.
При застосуванні антибіотиків групи тетрациклінів разом з препаратом Магнефар В₆ інтервал між прийомом цих препаратів має становити не менше ніж 3 год.
Дефіцит магнію може бути:
— первинний — через вроджену аномалію метаболізму магнію (хронічна вроджена гіпомагніємія);
— вторинний — через неадекватне надходження (нераціональне харчування, хронічне зловживання алкоголем, винятково парентеральне харчування); через порушення шлунково-кишкового всмоктування (хронічна діарея, шлунково-кишковий свищ, гіпопаратиреоз); через втрати на нирковому рівні (захворювання канальців, значна поліурія, зловживання діуретиками, хронічний пієлонефрит, первинний гіперальдостеронізм, лікування цисплатином).
У пацієнтів із тяжким дефіцитом магнію застосування препарату слід розпочинати з його введення в/в. Це також показано пацієнтам з мальабсорбцією.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Невідомо, чи становить застосування лікарського засобу ризик для плода, оскільки відповідних великих та контрольованих клінічних досліджень застосування у період вагітності не проводилося. Тому питання про лікування препаратом у період вагітності або годування грудьми вирішує лікар з урахуванням співвідношення користь для жінки і ризик для плода (дитини).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Не впливає.

слід уникати одночасного застосування з леводопою, оскільки при цьому дія леводопи інгібується, коли її застосування не супроводжується прийомом інгібіторів периферичної допа-декарбоксилази. Застосування піридоксину у будь-якій кількості не показане, якщо прийом леводопи не супроводжується прийомом інгібіторів допа-декарбоксилази.
Магній знижує абсорбцію теофіліну, тетрацикліну, фторхінолонів, препаратів заліза, фторидів, фосфатів та пероральних антикоагулянтів — похідних варфарину.
Фосфати, високі дози кальцію, надлишок ліпідів та фітатів знижують всмоктування магнію з травного тракту. Діуретики (фуросемід, етакринова кислота), цисплатин, циклосерин, мінералокортикоїди збільшують виведення магнію з сечею. Аміноглікозидні антибіотики, релаксанти скелетних м’язів та колістин при одночасному застосуванні з препаратами магнію можуть спричиняти м’язовий параліч. Олужнення сечі зменшує виведення хінідину із сечею, що підвищує ризик його передозування.
Вітамін В₆ може знижувати концентрацію фенітоїну у сироватці крові. Застосування циклосерину, гідралізину, ізоніазиду, пеніциламіну та пероральних контрацептивів збільшує потребу у вітаміні В₆.
Довготривале застосування калійзберігаючих діуретиків може підвищувати резорбцію магнію у ниркових канальцях та спричинити гіпермагніємію. Інші лікарські засоби, які містять магній, зокрема проносні засоби та антациди, при одночасному застосуванні з магнію гідроаспартатом можуть спричинити передозування магнію, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю.
Препарат слід з обережністю застосовувати з глікозидами наперстянки.

симптоми передозування рідко відмічають у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Тривале застосування у дозах, що перевищують рекомендовані, може спричиняти виникнення симптомів, зазначених у розділі ПОБІЧНА ДІЯ, а також артеріальну гіпотензію, м’язову слабкість, порушення чутливості, біль у кінцівках, зниження сухожильних рефлексів, утруднення дихання, аритмії як наслідок молочно-лужного синдрому, пригнічення ЦНС, патологічні зміни на ЕКГ, кому, зупинку серця та параліч дихання, анурію.
У разі передозування слід вживати велику кількість рідини перорально, а також вводити в/в (в/в введення фізіологічного р-ну у тяжких випадках). Негайно після гідратації слід застосувати фуросемід або інші діуретики. При неефективності попередніх заходів слід застосувати кальцитонін. Пацієнтам з нормальною функцією нирок та низьким рівнем фосфатів у сироватці крові можна призначити фосфати перорально. Пацієнтам з нирковою недостатністю необхідний гемодіаліз або перитонеальний діаліз.

при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Магнефар В₆ знижує частоту ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду та є цілком безпечним для застосування в акушерській практиці^1, 3