ОБЛІПИХИ ОЛІЯ (OLEUM HIPPOPHEAE)

ООО "ДКП "Фармацевтическая фабрика"

Состав и форма выпуска

олія флакон 50 мл, № 1Ціни в аптеках
Концентрат обліпихової олії
500 г/1000 мл
Допоміжні речовини: рафінована рослинна олія.
№ UA/2685/01/01 від 18.03.2020
C

Актуальна інформація

Рослинні олії. Олія обліпихи

Рослинні олії є джерелом жирних кислот, отримали широке визнання і знайшли застосування на ринку медичних і косметичних продуктів (Zielińska A. et al., 2014). Жирні кислоти, що містяться в цих оліях, створюють оклюзійну плівку на шкірі, яка зменшує трансепідермальну втрату води, сприяючи тим самим підтриманню правильної гідратації епідермісу (Rajaram S., 2014). Крім того, жирні кислоти захищають, регенерують і пом’якшують роговий шар, усувають запалення і забезпечують відповідну структуру міжклітинного «цементу» шкіри (Knowles J., Watkinson C., 2014). Залежно від процентного вмісту окремих компонентів, особливо жирних кислот, вплив олій на шкіру і здоров’я людини може варіювати (Niculae G. et al., 2014). Наприклад, недолік олії призводить до того, що шкіра втрачає достатній захисний шар і відбувається лущення (Knowles J., Watkinson C., 2014). При запальних процесах олії знижують тургор шкіри і зменшують сприйняття болю (Zielińska A. et al., 2014). Тригліцериди довголанцюгових жирних кислот відіграють важливу роль у правильному функціонуванні організму людини (Rajaram S., 2014). Рослинні олії відіграють важливу роль в біологічному синтезі компонентів клітинних мембран або екозаноїдів (простагландини, простацикліни, тромбоксани, лейкотрієни) (Zielińska A. et al., 2014). Олії беруть участь у транспорті й окисненні холестерину (Rajaram S., 2014). У результаті дефіциту жирних кислот відбувається ламкість кровоносних судин, знижується імунітет, порушується процес згортання крові, розвивається атеросклероз (Sayegh M. et al., 2014). Одним із джерел, що містять природні гліцериди, є олія обліпихи, що має багатий хімічний склад і унікальні властивості (Górnaś P. et al., 2014). Цю олію отримують у результаті технології механічного холодного пресування або екстракції з плодів/насіння рослини (Walczak-Zeidler K. et al., 2012). Останні наукові дослідження підтверджують наявність багатьох активних речовин в екстракті обліпихи звичайної (Hippophaes rhamnoides), що отримується шляхом холодної екстракції з плодів рослини (Kallio H. et al., 2002), до нього входять вітамін С, флавоноїди, поліфеноли і полісахариди. У даний час і плід обліпихи (Fructus Hippophae), і його насіння (Semen Hippophae) є не тільки сировиною для харчової промисловості, лікарським засобом, але й широко використовуваним інгредієнтом косметичних продуктів, властивості яких корисні для шкіри (Walczak-Zeidler K. et al ., 2012). Після таксономічних, хімічних і сенсорних досліджень властивостей плодів обліпихи, проведених в одному з університетів Фінляндії, де обліпиха вважається рослиною з особливими корисними для здоров’я властивостями, було доведено, що плоди Hippophaes rhamnoides значно підвищують рівень корисної фракції холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) (Kallio H.P. et al., 2014). Цей факт може сприяти запобіганню серцево-судинних захворювань у здорових людей (Sayegh M. et al., 2014). Цікаво, що плоди обліпихи були відомі і цінувалися ще в давнину, зокрема, у традиційній азіатській медицині. Слід зазначити, що родова назва рослини Hippophae походить зі Стародавньої Греції, де обліпихою годували коней, щоб зробити їх шерсть більш блискучою (грецьке слово hippos ― кінь; phaos ― світиться) (Kallio H.P. et al., 2014).

