Гафлокс (Gaflox)

діюча речовина: gatifloxacin;

1 таблетка містить гатифлоксацину 200 мг або 400 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію карбоксиметилцелюлоза, повідон, магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят (тип А), гіпромелоза, титану діоксид (Е 172), поліетиленгліколі (ПЕГ-6000).

Таблетки, вкриті оболонкою.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Антибактеріальні засоби з групи хінолонів. Код АТС J01M A16.

Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:

• інфекції ЛОР-органів (гострі отити, хронічні отити у фазі загострення; гострі синусити, хронічні синусити у фазі загострення);
• інфекції дихальних шляхів (гострий бронхіт і загострення хронічного бронхіту, абсцес легенів, загострення хронічних захворювань легеневих шляхів, кістозний фіброз, пневмонія);
• урогенітальні інфекції, спричинені Chlamydia trachomatis, Mycoplasma hominis, Ureaplasma;
• ускладнені урогенітальні інфекції (інфікування Neisseria gonorrhoeae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma, Chlamydia trachomatis, анаеробною флорою в різноманітних комбінаціях);
• інфекції сечовидільної системи та ускладнені інфекції сечовидільної системи (гострий та хронічний пієлонефрит, гострий та хронічний простатит, гострий та хронічний цистит; гострий та хронічний уретрит, гострий та хронічний ендоцервіцит, інші гострі та хронічні захворювання сечовидільної системи, у тому числі з ускладненнями).

Гіперчутливість (у т. ч. до інших фторхінолонів), цукровий діабет, захворювання ЦНС (епілепсія, знижений судомний поріг), вагітність, період годування груддю, дитячий вік.

Приймати препарат рекомендовано після їди, хоча одночасний прийом з їжею не впливає на всмоктування гатифлоксацину.

• Інфекції ЛОР-органів (гострі отити та загострення хронічних отитів, гострі синусити та загострення хронічних синуситів) — 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу протягом 5–7 діб;
• інфекції дихальних шляхів (гострий бронхіт і загострення хронічного бронхіту, абсцес легенів, загострення хронічних захворювань легеневих шляхів, кістозний фіброз, пневмонія) — 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу протягом 10–14 діб;
• урогенітальні інфекції, спричинені Chlamydia trachomatis, Mycoplasma hominis, — 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу протягом 10–14 діб;
• ускладнені урогенітальні інфекції (інфікування Neisseria gonorrhoeae, Mycoplasma hominis, Chlamydia trachomatis, анаеробною флорою) — 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу протягом 14 діб при необхідності в поєднанні з антианаеробними препаратами;
• інфекції сечовидільної системи (гострий цистит; гострий уретрит, інші гострі захворювання сечовидільної системи) — початкова доза 400 мг, далі по 200 мг один раз на добу протягом 3 діб;
• інфекції сечовидільної системи та ускладнені інфекції сечовидільної системи (гострий та хронічний пієлонефрит, гострий та хронічний простатит, хронічний цистит; хронічний уретрит, інші гострі та хронічні захворювання сечовидільної системи, у тому числі з ускладненнями) — 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу протягом 10–14 діб;
• неускладнений гонококовий уретрит у чоловіків, гонококовий ендоцервіцит у жінок — 400 мг один раз на добу однократно.

Для пацієнтів із кліренсом креатиніну < 40 мл/хв, включаючи пацієнтів на гемодіалізі, рекомендується наступний режим дозування:

Найбільш поширені побічні ефекти, які виникають при застосуванні гатифлоксацину — запаморочення, блювання, діарея, вагініт, абдомінальний біль, головний біль. Також можуть виникати наступні порушення:

з боку імунної системи: лихоманка, жар, анафілактоїдні реакції, васкуліт, екзема, ангіоневротичний набряк.

Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: везикуло-бульозні висипання, макуло-папульозні висипання, відчуття свербежу, фотосенсибілізація, фототоксичність, пітливість, сухість шкіри, синдром Стівенса-Джонсона.

З боку нервової системи і органів чуття: ажитація, збудження, порушення свідомості, депресія, нервозність, неспокій, відчуття тривоги, кошмари чи параноя, порушення сну, безсоння, сонливість, парестезія, порушення смакових відчуттів, запаморочення, головний біль, тремор, судоми, порушення зору, дзвін у вухах, ототоксичність.

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, гіпертензія, гіпотензія, периферичні набряки, розширення судин, брадикардія, подовження інтервалу QT на ЕКГ, синкопе, torsades de pointes.

З боку системи травлення: біль у животі, анорексія, запор, диспепсія, здуття живота, глосит, гінгівіт, гастрит, псевдомембранозний коліт, кандидоз ротової порожнини, стоматит, хейліт, печія, порушення апетиту, блювання, дисфагія, нудота, відчуття спраги, панкреатит.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артрит, міастенія, артропатії, артралгії, міалгії, судоми м'язів, порушення суглобового хряща, атаксія, тенденіти, тендовагініти, розриви сухожиль.

З боку гепато-біліарної системи: зміни печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит.

З боку ендокринної системи: коливання рівня цукру в крові (гіпоглікемія (включаючи гіпоглікемічну кому), гіперглікемія (включаючи гіперосмолярну гіперглікемію)).

З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, кристалурія, транзиторний нефрит, дизурія та гематурія зустрічаються рідко.

З боку органів дихання: диспное, фарингіт, бронхоспазм, гіпервентиляція.

Лабораторні порушення: нейтропенія, підвищення рівня АЛТ, АСТ, лужної фосфатази, білірубіну, амілази, порушення рівня електролітів, підвищення INR/протромбінового часу, тромбоцитопенія, гематурія.

Інші побічні реакції можуть зустрічатись при застосуванні гатифлоксацину в складі моно- чи комбінованої терапії: фотофобія, фоточутливість очей, астенія, біль у спині, шиї, кістках, біль у грудях, геморагії (ректальні, маткові, шлунково-кишкові, носові кровотечі, екхімози), порушення мислення, порушення толерантності до алкоголю, ціаноз, біль у вухах, ейфорія, біль в очах, набряки, агресивна поведінка, галюцинації, гіперестезія, деперсоналізація, панічні атаки, параноя, параосмія, птоз.

Симптоми передозування з боку ЦНС:

• сплутаність свідомості,
• запаморочення,
• судомні напади,
• психози.

Лікування. Необхідно провести промивання шлунка. Пацієнт має перебувати під контролем та отримувати симптоматичне лікування. Потрібно застосовувати відповідну до стану гідратаційну терапію. Гатифлоксацин недостатньо ефективно виводиться з організму шляхом гемодіалізу (приблизно 14% протягом 4 годин) або за допомогою форсованого гемодіалізу (приблизно 11% через 8 днів).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Протипоказано.

Діти.

Дітям та підліткам до 18 років препарат не застосовують.

Гатифлоксацин може спричинити збільшення QT-інтервалів електрокардіограми у деяких пацієнтів. Через недостатній клінічній досвід гатифлоксацин не призначають пацієнтам з подовженими QT-інтервалами, пацієнтам з неадекватною гіперкальціємією та пацієнтам, які отримують клас ІА (наприклад, квінідин, процаїномід) або клас ІІІ (наприклад, аміодарон, соталол) протиаритмічних препаратів.

Фармакокінетичні дослідження не проводилися для гатифлоксацину та препаратів, які подовжують QT–інтервали, таких як цисаприд, еритроміцин, антипсихотичні та трициклічні антидепресанти. Гатифлоксацин слід застосовувати з обережністю при паралельному використанні з цими препаратами. Препарат необхідно з обережністю призначати пацієнтам із захворюваннями серця, такими як брадикардія та гостра ішемія міокарда.

Імовірність подовження інтервалу QT може зростати зі збільшенням концентрації гатифлоксацину, тому рекомендовану дозу не можна перевищувати. Подовження тривалості QT може призвести до збільшення ризику виникнення шлуночкових аритмій.

У випадках підвищеної чутливості до препарату та при розвитку анафілактичного шоку спостерігалися серйозні та летальні випадки у пацієнтів, які пройшли лікування хінолоном.

Гатифлоксацин не застосовують при перших проявах підвищеної чутливості — висипу на шкірі чи інших алергічних реакцій.

Пацієнтам, які отримують лікування препаратом, потрібно проводити контроль рівня цукру в крові. У разі, якщо рівень цукру знизився чи підвищився, застосування препарату слід припинити і звернутися за консультацією до лікаря.

Призначають гатифлоксацин обережно при наявності ниркової недостатності. Ретельне клінічне обстеження та відповідні лабораторні аналізи необхідно провести до та під час проведення лікування, при необхідності слід знизити дозу гатифлоксацину. Для пацієнтів з порушеною нирковою функцією (кліренс креатиніну < 40 мл/хв) для уникнення накопичення гатифлоксацину через пониження кліренсу необхідно провести корекцію дози (зменшуючи дозу до 200 мг один раз на добу в період зниження кліренсу креатиніну).

Щоб уникнути фотосенсибілізації та фототоксичності гатифлоксацину під час лікування цим препаратом, не слід виходити на вулицю та попадати під дію ультрафіолетового проміння.

Людям літнього віку препарат застосовують з обережністю.

Для пацієнтів з кліренсом креатиніну < 30 мл/хв рекомендуються знижені дози гатифлоксацину.

Вплив на сухожилля.

При прийомі хінолонів, включаючи гатифлоксацин, відзначались випадки розриву сухожиль. Ризик розриву сухожиль збільшується у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди, особливо пацієнти старшого віку. У такому випадку прийом препарату слід припинити. Розриви сухожиль можуть виникати як під час, так і після прийому гатифлоксацину.

Периферична нейропатія.

При прийомі хінолонів відзначались рідкі випадки сенсорної чи сенсо-моторної полінейропатії, що проявляється парестезією, гіпоестезією, дисестезією, слабкістю, а також судоми, підвищення внутрішньочерепного тиску, психоз. Хінолони можуть також стимулювати нервову систему, що проявляється тремором, судомами, галюцинаціями, параноєю, депресією, нічними мареннями, безсонням. Ці реакції можуть виникати при прийомі першої дози. У такому випадку прийом препарату слід припинити.

Як і інші хінолони, гатифлоксацин з обережністю слід застосовувати при розладах ЦНС, таких як церебральний атеросклероз, епілепсія та інші фактори, які передують розвитку судом.

При застосуваннні хінолонів можуть відзначатись серйозні анафілактичні реакції, деякі реакції супроводжуються серцево-судинним колапсом, гіпотензією/шоком, судомами, втратою свідомості, дзвоном у вухах, ангіоневротичним набряком (включаючи язик, горло, гортань, обличчя) і гострий респіраторний дистрес, задишка, кропив'янка, свербіж та інші серйозні шкірні реакції. При таких симптомах прийом препарату слід припинити і застосовувати відповідні заходи (кисень, антигістамінні препарати, кортикостероїди, пресорні аміни).

При прийомі антибактеріальних препаратів, включаючи і гатифлоксацин, повідомлялося про розвиток псевдомембранозного коліту різної тяжкості.

При прийомі антибіотиків змінюється флора кишечнику і може провокуватися ріст Clostridium difficile, що первинно спричиняє антибіотико-асоційований коліт.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Препарат може викликати запаморочення та інші побічні ефекти, що слід враховувати пацієнтам, які працюють з потенційно небезпечними механізмами, керують транспортними засобами або пов'язані з діяльністю, що потребує уваги та узгодженості дій.

Прийом гатифлоксацину за годину після циметидину (один раз на день, перорально у дозі 200 мг) не впливає на фармакокінетику гатифлоксацину. Ці результати говорять про те, що на всмоктування гатифлоксацину не впливають антагоністи Н₂-рецепторів, такі як циметидин і фамотидин.

Одночасне застосування гатифлоксацину з антацидними лікарськими засобами зменшує його біодоступність.

Застосування гатифлоксацину не впливає на систематичний кліренс внутрішньовенного мідозаламу. Добова внутрішньовенна доза мідозаламу (0,0145 мг/кг) не впливає на фармакокінетику гатифлоксацину. Ці результати можуть бути враховані при недостатній ефективності гатифлоксацину при проведенні досліджень з ізоферментом CYP3A4 у людей.

Паралельне застосування гатифлоксацину і теофіліну не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів.

Паралельне застосування гатифлоксацину і варфарину не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів, протромбіновий час не змінювався.

Одночасне застосування гатифлоксацину з цукрознижуючими пероральними препаратами може призвести до коливань рівня глюкози (може виникати гіпоглікемія або гіперглікемія) в крові, що потребує ретельного контролю за показниками рівня глюкози в крові протягом лікування гатифлоксацином. Якщо виникають такі відхилення рівня глюкози в крові, які є небезпечними для здоров'я пацієнта, гатифлоксацин потрібно відмінити.

Небезпека розвитку шлуночкових порушень ритму при застосуванні гатифлоксацину зростає і стає реальною небезпекою у хворих старших вікових груп, особливо у жінок: при наявних захворюваннях серця, при супутньому застосуванні лікарських засобів, які збільшують тривалість інтервалу QT (цизаприд, еритроміцин, антипсихотичні препарати, трициклічні антидепресанти) чи гальмують серцевий ритм (протиаритмічні препарати класу І А (наприклад, квінідин, процаїнамід)) або класу ІІІ (наприклад, амідарон, соталол), викликають гіпокаліємію, а також при одночасному застосуванні препаратів, що мають конкуруючі шляхи метоболізму та змінюють концентрацію один одного.

Паралельне застосування гатифлоксацину та дигоксину не має значного ефекту стосовно зміни фармакокінетики гатифлоксацину. Пацієнтам, які приймають дигоксин, слід перевірятися на ознаки та симптоми токсичності. У пацієнтів з ознаками та симптомами інтоксикації дигоксином необхідно перевірити концентрацію останнього у сироватці та при необхідності, відкорегувати дозу дигоксину.

Системне виведення гатифлоксацину значно підвищується при паралельному застосуванні гатифлоксацину та пробенециду.

Під час доклінічних і клінічних досліджень виявлено, що при паралельному застосуванні фторхінолонів із нестероїдними протизапальними препаратами може підвищуватися ризик виникнення розладів ЦНС і судом.

Фармакодинаміка. Гатифлоксацин — 8-метоксифторхінолон, активний щодо широкого спектра грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів. Антибактерійна дія гатифлоксацину забезпечується завдяки пригніченню ДНК-гірази та топоізомерази IV. ДНК-гіраза є важливим ферментом, який бере участь у редуплікації бактеріальної ДНК. Топоізомераза IV — це фермент, який відіграє провідну роль у декомпозиції хромосомної ДНК під час бактеріального клітинного поділу. С-8-метокси-частина вносить свій внесок у посилення активності і зниження селективності стійких мутантів грампозитивних бактерій.

Механізм дії фторхінолонів відрізняється від дії пеніцилінів, цефалоспоринів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів.

До дії препарату чутливі:

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері з фольги алюмінієвої. 1 блістер разом з інструкцією для медичного застосування в картонній пачці. По 10 пачок у картонній пачці.

За рецептом.

Сінмедик Лабораторіз, Індія.

202, Саі Плаза, 187–188, Сент Нагар, Іст оф Кайлаш, Нью Делі — 110 065, Індія.