Обліпиха звичайна, її морфологічні ознаки

Обліпиха звичайна (Hippophaes rhamnoides), також названа ананасом сибірським, являє собою колючий дводомний чагарник (або дерево) з родини лохів (Elaeagnaceae), що досягає висоти 7 м (Walczak-Zeidler K. et al., 2012). Має гладку або іноді потріскану кору. Рослина росте в Європі, на Кавказі, у Малій і Середній Азії, Сибіру, Китаї та Тибеті (Wang R. et al., 2014). Кущ стійкий до посухи та заморозків, а також до забрудненого повітря (Walczak-Zeidler K. et al., 2012). Цвіте обліпиха наприкінці квітня й початку травня. Рослина має довгі ланцетні листя, покриті сріблястими волосками внизу. Після періоду цвітіння вони перетворюються на смачні та поживні круглі ягоди, зазвичай жовті або помаранчеві, які дозрівають у вересні. Усередині плоду є гладкий маленький камінь, який покриває маслянисте насіння (PLANTS Profile for Hippophae rhamnoides (seaberry). United States Department of Agriculture; 2007). Плоди обліпихи гіркі й кислі на смак і мають тонкий аромат, що нагадує аромат ананаса (Yang B. et al., 2002). Ягоди є багатим джерелом вітамінів С, Е і Р, а також яблучної й лимонної кислот (Wang R. et al., 2014). Вони містять в основному вітамін С (Kallio H.P. et al., 2014) (близько 900 мг%, залежно від сорту), а також вітамін А, тобто альфа- і бета-каротин (до 60 мг%) і суміш інших каротиноїдів (усього до 180 мг%). Крім того, ягоди містять токофероли, тобто вітамін Е (110–160 мг%), фолієву кислоту (до 0,79 мг%) і вітаміни групи В, тобто B1 (0,035 мг%), B2 (до 0,056 мг%) і B6 (Seglina D. et al., 2006). Плоди містять флавоноїди (вітамін Р), катехіни і проціанідини, циклітоли, фосфоліпіди, дубильні речовини, цукри: галактоза, фруктоза, ксилоза, близько 3,9% органічних кислот (малеїнова, щавлева, яблучна, винна) (Górnaś P. et al. , 2014), фенольні кислоти (ферулова), а також жирну олію (вміст олії в м’якоті ягід обліпихи становить до 8 мас.%, а в насінні до 12,5 мас.%) (Rösch D. et al., 2003). Вміст вітаміну С залежить від сорту рослини і її географічного розташування. Наприклад, обліпиха, що росте в Європі в прибережних дюнах, містить 120–315 мг% вітаміну С в свіжих фруктах, а види, які ростуть в Альпах, містять набагато більше ― 405–1100 мг%. Плоди ж обліпихи, яка росте в Китаї, містять аскорбінової кислоти до 2500 мг% (Zeb A., 2011). Також вміст вітаміну А високий: бета-каротину 40–100 мг%, а інших каротиноїдів, таких як лікопін, криптоксантин, фізалієн, зеаксантин ― 180–250 мг% (Pop R.M. et al., 2014). Коли ягоди пресують, отриманий сік розділяється на три шари.

Верхній шар являє собою густий крем оранжевого кольору, середній шар містить суміш насичених і ненасичених жирних кислот, а нижній шар — сік, який є джерелом жиру, що використовується в косметичних цілях (Rashid A. et al., 2011). У даний час речовини, що входять до складу плодів обліпихи, досліджують для потенційного застосування в медицині, а саме в терапії запалень, раку і як допоміжний препарат після хіміотерапії (Michel T. et al., 2012). Кора і листя обліпихи застосовуються для лікування діареї і дерматологічних захворювань, тоді як олія з плодів, що застосовується місцево, всередину, пом’якшувала шкіру (Bath-Hextall F.J. et al., 2012). Наприклад, до складу індійських, китайських і тибетських лікарських сумішей завжди додавалися плоди обліпихи, так як вважалося, що діючі речовини, що входять до їх складу, позитивно впливають на роботу травної, дихальної та кровоносної систем (Solcan C. et al., 2013).

Огляд діючих речовин, що входять до складу олії обліпихи

Олія обліпихи характеризується унікальним вмістом жирних кислот порівняно з іншими рослинними оліями (Beveridge T. et al., 1999). Зокрема, слід відзначити, що ця олія містить рідкісну пальмітоолеву кислоту (омега-7), яка є компонентом ліпідів шкіри і стимулює регенеративні процеси в епідермісі й загоєння ран. Завдяки цьому олія обліпихи активізує фізіологічні функції шкіри і зменшує рубці (Edraki M. et al., 2014). Для застосування всередину олія призначається в якості підтримувальної терапії виразки шлунка, дванадцятипалої кишки і кишечнику, а зовнішньо застосовується для зменшення вираженості опіків шкіри, викликаних впливом сонця або променевої терапії, подразненої шкіри, пролежнів і трофічних змін шкіри (Cupara S.M. et al., 2011). Крім того, олія обліпихи містить насичені жирні кислоти у формі пальмітинової (30–33 мас.%) і стеаринової кислоти (<1 мас.%). Містить широкий спектр ненасичених жирних кислот (UFA), зокрема так званих PUFA (поліненасичені жирні кислоти) (Yang B. et al., 2011). До них належать альфа-ліноленова кислота (омега-3; 30 мас.%), гамма-ліноленова кислота (омега-6; 35,5 мас.%), лінолева кислота (омега-6; 5–7 мас.%), олеїнова кислота (омега-9; 14–18 мас.%). Такий високий вміст унікальної гамма-ліноленової кислоти (ГЛК) істотно впливає на транспорт поживних речовин. ГЛК також є дуже важливою складовою шкіри, будівельним матеріалом для компонентів міжклітинного цементу, вона пов’язує клітини епідермісу (Kallio H. et al., 2002). ГЛК покращує кровообіг, що позитивно впливає на постачання шкірі кисню, а також видаляє надлишки токсинів, що в результаті покращує структуру, зовнішній вигляд і тонус шкіри. ГЛК, що міститься в обліписі, легко проникає в глибокі шари шкіри, де перетворюється на простагландини. Таким чином, ГЛК ефективно захищає шкіру від інфекцій, протидіє алергії, усуває запалення й уповільнює процес старіння (Lee S. et al., 2006). Крім того, шкіра, позбавлена кислоти омега-6, стає сухішою, менш еластичною і схильною до будь-яких пошкоджень (Lee S. et al., 2006). Композиція жирних кислот з різними властивостями забезпечує різноспрямовану дію обліпихової олії в різних шарах епідермісу. З іншого боку, високий вміст насичених жирних кислот (понад 30 мас.%) сприяє тому, що олія обліпихи пом’якшує епідерміс і захищає його від трансепідермальної втрати води (Yen C.H. et al., 2008).

Обліпихи олія, її широке застосування в медицині

Олія обліпихи, а також екстракти її плодів використовуються в якості додаткової терапії при лікуванні багатьох захворювань (Stobdan T. et al., 2010). Вона успішно застосовується при лікуванні виразкової хвороби шлунка, а також при запальних захворюваннях слизової оболонки піхви і шийки матки, при ерозії шийки матки (Alam Z., 2004). Ця олія полегшує симптоми ревматоїдного захворювання, знижує рівень холестерину, зупиняє невелику кровотечу і знижує ризик розвитку тромбофлебіту (Kallio H. P. et al., 2014). Олія обліпихи також рекомендується при фебрильних судомах, особливо викликаних вірусами і бактеріями (Alam Z., 2004). Олію застосовують у період вагітності та годування грудьми (Kumar I.P. et al., 2007). Вона ефективна при лікуванні дерматозів і будь-яких шкірних захворювань, підтримує процес грануляції ран, що важко загоюються (Cupara S.M. et al., 2011). Олія обліпихи зміцнює структуру волосся, тому вона застосовується як ефективний засіб проти випадіння волосся й навіть облисіння. У якості природного джерела добре засвоюваного вітаміну С ця олія застосовується в якості допоміжного лікарського засобу при ряді станів, що потребують підвищеної кількості аскорбінової кислоти, для підтримки імунітету (Yang B. et al., 2002). Завдяки високому вмісту каротиноїдів і токоферолів (Walczak-Zeidler K. et al., 2012) олію обліпихи можна застосовувати при лікуванні опіків, обморожень, пролежнів і пошкоджень шкіри (Gupta A. et al., 2011).

Висновок. Олія обліпихи ― паличка-виручалочка?

Олія обліпихи містить близько 190 біологічно активних речовин, у тому числі насичені жирні кислоти, ненасичені жирні кислоти, стерини, близько 14 вітамінів: A, C, D, E, F, K, P, вітаміни групи В (B1, B2, B6), провітамін A, тобто альфа- і бета-каротин, суміш інших каротиноїдів (до 180 мг%), сильні антиоксиданти (токофероли, токотрієноли); флавоноїди (близько 36 видів), фруктові кислоти: яблучна, лимонна кислоти, фенольні сполуки; близько 11 мінеральних солей, до складу яких входять цинк, залізо, кальцій, селен, мідь; дубильні речовини, фосфоліпіди, антоціани, стероїди, цукри, пектини, 18 амінокислот.

Олія обліпихи благотворно впливає на шкіру, тому що є сильним антиоксидантом ― бореться з вільними радикалами, відновлює клітини й уповільнює їх старіння, підтримує загоєння ран, зменшує рубці, застосовується в терапії дерматозів, екзем, псоріазу, атопічного дерматиту, вугрового висипу, покращує еластичність і структуру шкіри, забезпечує належне зволоження епідермісу, обмежує надмірну втрату води, захищає від шкідливого випромінювання (сонячного або рентгенівського), чинить регенеруючу та омолоджувальну дію.

Олія обліпихи має велике значення для здоров’я людини, оскільки вона підтримує функцію імунної системи, допомагає боротися з інфекціями і мікроорганізмами, покращує кровообіг і роботу серця, запобігає атеросклерозу, знижує рівень холестерину в крові, підтримує функцію травної системи, системи обміну речовин, полегшує симптоми виразкової хвороби шлунка та інших захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки, підшлункової залози, печінки й кишечнику, запобігає запаленню, покращує функції головного мозку і нервової системи, знижує ризик утворення злоякісних пухлин, сприяє підтримці регенерації організму після хіміотерапії, відновлює сили, позитивно впливає на настрій і виявляє антидепресивний ефект (Zielińska A., Nowak I., 2017).

Діагнози, при яких застосовують ОБЛІПИХИ ОЛІЯ

Дата додавання: 08.07.2020 р.
© Компендиум 2019

Інструкція МОЗ

На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko